Постанова № 70556485, 27.11.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2017 р.Справа № 915/648/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів Принцевської Н.М., Гладишевої Т.Я.

секретар судового засідання Бендерук Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача не зявився;

від відповідача ОСОБА_1 за довіреністю від 04.04.2016 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг", м. Миколаїв

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.09.2017 року

у справі № 915/648/17

за позовом Комунального підприємства "Муніципальна дорожня компанія", м.Івано-Франківськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг", м. Миколаїв

про стягнення 6 125 грн. 95 коп.

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Муніципальна дорожня компанія", м. Івано-Франківськ звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг", м.Миколаїв, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг", м. Миколаїв на користь Комунального підприємства "Муніципальна дорожня компанія", м. Івано-Франківськ 6 125 грн. 95 коп. пені, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.09.2017 року у справі № 915/648/17 (суддя Семенчук Н.О.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг", м. Миколаїв на користь Комунального підприємства "Муніципальна дорожня компанія", м. Івано-Франківськ 6 125 грн. 95 коп. пені, а також відшкодовано позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг", м. Миколаїв з рішенням суду не погодилось, тому звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.09.2017 року у справі №915/648/17 повністю та залишити позов Комунального підприємства "Муніципальна дорожня компанія", м. Івано-Франківськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг", м. Миколаїв про стягнення заборгованості за договором без розгляду, а також відшкодувати відповідачу за рахунок позивача судові витрати за подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права і неповним зясуванням всіх обставин справи. Зокрема, на думку скаржника, місцевий господарський суд порушив приписи пункту 1 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України та пункту 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позовна заява була підписана в. о. директора Комунального підприємства "Муніципальна дорожня компанія", м.Івано-Франківськ В. ОСОБА_2, повноваження якого не були підтверджені належним чином матеріалами справи.

23.10.2017 року до Одеського апеляційного господарського суду від Комунального підприємства "Муніципальна дорожня компанія", м. Івано-Франківськ надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.09.2017 року у справі №915/648/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення, розгляд справи проводити без участі уповноваженого представника позивача. Судовою колегією клопотання позивача задоволено, а також долучено відзив до матеріалів справи.

В судовому засіданні, яке відкладалось, представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для зясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в справі № 915/648/17 та наданих представником відповідача пояснень.

Апеляційний господарський суд, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи, при цьому суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.09.2017 року у справі № 915/648/17 підлягає скасуванню із залишенням позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між Комунальним підприємством "Муніципальна дорожня компанія", м. Івано-Франківськ (Покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноторг", м. Миколаїв (Постачальник) було укладено договір від 16.03.2017 року № 41/13 871, за умовами якого Продавець зобовязався продати та поставити товар ДК 021:2015-16700000-2 трактори (трактори з навісним обладнанням 2 шт.) 2 лоти: лот № 2 Трактор «Беларус» МТЗ 320.4 або еквівалент з навісним обладнанням (відвал, щітка та укладчикпіско-соляної суміші) 1 шт., а Покупець зобовязався прийняти і оплатити його вартість у строки та порядку, передбачені цим договором (пункти 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору сума цього договору відповідає ціні тендерної пропозиції переможця торгів і становить: 344 000 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ 57 333 грн. 33 коп., сума цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Згідно з пунктом 3.1 договору оплата по даному договору проводиться шляхом перерахування Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця коштів у сумі відповідно до пункту 2.1 даного договору терміном до одного місяця з дати поставки товару.

У пункті 3.2 договору зазначено, що Покупець здійснює оплату товару на підставі представленого Продавцем рахунку та накладної.

У відповідності до пунктів 6.1, 6.2 договору Продавець зобовязався поставити та передати товар та всі приналежності товару і документи на нього Покупцю, протягом 20 робочих днів з дати укладення договору, а той в свою чергу в установленому порядку прийняти товар. Доставка товару здійснюється транспортом продавця та за його рахунок.

Пунктом 6.4 договору визначено, що товар поставляється на базу комунального підприємства Муніципальна дорожня компанія за адресою: вул. Максимовича, 13, м. ІваноФранківськ, індекс 76006.

Положеннями пункту 7.1 договору встановлено, що приймання передача товару за кількістю та якістю проводиться у присутності уповноважених представників сторін відповідно до товарної накладної. Датою одержання товару вважається дата, зазначена в накладній. Право власності переходить до покупця з моменту передачі йому товару та вручення всієї необхідної документації на товар, в т.ч. для реєстрації.

Згідно з пунктом 9.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобовязань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.

