Постанова № 70556763, 22.11.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2017 р. Справа № 922/5129/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І. В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А.

при секретарі Марченко В.О.

за участю представників:

позивача (стягувача) - ОСОБА_1 за довіреністю №14-85 від 14.04.2017,

відповідача (боржника) – ОСОБА_2 за довіреністю від 22.06.2017.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ (вх. №2944 Х/2-8)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.09.17 у справі № 922/5129/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5", с. Подвірки, Дергачівський район, Харківська обл.,

про стягнення коштів у розмірі 295696167,22 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.09.2017 (суддя Калиниченко Н.В.) заяву Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (вх. № 28375 від 04.09.2017 року) - задоволено. Розстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 22 грудня 2014 року у справі № 922/5129/14 в частині стягнення 221 692 781,37 грн. основного боргу рівними частинами в сумі 3 694 879,69 грн. на період з 01 вересня 2017 року по 31 серпня 2022 року.

Відстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 22 грудня 2014 року у справі № 922/5129/14 в частині стягнення 3 927 888,07 грн. процентів річних, 27 947 095,75 грн. інфляційних втрат до 31 серпня 2022 року.

Позивач з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 18.09.2017 скасувати та відмовити в задоволенні заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2014 у справі №922/5129/14. Витрати по справі судового збору покласти на відповідача.

Зокрема, заявник вважає, що положення Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” від 03.11.2016 р. №1730-УІІІ (надалі - Закон №1730) не поширюються на правовідносини, що виникли між сторонами за договором №061/14-ПР від 10.12.2013, оскільки природний газ за договором № 061/14-ПР відповідачем використовувався не для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а для власних потреб. Скаржник вважає, що оскаржувана ухвала фактично підмінює механізм врегулювання заборгованості, визначений положеннями Закону № 1730, а приймаючи оскаржуване рішення саме на підставі положень Закону № 1730, суд фактично перебрав на себе повноваження кредитора щодо врегулювання вказаної заборгованості. Також зауважує на тому, що передбачене ч.1 ст.121 ГПК України право суду відстрочити або розстрочити виконання рішення має на меті його виконання у повному обсязі, водночас, на думку скаржника, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що кінцевою метою надання відстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 22.12.14 у справі № 922/5129/14 в частині стягнення 3 927 888,07 грн. процентів річних, 27 947 095,75 грн. інфляційних втрат до 31.08.22, є списання вказаної заборгованості, а не її погашення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.10.2017 року у складі колегії суддів: головуючий суддя –доповідач Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

Відповідач у наданому до суду апеляційної інстанції відзиві від 20.10.2017 (вх. №10662) спростовує наведені позивачем доводи, заперечує повністю вимоги, викладені в апеляційній скарзі, вважає помилковими доводи позивача про те, що норми Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” від 03.11.2016 №1730 не поширюються на правовідносини, що виникли за договором №061/14-ПР від 10.12.2013, оскільки отриманий за договором природний газ був використаний відповідачем для виробництва електричної енергії. Також вважає помилковою позицію ПАТ “НАК “Нафтогаз України” щодо неможливості розстрочення суми, стягнутої за судовим рішенням основного боргу із одночасним відстроченням його виконання в частині нарахувань (проценти, інфляційні, тощо) як такої, що ґрунтується на помилковому обмежувальному тлумаченні норми.

У зв’язку зі знаходженням 23.10.2017 судді Білоусової Я.О. у відпустці, за розпорядженням в.о. керівника апарату Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 було здійснено повторний автоматичний розподіл справи та визначено колегію суддів для розгляду справи №922/5129/14 у наступному складі: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.10.2017 в судовому засіданні було оголошено перерву до 07.11.2017 року.

В судовому засіданні 07.11.2017 року сторони в порядку ст. 69 ГПК України звернулись до суду з узгодженим клопотанням про продовження розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 07.11.2017 року клопотання сторін від 07.11.2017 задоволено, строк розгляду справи №922/5129/14 продовжено на 15 днів. Розгляд справи відкладено на 20.11.2017 року.

Також, вказаною ухвалою зобов’язано відповідача надати суду документальні докази, на підтвердження доводів щодо неможливості своєчасного виконання відповідачем постанови Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 про розстрочення виконання рішення по справі №922/5129/14 та наявність інших виняткових обставин, що призводять до несвоєчасного виконання судових рішень у даній справі; позивача - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі з урахуванням заперечень відповідача, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та додатково поданих до апеляційної скарги.

