Рішення № 70558984, 20.11.2017, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2305/17

Провадження № 2-1338/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 листопада 2017 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Болобана В.Г.,

за участі секретаря Рудніцької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Центр надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, Обухівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просив суд скасувати арешт та заборону відчуження, що накладено на майно ОСОБА_2 від 16.07.2012 року № 246721; 24.09.2004 року № 246693; 24.09.2004 року № 246718;19.05.2005 року № 246702; 25.02.2008 року № 246704, а саме з ? частини квартири АДРЕСА_1, який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна та вилучити відповідні записи з реєстру.

Позовні вимоги мотивує тим, що вона звернулась до Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської областіз заявою про державну реєстрацію права власності на ? частину вищезазначеної двокімнатної квартири, яка була передана їй на підставі постанови та акту про передачу майна стягувачу ОСОБА_1 у рахунок погашення боргу ОСОБА_2 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/983/12 від 10.01.2013 року та виконавчого листа № 1-14-07 від 19.02.2007 року, що видані Обухівським районним судом Київської області. Але позивачу було відмовлено рішенням Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області у державній реєстрації права власності за нею, оскільки було з’ясовано, що на вищезазначену частину квартири накладено обтяження на підставі постанови про арешт майна боржника ОСОБА_2 та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 32878104, виданий 16.07.2012 року державним виконавцем ВДВС Обухівського МРУЮ ОСОБА_3 Позивач вніс на депозитний рахунок ВДВС Обухівського МРУЮ 56 368,51 гривень, але після передачі йому вказаної частини квартири в рахунок погашення боргу державним виконавцем не було винесено постанову про зняття з неї арешту та заборони відчуження. Позивач звернувся до Обухівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області з заявою про зняття арешту, однак їй було відмовлено та роз’яснено, що у відділі відсутні відомості про накладення арешту та рекомендовано з даного приводу звернутись до суду. Перебування вказаного майна під арештом та забороною відчуження порушує права позивача та створює перешкоди у здійсненні розпорядження ним майном, яке належить їй йому, а тому просить позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання представник позивача не з’явився, подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутносты та проти заочного рішення не заперечив.

Відповідач та треті особи в судове засідання повторно не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв, клопотань до суду не подали.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі сторін та третіх осіб на підставі наявних доказів у матеріалах справи.

Керуючись ст. 224 ЦПК України, суд розглянув справу заочно.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання сторін, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного висновку..

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що згідно з постановою про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 25.05.2016 року постановленої старшим державним виконавцем Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області ОСОБА_4 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/983/12 від 10.01.2013 року та № 1-14-07 від 19.02.2007 року, виданих Обухівським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 боргу у розмірі 80 000,00 гривень та 70 686,49 гривень на користь ОСОБА_1 на загальну суму 150687,49 гривень, позивачу ОСОБА_1 як стягувачу передано нереалізоване майно, а саме: ? частину двокімнатної квартири № 54, загальною площею 52,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Обухів, вул Лермонтова, 22, що належить на праві власності ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу за вищезазначеними виконавчими листами. Вказані обставини також підтверджуються копією актоу про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 25.05.2016 року, наявним у матеріалах справи.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна на ? частину двокімнатної квартири № 54, загальною площею 52,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Обухів, вул Лермонтова, 22, що належить на праві власності ОСОБА_2 накладено обтяження на підставі постанов про арешт майна боржника ОСОБА_2 та оголошення заборони на його відчуження, від 16.07.2012 року № 246721; 24.09.2004 року № 246693; 24.09.2004 року № 246718;19.05.2005 року № 246702; 25.02.2008 року № 246704.

24.06.2016 року ОСОБА_1 звернулась до Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської областіз заявою про державну реєстрацію права власності на ? частину двокімнатної квартири № 54, загальною площею 52,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Лермонтова, 22, що належить на праві власності ОСОБА_2, що була передана їй на підставі постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 25.05.2016 року та акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 25.05.2016 року.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Обухівської міської ради № 30283015 від 02.07.2016 року ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру № 54, загальною площею 52,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Лермонтова, 22, оскільки встановлено наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

З листа Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 31.07.2017 року вбачається, що у зв'язку з тим, що відповідно до п. 9.8 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року № 2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить три роки, виконавчі провадження знищено, тому надати інформацію про накладення арешту на квартиру № 54, загальною площею 52,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Лермонтова, 22 не має мажливості в зв’язку зі знищенням архівних справ.

Згідно зы ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

На підставі ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності, або обмежене в його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається. У разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження державним виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

В порушення вказаних вимог закону, при закінченні виконавчого провадження, арешт і заборона відчуження, накладений на майно боржника ОСОБА_2 державним виконавцем не знято.

За змістом ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Оскільки, як встановлено в ході судового розгляду, ? частину двокімнатної квартири № 54, загальною площею 52,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Лермонтова, 22, що належить на праві власності ОСОБА_2, передано позивачу ОСОБА_1 на підставі постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 25.05.2016 року та акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 25.05.2016 року в рахунок погашення боргу за виконавчими листами № 2/983/12 від 10.01.2013 року та № 1-14-07 від 19.02.2007 року, виданими Обухівським районним судом, то арешт і заборона відчуження на вищезазначене майно має бути знятий в порядку захисту власників арештованого майна, яким є позивач, відповідно до ст. 391 ЦК України, а відповідні записи слід виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини щодо накладення арешту і заборони відчуження на передану позивачу в рахунок погашення боргу ? частину двокімнатної квартири № 54, загальною площею 52,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Лермонтова, 22, що порушує можливості реалізації ним своїх прав щодо державної реєстрації права власності належного йому нерухомого майна, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Питання розподілу судових витрат позивачем не порушувалось.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 11, 57, 60, 197, 212-214, 218, 224 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати арешт майна ОСОБА_2 та оголошення заборони його відчуження від 16.07.2012 року № 246721; 24.09.2004 року № 246693; 24.09.2004 року № 246718;19.05.2005 року № 246702; 25.02.2008 року № 246704, а саме ? частину двокімнатної квартири № 54, загальною площею 52,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Лермонтова, 22, який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна записи від 16.07.2012 року № 246721; 24.09.2004 року № 246693; 24.09.2004 року № 246718;19.05.2005 року № 246702; 25.02.2008 року № 246704, а саме ? частину двокімнатної квартири № 54, загальною площею 52,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Лермонтова, 22 на ім’я ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача або представника, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В.Г.Болобан