Постанова № 70556458, 20.11.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів: Головея В.М., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання Федорончук Д.О.

за участю представників сторін у судовому засіданні від 20.11.2017:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

від прокуратури – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.10.2017 № 915/824/17

за позовом: Керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області

до відповідача: Комунального підприємства Первомайської міської ради “Первомайський міський водоканал”

про відшкодування збитків у загальній сумі 200301,19 грн.,

У судовому засіданні 20.11.2017 згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області (далі за текстом – Прокурор) звернувся до Господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (далі також – позивач, Інспекція) з позовною заявою (вх.№ 11875/17 від 18.08.2017) до Комунального підприємства Первомайської міської ради “Первомайський міський водоканал” (далі також – відповідач, КП “Первомайський міський водоканал”, Підприємство) про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 200301,19 грн., із яких: 148083,53 грн. – збитки, заподіяні самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів; 1504,17 грн. – збитки, спричинені скидом із зворотними водами забруднюючих речовин без відповідного дозволу в р. Південний Буг через випуск № 1; 28071,42 грн. – збитки, спричинені скидом із зворотними водами забруднюючих речовин без відповідного дозволу в р. Синюха через випуск № 2; 18703,90 грн. – збитки, спричинені скидом із зворотними водами забруднюючих речовин без відповідного дозволу в р. Південний Буг через випуск № 3; 3427,65 грн. – збитки, спричинені скидом із зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням гранично допустимої концентрації із випуску № 1 в р. Південний Буг; 155,93 грн. – збитки, спричинені скидом із зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням гранично допустимої концентрації із випуску № 2 в р. Синюха; 354,59 грн. – збитки, спричинені скидом із зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням гранично допустимої концентрації із випуску № 3 в р. Південний Буг.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2017 № 915/824/17 (суддя Коваль Ю.М.) повернуто позовну заяву Керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області та додані до неї документи без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2017 № 915/824/17 скасовано. Матеріали позовної заяви Керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (вх.№ 11875/17 від 18.08.2017) передано на розгляд Господарському суду Миколаївської області. Доручено Господарському суду Миколаївської області відповідно до п.п. 4.8 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” здійснити розподіл судового збору, сплаченого Прокуратурою Миколаївської області за розгляд апеляційної скарги, за результатами розгляду вказаної позовної заяви.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду від 19.08.2017, суд апеляційної інстанції вказав, що позовна заява Прокурора об’єднує кілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення та поданими доказами. Позовні вимоги є однорідними, поданими одним позивачем до одного й того ж відповідача, виникли з одних і тих самих або ж аналогічних підстав та пов’язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

За результатами повторного розгляду позовної заяви та доданих до неї документів Господарський суд Миколаївської області 11.10.2017 повторно постановив ухвалу про повернення позовної заяви, цього разу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 86 ГПК України.

Мотивуючи зазначену ухвалу, місцевий господарський суд зазначив, що Прокурор звернувся з даним позовом безпідставно, перебравши на себе повноваження, котрими законодавством наділено Держекоінспекцію.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу скасувати та направити справу для подальшого розгляду до Господарського суду Миколаївської області, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм процесуального права. Так, скаржник зазначив, що у даному випадку Прокурор звернувся до суду у зв’язку з неналежним виконанням Інспекцією своїх повноважень щодо захисту інтересів держави, зазначивши про обставини, які свідчать про невжиття останньою заходів до стягнення збитків, заподіяних КП “Первомайський міський водоканал” внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Водночас скаржник просив відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги, враховуючи, що перерахування коштів здійснюється ГУ ДКСУ у Миколаївській області та для цього потрібен певний час.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2017 клопотання Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області про відстрочення сплати судового збору задоволено, відстрочено Заступнику керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.10.2017 № 915/824/17 до 20.11.2017, прийнято апеляційну скаргу Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області до провадження, з призначенням дати розгляду.

16.11.2017 до суду апеляційної інстанції надійшов лист Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області, до якого додано оригінал платіжного доручення № 1579 від 23.10.1017 щодо сплати судового збору в сумі 3304,98 грн.

У засіданні суду апеляційної інстанції представник прокуратури підтримав доводи апеляційної скарги.

У абз. 3 п.п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз’яснено, що за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Державна екологічна інспекція у Миколаївській області та КП Первомайської міської ради “Первомайський міський водоканал”, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить засвідчена копія витягу з реєстру на відправку рекомендованої пошти від 06.11.2017 Одеського апеляційного господарського суду, не з’явились, а отже, не скористались своїм процесуальним правом прийняти учать у засіданні суду апеляційної інстанції.

