Рішення № 70559003, 24.10.2017, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/1046/16-ц

Провадження № 2/565/65/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6 про зміну черговості одержання права на спадкування та усунення від права на спадкування, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6 про зміну черговості одержання права на спадкування та визнання за нею право на спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_12 як за спадкоємцем першої черги разом із спадкоємцями зазначеної черги.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що з 1994 року вона підтримувала фактичні шлюбні стосунки з ОСОБА_12, який помер 26.08.08 р., мала з ним спільний бюджет, вела спільне господарство. Після смерті ОСОБА_12 відкрилась спадщина, про прийняття якої заявили у встановленому порядку батьки спадкодавця – ОСОБА_13 та ОСОБА_14, а також його діти – ОСОБА_5 та ОСОБА_10 Після смерті батьків спадкодавця - ОСОБА_13 та ОСОБА_14, заяви про прийняття спадщини у встановленому порядку подали їх діти (брати та сестри ОСОБА_12П.) - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_6 ОСОБА_12 останні роки життя перебував у безпорадному стані, протягом усього часу його хвороби позивач опікувалась ним, надавала фізичну, моральну та матеріальну допомогу, а тому з підстав, передбачених у ст.ст.1259, 1264 ЦК України заявлено позов.

Під час розгляду справи позивач збільшила позовні вимоги та, крім заявленої вимоги про визнання за нею права на спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_12, просила суд усунути ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_12 Вказана вимога обґрунтовується тим, що відповідачі не мають права на спадкування після смерті ОСОБА_12, оскільки ухилялись від обов’язку щодо його утримання, незважаючи на його безпорадний стан, а тому згідно з ст.1224 ЦК України не мають права на спадкування.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 повністю підтримала позовні вимоги та допитана за правилами допиту свідків показала, що з 1994 року проживала разом з ОСОБА_12 однією сім’єю, вела з ним спільне господарство, мала спільний бюджет та побут, за час спільного проживання вони збудували будинок. У 2003 році стан здоров’я ОСОБА_12 погіршився, він отримав третю групу інвалідності у зв’язку з тяжким захворюванням нирок, а у 2006 році – першу групу інвалідності, у цей час втратив можливість вільно пересуватись. Як показала ОСОБА_3, ОСОБА_12 останні роки життя перебував у безпорадному стані, потребував стороннього догляду, проведення кілька разів на тиждень гемодіалізу, у зв’язку з цим вона супроводжувала його до Рівненської обласної лікарні, при цьому інші його родичі – брати, сестри, діти - допомоги в утриманні ОСОБА_12 та догляді за ним не надавали. Її нині покійний чоловік звертався до своїх родичів за такою допомогою, проте відповідачі відмовляли йому у цьому, не відвідували його, у 2006 році відмовились здавати для нього кров. Діти померлого ОСОБА_10 та ОСОБА_5 з 2005 року батька взагалі не відвідували, останній не прибув на його похорони.

Представник позивача ОСОБА_4 повністю підтримала позовні вимоги ОСОБА_15 та з підстав, викладених у позові, просила суд його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні вимоги позовної заяви не визнала в повному обсязі та подала суду письмові заперечення проти позову. Заперечення обґрунтовуються тим, що позивач не має права на подання позову про зміну черговості одержання права на спадщину, оскільки до спадкоємців четвертої черги не відноситься, так як не прожила однією сім’єю з ОСОБА_12 п’ять років з 01.01.04 р. Крім того, ОСОБА_12 у безпорадному стані ніколи не перебував, таких доказів позивачем не надано, а його помічником було зареєстровано не ОСОБА_3, а ОСОБА_6

Допитана як свідок ОСОБА_6 показала, що вона є рідною сестрою нині померлого ОСОБА_12 За життя ОСОБА_12 вона завжди допомагала йому, супроводжувала його до м.Рівного на гемодіаліз, доглядала за ним у лікарні, систематично навідувала брата, проживаючи поруч з ним. Крім неї, з ОСОБА_12 спілкувались та допомагали йому його діти ОСОБА_5 та ОСОБА_10, а також їх батьки. Як показала свідок, незважаючи на хворобу, ОСОБА_12 у безпорадному стані не перебував, самостійно пересувався та обслуговував себе, вів домашнє господарство, самостійно готував їсти, іноді обід приносила вона. ОСОБА_6 також показала, що ОСОБА_12 підтримував стосунки з ОСОБА_3, проте між ними виникали сварки, а тому ОСОБА_12 часто просив ОСОБА_6 супроводжувати його на гемодіаліз. У 2007 році ОСОБА_12 приймав участь у святкуванні весілля її сина.

