Вирок № 70558360, 23.11.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12733/17

провадження № 1-кп/753/930/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2017 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Домарєва О.В.,

при секретарі Ткачі А.Г.,

за участю прокурора Фоменко М.В.,

захисника Мамалиги А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12017100020001403 від 05.02.2017 по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Потсдам, Німеччина, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, одруженого, маючому на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуваючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У невстановлений день квітня місяця 2015 року, у невстановленій годині, перебуваючи у невстановленому місці Старобільського району Луганської області, ОСОБА_3, в порушення Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, з землі незаконно придбав, шляхом привласнення знайдених 140 (сто сорок) патронів калібру 5,45x39 та 4 (чотири) патрони калібру 7,62x54R, що є бойовими припасами нарізної вогнепальної зброї. Після чого, діючи умисно, всупереч передбаченому законом порядку, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, поклав їх до багажного відділення невстановленого досудовим розслідуванням автомобіля, на якому в той час пересувався, та транспортував їх до місця своєї реєстрації? а саме за адресою: АДРЕСА_1, тим самим перевіз зазначені бойові припаси, без установленого законом дозволу.

В подальшому у невстановлений досудовим розслідуванням час та день квітня місяця 2015 року ОСОБА_3 перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 діючи умисно, всупереч передбаченому законом порядку, дістав з багажного відділення, невстановленого автомобіля, на якому в той час пересувався, 140 (сто сорок) патронів калібру 5,45x39 та 4 (чотири) патрони калібру 7,62x54R, що є бойовими припасами нарізної вогнепальної зброї та поклав на полиці в гаражному приміщенні, за вище вказаною адресою, тим самим почав незаконно зберігати зазначені бойові припаси.

04.02.2017 року в період часу з 18 години 50 хвилин по 22 годину 10 хвилин в ході виконання постанови від 04.02.2017 року, слідчого слідчого відділу Новобоварського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6, про проведення процесуальних дій на іншій території за адресою: АДРЕСА_1 було проведено слідчу (розшукову) дію в рамках кримінального провадження №12016220500002961 від 15.12.2016 року, а саме обшук, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_9 від 04.02.2017 року, з метою відшукування гр. ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, в ході вказаної слідчої (розшукової) дії на полицях гаражного приміщення, за вище вказаною адресою виявлено та вилучено 140 (сто сорок) патронів калібру 5,45x39 та 4 (чотири) патрони калібру 7,62x54R, що є бойовими припасами нарізної вогнепальної зброї, які ОСОБА_3 зберігав без передбаченого законом дозволу.

Таким чином ОСОБА_3 здійснив придбання, носіння та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України визнав повністю і суду пояснив, що дійсно у квітні 2015 р. в Старобільському районі Луганської області він знайшов на полігоні 140 патронів калібру 5,45x39 та 4 (чотири) патрони калібру 7,62x54R з метою унеможливити їх подальше знаходження дітьми, які мешкають в тій місцевості. Після чого він поклав ці боєприпаси до особистих речей, після чого, забувши про них, перевіз їх до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, де згодом поклав їх в гаражі. 04.02.2017 р. до проведення обшуку в даному гаражі він добровільно видав працівникам поліції вказані патрони, які були у нього вилучені. Кількості та маркування вилучених патронів обвинувачений не оспорював. У скоєному щиро покаявся.

Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Оскільки обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорювали обставин, які стосуються пред'явленого обвинувачення та правильно розуміють зміст цих обставин, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, наслідки якої також роз'яснені учасникам судового провадження, суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, проти чого не заперечували учасники судового провадження.

При призначенні покарання суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей. Крім того відповідно до характеристики командира 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» - народного депутата ОСОБА_8 ОСОБА_3 приймав участь у військових операціях по звільненню окупованої території України, під час ворожого наступу на 32-й блокпост отримав тяжке бойове поранення, в результаті чого втратив нижню кінцівку, є інвалідом 2 групи. 15.10.2014 р. потрапив в полон. Під час проходження служби з 12.08.2014 р. по 11.11.2014 р. зарекомендував себе з позитивної сторони, нагороджений орденом Омеляна Каруки.

Враховуючи особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів має бути кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі із звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із застосуванням положень ст. 75,76 КК України.

Разом з тим, обвинуваченим було заявлено клопотання про звільнення від відбування покарання із застосуванням положень Закону України «Про амністію у 2016 р.»

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про амністію у 2016 р.» - звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають особи, кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, а також осіб, визнані винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров'я особи та не є діянням, передбаченим частинами другою, третьою і четвертою статті 408, статтею 410, частинами другою, третьою і четвертою статті 411 Кримінального кодексу України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій.

Оцінивши можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі положень Закону України «Про амністію у 2016 р.», суд встановив, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні злочину, який не є особливо тяжким, є учасником бойових дій, що підтверджено відповідним посвідченням, захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Заборон щодо застосування положень Закону України «Про амністію у 2016 р.» до ОСОБА_3 судом не встановлено.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374,375,376 КПК України суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 \ три\ роки.

На підставі вимог ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 \ один\ рік.

На підставі вимог ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з моменту проголошення вироку.

Звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Стягнути з ОСОБА_3 \ІПН: НОМЕР_1 процесуальні витрати в розмірі 3463 грн. \три тисячі чотириста шістдесят три \ гривні 60 коп. на користь держави ( Отримувач УК у Дарницькому районі 24060300, р/р 31116115700003, МФО 820019, УДКСУ у Дарницькому районі м. Києва, код 38021179, банк одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві ).

Речові докази: 140 (сто сорок) патронів калібру 5,45x39 та 4 (чотири) патрони калібру 7,62x54R, які знаходяться в камері схову речових доказів Дарницького УП ГУНП в м. Києві - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.В. Домарєв