У разі затримки поставки товару або поставки в неповному обсязі, Продавець сплачує Покупцю за кожний день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару.

Відповідно до пункту 13.1 договору він набирає чинності з дня його підписання і діє до 30.04.2017 року, але в будь-якому разі до передачі товару і проведення остаточних розрахунків між сторонами, або до розірвання його однією із сторін.

У пункті 13.2 договору визначено, що у разі невиконання зобовязань Продавцем та за наявності істотних порушень Продавцем умов договору, Покупець припиняє його дію в односторонньому порядку шляхом направлення (вручення) письмового повідомлення продавцю У такому випадку цей Договір вважається розірваним в односторонньому порядку через 10 календарних днів з часу відправлення (вручення повідомлення).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками підприємств.

Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг", м. Миколаїв свої зобовязання з поставки трактора у 20 денний строк, як встановлено умовами договору, не виконало, у звязку з чим Комунальне підприємство "Муніципальна дорожня компанія", м. Івано-Франківськ направило відповідачу повідомлення від 15.05.2017 року № 1-7/121 про припинення договору від 16.03.2017 року № 41/13 871, в якому зазначило, що у звязку з невиконанням умов договору, беручи до уваги пункт 13.2 договору, Комунальне підприємство "Муніципальна дорожня компанія", м.Івано-Франківськ повідомляє про розірвання та припинення дії договору в односторонньому порядку.

Вказане повідомлення було отримано відповідачем 18.05.2017 року, про що свідчить роздруківка з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

Також позивач направив на адресу відповідача претензію від 30.05.2017 року № 1-7/133 з вимогою сплатити заборгованість, яка виникла відповідно до пункту 9.2 договору № 41/13 871, тобто пеню за прострочення виконання зобовязання.

Претензія була отримана відповідачем 01.06.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте залишена без розгляду і задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, судова колегія дійшла висновку, що місцевий господарський суд помилково розглянув по суті позовні вимоги, оскільки форма поданої позовної заяви не відповідала вимогам процесуального законодавства і суд першої інстанції не вчинив необхідних дій для зясування можливості усунення таких недоліків при умові неналежним чином оформлених позивачем документів, зокрема, розрахунку суми позову, що призвело до прийняття судом помилкового рішення і є підставою для його скасування за нормами статті 104 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

За приписами статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноваженою посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином-суб'єктом підприємницької діяльності або його представником, та має містити, у тому числі, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

У статтях 54, 57 Господарського процесуального кодексу України визначені форма і зміст позовної заяви, а також перелік документів, які додаються до неї.

Відповідно до частини 3 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Частинами 1, 2, 3 статті 28 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява була підписана в. о. директора Комунального підприємства "Муніципальна дорожня компанія", м.Івано-Франківськ В.ОСОБА_2.

До позовної заяви та відзиву на апеляційну скаргу позивач додав належним чином засвідчену копію розпорядження міського голови від 07.06.2017 року № 44/1-с, в якому зазначено, що ОСОБА_3, директору Комунального підприємства "Муніципальна дорожня компанія", м.Івано-Франківськ надано відпустку з 12.06.2017 року по 25.06.2017 року, а обовязки директора на час відпустки ОСОБА_3 покладаються на ОСОБА_2

У позовній заяві не вказано дати її складання.

Разом з тим, днем подання заяви до суду є не дата, вказана у позовній заяві, а день її реєстрації в канцелярії суду або день відправлення заяви на адресу суду поштою.

З відбитку поштового штемпеля на конверті, в якому було надіслано позовну заяву, вбачається, що відповідна заява була направлена до Господарського суду Миколаївської області 27.06.2017 року.

У пункті 73 Правил надання послуг поштового звязку вказано, що під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля. Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення.

Також з фіскальних чеків, доданих до позовної заяви, вбачається, що копія позовної заяви з додатками відповідачу була направлена 27.06.2017 року.

Тобто, станом на 27.06.2017 року повноваження ОСОБА_2 на підписання позовної заяви не підтверджені матеріалами справи, так як вищевказаним розпорядженням міського голови ОСОБА_2 відповідні повноваження були надані на період відпустки директора підприємства, а саме до 25.06.2017 року.