Перевіривши матеріали позовної заяви, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представника прокуратури, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

У п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23.03.2012 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» роз’яснено, що господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. При цьому слід звертати увагу на те, що згідно з абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому частиною другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Слід враховувати, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду із представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб'єктом владних повноважень. У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду. Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК. Однак у разі коли прокурором подано позовну заяву в інтересах держави як позивачем (частина друга статті 2, частина друга статті 29 ГПК), то господарський суд не вчиняє процесуальних дій, зазначених в абзацах третьому і четвертому цього пункту постанови; в таких випадках повернення позовної заяви або залишення її без розгляду можливе лише за наявності підстав, зазначених відповідно у пунктах 1, 2, 3, 5 - 9 частини першої статті 63 або в пунктах 1, 2, 5, 6 частини першої статті 81 ГПК. При цьому якщо прокурор у позовній заяві не вказав обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів, то господарський суд повертає позовну заяву без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК. У разі ж коли суд у зазначених випадках помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, відповідний позов залишається без розгляду згідно з пунктом 1 частини першої статті 81 названого Кодексу. Якщо прокурор, що звертається до господарського суду в інтересах держави або громадянина, у позовній заяві не обґрунтував наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави або громадянина в суді, то господарський суд повертає позовну заяву без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК. У разі ж коли суд у зазначених випадках помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, відповідний позов залишається без розгляду згідно з пунктом 1 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Повертаючи згаданий вище позов Прокурора, суд першої інстанції виходив з того, що, обґрунтовуючи наявність підстав для звернення з позовом в інтересах держави в особі Держекоінспекції, Прокурор у заяві вказав на недостатність фінансування цього органу владних повноважень для сплати судового збору, посилаючись на лист Держекоінспекції від 19.04.2017 та на свій висновок, що у зв’язку з недостатнім фінансуванням Держекоінспекції остання неналежним чином виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави. Викладені у заяві обставини в обґрунтування представництва прокурором інтересів держави шляхом звернення з позовом, на думку суду, не дають прокурору підстав для звернення в господарський суд з цим позовом, так як вони не основані на чинному законодавстві. Більше того, із листа від 19.04.2017 № 01/01-22/801, на який посилається Прокурор у позовній заяві, випливає, що Держекоінспекція не ухиляється від виконання своїх повноважень, а направила Прокурору матеріали, котрі покладено в основу даного позову, для здійснення ним представництва інтересів держави. Щодо викладених у вказаному листі доводів Держекоінспекції про недостатність фінансування на сплату судового збору, то ці питання, як вказав суд, підлягають вирішенню в порядку, передбаченому ст.8 Закону України “Про судовий збір”.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в господарському суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, та письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. З метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступу в розгляд справи за позовом іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі. Для участі у справі, провадження в якій уже порушено, прокурор подає до господарського суду відповідну заяву. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті. Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

Вищий господарський суд України у своєму Інформаційному листі «Про деякі питання застосування положень Закону України «Про прокуратуру» щодо представництва прокуратурою інтересів держави в господарському суді” від 23.02.2016 №01-06/348/16 також зазначив, що відповідно до чинної редакції ст. 29 ГПК України прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва.

Підстави представництва прокурором інтересів держави визначені статтею 23 Закону України „Про прокуратуру”, згідно ч.ч. 1, 3, 4, 6 якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

У пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) зазначено, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Згідно п. 2 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У даному випадку позов подано Керівником Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області.

Згідно п.п. 3 п. 2 розділу ІІ Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11 серпня 2017 року № 312, державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема, щодо: наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; використання води (водних об'єктів) відповідно до цілей та умов їх надання водокористувачам; ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів; дотримання встановленого режиму господарської діяльності у зонах санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, водоохоронних зонах, прибережних захисних смугах, смугах відведення та берегових смугах водних шляхів, очисних та інших водогосподарських споруд і технічних пристроїв; здійснення заходів з економного використання водних ресурсів; здійснення погоджених у встановленому порядку технологічних, лісомеліоративних, гідротехнічних та інших заходів щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених зворотних вод (стічні, шахтні, кар'єрні, дренажні води), баластних та лляльних вод тощо.

У п.п. 6, 7, 10 розділу ІІ даного Положення передбачено, що Інспекція розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах; складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Миколаївській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12 грудня 2011 № 136, Державна екологічна інспекція у Миколаївській області (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Положенням про Державну екологічну інспекцію у Миколаївській області передбачено аналогічні функції даної інспекції, як і у вищевказаному Положенні про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, місцевим господарським судом вірно зазначено в оскаржуваній ухвалі про те, що зі змісту позовної заяви випливає, що органом, уповноваженим здійснювати захист інтересів держави, в тому числі щодо відшкодування втрат і збитків, завданих порушенням вимог законодавства про охорону навколишнього середовища, є Держекоінспекція, яка уповноважена звертатися до суду з відповідним позовом.