В судовому засіданні 20.11.2017 оголошено перерву до 22.11.2017 року.

В судовому засіданні 22.11.2017 сторони підтримали свої правові позиції по справі, стягувач просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 18.09.2017 у справі № 922/5129/14 та відмовити у задоволенні заяви ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" про розстрочення та відстрочення виконання рішення, господарського суду Харківської області від 02.12.2014 у справі №922/4354/14 в частині стягнення 5 093 306,36 грн. процентів річних, 29 922 162,60 грн. інфляційних втрат до 31.08.2022.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені доводи в апеляційній скарзі, та у відзиві на неї, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ -5" про стягнення основного боргу у розмірі 225 561 135,50 грн., інфляційних втрат у розмірі 27 947 095,75 грн., пені у розмірі 21 910 768,41 грн., штрафу у розмірі 16 349 279,49 грн., 3 % річних у розмірі 3 927 888,07 грн., судового збору у розмірі 73 080,00 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору № 061/14 - ПР купівлі-продажу природного газу від 10.12.2013 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.12.2014 року по справі №922/5129/14 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 223 561 135,50 грн. основного боргу, 3 927 888,07 грн. 3 % річних, 27 947 095,75 грн. інфляційних втрат та 73080,00 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2014 року у справі №922/5129/14 змінено в частині стягнення судових витрат. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 63 748,44 грн. судового збору за подачу позовної заяви та 913,00 грн. за подачу апеляційної скарги.

На виконання вказаного рішення та постанови Харківського апеляційного господарського суду по справі № 922/5129/14 господарським судом Харківської області суду 18.02.2015 року видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2015 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 та рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2014 в частині відмови у стягненні штрафу та пені по справі № 922/5129/14 залишено без змін.

15.03.2016 ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" звернулось до господарського суду Харківської області із заявою в порядку ст. 121 ГПК України, в якій просило суд розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2014 року у справі №922/5129/14 частинами до лютого 2022р., посилаючись на тяжкий фінансовий стан, неповні розрахунки ДП "Енергоринок" з ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" за поставлену до ОСОБА_3 Електроенергії електричну енергію, наявність заборгованості КП "Харківські теплові мережі".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.03.2016 заяву ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" про розстрочення виконання рішення по справі № 922/5129/14 від 22.12.2014 року - задоволено частково, розстрочено виконання рішення суду від 22.12.2014 по справі №922/5129/14 шляхом сплати 255 499 867,76 грн. протягом 37 місяців за графіком, в решті задоволення заяви відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 ухвалу господарського суду Харківської області від 24.03.16 у справі № 922/5129/14 змінено. Розстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2014 року по справі №922/5129/14 шляхом сплати 255 499 867,76 грн. протягом 18 місяців по 14194437, 09 грн. починаючи з березня 2016 року по серпень 2017року.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.08.2016 залишено без задоволення касаційні скарги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5". Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 по справі № 922/5129/14 залишено без з змін.

Зокрема, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що апеляційним господарським судом правомірно враховано інтереси та фінансовий стан обох сторін, приписи ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, надано правову оцінку обставинам справи та прийнято до уваги можливі негативні наслідки, які можуть настати для відповідача. У зв’язку з цим, Вищий господарський суд підтримав правову позицію суду апеляційної інстанції про наявність підстав для розстрочення присудженої до стягнення суми на 18 місяців, а не на 37 місяців, як було визначено ухвалою суду першої інстанції.

04.09.2017 до господарського суду Харківської області надійшла заява від боржника - ПрАТ "Харківська ТЕЦ - 5", в якій він просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2014 у справі №922/5129/14 в частині стягнення 221 692 781,37 грн. основного боргу рівними частинами в сумі 3 694 879,69 грн. на період з 01.09.2017 по 31.08.2022 та відстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2014 у справі №922/5129/14 в частині стягнення 3927 888,07 грн. процентів річних, 27 947 095,75 грн. інфляційних втрат до 31.08.2022.