Інших доказів на підтвердження наявності повноважень у ОСОБА_2 станом на 27.06.2017 року підписувати позовні заяви, зокрема довіреності, матеріали справи не містять. Також відсутні належні та допустимі докази підписання позовної заяви вказаною особою у будь-який інший день при тому, що до позовної заяви окремо наданий розрахунок нарахованої пені, тобто, суми позову, який підписаний взагалі іншою особою заступником директора ОСОБА_4 Цей розрахунок є складовою ціни позову і відповідно до норм статей 22, 54 Господарського процесуального кодексу України повинен бути обґрунтованим та підписаним особою, яка підписала позовну заяву або особою, якій надано такі повноваження. Матеріали справи також не містять доказів повноважень іншої особи, яка підписала розрахунок суми позову.

Відповідно до абзаців 2, 3 підпункту 3.5 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у застосуванні положень пункту 1 частини першої статті 63, а також пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України у випадках, коли позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, слід мати на увазі таке. Якщо господарський суд має сумніви стосовно наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він у процесі підготовки справи до судового розгляду витребує у позивача докази на підтвердження таких повноважень. У разі їх неподання суд виносить ухвалу про залишення позову без розгляду. Якщо позовну заяву підписано особою на підставі виданої їй довіреності, до заяви має бути додано оригінал або належно завірену копію такої довіреності. У разі коли до позовної заяви, підписаної представником позивача, не додано оригіналу або належно завіреної копії довіреності, але в цій заяві вміщено посилання на номер і дату довіреності, то господарський суд, приймаючи заяву до розгляду, витребує у позивача таку довіреність, а в разі її неподання виносить ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Місцевий господарський суд не позбавлений права на підставі статті 38 Господарського процесуального кодексу України витребувати додаткові докази, що підтверджують право підписання позову.

У даному випадку при наявності у суду першої інстанції сумнівів стосовно наявності у ОСОБА_2 відповідних повноважень, він у процесі підготовки справи до судового розгляду був наділений правом витребувати у позивача докази на підтвердження таких повноважень.

Проте, Господарський суд Миколаївської області не звернув увагу на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження повноважень у ОСОБА_2 на підписання позовної заяви станом на день її відправлення до суду.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд помилково в даному випадку прийняв рішення по суті спору при неповно з'ясованих обставинах справи, а саме, без зясування наявності повноважень у представників позивача на підписання позовної заяви та розрахунку суми позову.

Отже, посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг", м. Миколаїв на те, що місцевий господарський суд порушив приписи пункту 1 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України та пункту 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України є обґрунтованими та приймаються судовою колегією до уваги.

При цьому позивач направив суду апеляційної інстанції ті ж самі документи, що й до суду першої інстанції, не усунувши зазначених недоліків, які перешкоджають на теперішній час здійснити повторний розгляд позову судом апеляційної інстанції.

Крім того, судова колегія зазначає, що в матеріалах справи міститься копія претензії-вимоги (а.с. 46), не засвідчена належним чином позивачем відповідно до пункту 5.27 Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затверджених наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55 та статті 36 Господарського процесуального кодексу України, тому такий документ взагалі не може бути прийнято судом до розгляду в якості доказу по справі.

Також Господарським судом Миколаївської області було порушено порядок завірення копій документів та повернення оригіналів документів заявнику.

У пункті 5.27 Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затверджених наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55 визначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

До позовної заяви було додано копію договору від 16.03.2017 року №41/13 871, копію повідомлення про припинення договору від 16.03.2017 року №41/13 871, копію фіскального чеку, копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення і копію претензії-вимоги, на яких зазначено: «згідно з оригіналом», проставлено печатку підприємства позивача і підпис без зазначення посадового становища та прізвища, ініціалів особи, яка завірила копії документів та без вказання дати засвідчення копій.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.07.2017 року у справі №915/648/17 зобовязано позивача в судовому засіданні надати до огляду оригінали документів, які зазначені в додатках до позовної заяви.

На виконання вимог ухвали Господарського суду Миколаївської області від 05.07.2017 року у справі № 915/648/17 позивач заявою від 08.08.2017 року № 1-7/192 направив для огляду оригінали наступних документів: договору від 16.03.2017 року № 41/13 871, претензії-вимоги з відміткою про направлення іншій стороні. У цій заяві позивач просив суд після огляду в судовому засіданні повернути оригінали вищезазначених документів.

На даній заяві, зареєстрованій Господарським судом Миколаївської області 10.08.2017 року за вхідним номером № 11478/17 є відмітка про те, що оригінал договору № 41/13871 та претензію-вимогу отримав ОСОБА_5. Дати отримання оригіналів не зазначено.

