Постанова № 70555870, 21.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 рокуСправа № 5004/515/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Короткевича О.Є., Куровського С.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" Костенко І.І. на ухвалу Господарського суду Волинської області від 01.02.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.03.2017 у справі №5004/515/12 Господарського суду Волинської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гюалос" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюглас", -

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 01.02.2017 у справі №5004/515/12 (суддя Кравчук А.М.) у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" №1545-19 від 26.12.2016 про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону від 07.09.2016, проведеного Першою українською міжрегіональною товарною біржею, відмовлено; звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс товариства з обмеженою відповідальністю "Алюглас" затверджено; ліквідовано юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю "Алюглас"; провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Алюглас" припинено; зобов'язано державного реєстратора вчинити дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та спрямовані на припинення юридичної особи - "Алюглас".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.03.2017 у справі №5004/515/12 (колегія суддів: Тимошенко О.М. - головуючий, Савченко Г.І., Юрчук М.І.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк" Костенка Ігоря Івановича №123-19 від 09.02.2017 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Волинської області від 01.02.2017 у справі №5004/515/12 залишено без змін.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" Костенко І.І. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.03.2017 та ухвалу господарського суду Волинської області від 01.02.2017 та задовольнити заяву ПАТ "Західінкомбанк" про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону від 07.09.2016, проведеного Першою українською міжрегіональною товарною біржею, справу направити до господарського суду Волинської області для продовження розгляду справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюглас", посилаючись на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 38, 39, 41, 43, 55, 58, 59, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ст. ст. 17, 43 Закону України "Про іпотеку" та ст. ст. 50, 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Волинської області від 08.05.2012 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюглас" (далі - ТОВ "Алюглас") за загальною процедурою відповідно до Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, введено процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 23.08.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - ТОВ "Алюглас" з вимогами таких кредиторів: ТОВ "ГЮАЛОС" на суму 363 836 грн. у четверту чергу та на суму 5 365 грн. у першу чергу; ПАТ "Західінкомбанк" на суму 14 034 006, 46 грн. у першу чергу та на суму 4 209 868, 04 грн. у шосту чергу; фізичної особи ОСОБА_7 на суму 1 128 860, 92 грн. у четверту чергу та на суму 1 113 грн. у першу чергу.

Постановою господарського суду Волинської області від 25.03.2013 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Алюглас", визнано банкрутом ТОВ "Алюглас" та відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Григор'єва В.В.

Отже, під час ліквідаційної процедури до ТОВ "Алюглас" повинні застосовуватися положення, які регулюють хід ліквідаційної процедури, в тому числі продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, в редакції Закону про банкрутство зі змінами згідно із Законом України №4212-VІ від 22.12.2011, який набрав чинності 19.01.2013.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 08.08.2013 (з урахуванням додаткової ухвали від 06.02.2014) визнано вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Нововолинську на суму 284 192, 67 грн. у другу чергу та на суму 1 147 грн. у першу чергу.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 24.12.2013 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15.04.2016), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.02.2014, за клопотанням ліквідатора Григор'єва В.В. надано згоду на продаж заставного майна банкрута - ТОВ "Алюглас" із зобов'язанням ліквідатора Григор'єва В.В. здійснювати продаж майна банкрута в порядку та способами, визначеними ст. 44 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 31.07.2014 за клопотанням ліквідатора Григор'єва В.В. скасовано арешти та обтяження (заборону на відчуження), застосовані щодо нерухомого та рухомого майна ТОВ "Алюглас".

Справа №5004/515/12 двічі розглядалася судами першої та апеляційної інстанцій у підсумковому судовому засіданні на стадії ліквідації ТОВ "Алюглас" із прийняттям судами рішень про завершення ліквідаційної процедури банкрута затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "Алюглас", які скасовано Вищим господарським судом України відповідно до Постанов від 02.12.2014 та від 29.03.2016 з переданням справи на розгляд до господарського суду Волинської області. Колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій належним чином не перевірили чи вчиняв ліквідатор під час здійснення ліквідаційної процедури необхідні дії з реалізації майна банкрута та не з'ясували чи є можливим застосування у справі про банкрутство ТОВ "Алюглас" положень ст. 45 Закону про банкрутство про передання в управління визначеній господарським судом юридичній особі саме непроданих в ліквідаційній процедурі активів боржника, що в цілому свідчить про передчасність висновків судів про завершення ліквідаційної процедури ТОВ "Алюглас".