Представник відповідача ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, повністю підтримуючи письмові заперечення ОСОБА_6

Відповідач ОСОБА_5 позов не визнав. Допитаний як свідок, відповідач показав, що його батько ОСОБА_12 ніколи у безпорадному стані не перебував, а допомогу у зв’язку з хворобою йому надавали ОСОБА_6, її діти, батьки. З 2011 року ОСОБА_5 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв’язку з чим з того часу з батьком бачився кілька разів на рік, проте завжди підтримував його морально по телефону. ОСОБА_5 показав, що має третю групу інвалідності, а тому не мав можливості у повному обсязі допомагати батькові, проте це робили їх родичі, а не ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_10 в судовому засіданні не визнав вимоги позовної заяви, на підставі ст.63 Конституції України відмовився від надання показань під присягою свідка, в подальшому до суду не з’явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_11 до суду не з’явились, подали заперечення проти позову, аналогічні за змістом запереченням ОСОБА_6

Заслухавши пояснення учасників процесу, показання свідків, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25.06.15 р. встановлено факт проживання однією сім’єю ОСОБА_12 та ОСОБА_3 без укладення шлюбу у період з 1994 року по 26.08.08 р., а також визнано будівельні матеріали, обладнання, вироби та конструкції, з яких споруджено новостворене нерухоме майно – завершений будівництвом житловий будинок по вул.Колгоспна, 2 в м.Кузнецовську Рівненської області, загальною площею 89,4 кв.м., об’єктом спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_12, визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частину цих будівельних матеріалів.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 22.09.15 р. рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25.06.15 р. скасовано в частині встановлення факту проживання однією сім’єю ОСОБА_12 та ОСОБА_3 без укладення шлюбу у період з 1994 року по 01.01.04 р., а також в частині визнання будівельних матеріалів, обладнання, виробів та конструкцій, з яких споруджено новостворене нерухоме майно – завершений будівництвом житловий будинок по вул.Колгоспна, 2 в м.Кузнецовську Рівненської області, загальною площею 89,4 кв.м., об’єктом спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_12, та визнання за ОСОБА_3 права власності на ? частину цих будівельних матеріалів, та у задоволенні цієї частини вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.02.16 р. рішення апеляційного суду Рівненської області від 22.09.15 р. залишене без змін.

Як вбачається з рішення апеляційного суду Рівненської області від 22.09.15 р., підставою для скасування рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25.06.15 р. в частині встановлення факту проживання однією сім’єю ОСОБА_12 та ОСОБА_3 без укладення шлюбу у період з 1994 року по 01.01.04 р. стало те, що Кодексом про шлюб та сім’ю, який діяв до 01.01.04 р. не передбачалось встановлення факту проживання осіб однією сім’єю без укладення шлюбу. Разом з тим, у мотивувальній частині рішення апеляційного суду Рівненської області від 22.09.15 р. зазначається, що доказами у справі встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_12 проживали разом, однією сім’єю з травня 1994 року по день смерті останнього – 26.08.08 р. Таким чином, судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні вимоги про встановлення факту спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_12 у період з травня 1994 року по 01.01.04р. не з підстав недоведеності існування такого факту, а з підстав відсутності на момент виникнення цих правовідносин сторін норми права, яка дозволяла би встановлювати такі факти. Судом апеляційної інстанції не надана інша, відмінна від наданої судом першої інстанції, правова оцінка обставинам спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_12 однією сім’єю без укладення шлюбу у період з 1994 року по 26.08.08 р.

З свідоцтва про смерть серії І-ГЮ № 063818, виданого відділом РАЦС Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області, судом встановлено, що 26 серпня 2008 року ОСОБА_12 помер.

