Ухвала суду № 70555636, 27.11.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

27 листопада 2017 року Справа № 915/1145/17

Суддя господарського суду Миколаївської області Ржепецький В.О.,

розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Вікра (код ЄДРПОУ 36955197, просп. Центральний, 224, м. Миколаїв, 54055) в особі керуючого санацією ТОВ Вікра арбітражного керуючого ОСОБА_1 (1) вул. Незалежності, 128, оф. 201, м. Лисичанськ-18, Луганська область, 93118; 2) проспект Свободи, 33, м. Одеса, 65037)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Вікра. (код ЄДРПОУ 37698084, вул. Гмирьова, 8/ж, м. Миколаїв, 54028)

про визнання ліцензійного договору від 08.06.2011 про передачу прав на використання торговельної марки недійсним,

за участі представників:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №07/17 від 07.07.2017;

від відповідача: не зявився,

встановив:

Ухвалою суду від 13.11.2017 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Вікра про витребування доказів відмовлено, задоволено частково клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Вікра., яке міститься в заяві №1319 від 10.11.2017, про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 27.11.2017, вдруге зобовязано відповідача за три дні до дати судового засідання надати суду оригінал ліцензійного договору від 08.06.2011.

27.11.2017 позивачем подано до суду письмові пояснення щодо доказів, що підтверджують підписання оспорюваного договору «заднім числом»

Супровідним листом за вих. №1329 від 24.11.2017 відповідачем надано суду: відзив на позовну заяву; нотаріально засвідчену копію ліцензійного договору на передачу прав на використання торговельної марки від 08.06.2011, нотаріально посвідчену копію свідоцтва на знак для товарів і послуг №134989, докази направлення відзиву позивачу.

Відзивом відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі у звязку з їх необгрунованістю.

Заперечення відповідача обґрунтовано посиланням на норми ст. ст. 202, 203, 215, 638, 1107, 1109 ЦК України, ст. ст. 179, 180 ГК України, ст. 16 Закону України «Про охорону права на знаки для товарів та послуг», а саме:

1) договір укладено в письмовій формі і підписано сторонами, зокрема від імені ліцензіара договір підписано ОСОБА_3, який з 30.05.2011 являвся керівником ТОВ «Вікра» та підписантом, відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1000917319 від 13.05.2016 та п. 11 ОСОБА_4 ТОВ «Вікра». Від ліцензіата договір підписаний керівником ТОВ «Вікра.» ОСОБА_5;

2) сторонами обумовлені всі істотні умови договору, а саме: предмет договору; розмір, порядок та строки оплати; строк дії договору;

3) у ліцензійному договорі визначено вид ліцензії, дозволені способи та територія використання торгової марки, якісь товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором.

Доводи позивача в обґрунтування недійсності договору відповідач вважає такими, що ґрунтуються на припущеннях та неналежних доказах.

27.11.2017 відповідачем подано до господарського суду заяву від 24.11.2017 за вих. №1327 про застосування строку позовної давності.

Заяву відповідача обґрунтовано посиланням на норми ст. ст. 92, 203, 215, 236, 256, 257, 261 ЦК України, п. 5.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із захистом прав інтелектуальної власності» та мотивовано наступним:

1) перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину починається за загальними правилами, визначеними ч. 1 ст. 261 ЦК України; 2)початком перебігу строку позовної давності для подання позову про визнання недійсним оспорюваного договору є 08.06.2011, тобто дата підписання оспорюваного договору керівником ТОВ «Вікра» та відповідно закінчився - 08.06.2014;

3) Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено спеціальних норм про позовну давність, а загальні норми цивільного законодавства, що регулюють питання позовної давності, не містять виключень для юридичної особи, що знаходиться в процедурі банкрутства;

4) оспорюваний договір укладено поза межами одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, тобто підстави для застосування ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відсутні.

Представник позивача повідомив суду, що відзив відповідача до теперішнього часу не отримав, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд відкласти розгляд справи для ознайомлення із відзивом відповідача та надання заперечень.

Відповідачем участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечено.

В судовому засіданні 27.11.2017 представником позивача заявлено усне клопотання про витребування у відповідача ОСОБА_4 ТОВ «Вікра.».

Зазначене клопотання обґрунтовано твердженнями позивача про те, що ці докази необхідні для перевірки наявності обмежень щодо укладання договорів з юридичними особами, з якими цей учасник перебуває у корпоративному звязку.

Статтею 38 ГПК України, встановлено, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до принципу належності і допустимості доказів, закріпленого в ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає необхідним задовольнити клопотання позивача про витребування у відповідача ОСОБА_4 ТОВ «Вікра.», дійсного на момент укладення договору.

Враховуючи зазначені обставини, а саме: неявку відповідача, необхідність витребування додаткових доказів, надання можливості позивачеві надати свої заперечення стосовно доводів, викладені у відзиві відповідача, господарський суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Представник позивача не заперечує проти відкладення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 38, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Вікра про відкладення розгляду справи - задовольнити.

2. Розгляд справи відкласти на 11 грудня 2017 року об 11.10 год.

3. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Вікра про витребування доказів - задовольнити.

4. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю Вікра. за три дня до дати судового засідання надати суду належним чином засвідчену копію ОСОБА_4 ТОВ «Вікра.», дійсного станом на момент укладення договору та оригінал для огляду в судовому засіданні.

5. Ухвалу направити сторонам.

Суддя В.О.Ржепецький