Під час подальшого розгляду справи на стадії ліквідації ТОВ "Алюглас" ухвалою господарського суду Волинської області від 08.06.2016 визнано організатора аукціону - Першу українську міжрегіональну товарну біржу учасником провадження у справі №5004/515/12 про банкрутство ТОВ "Алюглас".

11.10.2016 ліквідатором Григор'євим В.В. подано до господарського суду Волинської області на затвердження звіт ліквідатора ТОВ "Алюглас" від 07.10.2016 з додатками, в тому числі ліквідаційний баланс станом на 07.10.2016 та реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 19 773 051, 09 грн. незадоволених вимог кредиторів, складені за наслідками проведення ліквідаційної процедури.

28.12.2016 до господарського суду Волинської області надійшла заява ПАТ "Західінкомбанк" від 26.12.2016 про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу банкрута, в якій забезпечений кредитор просив визнати недійсними результати другого повторного аукціону з реалізації майна ТОВ "Алюглас", проведеного Першою українською міжрегіональною товарною біржею 07.09.2016, та застосувати наслідки недійсності, передбачені абз. 2 ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство.

Ухвалами господарського суду Волинської області від 28.12.2016 та від 04.01.2017 відповідно розгляд звіту ліквідатора Григор'єва В.В. та ліквідаційного балансу ТОВ "Алюглас", а також розгляд заяви забезпеченого кредитора ПАТ "Західінкомбанк" про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута призначено у судовому засіданні на 11.01.2017.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 11.01.2017 припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Алюглас" - арбітражного керуючого Григор'єва В.В. з призначенням ліквідатором ТОВ "Алюглас" арбітражного керуючого Череватого Л.Б., зобов'язано арбітражного керуючого Григор'єва В.В. передати ліквідатору ТОВ "Алюглас" арбітражному керуючому Череватому Л.Б. документи у справі №5004/515/12 про банкрутство ТОВ "Алюглас".

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні заяви забезпеченого кредитора про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу ТОВ "Алюглас" та про завершення ліквідаційної процедури ТОВ "Алюглас" затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із встановлених обставин додержання ліквідатором ТОВ "Алюглас" та організатором аукціону визначеного законодавством про банкрутство порядку продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, а також повноти здійснених ліквідатором дій з ліквідації ТОВ "Алюглас" як юридичної особи з наданням місцевому господарському суду документів, що свідчать про належне завершення ліквідаційної процедури банкрута з незадоволеними кредиторськими вимогами на суму понад 19,7 млн. грн. за недостатністю активів боржника на кінець ліквідаційної процедури відповідно до реєстру вимог кредиторів станом на жовтень 2016.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 42 Закону про банкрутство, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі-банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 43 Закону про банкрутство передбачено, що початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5, 8 ст. 44 Закону про банкрутство, після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону-юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Отже, ліквідатор зобов'язаний розпочати реалізацію майна боржника цілісним майновим комплексом, до якого включається майно боржника, що є предметом забезпечення, а початкова вартість цілісного майнового комплексу повинна визначатися як сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. При цьому, надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок та умови визначені законом.

Відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону про банкрутство, до компетенції комітету кредиторів належить визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або його ліквідації.

Отже, встановивши неможливість продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу за наслідком проведення першого аукціону, ліквідатор боржника, який зобов'язаний дотримуватися балансу інтересів кредиторів та боржника у справі про банкрутство, зобов'язаний зібрати комітет кредиторів боржника з метою прийняття рішення про визначення складу майна боржника для реалізації його окремими лотами.

Згідно з ч. ч. 1, 4 - 6 ст. 49 Закону про банкрутство, продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство, результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Отже, підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку визначення початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 46 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури, розгляд та затвердження ліквідаційного балансу судом є обов'язковим предметом судового засідання, за наслідком якого приймається рішення про ліквідацію (припинення) юридичної особи боржника.

Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, в тому числі додержання порядку продажу майна банкрута, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству складеного ліквідаційного балансу та всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

Положеннями ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглядаючи у судовому засіданні від 01.02.2017 заяву забезпеченого кредитора від 26.12.2016 про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з реалізації цілісного майнового комплексу банкрута, до складу якого увійшло майно, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Західінкомбанк", суд першої інстанції встановив, що в обґрунтування своїх вимог забезпечений кредитор зазначив про продаж ліквідатором цілісного майнового комплексу ТОВ "Алюглас" із спірного аукціону від 07.09.2016 поза межами ліквідаційної процедури ТОВ "Алюглас", строк якої закінчився 31.07.2014 та не був продовжений місцевим господарським судом, а також із зниженням початкової вартості лота на крок аукціону, який відрізняється від суми, що складає 1% від початкової вартості лота на 0,69 грн., що не узгоджується з вимогами ч. 4 ст. 66 Закону про банкрутство щодо порядку зниження ціни на аукціоні та є підставою для визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута в порядку ч. 3 ст. 55 цього Закону.

Суди встановили, що на виконання вимог ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатором проведено інвентаризацію основних засобів ТОВ "Алюглас", про що складено акт від 18.04.2013, згідно з яким у підприємства-банкрута наявне нерухоме та рухоме майно, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Західінкомбанк"; ухвалою місцевого господарського суду від 08.06.2016 визнано організатора аукціону - Першу українську товарну міжрегіональну біржу учасником провадження у справі про банкрутство ТОВ "Алюглас".

Судами встановлено, що 29.06.2016 та 19.07.2016 на веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України розміщено оголошення про проведення першого (28.07.2016) та повторного (18.08.2016) аукціонів з продажу майна банкрута цілісним майновим комплексом; однак, зазначені аукціони не відбулися за відсутності учасників аукціону.

Суди встановили, що другий повторний аукціон з продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу призначено організатором аукціону на 07.09.2016, про що повідомлено забезпеченого кредитора - ПАТ "Західінкомбанк" листами від 09.08.2016 та від 31.08.2016, а також розміщено оголошення від 05.08.2016 на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 07.09.2016 відбувся другий повторний аукціон з продажу цілісного майнового комплексу банкрута (лот №1), до складу якого увійшло майно, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Західінкомбанк", за результатами якого переможцем визнано ТОВ "Луцькавтодор-Сервіс", яке придбало лот №1 за 300 000 грн. без ПДВ, про що організатором аукціону складено протокол аукціону №114/8 та листом від 09.09.2016 повідомлено ПАТ "Західінкомбанк".

Відмовляючи у задоволенні заяви забезпеченого кредитора про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу банкрута, до складу якого включено майно, обтяжене заставою (іпотекою) ПАТ "Західінкомбанк", суд першої інстанції виходив з того, що визначення кроку аукціону в сторону зменшення порівняно із сумою, що становить 1% від початкової вартості продажу майна з аукціону, не є порушенням порядку реалізації майна банкрута в ліквідаційній процедурі, оскільки забезпечує можливість його відчуження за вищою ціною в інтересах кредиторів боржника.

При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що під час проведення спірного аукціону від 07.09.2016 ліцитатором було зменшено ціну цілісного майнового комплексу ТОВ "Алюглас" до 128 250, 02 грн. без ПДВ, за яку учасник №1 виявив готовність його придбати, однак, учасник №2 збільшив вартість лота до 300 000 грн. без ПДВ та придбав спірне майно за зазначену ціну, що свідчить про продаж цілісного майнового комплексу банкрута за значно вищою ціною (300 000 грн.) від остаточної ціни лота (128 250, 02 грн.), запропонованої ліцитатором на другому повторному аукціоні від 07.09.2016.

Доводи ПАТ "Західінкомбанк" про неправомірність дій ліквідатора щодо продажу майна банкрута поза встановленим місцевим господарським судом строком ліквідаційної процедури ТОВ "Алюглас" суд першої інстанції відхилив, як необґрунтовані, з огляду на відсутність в Законі про банкрутство такої підстави для припинення провадження у справі про банкрутство як завершення строків здійснення ліквідаційної процедури та обов'язок ліквідатора вживати належних заходів щодо завершення процедури ліквідації банкрута як юридичної особи.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі, погодився з висновками місцевого господарського суду за результатами розгляду заяви забезпеченого кредитора про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу банкрута, що включає майно, яке перебувало в заставі (іпотеці) ПАТ "Західінкомбанк", та не знайшов правових підстав для зміни чи скасування прийнятої ним ухвали від 01.02.2017 в цій частині.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про додержання ліквідатором процедури реалізації цілісного майнового комплексу банкрута з другого повторного аукціону від 07.09.2016 з огляду на таке.