Під час розгляду даної цивільної справи з пояснень учасників процесу судом встановлено і ніким з них не оспорюється, що після смерті ОСОБА_16 відкрилась спадщина на належне йому майно, заповіту він не залишив. На час смерті ОСОБА_12 спадкоємцями за законом першої черги спадкування були його батьки – ОСОБА_13 та ОСОБА_14, а також його сини ОСОБА_5 та ОСОБА_10 Усі вищезазначені особи були закликані до спадкування після смерті ОСОБА_12 На момент розгляду даної цивільної справи ОСОБА_13 та ОСОБА_14 померли, не встигши прийняти спадщину після смерті ОСОБА_12, заповіту не залишали, їх спадкоємцями за законом першої черги спадкування є їх живі діти – ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_6, усі вони закликані до спадкування майна після смерті ОСОБА_13 та ОСОБА_14

Відповідно до ст.1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Таким чином, до спадкоємства майна ОСОБА_12 на момент розгляду даної цивільної справи закликано спадкоємців першої черги – його синів ОСОБА_5 та ОСОБА_10, а також спадкоємців першої черги ОСОБА_13 та ОСОБА_14 – ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_6, за правом спадкової трансмісії.

Відповідно до ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Як роз’яснив Верховний суд України у п.21 постанови Пленуму № 7 від 30.05.08 р. «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

З довідки відділу ДРАЦС реєстраційної служби Кузнецовського міського управління юстиції № 109/04.4-35 від 30.04.15 р. вбачається, що 13.08.08 р. була подана заява на державну реєстрацію шлюбу між ОСОБА_12 та ОСОБА_3 Реєстрація шлюбу була призначена на 15.09.08 р., але не проводилась у зв’язку з тим, що 26.08.08 р. наречений ОСОБА_12 помер.

Свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 в судовому засіданні підтвердили факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_12 однією сім’єю без укладення шлюбу у період, що перевищує п’ять років до дня смерті ОСОБА_12 Показання свідків ОСОБА_23, ОСОБА_24 цю обставину не спростовують. Показання допитаних як свідків позивача та відповідачів є протилежними за змістом, з урахуванням зацікавленості учасників процесу у результатах розгляду справи суд ставиться до них критично.

Сукупність досліджених судом доказів, зокрема, показань вищезазначених свідків, обставин, встановлених рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25.06.15р. та рішенням апеляційного суду Рівненської області від 22.09.15 р., довідка відділу ДРАЦС – свідчать про те, що ОСОБА_3 проживала з ОСОБА_12 однією сім’єю більше п’яти років до дня смерті останнього.

За таких обставин, беручи до уваги, що до строку спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю для набуття права на спадкування четвертої черги за законом враховується і строк такого проживання до набрання чинності СК України (01.01.04 р.), суд вважає доведеним факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_12 однією сім’єю не менш як п’ять років та приходить до висновку, що позивач ОСОБА_3 являється спадкоємцем ОСОБА_12 за законом та відноситься до четвертої черги спадкоємців.

Відповідно до ст.1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_22 підтвердили безпорадний стан ОСОБА_12 у останні два роки життя, повідомили про його неможливість самостійно себе обслуговувати, пересуватись, готувати їжу, здійснювати гігієнічні процедури.

Як вбачається з довідки до акту огляду МСЕК серії МСЕ № 061734, ОСОБА_12 з 30.06.05 р. встановлено третю групу інвалідності загального захворювання. З даної довідки вбачається, що йому протипоказана робота у несприятливих метеоумовах, рекомендовано диспансерний нагляд у лікаря-нефролога, ревматолога, стаціонарне лікування два рази на рік, з яких один раз у нефрологічному відділенні Рівненської обласної клінічної лікарні.

З довідки до акту огляду МСЕК серії МСЕ № 110012 вбачається, що ОСОБА_12 з 29.06.06 р. встановлено першу групу інвалідності загального захворювання. З довідки вбачається, що ОСОБА_12 потребує сторонньої допомоги та лікування гемодіалізом, стаціонарного та реабілітаційного лікування у нефролога в Рівненській обласній клінічній лікарні.