Суд першої інстанції задовольнив вказану заяву Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (боржника) про розстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2014 у справі №922/5129/14 в частині стягнення 221 692 781,37 грн. основного боргу рівними частинами в сумі 3 694 879,69 грн. на період з 01 вересня 2017 року по 31 серпня 2022 року та відстрочив виконання рішення господарського суду Харківської області від 22.12. 2014 у справі № 922/5129/14 в частині стягнення 3 927 888,07 грн. процентів річних, 27 947 095,75 грн. інфляційних втрат до 31 серпня 2022 року.

Зокрема, надавши оцінку викладеним відповідачем (боржником) обставинам, а також документальним доказам на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені заявником обставини унеможливлюють негайне виконання прийнятого по справі рішення. Крім того, місцевий господарський суд вважав, що задоволенням заяви боржника буде дотримано справедливий баланс інтересів сторін, оскільки обов'язок стягувача погодитися на реструктуризацію стягнутої судом заборгованості протягом 60 календарних місяців фактично встановлено на рівні Закону від 03.11.2016 №1730-VІІІ та обумовлено суспільно необхідною потребою сталого функціонування підприємства ПЕК, до яких належить боржник.

Колегія суддів, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваної ухвали, враховуючи також наступне.

За змістом статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою, господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Із зазначеного вбачається, що Господарський процесуальний кодекс України не містить конкретних підстав та застережень відстрочки чи розстрочки, а лише встановлює критерії, що ускладнюють виконання рішення суду.

В зв'язку з тим, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від суми та характеру, що визначено судом.

Отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку відстрочки.

Так, з матеріалів справи вбачається, що звертаючись до господарського суду із заявою про розстрочення та відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2014 у справі №922/5129/14 боржник зазначав, що за ухвалою господарського суду Харківської області від 24.03.2016, яка була змінена за наслідками її перегляду судом апеляційної інстанції постановою від 30.05.2016, було частково задоволено заяву ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" про розстрочення виконання рішення по справі № 922/5129/14 від 22.12.2014 та розстрочено виконання рішення суду від 22.12.2014 по справі №922/5129/14 шляхом сплати 255 499 867,76 грн. протягом 18 місяців по 14194437, 09 грн. починаючи з березня 2016 року по серпень 2017року.

На даний час згідно ОСОБА_2 звірки розрахунків між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" станом на 31.07.2017 рішення суду від 22.12.2014 у справі №922/5129/14 виконано частково, заборгованість за основним боргом становить 221 692 781,37 грн.

Як на підставу повторного звернення із заявою від 04.09.2017 про надання розстрочення виконання рішення по справі № 922/5129/14 від 22.12.2014 боржник посилався на факт того, що на даний час по відношенню до боржника зберігають дію більшість обставин, які були підставою для надання розстрочки виконання рішення ухвалою господарського суду Харківської області від 24.03.2016 у даній справі. Зокрема, існуючий стан розрахунків в ОСОБА_3 ринку електричної енергії, кошти за продану електроенергію до якого для боржника є основним джерелом покриття вартості паливної складової та здійснення розрахунків за природний газ з позивачем та здійсненням розрахунків; неможливість примусового стягнення заборгованості за електричну енергію та застосування заходів відповідальності в силу змісту укладених між ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" та ДП "Енергоринок" договорів та приписів ст. 15 Закону України "Про електроенергетику"; судової практики обмеження відповідальності КП «Харківські теплові мережі» за несвоєчасну оплату теплової енергії та існуючим станом розрахунків на ринку теплопостачання м. Харкова, кошти за продану теплову енергію до якого для боржника є джерелом покриття вартості паливної складової (80%) та здійснення розрахунків за природний газ; загрози розбалансування виробництва та споживання електричної енергії в Об’єднаній енергосистемі України та припинення господарської діяльності відповідача з вироблення теплової енергії та залишення значної частини м. Харкова та інших категорій споживачів без опалення та підігріву внаслідок вжиття заходів примусового виконання рішення; наявність по відношенню до боржника справи про банкрутство.

Колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст. 115 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 121 ГПК України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

У п.п. 7.1. п.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарським судам роз'яснено, що господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

У п.п.п. 7.1.1., п.п.п. 7.1.2. п.п. 7.1. п.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарським судам роз'яснено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Також, у п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарським судам роз'яснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, в основу судового рішення про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, видами діяльності боржника є виробництво та торгівля електроенергією (коди КВЕД 23.61., 35.14), постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (код КВЕД 35.30). На підставі постанови НКРЕ від 15.07.2010 №838 відповідач отримав ліцензії на право провадження діяльності з виробництва електричної енергії на території України та на право провадження діяльності з виробництва теплової енергії на теплоенергоцентралях та установках.

