Рішення № 70556657, 20.11.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2017 р.Справа № 922/3084/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Центр поводження з тваринами", м. Харків, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Чугуїв про стягнення 40506,14 грн. за участю представників:

позивача - Янушевич П.М., довіреність №790/01/267-17 від 25.09.2017,

Найдьонова О.Г., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3 від 08.06.2012, договір про надання правової допомоги б/н від 30.05.2017;

відповідача - ОСОБА_4, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 26.07.2017, договір про надання правової допомоги б/н від 01.11.2017 ;

третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство "Центр поводження з тваринами", м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг №01-01/15 від 09.04.2015 року. Відповідно до вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума становить 34 735,89 грн., з яких 31670,00 грн. - сума боргу за договором; 2596,94 грн. - інфляційних нарахувань; 468,95 грн. - 3% річних. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, передбачені договором про надання послуг №01-01/15 від 09.04.2015 щодо своєчасної оплати за надані послуги. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.11.2017, заяву позивача про продовження вирішення спору за межами встановленого двохмісячного строку задоволено, на підставі ст. 69 ГПК України (вх. №37289), продовжено строк вирішення спору по справі № 922/3084/17 на 15 днів - до 29.11.2017 року та розгляд справи відкладено на 20.11.2017 р. об 12:50год., відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

10.11.2017 до канцелярії суду (вх. №37213) від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

13.11.2017 до канцелярії суду (вх. №37354) від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує, зазначає про невідповідність сум в наданих представником позивача актах взаєморозрахунків, у зв'язку з чим, вважає подальший розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат невірним, який досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

13.11.2017 до канцелярії суду (вх. №37289) від представника позивача надійшла заява про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів, в порядку ст. 69 ГПК України.

20.11.2017 через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшла заява про виправлення технічної помилки (вх. №38244), в якій вказує на проведення перерахунку суми боргу, у зв'язку з чим, просить суд стягнути з відповідача 40506,14 грн., що складається з: 31440,00 грн. - заборгованість за спірним договором; 475,48 грн. - 3% річних; 2590,66 грн. - інфляційні нарахування; 6000 грн. - сума за правову допомогу.

20.11.2017 через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшов супровідний лист (вх. №38231) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Позивач в судове засідання 20.11.2017 з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав з урахуванням поданої заяви (вх. №38244 від 20.11.2017) підтримав повністю, просить суд задовольнити викладені в ній обставини та стягнути з відповідача заборгованість за договором надання послуг №01-01/15 від 09.05.2015; 3 % річних в розмірі 475,48 грн., індексу інфляції в розмірі 2590,66 грн.; 6000,00 грн. суми правової допомоги.

Відповідач в судове засідання 20.11.2017 з'явився, проти позову заперечив з підстав, викладених у наданому раніше відзиві на позовну заяву. Проти заявлених 6000,00 грн. витрат на правову допомогу заперечив повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача в призначене судове засідання 20.11.2017 не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила, про розгляд справи повідомлена своєчасно та належним чином.

Розглянувши заяву позивача про виправлення технічної помилки (вх. №38244), заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, враховуючи вимоги ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, і таким чином, суд розцінює вказану заяву позивача як збільшення розміру позовних вимог, приймає її до розгляду, а спір вирішується, виходячи з нової ціни позову, яку визначив позивач у вказаній заяві - 40506,14 грн., (що складається з: 31440,00 грн. - заборгованість за спірним договором; 475,48 грн. - 3% річних; 2590,66 грн. - інфляційні нарахування; 6000 грн. - сума за правову допомогу).

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 20.11.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду даної справи і вирішення спору по суті, суд вважає заявлені позовні вимоги такі, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

09.04.2015 між позивачем - Комунальним підприємством "Центр поводження тваринами" (виконавець) та відповідачем - Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (замовник) було укладено Договір про надання послуг №01-01/15 (далі - Договір) (т.с. І а.с. 12), відповідно до умов п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець зобов'язався приймати відловлених безпритульних тварин для надання ветеринарних послуг, подальшого утримання та влаштування згідно Специфікації (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно з умовами п. 2.1. вищевказаного Договору, замовник забезпечує транспортування тварин до Центру утримання безпритульних тварин виконавця за адресою: м. Харків, пр-т Гагаріна 358.