Визначений положеннями Закону про банкрутство (ст. ст. 44, 49 - 75) порядок продажу майна в провадженні у справі про банкрутство передбачає реалізацію майна банкрута в ліквідаційній процедурі шляхом проведення торгів у формі аукціону ліквідатором самостійно або із залученням організатора аукціону на конкурсній основі на підставі укладеного з ним договору про проведення аукціону. Така процедура визначена законодавцем як цілісний процес, що зобов'язує організатора аукціону провести перший, повторний та другий повторний аукціони. При цьому, встановивши неможливість продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу за наслідком проведення першого аукціону, ліквідатор боржника, який зобов'язаний дотримуватися балансу інтересів кредиторів та боржника у справі про банкрутство, зобов'язаний зібрати комітет кредиторів боржника з метою прийняття рішення про визначення складу майна боржника для реалізації його окремими лотами.

Разом з тим, розглядаючи заяву забезпеченого кредитора ПАТ "Західінкомбанк" про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу банкрута, суди першої та апеляційної інстанцій не перевірили чи скликалося засідання комітету кредиторів боржника на стадії ліквідаційної процедури та чи приймалося рішення комітету кредиторів про можливість реалізації майна боржника окремими частинами (лотами) відповідно до вимог ч. 8 ст. 26 та ч. 5 ст. 44 Закону про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що до складу цілісного майнового комплексу ТОВ "Алюглас", реалізованого на спірному аукціоні від 07.09.2016, входять: адміністративно-побутове приміщення Б-2, загальною площею 319,5 кв.м. за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Шахтарська, 28а; транспортні засоби - два напівпричепи спеціальні (для перевезення листкового скла) 2007 року випуску, марки LANGENDORF, модель - S6L та SGL; комплекс обладнання, яке розташоване в адміністративно-побутовому приміщенні у м. Нововолинську по вул. Шахтарській, 28а, що дозволяє реальний розподіл їх окремими лотами (адміністративно-побутове приміщення, транспортні засоби, комплекс обладнання) з метою реалізації майна боржника за найвищою ціною в разі неможливості продажу його як цілісного майнового комплексу.

Отже, приймаючи оскаржувані рішення про відмову у визнанні недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу ТОВ "Алюглас", до складу якого включено майно, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Західінкомбанк" на суму понад 14 млн. грн., за умов його фактичної реалізації у складі цілісного майнового комплексу за 300 000 грн., суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки усій сукупності дій ліквідатора з реалізації майна банкрута та його обов'язку дотримуватися балансу інтересів боржника та кредиторів у справі про банкрутство, обрання ним таких способів реалізації майна боржника в ліквідаційній процедурі, які забезпечать його відчуження за найвищою ціною.

З огляду на зазначене, суди дійшли передчасного висновку про додержання ліквідатором та організатором аукціону належної процедури продажу майна банкрута шляхом проведення другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу боржника 07.09.2016.

Розглядаючи справу у підсумковому засіданні від 01.02.2017 на стадії ліквідаційної процедури, суд першої інстанції прийняв до уваги та надав оцінку як належним доказам проведення ліквідаційної процедури поданим ліквідатором Григор'євим В.В. звіту ліквідатора ТОВ "Алюглас" станом на 07.10.2016; ліквідаційному балансу станом на 07.10.2016 з відображенням відсутності активів на кінець ліквідаційної процедури, що виключає можливість подальшого здійснення боржником господарської діяльності; реєстру вимог кредиторів боржника станом на 07.10.2016; довідкам відповідних органів про відсутність зареєстрованих за боржником об'єктів права власності (сільськогосподарської техніки, дорожньо-будівельних машин, вантажних вагонів, морських та повітряних суден, об'єктів права інтелектуальної власності, корпоративних прав); обставинам відсутності боржника серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів; обставинам відсутності відкритих виконавчих проваджень щодо боржника станом на 27.05.2013; обставинам відсутності у боржника грошових коштів, цінних паперів та інших цінностей; обставинам продажу цілісного майнового комплексу ТОВ "Алюглас" в ліквідаційній процедурі 07.09.2016 за ціною 300 000 грн. та спрямування ліквідатором зазначених грошових коштів на оплату послуг організатора аукціону, суб'єкта оціночної діяльності та нотаріуса, а також на відшкодування інших витрат в ліквідаційній процедурі, часткове погашення вимог забезпеченого кредитора на суму 255 338 грн.