Таким чином, основним видом діяльності ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" є виробництво та продаж електричної та теплової енергії.

Як на обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим заявник посилається на існуючий стан розрахунків з ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" основних його дебіторів, якими є ДП "Енергоринок" та КП "Харківські теплові мережі".

Зокрема, як зазначає боржник, вартість електричної енергії майже на 85% складається із паливної складової (вартість палива та його транспортування). Витрати, пов'язані з виробництвом електричної енергії, а саме витрати на закупівлю палива та його транспортування та умовно постійні витрати мають єдине джерело фінансування - надходження від єдиного покупця електричної енергії ДП "Енергоринок".

Боржник зазначає, що на виконання вимог ст. 15 Закону України "Про електроенергетику", ст. 4 Закону України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України", ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" здійснює продаж виробленої електричної енергії до оптового ринку електричної енергії.

ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" посилається на той факт що заявник в обов’язковому порядку повинен дотримуватись обсягів виробітку та відпуску електроенергії енергії, відповідно до Прогнозного балансу виробництва та споживання електричної енергії в Об'єднаній енергосистемі України, який затверджується Міністерством енергетики та вугільної промисловості України на поточний рік з наступним (за необхідністю) коригуванням місячних обсягів виробництва електроенергії.

Зокрема, згідно наданих боржником до матеріалів справи документальних доказів, прогнозовані обсяги виробітку та відпуску електричної енергії ТЕЦ на 2017 рік з помісячною розбивкою, відповідно до затвердженого Міністром енергетики та вугільної промисловості України уточненого Прогнозу балансу ОЕС України на 2017 рік, доведені боржнику факсограмою Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №04/32-4735 від 24.05.2017 року. Водночас, як зазначає боржник, в разі виконання рішення у справі, у боржника будуть відсутності грошові кошти, необхідних для закупівлі палива для виробництва електричної енергії, отже, ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" буде позбавлено можливості виконання планових обсягів виробітку та поставки до енергоринку України електричної енергії, що в даному випадку є для боржника, обов’язковим.

Як зазначає боржник, факт неповних розрахунків ДП "Енергоринок" з ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" за поставлену до ОРЕ електричну енергію, має системний характер з тенденцією до збільшення розміру недоплат.

На підтвердження вказаних доводів, боржником до матеріалів справи надано довідку про стан розрахунків між ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" та ДП "Енергоринок" за період з 01.01.2017 по 30.09.2017.

З наданої довідки вбачається, що заборгованість ДП "Енергоринок" за електричну енергію, що закуплена у виробника - ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" станом на 30.09.2017 становить 198 596 553,81 грн. Колегія суддів враховує, що виходячи з показників розрахунків між ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" та ДП "Енергоринок", заборгованість ДП "Енергоринок" перед ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" станом на 01.02.2016 становила 567,0 млн. грн., в тому числі по періодам – 2000 рік - 26,2 млн. грн., 2002 - 6,4 млн. грн., 2013 - 0,8 млн. грн., 2014 – 311,3 млн. грн., 2015 -187,0 млн. грн., 2016 – 62,3 млн. грн. Станом на 30.09.2017 заборгованість склала 198 596 553,81 грн., що свідчить про зменшення розміру дебіторської заборгованості, в той же час, наявність боргу перед ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" у розмірі 198 596 553,81 грн., не може свідчити про покращення показників фінансово-господарської діяльності боржника, оскільки не дозволяє накопичити необхідний обсяг грошових коштів і повністю виконати рішення суду у даній справі.

Також боржник звертає увагу суду, що відповідно до ст. 15-1 Закону України "Про електроенергетику", "Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року №715, алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Разом з тим, боржник зазначає про той факт, що умовами договорів №335/420/01-ЕР від 16.09.1998 року, №1467/01-237 від 15.04.2003 року, укладених між ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" та ДП "Енергоринок", не передбачається нарахування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасні розрахунки за поставлену електричну енергію, які виникли не внаслідок порушення алгоритму розподілу коштів.