У пункті 2.5.13 Інструкції з діловодства в господарських судах зазначено, що оригінали документів, що містяться у справі, на підставі відповідної заяви та за резолюцією судді (судді-доповідача), у провадженні якого перебуває справа, або голови суду, якщо провадження у справі закінчено, можуть бути повернуті учасникам судового процесу за умови подання засвідчених копій для заміни. У випадку відсутності в учасників судового процесу засвідчених копій для заміни необхідні копії за резолюцією судді (судді-доповідача) або голови суду, якщо провадження у справі закінчено, виготовляються та засвідчуються відповідальним працівником апарату суду. Заява учасника судового процесу з відповідною резолюцією приєднується до матеріалів справи. Про заміну оригіналів документів копіями ставиться відмітка в описі справи в графі «Примітки».

В порушення вказаної норми заява позивача не містить взагалі резолюції ані судді, ані голови суду, в протоколах судового засідання від 14.08.2017 року і 19.09.2017 року не вказано про те, що суд оглянув оригінали та вирішив їх повернути заявнику. Копії договору і рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення засвідчені 19.09.2017 року секретарем судового засідання Г.В. Мавродієм, в описі справи в графі «Примітки» відсутня відмітка про заміну оригіналів документів копіями.

При цьому, доказів на підтвердження того, що оригінали документів було повернуто заявнику після закінчення провадження у справі матеріали справи не містять. Крім того, для повернення оригіналів документів після закінчення провадження у справі необхідно звернутись із відповідною заявою, на якій обовязково має бути резолюція голови суду.

З урахуванням викладеного, Господарський суд Миколаївської області при формуванні матеріалів справи не дотримався вимог Інструкції з діловодства в господарських судах, а також допустив процесуальне порушення, яке полягало у поверненні оригіналів документів заявнику без зазначення волі суду на це в жодному процесуальному документі.

Відповідно до статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволе ння;

2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково;

4) змінити рішення.

За приписами статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Судова колегія вважає, що в даному випадку процесуальні порушення призвели до прийняття неправильного рішення, виходячи з наступного.

З огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань, у зв'язку з порушенням зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

У розрахунку позивача, наданого суду першої інстанції, не вказано конкретного періоду, за який нараховано пеню. У письмових поясненнях щодо нарахування пені Комунальне підприємство "Муніципальна дорожня компанія", м. Івано-Франківськ, з посиланням на пункти укладеного договору, вказало, що початком періоду є 14 квітня 2017 року, у відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що позивачем заявлялось стягнення пені за 25 днів, тобто з 14.04.2017 року до 09.05.2017 року. Місцевий господарський суд у своєму рішенні також визначив період нарахування пені з 14.04.2017 року до 09.05.2017 року.

Проте, позивачем та судом першої інстанції не було враховано вихідні та святкові дні, зокрема, 09.05.2017 року був вихідним днем за діючим законодавством, а за приписами частини 3 статті 51 Господарського процесуального кодексу України у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Відповідно до частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Тобто, якщо певний строк закінчується у вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день. При цьому, вихідні, святкові або інші неробочі дні, не вираховуються з відповідного періоду та не додаються до нього.

Господарським судом Миколаївської області не було досліджено належним чином розрахунок позивача, який при поданні позовної заяви взагалі підписано особою (ОСОБА_4С.), повноваження якої не підтверджено матеріалами справи, та не здійснено власного перерахунку з урахуванням святкових днів, тоді як апеляційний господарський суд позбавлений права дослідити обґрунтованість розрахунку позивача з огляду на вищезазначені процесуальні порушення, які виключають можливість на теперішній час здійснити повторний розгляді справи по суті та перерахувати належним чином розмір застосованої до відповідача відповідальності. Проте це не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду для захисту його порушених прав та інтересів з дотриманням всіх вимог чинного процесуального законодавства України.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що господарським судом Миколаївської області порушені норми статей 57, 63, 81 Господарського процесуального кодексу України та Інструкції з діловодства в господарських судах, наслідком чого стало прийняття помилкового рішення з причини неповного зясування обставин справи, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг", м. Миколаїв підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.09.2017 року у справі №915/648/17 підлягає скасуванню із залишенням без розгляду позовної заяви.

Керуючись статтями 81, 99, 101, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг", м.Миколаїв на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.09.2017 року у справі № 915/648/17 задовольнити.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.09.2017 року у справі № 915/648/17 скасувати.

Позовну заяву Комунального підприємства "Муніципальна дорожня компанія", м. Івано-Франківськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг", м. Миколаїв про стягнення 6 125 грн. 95 коп. залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до касаційної інстанції через Одеський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя ОСОБА_6Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8