Як вбачається з довідки ЛКК Рівненської центральної міської лікарні № 2724 від 14.06.04р., ОСОБА_12 страждає на хронічний гломерулонефрит в стадії загострення, сечовий синдром гипертензивної стадії, важкої за ступенем артеріального тиску АТ 180/120, ХНН І ст., сечокам’яну хворобу (камені лівої нирки), хронічний калькульозний пієлонефрит, нефрогенну гіпертензію, вторинну кардіоміопатію, синусову брадикардію, подагру, подагричний поліартрит з ураженням мілких суглобів кистей, гомілково-ступеневих суглобів, першого пальця обох стоп, дисциркуляторну енцефалопатію ІІ-ІІІ ст., змішану, судинно-метаболічного генезу у вигляді виразкових координаторних розладів, частих ангіо-дистонічних пароксизмів, стійкого церебро-астенічного синдрому, гіпертонічну ангіопатію сітківки обох очей, центральну дистрофію сітківки обох очей, хронічний гепато-холецистит в стадії загострення, хронічний ерозивний гастродуоденіт.

З довідки Рівненської обласної клінічної лікарні № 1064 від 09.11.06 р. вбачається, що ОСОБА_12 з 05.09.06 р. за життєвими показами перебуває на амбулаторному програмному гемодіалізі (2-3 рази в тиждень) на базі даного лікувального закладу, з діагнозом: хронічний гломерулонефрит, сечовий синдром, хронічна ниркова недостатність, термінальна стадія, пролонгована гемодіалізом.

