Ухвала суду № 70557935, 14.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

Справа № 755/5643/17 Головуючий у 1-ій інстанції - Савлук Т.В.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/8097/2017 Доповідач - Музичко С.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року колегія суддів cудової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

Головуючого - Музичко С.Г.,

Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.,

при секретарі - Сербін Т.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 11 травня 2017 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», Приватне підприємство «Меритант», ОСОБА_4 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 29 березня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Приватного підприємства «Меритант», ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 травня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», Приватне підприємство «Меритант», ОСОБА_4 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 29 березня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Приватного підприємства «Меритант», ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В поданій апеляційній скарзі представник заявника просить ухвалу суду скасувати та направити справу для провадження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що посилання суду, що заява не містить підстав для скасування рішення третейського суду не є підставою для відмови у відкритті провадження по справі, а лише може бути підставою для відмови у задоволенні такої заяви.

Вказує, що договір поруки від 29.01.2010 року, укладений між ПАТ «Укрсоцбанк», ПП «Меритант» та ОСОБА_2 на час винесення рішення третейським судом був припинений, а відтак суд не мав права стягнути солідарно з заявника заборгованість.

Крім того, третейським судом було вирішено питання без повідомлення заявника про розгляд даної справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника, яка підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив із того, що підстави для відкриття провадження по даній справі відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у квітні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 29 березня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Приватного підприємства «Меритант», ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

29 березня 2016 року Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків (третейський суддя Ярошавець В.М. ) ухвалено рішення про часткове задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Приватного підприємства «Меритант», ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Стягнуто солідарно з Приватного підприємства «Меритант» з ОСОБА_4 та з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 1 936 620 грн. 15 коп. та третейський збір в сумі 19766 грн. 20 коп.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 була залучена до участі у справі в третейському суді у якості відповідача у справі, скориставшись правом оскаржити рішення третейського суду до компетентного суду, заявник посилається на положення п.5 ч.2 ст.389-5 Цивільного процесуального кодексу України, однак законом не передбачено такої підстави для скасування рішення третейського суду, як розгляд справи за відсутності будь-кого зі сторін, які не повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, в той же час у п. 5 ст.51 Закону України «Про третейські суди» визначено як одну із підстав для скасування рішення третейського суду випадок, коли третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі, однак в даному випадку мова йде про склад осіб по справі, а не про розгляд справи без участі сторін.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: 1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Аналогічні підстави зазначені у статті 389-5 ЦПК України.

Отже, нормами матеріального та процесуального права визначений вичерпний перелік підстав, з яких може бути скасоване рішення третейського суду.

Виходячи з положень частини четвертої статті 389-1 Цивільного процесуального кодексу України, суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1,3 і 5 частини другої статті 122 цього Кодексу, а також у разі якщо рішення третейського суду оскаржено з підстав, не передбачених законом.

Враховуючи викладене та зазначені обставини, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для відкриття провадження по справі.

Посилання апеляційної скарги на незаконність рішення Третейського суду для вирішення даного питання значення не мають, оскільки не є підставою для скасування рішення Третейського суду у розумінні ст. 51 Закону України «Про третейські суди».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухали суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 315- 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 11 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді