Рішення № 70555939, 22.11.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши справу

за участю представників:

позивача - Літвінова А.С. за довіреністю від 17.11.2017

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Петухов Володимир Володимирович (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Державної установи "Балаклійський виправний центр ( №106) (відповідач) 10 129,50 грн. заборгованості за поставлений товар.

Ухвалою суду від 09 листопада 2017 року було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 22 листопада 2017 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. №38550 від 22.11.2017) в якому позовні вимоги визнає, вказує, що заборгованість перед позивачем виникла через відсутність фінансування та просить суд розглядати справу без участі його представника.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

20 листопада 2014 року між Фізичною особою-підприємцем Петуховим Володимиром Володимировичем та Балаклійським Виправним центром управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№106) (нова назва - Державна установа «Балаклійський виправний центр (№106)») було укладено договір № Г-20/11/14 на придбання продукції (далі - Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю продукцію згідно специфікації 1, що є невід'ємною частиною договору, а Покупець прийняти та оплатити продукцію на умовах цього Договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що загальна сума Договору складає 10129,50 грн.

Оплата продукції здійснюється Покупцем у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Продавця згідно накладної.

Пунктами 7.1-7.3 Договору встановлено, що передача товару здійснюється на умовах самовивозу зазначеного товару Покупцем. Пункт відвантаження: Продавець, м. Балаклія.

На виконання умов вказаного Договору Фізичною особою-підприємцем Петуховим Володимиром Володимировичем на протязі 2014 року було поставлено Покупцеві товару на загальну суму 10129,50 грн., що підтверджується накладними, копії яких додані до матеріалів справи.

Як стверджує позивач у позовній заяві та визнав відповідач, останній оплату вартості отриманого товару не здійснив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Як встановлено ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно пункту 14.1 Договору термін дії Договору встановлюється з дати підписання і діє до 31.12.2014 року включно, а в частині оплати отриманої продукції до повного виконання своїх зобов'язань Покупцем

Враховуючи, що Договором не було визначено конкретного строку оплати за поставлений товар, Позивач 12 грудня2016 р. направив Відповідачеві претензію з вимогою про оплату поставленого товару на протязі п'яти днів з моменту отримання претензії.

У відповіді на претензію Відповідач визнав наявність заборгованості у повному обсязі та зазначив, що кошти будуть перераховані за наявності відповідного фінансування.

Також між Позивачем та Відповідачем на підтвердження наявності заборгованості та вірності розрахунків було підписано два Акти звірки взаємних розрахунків, копія якого додана до матеріалів справи.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому ст.ст. 32, 33 ГПК України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600,00грн., покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державної установи «Балаклійський виправний центр (№106)» (64250, Харківська область, Балаклійський район, селище міського типу Донець, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 08564601) на користь Фізичної особи-підприємця Петухова Володимира Володимировича (61024, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) - 10 129,50 грн. (десять тисяч сто двадцять дев'ять гривень п'ятдесят копійок) заборгованості за поставлений товар та 1 600,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.11.2017 р.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.