З досліджених судом епікризів лікувальних закладів судом встановлено, що ОСОБА_12 перебував на стаціонарному лікуванні: з 12.11.02 р. по 27.11.02 р. з діагнозом: хронічний холецистито-панкреатит у стадії загострення, гіпертонічна хвороба ІІ ступеню, дисциркуляторна енцефалопатія, остеохондроз ШВХ з явищами ВБН, хронічний пієлонефрит; з 13.01.03 р. по 23.01.03 р. з діагнозом: хронічний гломерулонефрит, сечовий синдром, нефрогенна гіпертензія, важка за ступенем артеріального тиску,дисциркуляторна енцефалопатія ІІ-ІІІ ст., змішана, судинно-метаболічного генезу у вигляді координаторних розладів, частих ангіо-дистонічних пароксизмів, цефалгічного синдрому, ангіопатія судин сітківки обох очей, кіста лівої нирки, хронічний гепато-холецистит у стадії загострення, хронічний ерозивний гастродуоденіт; з 11.03.03 р. по 25.03.03 р. з діагнозом: хронічний гепатохолецистит у стадії загострення, хронічний пієлонефрит, артеріальна гіпертензія, важка за ступенем артеріального тиску, хронічна ниркова недостатність І ст., хронічний гломерулонефрит з сечовим синдромом; з 08.09.03 р. по 26.09.03 р. з діагнозом: хронічний гломерулонефрит в стадії загострення, нефротична гіпертензія, важка за ступенем артеріального тиску, хронічна ниркова недостатність І ст., дисциркуляторна енцефалопатія ІІ-ІІІ ст., хронічний токсичний гепатит, хронічний діабетичний пієлонефрит; з 30.09.03 р. по 14.10.03 р. з діагнозом: хронічний гломерулонефрит, сечовий синдром, фаза загострення, хронічна ниркова недостатність І ст., гіпертончна ангіопатія сітківки очей, цереброастенічний синдром, кардіосклероз; з 09.02.04 р. по 16.02.04 р. з діагнозом: подагра, подагричний поліартрит гомілково-ступеневих суглобів, мінімальна ступінь активності, хронічний гломерулонефрит, сечовий синдром, фаза нестійкої ремісії, артеріальна гіпертензія, рецедивуючі носові кровотечі на фоні основного захворювання; з 24.05.04 р. по 14.06.04 р. з діагнозом: хронічний гломерулонефрит в стадії загострення, сечовий синдром, гіпертензивна стадія, важка за рівнем артеріального тиску АТ 180/120, високий ризик, хронічна ниркова недостатність І ст., сечокам’яна хвороба (камені лівої нирки), хронічний калькульозний пієлонефрит, нефрогенна гіпертензія, вторинна кардіоміопатія, синусова брадикардія, подагра, подагричний поліартрит з ураженням мілких суглобів кистей, гомілково-ступеневих суглобів, першого пальця обох стоп, дисциркуляторна енцефалопатія ІІ-ІІІ ст., змішана, судинно-метаболічного генезу у вигляді виразкових координаторних розладів, частих ангіо-дистонічних пароксизмів, стійкого церебро-астенічного синдрому, гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей, центральна дистрофія сітківки обох очей, хронічний гепато-холецистит в стадії загострення, хронічний ерозивний гастродуоденіт; з 09.02.05 р. по 21.02.05 р. з діагнозом: подагра, подагричний поліартрит в стадії загострення, хронічний гломерулонефрит в стадії загострення, хронічний токсичний гепатит, дисциркуряторна енцефалопатія ІІ-ІІІ ст.; з 31.05.05 р. по 17.06.05р. з діагнозом: хронічний гломерулонефрит в стадії загострення, сечовий синдром, гіпертензивна стадія, важка за рівнем артеріального тиску АТ 220/130, хронічна ниркова недостатність І ст., сечокам’яна хвороба з відходженням камінців, хронічний пієлонефрит в стадії загострення, ішемічна хвороба серця, вторинна кардіоміопатія, подагра, подагричний поліартрит з ураженням мілких суглобів кистей, гомілково-ступеневих суглобів, дисциркуляторна енцефалопатія ІІ-ІІІ ст. судинно-метаболічного генезу у вигляді виразкових координаторних розладів, частих ангіо-дистонічних кризів, стійкого помірного астено-невротичного синдрому, гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей, кіста лівої нирки; з 02.08.05 р. по 10.08.05 р. з діагнозом: хронічний гломерулонефрит в стадії загострення, сечовий синдром, гіпертензивна стадія, важка за рівнем артеріального тиску, хронічна ниркова недостатність І ст., відходження камінців, хронічний пієлонефрит в стадії загострення, ішемічна хвороба серця, вторинна кардіоміопатія, подагра, дисциркуляторна енцефалопатія ІІ-ІІІ ст., змішана, судинно-метаболічного генезу у вигляді виразкових координаторних розладів, частих ангіокризів, гіпертензивна ангіопатія сітківки обох очей; з 16.11.05 р. по 24.11.05 р. з діагнозом: хронічний токсичний гепатит в стадії загострення, з больовим синдромом, хронічний гломерулонефрит, сечовий синдром, гематуричний компонент, нефротична гіпертензія, важка за рівнем артеріального тиску у поєднанні з хронічним пієлонефритом, хронічна ниркова недостатність І-ІІ ст., подагра, подагричний поліартрит; з 13.03.06 р. по 23.03.06 р. з діагнозом: хронічний гломерулонефрит в стадії загострення, сечовий синдром, нефротична гіпертезнія хронічна ниркова недостатність ІІ ст.; з 08.06.06 р. по 27.06.06 р. з діагнозом: хронічний гломерулонефрит, сечовий синдром, гіпертензивна стадія, важка за рівнем артеріального тиску, дуже високий ризикускладнення (АТ 260/140), хронічна ниркова недостатність ІV ст., вторинна гіперурикемія, подагра, подагричний поліартрит з ураженням колінного та гомілково-ступеневих суглобів, атеросклеротичний кардіосклероз, вторинна кардіоміопатія, дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. судинного генезу у вигляді вестибуло-кохлеарного та астено-невротичного синдрому, гіпертонічна ангіопатія сітківки, макулодистрофія обох очей, хронічний токсичний гепатит, вторинна залізодефіцитна анемія; з 01.09.06 р. по 28.10.06 р. з діагнозом: хронічний гломерулонефрит, сечовий синдром, хронічна ниркова недостатність ІV ст., пролонгована гемодіалізом, вторинна анемія, двобічний гідроторакс, вторинна кардіопатія, нефрогенна гіпертензія, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки у стадії загострення, септичний стан.

Як вбачається з довідки ДЗ «СМСЧ № 3» № 124 від 26.08.08 р., причиною смерті ОСОБА_12, який помер того ж дня у віці 54 роки, стала хронічна ниркова недостатність ІV ст.