Відповідно до п. 2.2. Договору, представники замовника передають тварин представникам виконавця, згідно підписаних сторонами та оформлених актів приймання - передачі тварин до міста відлову тварин.

Здавання послуг виконавця замовнику оформлюється Актом наданих послуг, який підписується повноваженими представниками сторін за попередній місяць протягом 5 робочих днів поточного місяця.

Умовами п. 3.1. Договору, сторони погодили та встановили порядок здійснення розрахунків за Договором. Так, розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів замовником у безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця після оформлення Акту наданих послуг протягом 5-ти днів.

Згідно з п. 6.1. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2015 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п. 4.1. Договору, замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги.

Позивачем наголошено, що на виконання своїх зобов'язань за Договором та у відповідності до Акту № 6 від 31.12.2015 на виконання послуг за договором № 01-01/15 від 09.04.2015, позивачем було надано послуги відповідачу на загальну суму 52440,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом 6 від 31.12.2015 на виконання послуг за договором №01-01/15 від 09.04.2015, який підписаний між сторонами та скріплений печатками обох сторін (т.с. І а.с. 42).

Проте, відповідач, в порушення умов п. 3.1. Договору, надані позивачем послуги за вищевказаним Актом сплатив несвоєчасно та не у повному обсязі в розмірі 21000грн. за платіжним дорученням № 185 від 14.07.16, на підставі чого, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка склала 31440,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як передбачено ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Враховуючи вищенаведені обставини, а також те, що відповідачем доказів оплати наданих позивачем послуг в повному обсязі суду не надано, наявну заборгованість не спростовано, у зв'язку із чим, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 31440,00 грн.

Також, у зв'язку з допущенням відповідачем простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано відповідачу 475,48 грн. - 3 % річних за загальний період з 15.07.2016 по 15.01.2017 та 2590,66 грн. - інфляційні втрати за загальний період з липня 2016 р. по січень 2017 р.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як визначено частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок індексу інфляції в розмірі 2590,95 грн., вважає, що заявлені до стягнення інфляційні нарахування належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України. Натомість, відповідачем допущено помилки при здійсненні розрахунку 3 % річних, у зв'язку із чим, задоволенню підлягаю сума 3 % річних у розмірі 474,28 грн. В решті суд відмовляє у зв'язку з невірним нарахуванням.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в даному разі на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 6000,00 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Таким чином, одержання послуг адвоката є правом сторони.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія цього закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар - є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судові витрати, що сплачені стороною за отримання послуг адвоката, на підставі договору, укладеного з ним особисто або з адвокатським об'єднанням.

Приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як роз'яснено Вищим господарським судом України у пункті 6.3. Постанови Пленуму № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами (постанова Верховного Суду України від 01.10.2002 у справі №30/63).

В даному випадку надання адвокатських послуг позивач підтверджує копіями: свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1227 від 08.06.12; договору про надання правової допомоги № 1 від 30.05.2017, специфікацію, додатковою угодою до договору про надання правової допомоги № 1 від 30.05.17 та два оригінали додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № 1 від 30.05.17 від 16.11.2017.

Однак суд, перевіривши надані позивачем документальні докази, які він надав в обґрунтування відшкодування судових витрат, сплачених за отримання правової допомоги адвоката, дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на послуги адвоката в сумі 6000,00 грн., оскільки позивачем не надано суду належних доказів того, що вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами

Тому правомірність заявленої до стягнення з відповідача суми на оплату послуг адвоката у розмірі 6000,00 грн. не підтверджується долученими до справи документами, тому відшкодуванню витрати на послуги адвоката в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Центр поводження з тваринами (61037, м. Харків, вул. Балашовська, 29, код ЄДРПОУ 03354431) - 31440,00 грн. заборгованості за договором про надання послуг №01/01-15 від 09.04.15; 2590,66 грн. інфляційних нарахувань; 474,28 грн. 3 % річних; 1362,95 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.11.2017 р.

Суддя Г.І. Сальнікова