Рішення № 70555549, 21.11.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2017р. Справа № 914/1951/17

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», м. Львів,до відповідача:Львівського державного університету внутрішніх справ, м. Львів,про: стягнення 89064,07 грн. основного боргу, 3611,35 грн. інфляційних втрат, 944,32 грн. трьох процентів річних та 7993,81 грн. пені.Суддя Березяк Н.Є. Секретар судового засідання Кравець О.І.Представники:позивача:не зявився,відповідача:ОСОБА_1 представник (довіреність від 28.12.2016).

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» до Львівського державного університету внутрішніх справ про стягнення 89064,07 грн. основного боргу, 3611,35 грн. інфляційних втрат, 944,32 грн. трьох процентів річних та 7993,81 грн. пені. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.09.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.10.2017. В судовому засіданні 23.10.2017 оголошено перерву до 20.11.2017 та до 21.11.2017.

Рух справи відображено у попередніх ухвалах та протокол суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов Договору на постачання природного газу для потреб неприбуткових споживачів (бюджетних організацій) №114108FVRNHB017 від 22.02.2017 не оплатив у повному обсязі вартості отриманого газу, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 89.064,07 грн. Крім того, відповідачу нараховано 3611,35 грн. інфляційних втрат, 944,32 грн. три проценти річних та 7993,81 грн. пені.

В судове засідання представник позивача не зявився, в судовому засіданні 20.11.2017 позовні вимоги підтримав повністю, 21.11.2017 подав клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання.

В судове засідання представник відповідача зявився, поданими письмовими пояснення повідомив, що договір між сторонами було укладено на поставку 28000 куб.м. газу на загальну суму 266000,00 грн., яка була сплачена відповідачем. Однак враховуючи особливі температурні режими в лютому березні 2017 року відповідачем було фактично спожито природного газу на загальну суму 355.064,70 грн., що підтверджується актом №ЗЛВ00025777 приймання-передачі природного газу від 31.03.2017. ОСОБА_2 на оплату надмірно спожитого газу в розмірі 89.064,07 грн. до відповідача не надходив, тому відповідач не заперечує проти стягнення вказаної суми боргу. Щодо нарахування штрафних санкцій усно заперечив, вказавши що строк виконання позадоговірних зобовязань не настав, відтак прострочення виконання немає.

Суд розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, заслухавши пояснення представника відповідача щодо поданого клопотання, вважає таке необґрунтованим, та відмовляє в задоволенні такого з наступних підстав.

Із положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що підставою для відкладення розгляду справи є обґрунтовані обставини, які перешкоджатимуть розгляду справи в даному судовому засіданні. Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача необґрунтовано жодними доказами, а також позивачем не наведено будь-яких обставин, які б перешкоджали вирішенню справи в даному судовому засіданні. Крім того, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника позивача.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (підпункт 3.9.2 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями)).

21.11.2017 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі був укладений Договір на постачання природного газу для потреб неприбуткових споживачів (бюджетних організацій) №114108FVRNHB017 від 22.02.2017 (надалі Договір). За умовами цього Договору Постачальник (позивач у справі) зобовязується передати в власність Споживачу (відповідачу у справі) у 2017 році природній газ, а Споживач зобовязується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором (п. 1.1. Договору).

Пунктом 1.2. Договору встановлено річний плановий обсяг постачання газу до 28000 тис.куб.м. Пунктом 1.3. Договору встановлено планові обсяги постачання природного газу по місяцях: лютий 14000 куб.м., березень 14000 куб.м.

Відповідно до п. 3.2. та 3.3. Договору ціна газу становить 8475,60 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1695,12 грн., всього з ПДВ 10170,72 грн. Ціна, зазначена в п. 3.2. Договору може змінюватись протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

Згідно з 3.7. Договору гранична ціна даного Договору становить 266000,00 грн., у тому числі ПДВ.

Пунктом 4.2.3. Договору встановлено, що остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Як стверджує позивач, на виконання вказаних умов ним поставлено, а відповідачем отримано природній газ на загальну суму 355064,07 грн. На виконання умов Договору позивачем виставлено відповідачу ОСОБА_2 за постачання природного газу №02/17-2 від 20.03.2017 на суму 158751,87 грн. та ОСОБА_2 за постачання природного газу №03/17 від 29.03.2017 на суму 107248,13 грн. Дані рахунки відповідач оплатив, що підтверджується платіжним дорученням №488 від 21.03.2017 на суму 158751,87 грн. та платіжним дорученням №678 від 30.03.2017 на суму 107248,13 грн.

Актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2017 по 01.06.2017 встановлено, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем в сумі 89064,07 грн.

Крім того, відповідачу нараховано 3611,35 грн. інфляційних втрат, 944,32 грн. три проценти річних та 7993,81 грн. пені, які позивач просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обовязки (зобовязання) з приводу поставки природного газу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.2.3. Договору встановлено, що остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Так, судом встановлено, що відповідач свої зобовязання з оплати за Договором постачання природного газу для потреб неприбуткових споживачів (бюджетних організацій) №114108FVRNHB017 від 22.02.2017 виконав повністю, що підтверджується долученими до матеріалів справи письмовими доказами, зокрема копіями платіжних доручень. Однак, як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач поставив відповідачу природній газ на загальну суму 355064,07 грн., в той час, як умовами п.3.7 договору було передбачено граничну ціну договору 266000,00 грн.

Таким чином, постачання газу здійснено позивачем на суму 89064,07 грн. поза умовами договору.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, як встановлено судом, між позивачем та відповідачем відбулись позадоговірна поставка природного газу, на загальну суму 89064,07 грн. крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не виставлялись рахунки на оплату поставленого природного газу на суму 89064,07 грн., яка виходить за межі договірної поставки, та не виставлялись вимоги щодо оплати такої поставки.

Так, суд розглянувши позовні вимоги позивача щодо стягнення 89064,07 грн. заборгованості за поставлений природній газ вказує, що такі вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення 3611,35 грн. інфляційних втрат, 944,32 грн. трьох процентів річних та 7993,81 грн. пені, суд зазначає про те, що враховуючи, що вказаний борг виник у звязку з поставкою природного газу поза межами договору (позадоговірна поставка), відсутністю виставленого рахунку чи вимоги щодо оплати поставленого природного газу, відтак неможна вважати дії відповідач такими, що спрямовані на прострочення оплати. Враховуючи наведене, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені є необґрунтованими.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем частково спростовано доводи позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору у цій справі.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Відтак, стягненню з відповідача підлягає 1402,40 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 22, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Львівського державного університету внутрішніх справ (адреса: вулиця Городоцька, будинок 26, місто Львів, 79007; ідентифікаційний код 08571995) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (адреса: вулиця Золота, будинок 42, місто Львів, 79039; ідентифікаційний код 39594527) 89064,07 грн. заборгованості за поставлений природній газ та 1402,40 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23.11.2017 року.

Суддя Березяк Н.Є.