Ухвала суду № 70556954, 01.11.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6231/17

Провадження № 2/635/3381/2017

У Х В А ЛА

про залишення позовної заяви без руху

01 листопада 2017 року суддя Харківського районного суду Харківської області Полєхін А.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просить поділити спільне з відповідачем майно – земельну ділянку, загальною площею 0,1220 га, яка розташована за адресою: с. Черкаські Тишки Харківського району Харківської області, вул. Арсенть'єва, 7-А, виділивши їй 1/2 частину – 0,062 га; будинок, який розташований за вищезазначеною адресою, виділивши їй 1/2 частину зазначеного житлового будинку; виділити їй автомобіль НОМЕР_1.

Одночасно позивач ОСОБА_1 надала до суду клопотання про відстрочення сплати судових витрат з судового збору та клопотання про звільнення від сплати судових витрат з судового збору.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судових витрат з судового збору та клопотання про звільнення від сплати судових витрат з судового збору позивач посилається на те, що вона перебуває в скрутному фінансовому стані, на теперішній час не може відразу сплатити судовий збір. Позивач посилається на те, що вона є малозабезпеченою особою, яка має на утриманні неповнолітню дитину, фактично проживає без допомоги чоловіка, матеріально допомагає іншому дорослому сину, який проживає та навчається в м. Києві, до недавнього часу доглядала за хворими батьками. Окрім офіційного заробітку іншого доходу не має. Середня заробітна плата, після відрахувань податків складає за місяць 4444,67 грн., що підтверджується довідкою про доходи №47 від 22 травня 2017 року, виданою за місцем роботи – Харківської міської поліклініки №10. З заробітної плати вона повинна сплачувати комунальні послуги щомісяця в середньому 1300,00 грн., при цьому постійний борг за житло складає понад 3500,00 грн. Всього решта грошей щомісяця на двох осіб складає 3100,00 грн.

За період першого звернення до суду з позовом та подання клопотання про звільнення від сплати судового збору від 17 липня 2017 року і до цього часу померли її батьки, усі витрати з поховання понесла вона, що значно погіршило її майновий стан, відповідно збільшився борг перед третіми особами.

Таким чином позивач перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі та не має змоги відразу сплатити судовий збір.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно роз’яснень, що містяться в п. 29 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім’ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім’ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивач ОСОБА_1 не надала доказів на підтвердження своїх доводів заяви про відстрочення сплати судового збору та звільнення від сплати судових витрат з судового збору, а саме: того, що вона має на утриманні неповнолітню дитину. Так дійсно, позивачем додано до позовної заяви копію свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, однак це не є підтвердженням того, що дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні.

Що стосується, надання позивачем матеріальної допомоги іншому дорослому сину, який проживає та навчається в м. Києві, по перше: позивачем не надано доказів того, що її син ОСОБА_4 проживає та навчається у м. Києві та потребує матеріальної допомоги, а по друге: позивач допомагає йому добровільно, на власний розсуд.

Наявність обов’язків у позивача, щодо сплати комунальних послуг не є підставою для сплати судового збору.

Що стосується, посилань позивача на Закон України «Про державний бюджет України на 2017 рік», то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування (далі – набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі – набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі – набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб .

За змістом ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 травня 2017 року встановлено 1684 грн.

Позивач працює у КЗОЗ «Харківська міська поліклініка №10» та має постійний дохід. З наданої позивачем довідки вбачається, що за період з січня 2017 року по квітень 2017 року загальна сума її доходу становить 21681,31 грн. Середня заробітна плата позивача, після відрахувань податків складає 4444,67 грн.

Співставлення даних про розмір заробітної плати ОСОБА_1 і розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, визначеного 21 грудня 2016 року Верховною Радою України в Законі України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» свідчить про відсутність підстав для визнання позивача ОСОБА_1 такою, що перебуває у скрутному фінансовому стані, оскільки розмір її заробітної плати значно перевищує встановлений законом у грудні 2016 року прожитковий мінімум на 2017 рік.

Зі змісту заяви позивача ОСОБА_1 вбачається, що єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є тяжкий її майновий стан. Однак, будь-яких належних доказів на підтвердження доводів заяви про відстрочення сплати судового збору та звільнення від сплати судових витрат з судового збору або доказів її тяжкого майнового стану, нею не надано.

Враховуючи, що відстрочення судом сплати судового збору на певний строк та звільнення від сплати судових витрат з судового збору є правом, а не обов'язком суду, а також враховуючи, що у клопотанні позивача відсутні докази неможливості сплати судового збору, визначені ст. 82 ЦПК України, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та звільнення від сплати судових витрат з судового збору.

В зв’язку з чим, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху як така, що подана без додержання вимог, викладених у п. 2 ч. 2 ст. 119, п. 4 ч. 2 ст. 119, ч. 5 ст. 119 ЦПК України, оскільки в позовній заяві не зазначено номери засобів зв’язку відповідача, якщо такі відомі позивачу.

Окрім того, ціна позову, зазначена в позовній заяві позивачем не підтверджена жодними доказами. Ціна позову визначається відповідно до ст. 80 ЦПК України. Оскільки зазначена позивачем ціна позову не підтверджена жодними доказами, суд позбавлений можливості визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно п. а ст.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.

За порядком проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженому постановою КМУ від 4 березня 2013 року № 231 зазначено, що термін дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більш як шість місяців з моменту оцінки, адже ціна позову має бути визначена у наведені строки.

Отже, позивач ОСОБА_1 повинна на підтвердження, визначеної нею ціни позову надати звіт чи акт про оцінку майно станом на день звернення до суду.

Окрім того, ОСОБА_1 до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору, або підстав звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України “Про судовий збір” № 3674-VI від 08 липня 2011 року, що набрав чинності 01 листопада 2011 року, судовий збір – збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору – громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці) та фізичні особи – підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За змістом ст. 3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ч. 1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено 1600 грн.

В зв’язку з тим, що зазначена позивачем ціна позову не підтверджена жодними доказами, суддя позбавлений можливості визначити розмір судового збору, який ОСОБА_1 зобов’язана сплатити в дохід держави за подання позовної заяви до суду, тому суддя роз’яснює позивачу, що відповідно до ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 640,00 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 8000,00 грн.

Таким чином, позивач повинна до позовної заяви додати документ, що підтверджує сплату судового збору за вимоги майнового характеру з урахуванням загальної вартості майна на день звернення до суду.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: отримувач коштів Управління Державної казначейської служби України у Харківському районі Харківської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999633, Банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, код банку отримувача (МФО) 851011, рахунок отримувача 31214206700429, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Згідно з ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.121 ЦПК України, суддя

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотань про відстрочення сплати судового збору та звільнення від сплати судових витрат з судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк п’ять днів з дня отримання нею копії зазначеної ухвали.

Роз’яснити позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та їй повернута.

Ухвала може бути оскаржена лише щодо сплати судового збору у встановлений законом строк і порядок, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - А.Ю. Полєхін