Крім того, в силу порядку розрахунків, ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" позбавлені можливості примусового стягнення заборгованості з ДП "Енергоринок".

Так, рішеннями господарського суду м. Києва від 08.04.2005 у справі №42/275, від 20.09.2005 у справі №42/162, від 12.11.2012 у справі №5011-34/13300-2012 (номер ЄДРСР 27483052) ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення вартості проданої в ОРЕ електричної енергії виходячи з того, що зобов'язання ДП "Енергоринок" стосовно платежу за електричну енергію, що закуплена у виробника відповідно до договорів №335/420/01- ЕР від 16.09.1998, № 1467/01-237 від 15.04.2003 обмежуються дією алгоритму та сумою коштів, яка фактично надійшла від споживачів за отриману електричну енергію.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку суб’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави №83 від 04.03.2015, Державне підприємство Енергоринок є підприємством, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави в сфері паливно-енергетичного комплексу України. Таким чином, від сталої роботи державного підприємства в значній мірі залежить надійне функціонування усього паливно-енергетичного комплексу держави. Отже, боржник, в силу покладених на нього Законом України ст. 15 Закону України "Про електроенергетику", ст. 4 Закону України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" обов’язків, повинен дотримуватись обсягу виробітку електроенергії відповідно до Прогнозованого балансу виробництва та споживання електричної енергії до ДП "Енергоринок", в той же час, ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" позбавлена можливості примусового стягнення з ДП "Енергоринок" заборгованості за продану електричну енергію.

За таких обставин, колегія суддів приймає до уваги, що в силу встановленого законом порядку розрахунків на оптовому ринку електричної енергії, ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" позбавлене можливості примусово стягнути заборгованість за продану електричну енергію та застосувати санкції за прострочення виконання грошових зобов'язань, а доводи боржника про те, що виконання рішення у даній справі ускладнюється існуючим станом розрахунків в оптовому ринку електричної енергії, кошти за продану електроенергію з якого для ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" є основним джерелом покриття вартості паливної складової та здійснення розрахунків за природний газ з ПАТ "HAK "Нафтогаз України", вважає такими, що ускладнюють виконання рішення у даній справі.

Специфікою роботи ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" з виробництва теплової енергії є те, що транспортування теплової енергії магістральними та розподільчими мережами, а також її продаж кінцевому споживачу (населення, бюджетні установи та організації, інші споживачі та релігійні організації) здійснює КП "Харківські теплові мережі". При цьому, КП "Харківські теплові мережі" є основним споживачем теплової енергії що виробляється ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" та здійснює виробництво, транспортування й розподіл теплової енергії всім групам споживачів міста Харкова, підключених до централізованого теплопостачання, у тому числі більш ніж 5900 житловим будинкам.

Як зазначає боржник, кошти за продану для КП "Харківські теплові мережі" теплову енергію є основним джерелом покриття вартості паливної складової та здійснення розрахунків за природний газ з ПрАТ "НАК "Нафтогаз України".

Водночас, виконання рішення у даній справі ускладнюється існуючим станом розрахунків КП "Харківські теплові мережі" з боржником на ринку теплопостачання м. Харкова.

З наданого боржником до матеріалів справи ОСОБА_2 звірки розрахунків між ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" та ПАТ "HAK "Нафтогаз України" вбачається, що заборгованість по основному боргу ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" за договором №061/14-ПР від 10.12.2013 за рішенням суду у даній справі становить 221 692 781,37 грн. Водночас, з матеріалів справи вбачається, що станом на 01.02.2016 року заборгованість КП "Харківські теплові мережі" за теплову енергію перед ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" становить 286,1 млн. грн. Станом на 13.10.2017 заборгованість КП "Харківські теплові мережі" складає 789 389 413,42 грн., що свідчить про збільшення розміру дебіторської заборгованості перед боржником та не сприяє покращенню фінансового стану підприємства.

Як зазначає заявник, ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" на виконання укладених договорів, має виконувати оперативні завдання, отримані від диспетчерської служби КП "Харківські теплові мережі" щодо обсягів відпуску теплової енергії для теплопостачання мешканців м Харкова (в період опалювального періоду – на опалення та підігрів води, влітку – для гарячого водопостачання). При цьому, Закон України «Про теплопостачання» забороняє обмеження енергопостачання об'єктів у сфері теплопостачання в опалювальний період.

При цьому, звертаючи увагу на особливий статус КП "Харківські теплові мережі" з точки зору теплопостачання м. Харкова та наявність заборгованість населення за послуги з теплопостачання, заявник зауважує на тому, що судами як правило, зменшується розміри суми неустойки, нарахованої ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" до стягнення з КП "Харківські теплові мережі". Зокрема, рішенням господарського суду Харківської області від 22.10.2015 у справі №922/1785/15 зменшено пеню на 20% - 616340,86 грн., постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 у справі №922/1786/15 зменшено пеню на 50 % - 3378173,17 грн., рішенням господарського суду від 15.07.2014 у справі №922/2231/14 зменшено пеню на 84,6 %- 2577993,26 грн., рішенням від 09.08.2017 у справі №922/2087/17 зменшено пеню на 87,2 %.

У зв’язку з цим, боржник наголошує на тому, що виконання рішення у справі ускладнене існуючим станом розрахунків на ринку теплопостачання м. Харкова, кошти за продану теплову енергію з якого для ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" є одним з основних джерел покриття вартості паливної складової, до якого включено вартість транспортування газу магістральними трубопроводами та здійснення розрахунків з позивачем, а вжиття заходів до примусового виконання рішення створює небезпеку припинення господарської діяльності відповідача з вироблення теплової енергії та залишення населення значної частини м. Харкова та інших категорій споживачів без опалення та підігріву води.

Крім того, відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», постанови Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014 травня 2015 року «Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов’язки», Постановою НКРЕПК від 25.07.2017 №933 для ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" встановлено нормативи перерахування коштів на рахунок постачальника природного газу у розмірі 82,23 % (нормативи перерахування коштів , що надходять від населення), 82,01 %, що надходять від бюджетних установ, 84,64 %, що надходять від інших споживачів. Постановою НКРЕКП від 15.08.2017 №1018 нормативи перерахувань коштів на серпень 2017 рахунок постачальника природного газу для ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" встановлено у розмірі 82,23% (кошти, що надходять від населення), 82,01 % - норматив перерахування коштів, що надходять до боржника від бюджетних установ. При цьому, примусове стягнення не можливе на гроші, що надходять на спеціальні рахунки, відкриті у установах банків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 217 від 18.06.2014 “Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу”.

Крім того, боржник зазначає, що вказані обставини в контексті примусового стягнення коштів за рішенням від 22.12.2014 у справі №922/5129/14 також заважатимуть відповідачу в повному обсязі здійснювати фінансування реконструкції, модернізації та будівництва теплотехнічного обладнання, будівель і споруд та виконувати обов’язкову до виконання ліцензіатом інвестиційну програму на 2017 рік, затверджену в порядку, передбаченому постановою НКРЕКП від 15.10.2015 №2585.

До обставин, що ускладнюють виконання рішення у даній справі та мають особливий характер боржник також відносить той факт, що стосовно ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" триває провадження у справі № Б-23/75-02 про банкрутство. При цьому, примусове виконання рішення у справі може призвести до погіршення фінансового стану ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" та подальшого переходу провадження у справі № Б-23/75-02 зі стадії підготовчого засідання до процедури санації або ліквідації внаслідок фактичного припинення господарської діяльності відповідача заходами примусового виконання. Вказані обставини не будуть сприятиме належному виконанню рішення у цій справі та не відповідатиме інтересам не тільки відповідача, але й самого ПАТ "HAK "Нафтогаз України".

Також, колегія суддів враховує, що 03.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від №1730-VIII (Закон України від 03.11.2016 р. №1730-VIII), яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, зокрема врегулювання їх заборгованості за спожиті енергоносії.

Згідно з ст. 5 Закону України від 03.11.2016 №1730-VIII реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 01.07.2016 для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31.12.2016.

Для участі у процедурі врегулювання заборгованості боржник звернувся до Мінрегіонбуду з заявою від 30.03.2017 №01-10/601 про включення до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії (а.с. 43 т. 4).

До вказаної заяви в якості додатків була додана інформація про обсяги і структуру дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 31.12.2016.

Відповідно до вказаної інформації до Реєстру підлягала включенню заборгованість в тому числі і за договором №061/14-ПР від 10.12.2013, зокрема сума основного богу у розмірі 221 692 781, 37 грн., пеня, штрафні та фінансові санкції в розмірі 25681866.92 грн.

Заява відповідача була розглянута та задоволена. Відповідно до наказу Мінрегіонбуду від 24.05.2017 №127 ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" було внесено до Реєстру.

Частиною 8 ст. 5 Закону №1730, встановлено, що кожна із сторін зобов’язана укласти договір про реструктуризацію заборгованості у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дня його отримання, якщо сума за таким договором підтверджена актами звіряння між учасниками процедури врегулювання заборгованості.

Як вбачається з акту звіряння розрахунків від 31 липня 2017 року сума основного боргу за договором № 061/14-ПР від 10 грудня 2013 року стягнутого рішенням суду від 22 грудня 2014 року у справі № 922/5129/14 станом на 31 липня 2017 року складає 221 692 781,37 грн.

Керуючись ст. 5 Закону від 03.11.2016 №1730-VІІІ ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" 31.08.2017 направило до ПАТ "НАК "Нафтогаз України" проект договору про реструктуризацію заборгованості, за спожитий природний газ за формою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №222, до якого між інших, було включено заборгованість за договором №061/14-ПР від 10.12.2013, графік погашення заборгованості та акти звірки, проте, на даний час, ПАТ "HAK "Нафтогаз України" відповідь на пропозицію про укладення договору не надав.

Приймаючи до уваги наведені боржником доводи в сукупності, а також документальні докази, що підтверджують наявність обставин, що ускладнюють виконання боржником рішення або роблять його неможливим, а саме, віднесення ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" до Об'єднаної енергосистеми України, діяльність боржника спрямована на повне та якісне задоволення потреб населення, бюджетних установ та організацій тепловою енергією, дана заборгованість утворилася через наявність великої дебіторської заборгованості цих суб'єктів перед боржником, включення боржника до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, той факт, що стосовно підприємства заявника (боржника) розглядається справа про банкрутство № 23/75-02), колегія суддів вважає, що боржником доведено належними у справі доказами факт того, що на даний час ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" є неспроможним виконати рішення суду у дані справі разовим платежем, а дотримання принципу обов'язкового виконання судового рішення не повинно призводити до припинення фінансування першочергових зобов'язань боржника за відсутності реальної можливості виконати судовий акт неминуче і одночасно. Отже, негайне стягнення з відповідача боргу, з урахуванням існуючої дебіторської та кредиторської заборгованості ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" фактично є неможливим та на даний час матиме негативний вплив, що призведе до негативних наслідків фінансового стану підприємства та його господарської діяльності.

Більше того, невідкладне вжиття до відповідача заходів примусового виконання судового рішення зі сторони органів Державної виконавчої служби (зокрема, звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника), зупинення видаткових операцій по банківських рахунках підприємства можуть призвести до його неспроможності вчасно погасити поточну заборгованість за спожитий природний газ, здійснити інші поточні платежі.

Аналіз встановлених по справі обставин свідчить про те, що у ситуації, яка склалась, саме такий захід, як подовження строку виконання судового рішення, дозволить акумулювати необхідні фінансові кошти для повного його виконання відповідачем, а тому наявні виняткові обставини у розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України для відстрочки виконання рішення суду у даній справі.

Крім того, колегія суддів вважає, що подовженням строку виконання рішення судом належно були враховані інтереси позивача, тому як примусове стягнення з відповідача суми боргу за цією справою не призведе до належного виконання рішення суду, а тільки погіршить становище відповідача, що може привести до його банкрутства та зупинення усього технологічного процесу виробництва електричної та теплової енергії, що в подальшому не можливо буде відновити, і, як наслідок, суттєве утруднення виконання рішення або взагалі неможливість його виконання.

Отже, врахувавши ступінь вини боржника (несвоєчасне погашення заборгованості перед відповідачем ДП "Енергоринок", а також неможливості примусового стягнення з ДП "Енергоринок" заборгованості за продану електричну енергію, існування дебіторської заборгованості перед відповідачем з боку КП "Харківські теплові мережі", погашення якої ускладнюється дисципліною розрахунків з боку населення та бюджетних організацій, існуючий алгоритм розподілу коштів, що надходять до боржника в якості оплати за електричну та теплову енергію), враховуючи той факт, що стосовно підприємства заявника (боржника) розглядається справа про банкрутство № 23/75-02, а також те, що боржник не уникає, а навпаки намагається сплачувати заборгованість перед позивачем, колегія суддів приходить до висновку, що розстрочка виконання рішення суду сприятиме як можливості відновлення господарської діяльності відповідача, так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем.

Щодо доводів стягувача стосовно того, що положення ст.121 ГПК України виключають можливість поділу судового рішення по стягненню коштів на категорії заборгованості (основне зобов'язання, додаткові вимоги, судовий збір) та одночасного застосування розстрочки виконання рішення суду одній частини боргу з відстрочкою виконання іншої частини боргу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Тобто, дана норма свідчить про намір законодавця відокремити самостійні види відтермінування виконання рішення суду, а не встановити якісь обмеження, в тому числі щодо можливості їх одночасного застосування.

Таким чином, заява боржника не порушує вимоги ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона не передбачає одночасного надання розстрочення та відстрочення виконання рішення господарського суду від 22.12.2014 року по справі №922/5129/14 за всією стягнутою сумою. Розстрочення виконання рішення передбачено лише щодо основної суми боргу, а відстрочення - щодо інших окремих самостійних вимог по позовній заяві, зокрема в частині стягнення процентів річних та інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.12.2014 року по справі №922/5129/14 задоволено частково позовні вимоги ПАТ "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", які фактично складались із декілька позовних вимог – вимоги про стягнення основного боргу та вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат – компенсаційних виплат за порушення грошового зобов’язання: 3 927 888,07 грн. - 3 % річних та 27 947 095,75 грн. інфляційних втрат. Таким чином, колегія суддів вважає за можливим застосувати заходи подовження строку виконання рішення у вигляді надання розстрочки виконання рішення суду в частині стягнення основного боргу та відстрочення виконання рішення суду в частині інфляційних та 3% річних.

В той же час, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, під час вирішення питання про надання розстрочки та відстрочки виконання рішення суду, не було враховано матеріальні інтереси позивача, розмір кредиторської заборгованості ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" за іншими договорами, укладеними між стягувачем та боржником, ступінь виконання рішення у даній справі, а також наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як свідчать матеріалами справи, надавши розстрочку виконання рішення в частині стягнення основного боргу з 01 вересня 2017 року по 31 серпня 2022 року та відстрочивши виконання рішення господарського суду Харківської області від 22 грудня 2014 року у справі № 922/5129/14 в частині стягнення річних та інфляційних втрат до 31 серпня 2022 року, тобто на 60 місяців, судом не враховано, що розрахунки відповідача за укладеним договором № 061/14 - ПР купівлі-продажу природного газу від 10.12.2013 року повинні були проведені до 15.05.2014 року, залишок основної суми заборгованості складає значну суму 221 692 781,37 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно дослідив та не надав оцінки вказаним обставинам та передчасно дійшов до висновку про розстрочення та відстрочення виконання рішення суду по справі №922/5129/14 від 22.12.2014 року по 31.08.2022.

З урахуванням викладеного, враховуючи всі обставини справи, а саме: матеріальні інтереси сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, розмір погашеної відповідачем заборгованості за рішенням суду у даній справі, наявність інфляційних процесів у економіці держави, колегія суддів вважає, що необхідно розстрочити виконання рішення шляхом сплати 221 692 781,37 грн. основного боргу протягом 28 місяців по 7 917 599,33 грн. починаючи з вересня 2017 року по грудень 2019 року та надати відповідачу відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2014 по справі № 922/5129/14 в частині стягнення 3 927 888,07 грн. процентів річних та 27 947 095,75 грн. інфляційних втрат до 31.12.2019 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ГПК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 18.09.2017 у справі № 922/5129/14 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції.

Заяву Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (вх. № 28375 від 04.09.2017 року) задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 22 грудня 2014 року у справі № 922/5129/14 шляхом сплати 221 692 781,37 грн. основного боргу протягом 28 місяців по 7 917 599,33 грн. починаючи з вересня 2017 року по грудень 2019 року.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 22 грудня 2014 року у справі № 922/5129/14 в частині стягнення 3 927 888,07 грн. процентів річних, 27 947 095,75 грн. інфляційних втрат до 31 грудня 2022 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 27.11.17

Головуючий суддя Тарасова І. В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Пуль О.А.