Обґрунтовуючи необхідність представництва інтересів держави в суді шляхом подання згаданого вище позову, Прокурор вказав на недостатність фінансування Державної екологічної інспекції у Миколаївській області на сплату судового збору, посилаючись на лист даної Інспекції від 19.04.2017 № 01/01-22/801, що свідчить про неналежне виконання даним контролюючим органом своїх повноважень щодо захисту інтересів держави в суді.

Дійсно, матеріали позовної заяви містять супровідний лист Інспекції від 19.04.2017 № 01/01-22/801, направлений Керівнику Первомайської місцевої прокуратури, в якому позивач зазначив, що направляє матеріали за фактом порушення вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони водних ресурсів КП “Первомайський міський водоканал” з метою представництва інтересів держави в суді у зв’язку з недостатнім фінансуванням на сплату судового збору.

У свою чергу, Керівником Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області на виконання приписів ч. 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» був направлений Державній екологічній інспекції у Миколаївській області лист №(15-34)6223вих-17 від 16.08.2017 (копія якого наявна в матеріалах апеляційного провадження - а.с.140), в якому Прокурор повідомив Інспекцію про те, що названою прокуратурою за результатами розгляду матеріалів за фактом порушення вимог природоохоронного законодавства КП “Первомайський міський водоканал” з метою усунення виявлених порушень підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області до Підприємства про відшкодування збитків у сумі 200301,19 грн.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що наявність підстав для представництва не була оскаржена Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області згідно ч. 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру». Доказів протилежного матеріали апеляційного провадження не містять.

Відтак, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, Керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в позовній заяві визначив, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтував необхідність їх захисту, а також вказав орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах – Державна екологічна інспекція у Миколаївській області.

Висновки ж господарського суду першої інстанції про те, що викладені у позовній заяві обставини в обґрунтування представництва прокурором інтересів держави шляхом звернення з позовом не дають Прокурору підстав для звернення до господарського суду з цим позовом, так як вони не основані на викладеному вище законодавстві, колегія суддів вважає помилковими з огляду на наступне.

Матеріали апеляційного провадження не містять жодних доказів того, що Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області вчинялись будь-які дії, спрямовані на звернення до суду з позовом про відшкодування Підприємством збитків у загальній сумі 200301,19 грн., а навпаки, Інспекція звернулась до Керівника Первомайської місцевої прокуратури з вищезгаданим листом, направивши матеріали за фактом порушення вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони водних ресурсів Підприємством з метою представництва інтересів держави в суді, пославшись при цьому на недостатнє фінансування на сплату судового збору.

Отже, обставина нездійснення Інспекцією захисту прав та інтересів держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом в даному випадку нічим не спростована.

Крім того, як вище згадувалось, згідно приписів ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що наведене положення передбачає право прокурора здійснювати представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади без будь-яких застережень щодо причин, через які цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави. Відтак, достатньою підставою для звернення прокурора до суду з позовом (заявою, поданням) в інтересах держави в особі органу державної влади є, зокрема, факт не здійснення цим органом захисту державних інтересів незалежно від причин такої бездіяльності. Факти порушення інтересів держави та не здійснення у зв’язку з цим Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області захисту законних інтересів держави у даному випадку підтверджуються матеріалами позовної заяви, а причина, через яку Інспекція не здійснила відповідних дій, – відсутність відповідного фінансування - ніяким чином не перешкоджає прокурору здійснювати представництво інтересів держави в особі названого органу державної влади згідно ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Залишено поза увагою суду першої інстанції також і не оскарження Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області наявності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, неправильне застосування норм ст.ст. 1, 2, 29 ГПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» призвело до помилкового висновку місцевого господарського суду про повернення позовної заяви Прокурора та доданих до неї матеріалів без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України та постановлення оскаржуваної ухвали від 11.10.2017, яка підлягає скасуванню із направленням матеріалів позовної заяви до місцевого господарського суду для розгляду по суті відповідно до ч. 7 ст. 106 ГПК України.

При цьому, судова колегія зазначає, що згідно з п. 4.8 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, судова колегія –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.10.2017 № 915/824/17 скасувати.

Матеріали позовної заяви Керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області передати на розгляд Господарському суду Миколаївської області.

Доручити Господарському суду Миколаївської області відповідно до п.п. 4.8 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” здійснити розподіл судового збору, сплаченого Прокуратурою Миколаївської області за розгляд апеляційної скарги, за результатами розгляду вказаної позовної заяви.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 24.11.2017.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: В.М. Головей

Суддя: Я.Ф. Савицький