Також, місцевим господарським судом встановлено обставини проведення 07.10.2016 засідання комітету кредиторів, за результатами якого схвалено звіт ліквідатора Григор'єва В.В. за підсумками ліквідаційної процедури у даній справі та ліквідаційний баланс банкрута та прийнято рішення про зобов'язання ліквідатора подати їх на затвердження до господарського суду Волинської області, про що складено протокол №12.

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора банкрута станом на 07.10.2016 та припиняючи провадження у справі про банкрутство ТОВ "Алюглас", суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором виконано всі дії з ліквідації банкрута та надано суду документи, що підтверджують завершення ліквідаційної процедури ТОВ "Алюглас", в тому числі реєстр вимог кредиторів з кредиторською заборгованістю на загальну суму понад 19,7 млн. грн., що залишилась незадоволеною за недостатністю майна боржника.

Переглядаючи справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про належне виконання ліквідатором усіх дій в ході ліквідаційної процедури, а доводи банку-забезпеченого кредитора про невиконання новим ліквідатором Череватим Л.Б. заходів з ліквідації підприємства-банкрута оцінив як необґрунтовані, оскільки після його призначення ліквідатором ТОВ "Алюглас" відповідно до ухвали місцевого господарського суду від 11.01.2017 арбітражний керуючий Череватий Л.Б. скликав 27.01.2017 комітет кредиторів боржника, яким було прийнято рішення про схвалення здійснених попереднім ліквідатором Григор'євим В.В. дій в ліквідаційній процедурі ТОВ "Алюглас" та про недоцільність подальшого здійснення процедури ліквідації підприємства-банкрута, оскільки таке матиме наслідком збільшення витрат на оплату послуг ліквідатора.

Колегія суддів касаційного суду не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про завершення ліквідаційної процедури з припиненням підприємства-банкрута як юридичної особи та припиненням провадження у даній справі про банкрутство у зв'язку із затвердженням звіту ліквідатора, вважає їх передчасними з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій не досліджено поданого ліквідатором Григор'євим В.В. на затвердження до суду звіту за підсумками ліквідаційної процедури банкрута станом на 07.10.2016 на предмет повноти доданих до нього документів, передбачених ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство.

Так, складений ліквідатором Григор'євим В.В. реєстр вимог кредиторів банкрута станом на 07.10.2016 містить розбіжності між загальною сумою визнаних судом вимог забезпеченого кредитора - ПАТ "Західінкомбанк" за основним боргом в розмірі 14 032 893, 46 грн., відображеною у графі 5 реєстру, та сумою вимог забезпеченого кредитора за основним боргом (перша черга), визнаних місцевим господарським судом у попередньому судовому засіданні відповідно до ухвали від 23.08.2012, що становить 14 034 006, 46 грн. (т. 2, а.с. 26 - 29, т. 8, а.с. 93).

Судами не проаналізовано обставин на предмет відповідності в цілому даних про пасив боржника на момент завершення ліквідаційної процедури згідно з ліквідаційним балансом станом на 07.10.2016 з даними реєстру вимог кредиторів на момент завершення процедури ліквідації банкрута про непогашену кредиторську заборгованість, загальна сума якої не була визначена ліквідатором Григор'євим В.В. та не відображена у відповідній графі реєстру.

Суди не звернули уваги на невідповідність нормам та стандартам бухгалтерського обліку доданого до звіту ліквідатора ліквідаційного балансу банкрута. Так, при складанні ліквідаційного балансу станом на 07.10.2016 ліквідатор Григор'єв В.В. визначив початком звітного періоду 11.04.2016, тоді як в ліквідаційному балансі мають бути відображені дані про актив і пасив підприємства-банкрута за весь період здійснення ліквідаційної процедури, яку щодо ТОВ "Алюглас" було введено постановою місцевого господарського суду від 25.03.2013 у справі №5004/515/12.

