Ухвала суду № 70557709, 22.11.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 645/5189/16-ц Головуючий І інстанції - Шарко О.П.

Провадження № 22ц/790/6506/17 Головуючий ІІ інстанції - Кісь П.В.

Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого - Кіся П.В.,

суддів: - Бровченко І.О.,

- Хорошевського О.М.,

за участю секретаря - Пузікової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» про визнання іпотеки припиненою та скасування заборони на нерухоме майно, -

встановив:

02 листопада 2016 року представник позивача ОСОБА_3- адвокат Миронов О.А. звернувся в інтересах ОСОБА_3 до суду з позовною заявою до ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» про визнання іпотеки припиненою, скасування заборони, в якій просив визнати припиненою іпотеку квартири АДРЕСА_1, яка виникла на підставі договору іпотеки від 13.07.2006 року № 2136-012/06З, укладеного між ОСОБА_3 та АКБ «ПРАВЕКС-БАНК», посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Аверіною М.Е., зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за номером № 1266, а також просив скасувати заборону на вказане нерухоме майно, встановлену приватним нотаріусом Аверіною М.Е. 13 липня 2006 року на підставу договору іпотеки від 13.07.2006 року.

Обґрунтовуючи позов, представник позивача вказував, що 13.07.2006 року ОСОБА_3 уклала з АКБ «ПРАВЕКС-БАНК» кредитний договір №2136-012/06Р за умовами якого отримала кредит у розмірі 33000 (тридцять три тисячі) доларів США для придбання квартири під зобов'язання повернення кредитних коштів в строк до 13.07.2031 року рівними частками щомісячно по 110 доларів США та сплатою 12% річних.

В той же день, 13.07.2006 року, для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони також уклали договір іпотеки №2136-012/06Р, за умовами якого ОСОБА_3 передала банку в іпотеку придбану за кредитні кошти квартиру АДРЕСА_1

Посилаючись на ту обставину, що у ОСОБА_3 в січні 2012 року виникла заборгованість у зв'язку з несплатою чергових платежів та виникнення у зв'язку з цим у банка права на дострокове звернення до суду у лютому 2012 року з позовом про захист порушених прав, а також на ту обставину, що Банк у відповідності до ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України протягом трьох років з дня виникнення такого права так і не звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, адвокат Миронов О.А. просив застосувати положення ст.ст.266,267 ЦК України і задовольнити позов.

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.02.2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Суд визнав припиненою іпотеку квартири АДРЕСА_1, яка виникла на підставі договору іпотеки від 13.07.2006 року № 2136-012/06З, укладеного між ОСОБА_3 та АКБ «Правекс-Банк», посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Аверіною М.Е., зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за номером № 1266.

В частині позовних вимог про скасування заборони на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 суд відмовив, вказуючи, що обтяження нерухомого майна є похідним від укладення договору про іпотеку, і що у відповідності до ст.ст.3,16 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також у відповідності до ст.74 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус знімає заборону відчуження такого майна на підставі наданого йому повідомлення про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави.(а.с.67).

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 07 квітня 2017 року заява представника ПАТ «ПРАВЕКС БАНК» Григоришина В.І. про перегляд заочного рішення визнана такою, що не подана та підлягає поверненню заявнику з підстав, передбачених ст.ст.121,229 ЦПК України, як така, що подана без оплати судового збору не зважаючи на залишення її без руху. (а.с.88).

25.09.2017 року представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Миронов О.А. звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення від 14.02.2017 року у вищевказаній справі.

В обґрунтування заяви вказував, що у позивача виникла проблема із виконанням судового рішення, оскільки державний реєстратор вважає, що на його підставі можливо виключити лише запис з Державного реєстру іпотек, а запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна не може бути вилучений, оскільки в судовому рішенні про це прямо не зазначено. Враховуючи викладене, представник позивача, просить суд роз'яснити судове рішення ухвалене щодо всіх записів про обтяження квартири АДРЕСА_1, внесених на підставі договору іпотеки від 13.07.2006 року № 2136-012/06Р, укладеного між ОСОБА_3 та АКБ «Правекс-Банк», та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Аверіною М.Е. і зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за номером 1266.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_3 про роз'яснення судового рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - Миронов О.А., посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права і вважаючи ухвалу незаконною, просить її скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву про роз'яснення судового рішення від 14 лютого 2017 року у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу заявник вказує, що суд першої інстанції, прийшов до хибного висновку, стосовно того, що судового рішення про визнання іпотеки припиненою достатньо для вилучення з державного реєстру запису про обтяження, вчиненого на підставі припиненої іпотеки, а тому окреме судове рішення з цього приводу не потрібне.

В суді апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу і просив задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Представник банку просив апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника позивача задоволенню не підлягає за таких підстав.

Постановляючи 12 жовтня 2017 року ухвалу про залишення без задоволення заяви про роз'яснення заочного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що передбачені законом підстави для роз'яснення рішення відсутні, так як зміст ухваленого ним рішення є чітким і зрозумілим, а представник позивача в своїй заяві фактично ставить на вирішення питання про внесення доповнень до рішення шляхом внесення додаткових відомостей.

Колегія суддів погоджується з ухвалою суду першої інстанції, так як вона постановлена у відповідності із законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, приватного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Згідно з роз'ясненнями, викладеним в п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року, відповідно до статті 221 ЦПК України роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Позивач та її представник, отримали 21.02.2017 року копію заочного рішення (а.с.75), однак не побажали скористатися можливістю та передбаченим ст.ст. 27, 293 ЦПК України правом апеляційного оскарження заочного рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування заборони на нерухоме майно (предмет іпотеки), а в заява про роз'яснення вказаного рішення фактично спрямована на зміну його суті, тоді як законом не передбачено зміну рішення у такий спосіб.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими і також не свідчать про наявність підстав для скасування чи зміни ухвали суду.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, ст.ст.313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2017 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - П.В. Кісь

Судді: І.О. Бровченко

О.М. Хорошевський