Постанова № 70556515, 23.11.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.,

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С

за участю представника відповідача - ОСОБА_1, довіреність № 02/08-08/1413,

дата видачі: 21.08.17

/позивач про час та місце його проведення повідомлений належним чином (див. – реєстр на відправку рекомендованої пошти від 06.11.2017, відстеження її пересилання з сайту Укрпошти), заявив клопотання про відкладання розгляду скарги на іншу дату /,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона", м. Херсон

на рішення Господарського суду Херсонської області від 13.10.2017 року

у справі № 923/710/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування", м. Київ

до скаржника

про стягнення 3923,05 грн.

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017р Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія (далі – ПрАТ "СК) "Альфа Страхування" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (далі по тексту - МКП «ВУВКГ м. Херсона») 3923,05грн. матеріальної шкоди в порядку регресу. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір у сумі 1600 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на ст. ст. 993, 1187, ч. 1 ст. 1172, ч. 1 ст. 1191,1194 ЦК України та ст. 27 ЗУ « Про страхування» .

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.10.2017р. (суддя Л.М. Немченко) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з МКП «ВУВКГ м.Херсона" на користь ПрАТ "СК "Альфа Страхування" 3923,05 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу та 1600 грн. витрат по сплаті судового збору.

Суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, оскільки у відповідача внаслідок настання страхового випадку (дорожньо-транспортної пригоди) виник обов'язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком в суми фактичних витрат, право на вимогу якої перейшло до позивача у зв'язку з виплатою страхового відшкодування, але виходячи з вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей та за мінусом франшизи.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, МКП «ВУВКГ м.Херсона" звернулось до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій стверджує, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід скасувати та прийняти нове, яким відмовити ПрАТ "СК "Альфа Страхування" у задоволенні позову в повному обсязі.

Скаржник вважає, що позовні вимоги позивачем не доведені належними доказами. Зокрема, на думку скаржника доказами, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги не підтверджено, що матеріальна шкода, яку він просить стягнути з відповідача, отримана саме від неправомірних дій останнього та що роботи по ремонту автомобіля проводилися саме по усуненню шкоди, отриманої внаслідок ДТП, а не поточного ремонту із заміною деталей, що піддалися природному зносу.

Скаржник зазначає, що розрахунок розміру відшкодування шкоди здійснювався позивачем без врахування зносу деталей, вузлів та конструкцій пошкодженого транспортного засобу.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з’явився, при цьому подав письмове клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату у зв’язку із неотриманням копії апеляційної скарги, що в свою чергу позбавило його можливості бути ознайомленим із вимогами апелянта, яке колегією суддів відхилено як необґрунтоване, враховуючи той факт, що копія апеляційної скарги надсилалась скаржником на адресу зазначену позивачем для листування.

Розглянувши матеріали справи, пояснення представника відповідача та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування оскарженого рішення, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 02.12.2015р. між ПрАТ “СК “Альфа Страхування” та Товариством з обмеженою відповідальністю /далі-ТОВ/ “Еволюція” було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №046.0934483.405. Предметом Договору страхування є страхування імпортного засобу “Fiat nuovo doblo” д/н НОМЕР_1 .

01.02.2016р. о 15 годині 15 хвилин на площі Перемоги в м.Херсоні відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу “Fiat nuovo doblo” д/н НОМЕР_1 та автомобіля НОМЕР_2 за керуванням ОСОБА_2

ОСОБА_2 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП, що підтверджуються Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 12.02.2016.

В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено застрахований транспортний засіб “Fiat nuovo doblo” д/н НОМЕР_1, що підтверджується довідкою Відділу Державтоінспекції.

Враховуючи наявність Договору страхування, власник пошкодженого застрахованого транспортного засобу звернувся до ПрАТ “СК Альфа Страхування” з заявою про настання страхового випадку та вимогою виплатити страхове відшкодування.

06.05.2016р. позивачем складено страховий акт по справі №0153.206.16.01.01 на 53923,05грн та 13.05.2016 здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника через СТО в розмірі 53923,05 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 9338. Дані обставини не заперечувалися сторонами при розгляді справи у місцевому господарському суді та повністю підтверджені в процесі перегляду даної справи в апеляційній інстанції.

При цьому цивільно - правова відповідальність водія ОСОБА_2 в момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ “СК “ПРОВІДНА” згідно Полісу АЕ/4359549, а тому останнє несе відповідальність за шкоду майну в межах ліміту відповідальності - 50 000,00 грн., франшиза складає 0,00 грн.

Разом з тим, різницю у розмірі 3923,05 грн. = 53 923,05 грн. - 50 000,00 грн. позивач просить стягнути з відповідача, оскільки останній відповідно до Поліса АЕ/4359549 виступає страхувальником, а водій-винуватець ДТП працював водієм у відповідача і під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди виконував свої трудові обов’язки.

Згідно із частиною 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 Цивільного кодексу).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України).

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина 1 статті 1191 Цивільного кодексу України).

Згідно із нормами статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як встановлено місцевим господарським судом і це підтверджується матеріалами справи, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 53 923 грн.05 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 9338 від 13.05.2016.(а.с. 18). Оскільки відповідач відповідно до Полісу АЕ№ 4359549 є страхувальником він прийняв на себе зобов'язання забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а факт протиправної поведінки водія ОСОБА_2 встановлений Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 12.02.2016, останній працював водієм у відповідача та під час події виконував свої трудові обов’язків і його визнано винним у її скоєнні, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у позивача виникає право вимоги до відповідача в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і суми фактичних витрат, яке перейшло до нього у зв’язку з виплатою страхового відшкодування за винятком вартості відновлюваного ремонту застрахованого автомобіля з урахуванням коефіцієнту зносу деталей та за мінусом франшизи. Отже, місцевим судом правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення 3923,05 грн. страхового відшкодування в порядку регресу з відповідача.

При цьому судова колегія відхиляє доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що розмір матеріальної шкоди, який позивач просить стягнути з відповідача є необґрунтований і розрахований ним без врахування зносу деталей, вузлів та конструкцій пошкодженого транспортного засобу, оскільки в матеріалах справи наявний звіт № 36/02/2016 про незалежну оцінку вартості (розміру) збитків внаслідок пошкодження колісного транспортного засобу “Fiat nuovo doblo”, 2012 року, реєстраційний номер д/н НОМЕР_1, який складався 15.02.2016. Згідно звіту оцінювачем була визначена вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу у сумі 81456,.82 грн, яка значно перевищує фактичні витрати на його відновлення (а.с. 68), які є предметом спору.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін, а апеляційної скарги МКП «ВУВКГ м. Херсона» - без задоволення.

Згідно із ст. 49 ГПК України судовий збір, сплачений при подачі апеляційної скарги, не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 13.10.2017 року – без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів

Повний текст постанови складено 27.11.2017 р..

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов

Суддя Я.Ф. Савицький