Також, матеріалами справи підтверджується наявність у ТОВ "Алюглас" шістьох банківських рахунків у валютах долар США, євро, російський рубль, польський злотий та українська гривня у Волинському відділенні Центральної філії ПАТ "Кредобанк", на яких станом на 01.08.2014 відсутні грошові кошти, однак їх не було закрито (т. 3, а.с. 21, т. 5, а.с. 131).

Зазначені обставини підтверджують невиконання ліквідатором обов'язку щодо закриття всіх рахунків ТОВ "Алюглас" в установах банків у зв'язку з відсутністю на них грошових коштів та використання в ліквідаційній процедурі лише основного (ліквідаційного) рахунку на виконання вимог ч. 7 ст. 41 Закону про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що ліквідатором Григор'євим В.В. подано на затвердження до місцевого господарського суду звіт за підсумками ліквідаційної процедури ТОВ "Алюглас" станом на 07.10.2016 та два проміжні звіти ліквідатора за листопад та грудень 2016. Однак, затверджуючи звіт ліквідатора Григор'єва В.В. в судовому засіданні 01.02.2017, як підсумковий, суди не звернули уваги на відсутність в матеріалах справи звіту призначеного ухвалою місцевого господарського суду від 11.01.2017 нового ліквідатора Череватого Л.Б. про виконану ним роботу з ліквідації ТОВ "Алюглас" у січні 2017. Зазначене не узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство про затвердження господарським судом повного звіту ліквідатора про проведену ліквідаційну процедуру з моменту її введення постановою про визнання боржника банкрутом від 25.03.2013 до моменту її фактичного завершення, який повинен бути наближеним до дати підсумкового засідання суду, в якому такий звіт та ліквідаційний баланс призначаються до розгляду (т. 8, а.с. 73 - 127, 128, 143).

Отже, ліквідаторами ТОВ "Алюглас" Григор'євим В.В. та Череватим Л.Б. не було вжито належних заходів щодо формування ліквідаційної маси банкрута та оформлення ними належних документів (ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора), які могли б бути предметом дослідження у підсумковому судовому засіданні на стадії ліквідації банкрута.

Зазначене свідчить про передчасність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про завершення ліквідаційної процедури боржника та їх невідповідність вимогам ст. ст. 41, 42, 46 Закону про банкрутство та ст. ст. 33, 34, 43, 101 ГПК України.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що постанову апеляційного суду від 10.03.2017 та ухвалу суду першої інстанції від 01.02.2017 у справі №5004/515/12 необхідно скасувати як такі, що прийняті з порушенням законодавства про банкрутство та процесуального права, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи судам належить вирішити питання про продовження строків ліквідаційної процедури; із врахуванням положень законодавства про банкрутство, що визначає продаж майна банкрута в ліквідаційній процедурі, перевірити законність дій ліквідатора щодо проведення повторного та другого повторного аукціонів з реалізації майна банкрута цілісним майновим комплексом, винесення на засідання комітету кредиторів боржника питання про продаж майна окремими частинами та дійти обґрунтованого висновку про дійсність оспорюваного правочину з реалізації майна боржника цілісним майновим комплексом в ході ліквідаційної процедури; зобов'язати ліквідатора скласти ліквідаційний баланс банкрута, який за формою та змістом відповідатиме нормам та стандартам бухгалтерського обліку, скласти реєстр вимог кредиторів з даними про суми визнаних господарським судом вимог кредиторів та даними про розміри погашених кредиторських вимог в процедурі банкрутства та за результатами проведених заходів з ліквідації банкрута скласти та подати до суду на затвердження повний звіт ліквідатора про проведену ліквідаційну процедуру (з моменту її введення постановою про визнання боржника банкрутом від 25.03.2013) з додатками, передбаченими ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство.

Керуючись ст.ст. 85, 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" Костенко І.І. задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.03.2017 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 01.02.2017 у справі №5004/515/12 скасувати.

Справу №5004/515/12 передати на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Короткевич О.Є. Куровський С.В.