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області № 58 від 22.02.07 р., розглянувши заяву ОСОБА_12 про надання йому помічника для здійснення своїх прав та виконання обов’язків, на підставі ст.78 ЦК України вирішено зареєструвати ОСОБА_6 помічником ОСОБА_12

Відповідно до ст.78 ЦК України, право обрати собі помічника має дієздатна фізична особа, яка за станом здоров'я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки.

Як роз’яснив Верховний суд України у п.6 постанови Пленуму № 7 від 30.05.08 р. «Про судову практику у справах про спадкування», безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Сукупність досліджених судом доказів, зокрема, медичні документи, з яких вбачається систематичність перебування ОСОБА_12 на стаціонарному лікуванні та тяжкість його захворювань, довідки про інвалідність та про смерть, призначення органом місцевого самоврядування помічника в порядку ст.78 ЦК України, у сукупності з показаннями свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_22 підтверджують наявність у ОСОБА_12 таких тяжких захворювань, через які він не міг самостійно забезпечити умови свого життя, потребував стороннього догляду, допомоги та піклування. При цьому надані відповідачами фотографії з весілля ОСОБА_24, на яких у числі присутніх зображений ОСОБА_12, даних висновків суду не спростовують.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що з 2006 року ОСОБА_12 перебував у безпорадному стані, зумовленому тяжкою хворобою.

З показань свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_22 судом встановлено, що ОСОБА_3, проживаючи з ОСОБА_12 однією сім’єю, протягом тривалого часу опікувалась ним, забезпечувала його матеріально та усім необхідним, кілька разів на тиждень супроводжувала його для проведення гемодіалізу, надавала іншу допомогу, якої він потребував.

З огляду на викладене, суд вбачає правові підстави для зміни черговості ОСОБА_3 права на спадкування за законом майна, що залишилось після смерті ОСОБА_12 з четвертої черги та визнання за нею право на спадкування разом з спадкоємцями, які закликаються до спадкування.

Відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_3 про усунення ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_6 від права на спадкування, суд враховує, що вказані особи набули право на спадкування майна після смерті ОСОБА_12 за правом трансмісії, не є його спадкоємцями першої черги, не мали в силу закону обов’язку утримувати померлого чи надавати йому допомогу, обґрунтовано не розраховували на отримання спадщини після його смерті.

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи, оскільки лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування. Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в її умисних діях чи бездіяльності, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Отже, ухилення характеризується умисною формою вини.

Достатніх доказів існування сукупності вищезазначених обставин для усунення від права на спадкування ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_6, які закликаються до спадкування за правом трансмісії, а також спадкоємців першої черги ОСОБА_5 та ОСОБА_10, суду не надано, і показання свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_22 таких висновків суду не спростовують, оскільки є недостатніми за відсутності будь-яких інших доказів у їх підтвердження.

За таких обставин, вимога ОСОБА_3 про усунення відповідачів від права на спадкування задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд встановив, що за пред’явлення позову ОСОБА_3 сплачено судовий збір у сумі 521,20 грн. (необхідно 551,20 грн.), при збільшенні позовних вимог сплачено 551,00 грн. (необхідно 551,20 грн.) Таким чином, недоплачена позивачем сума судового збору складає 30,20 грн.

Відповідно до п.28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.14 р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо факт недоплати судового збору з'ясовано судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд залежно від конкретних обставин справи може, крім іншого, стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням положень ст.88 ЦПК України.

За таких обставин, з ОСОБА_3 підлягає стягненню недоплачений судовий збір у сумі 30,20 грн. З відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог у сумі 551,20 грн., що, виходячи з кількості відповідачів, складає по 91,87 грн. з кожного.

На підставі ст.ст.1224, 1259, 1264, 1276 ЦК України, керуючись ст.ст.8, 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право на спадкування після смерті ОСОБА_12, померлого 26 серпня 2008 року, разом з іншими спадкоємцями, які закликаються до спадкування.

У задоволенні інших вимог відмовити у зв’язку з їх безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 30 (тридцять) грн. 20 коп. недоплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 по 91 (дев’яносто одній) грн. 87 коп. судового збору з кожного.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд протягом десяти діб з дня його проголошення. У разі ухвалення рішення у відсутності особи, яка бере участь у справі, апеляційна скарга подається протягом десяти діб з дня отримання його копії.

Головуючий: