Рішення № 70555455, 14.11.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2017 р. Справа № 911/3925/16

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Обухівське», Київська обл., м. Обухівдо Головного управління Держгеокадастру у Київській області треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаОСОБА_1, Київська обл., м. Обухів 2.Товариство з обмеженою відповідальністю «Роза-Л», Київська обл., Обухівський р-н, с. Сененівкапро визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-11214/15-16-сг від 03.06.2016 року, скасування державної реєстрації прав власності в єдиному реєстрі речових прав та скасування в Поземельній книзі запису про надання земельної ділянки за кадастровим номером 3223186600:04:009:0001 у приватну власність

за участю представників:

сторін та третіх осіб:не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерне товариство «Обухівське» (далі – позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі – відповідач) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-11214/15-16-сг від 03.06.2016 року, скасування державної реєстрації прав власності в єдиному реєстрі речових прав та скасування в Поземельній книзі запису про надання земельної ділянки за кадастровим номером 3223186600:04:009:0001 у приватну власність.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-11214/15-16-сг від 03.06.2016 про надання земельної ділянки у власність прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки позивач є законним землекористувачем земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області в межах плану користування, що посвідчено актом на право постійного користування серії ІІ-КВ № 003262 від 13.02.1996. Крім того, позивач зазначає, що ухвалою господарського суду від 05.06.2014 у справі № 911/2149/14 відповідачу було заборонено здійснювати будь-які дії та приймати будь-які рішення з питань надання дозволу на розробку проектів землеустрою, затвердження або погодження будь-якої технічної документації та/або проектів землеустрою щодо земель, які знаходяться в постійному користуванні Публічного акціонерного товариства «Обухівське» на підставі: державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003262, виданого 13.02.1996 Першотравенською сільською радою Обухівського району Київської області; державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003263, виданого 13.02.1996 Нещерівською сільською радою Обухівського району Київської області; державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003264, виданого 19.02.1996 Обухівською міською радою Обухівського району Київської області.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву, які зводяться до того, що в Управлінні Держгеокадастру у Обухівському районі Київської області, як місцевому фонді документації із землеустрою, відсутня будь-яка землевпорядна документація щодо передачі земель радгоспу комбінату «Обухівський», ВАТ «Обухівське» чи ПАТ «Обухівське» у користування, земельні ділянки не сформовані та не мають державної реєстрації у Державному земельному кадастрі відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України (відсутні координати поворотних точок меж земельних ділянок, їм не присвоєні номери).

Від відповідача надійшло клопотання від 17.01.2017 яким він просив суд відмовити позивачу у розгляді позовної заяви посилаючись на ст. 62 ГПК України, яке мотивовано тим, що вказані позовні вимоги повинні розглядатись в порядку цивільного судочинства та ГУ Держгеокадастру у Київській області є неналежним відповідачем, яке відхилено судом з огляду на його необґрунтованість.

На адресу суду від третьої особи 2 – Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» надійшло клопотання від 17.01.2017 про припинення провадження у справі на підставі п.1. ч. 1 ст. 80 ГПК України, яке мотивоване тим, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, яке відхилено судом з огляду на його безпідставність та необґрунтованість.

Від позивача надійшло клопотання від 14.11.2017 про витребування в Головного управління Дергеокадастру у Київській області копії документації із землеустрою, на підставі якої здійснена реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 3223186600:04:009:0001, а саме: проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) 08.02.2016 ФОП ОСОБА_3

Розглянувши подане клопотання, суд відмовляє в його задоволенні, позаяк відповідачем до матеріалів справи долучено належним чином завірену копію документації із землеустрою на підставі якої внесено відомості до Поземельної книги та передано у власність громадянці ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3223186600:04:009:0001.

Також, від позивача надійшло клопотання від 14.11.2017 про відкладення розгляду справи яке мотивоване тим, що він не має можливості забезпечити явку свого уповноваженого представника в дане судове засідання в зв’язку з його участю у розгляді іншої справи.

Відповідно до абз. 2 п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи зазначене суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Сторони та треті особи, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явились.

Враховуючи, що неявка сторін та третіх осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін та третіх осіб за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Рішенням 5 сесії 22 скликання Першотравенської сільської ради народних депутатів Обухівського району Київської області від 05.12.1995 «Про затвердження науково-технічної документації по виготовленню Державного акту на право постійного користування землею радгоспу - комбінату «Обухівський» Обухівського району Київської області» розглянуто розроблену Київським відділенням інституту землеустрою науково-технічну документацію по виготовленню Державного акту на право постійного користування землею радгоспу-комбінату «Обухівський», та керуючись Постановою Верховного Ради України від 18.12.1990 «Про земельну реформу» затверджено науково-технічну документацію по виготовленню Державного акту на право постійного користування землею та надано в постійне користування радгоспу-комбінату «Обухівський» земельну ділянку загальною площею – 2164,6 га (ріллі – 1968,7 га, сіножатей – 23,4 га, пасовищ – 125,6 га, лісів та інших лісовкритих площ – 6,8 га, під водою – 1,9 га, боліт - 0,7 га, під господарськими шляхами – 20,6 га, під виробничими будівлями і дворами – 16,2 га, гідротехнічними спорудами – 0,1 га, відкритими землями без рослинного покриву - 0,6 га).

З Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003262 від 13.02.1996, виданого Першотравенською сільською радою народних депутатів Обухівського району Київської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1 вбачається, що радгоспу-комбінату «Обухівський» було передано в постійне користування 2164,6 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення 5 сесії 22 скликання Першотравенської сільської ради народних депутатів Обухівського району Київської області від 05.12.1995 № 5.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до п.1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Обухівське», затвердженого зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Обухівське» протокол № 9 від 18.10.2013, Публічне акціонерне товариство «Обухівське» є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Обухівське», що засноване рішенням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 05.05.2006 № 14-25-7/1 шляхом перетворення Державного підприємства радгоспу-комбінату «Обухівський» у Відкрите акціонерне товариство «Обухівське» відповідно до законів України «Про приватизацію державного майна» та «Про господарські товариства».

Загальними зборами осіб, які мають право на земельну частку (пай) в процесі розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь ВАТ «Обухівське», правонаступником якого є ПАТ «Обухівське» 05.03.2010 було прийнято рішення про розпаювання та приватизацію земель позивача, оформлене протоколом від 05.03.2010 № 2.

Розпорядженням Обухівської районної держадміністрації Київської області від 28.03.2012 № 385 «Про надання дозволу на розроблення проекту приватизації земель Публічного акціонерного товариства «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Першотравеньської та Нещерівської сільських рад» надано дозвіл на розроблення проекту приватизації земель Публічного акціонерного товариства «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні цього товариства, яке є правонаступником радгоспу-комбінату «Обухівський» на підставі статуту ПАТ «Обухівське», згідно з державними актами на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №№ 003264, 003262, 003263 та зареєстрованих в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 13.02.1996 № 1, від 19.02.1996 № 26 та від 16.02.1996 № 284 відповідно, розташованих в адміністративних межах Обухівської міської, Першотравенської та Нещерівської сільських рад Обухівського району Київської області.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 08.12.2015 № 365 «Про затвердження проекту приватизації земель Публічного акціонерного товариства «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад» відповідно до ст.ст. 17, 22, 25, п. 4 ст. 186, п. 8 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 49 Закону України «Про землеустрій», ст. 11 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», ст.ст. 21, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» затверджено проект приватизації земель Публічного акціонерного товариства «Обухівське», розташованих в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад Обухівського району Київської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказане розпорядження від 08.12.2015 № 365 оскаржувалось позивачем та було предметом розгляду у справі господарського суду Київської області № 911/68/16.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.03.2016 у справі № 911/68/16 у позові ПАТ «Обухівське» відмовлено повністю, постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2016 вказане рішення залишене без змін.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 03.06.2016 № 10-11214/15-16-сг про надання земельної ділянки у власність, відповідно до п. 8 Перехідних положень Земельного кодексу України ст.ст. 15-1, 25, 79-1, 118, 122 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 03.03.2015 № 24, надано гр. ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 3,6197 га (кадастровий номер 3223186600:04:009:0001) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області.

Звертаючись до суду з позовом, Публічне акціонерне товариство «Обухівське» вказує про те, що товариство є законним землекористувачем земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходяться на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області в межах плану користування, що посвідчено Державним актом на право постійного користування серії ІІ-КВ № 003262 від 13.02.1996. А тому, вищевказаний наказ Головного управлінням Держгеокадастру у Київській області, на підставі якого було проведено реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 3223186600:04:009:0001 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 24.06.2016 за № 15155084, порушив право користування Публічного акціонерного товариства «Обухівське» земельною ділянкою на підставі чинного Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003262 від 13.02.1996, оскільки згідно статті 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Заперечуючи проти позовних вимог, Головне управління Держгеокадастру у Київській області зазначає про те, що в Управлінні Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області, як місцевому фонді документації із землеустрою, відсутня будь-яка землевпорядна документація щодо передачі земель радгоспу-комбінату «Обухівський» саме Відкритому акціонерному товариству «Обухівське» чи Публічному акціонерному товариству «Обухівське» у користування. Також, відповідач вказує, що земельні ділянки не сформовані, не мають державної реєстрації у Державному земельному кадастрі відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України, зокрема відсутні координати поворотних точок меж земельних ділянок; земельним ділянкам не присвоєно кадастрові номери; відомості щодо перебування в користуванні Публічного акціонерного товариства «Обухівське» земельних ділянок на території Першотравенської сільської ради в Державному земельному кадастрі відсутні, а інвентаризація земель, які неодноразово вилучались із користування товариства жодного разу не проводилась.

З врахуванням наведеного, відповідач зауважує, що ідентифікувати земельні ділянки, які передавались в користування радгоспу-комбінату «Обухівське», та які на даний час фактично перебувають користуванні Публічного акціонерного товариства «Обухівське», неможливо.

Ст. 14 Конституції України визначає землю основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 2 п. 8 Перехідних положень Земельного кодексу України члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.

Зазначене право за вказаними особами визнано законом та не залежить від волі юридичної особи сільськогосподарського акціонерного товариства, а відтак, передача земельної ділянки у власність особі, яка має право на земельну частку (пай), в порядку приватизації не потребує ані погодження попереднього користувача (сільськогосподарського акціонерного товариства), ані попереднього вилучення земельної ділянки у такого користувача рішенням повноважного органу.

Згідно ч. 3 п. 8 Перехідних положень Земельного кодексу України при обчисленні розміру земельної частки (паю) враховуються сільськогосподарські угіддя, які були передані в оренду із земель державної чи комунальної власності або які на час набрання чинності Земельним кодексом України належали цим підприємствам на праві колективної власності чи перебували у постійному користуванні, за винятком земель, що не підлягають приватизації або залишаються у державній чи комунальній власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин), було передбачено, що при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Частиною 2 статті 25 Земельного Кодексу України визначено, що рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.

Положеннями ст. 25 Земельного Кодексу України також визначено, що землі у приватну власність особам, зазначеним у частині 1 цієї статті, передаються безоплатно; площа земель, що передаються у приватну власність, становить різницю між загальною площею земель, що перебували у постійному користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, і площею земель, які залишаються у державній чи комунальній власності (лісогосподарське призначення, водний фонд, резервний фонд); особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості); при обчисленні розміру земельної частки (паю) враховуються сільськогосподарські угіддя, які перебували у постійному користуванні державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, за винятком земель, що залишаються у державній та комунальній власності. Загальний розмір обчисленої для приватизації площі сільськогосподарських угідь поділяється на загальну кількість осіб, зазначених у частині першій цієї статті; вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) працівників відповідних підприємств, установ і організацій та пенсіонерів з їх числа є рівними.

Згідно з приписами частин 3, 4, 5 статті 118 Земельного Кодексу України «Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами», до якої також відсилає п. 8 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель. Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до приписів частини 2 статті 122 Земельного кодексу України у тій же редакції, до якої відсилають положення наведеної вище статті 118 Земельного кодексу України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами 4 і 8 цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (частина 4 статті 122 Земельного кодексу України).

Наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 03.06.2016 № 10-11214/15-16-сг про надання земельної ділянки у власність, було видано відповідно до п. 8 Перехідних положень Земельного кодексу України ст.ст. 15-1, 25, 79-1, 118, 122 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 03.03.2015 № 24.

Даним наказом вирішено надати гр. ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 3,6197 га (кадастровий номер 3223186600:04:009:0001) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області; право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3223186600:04:009:0001) виникає з моменту державної реєстрації цього права та формуються відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Публічне акціонерне товариство «Обухівське» стверджує, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223186600:04:009:0001, яка надана у приватну власність ОСОБА_2 згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 03.06.2016 № 10-11214/15-16-сг, знаходиться в межах земельної ділянки площею 2164,6 га на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області, що перебуває в постійному користуванні позивача згідно Державного акта на право постійного користування серії ІІ-КВ № 003262 від 13.02.1996 та була надана в постійне користування радгоспу-комбінату «Обухівський».

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 07.09.2016 № 67492752 земельна ділянка з кадастровим номером 3223186600:04:009:0001, площею 3,6197 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою Київська область, Обухівський район, селищна рада Першотравенська належить на праві приватної власності ОСОБА_2, підставою виникнення права власності зазначено наказ серія та номер: 10-11214/15-16-сг, виданий 03.06.2016, видавник - Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Як вбачається з додатку 2 до проекту приватизації земель Публічного акціонерного товариства «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва щодо передачі у приватну власність земельних ділянок громадянам в кількості 20-ти осіб, до числа вказаних громадян, зокрема, відноситься ОСОБА_2 (номер земельної частки (паю) 780).

Згідно схеми розташування земельних ділянок на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області земельна частка (пай) № 780 має загальну площу 3,6199 га.

Відповідно до статті 79-1 Земельного Кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3223186600:04:009:0001 здійснена на підставі документації із землеустрою та передана у власність ОСОБА_2 у відповідності до вимог статті 25, 79-1, 118 Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій» та Закону України «Про державний земельний кадастр».

Таким чином, посилання ПАТ «Обухівське» на порушення оспорюваним наказом загальних норм статті 116, 141 Земельного кодексу України є безпідставним, оскільки в даному випадку спірні правовідносини сторін регулюються вищенаведеним спеціальним законодавством, яке регламентує порядок приватизації державних земель, і відповідно має пріоритетне застосування.

Законодавством не передбачено співвідношення приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств із приватизацією самих підприємств, яке відбувається шляхом перетворення у ВАТ за рішенням загальних зборів.

До того ж, спір у справі щодо права користування земельною ділянкою, на захист якого позивачем подано даний позов, фактично існує між позивачем та громадянкою ОСОБА_2, яка є власником спірної земельної ділянки, у зв’язку з чим дана особа мала б бути відповідачем у даній справі, а сама справа мала б розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Якщо у розгляді справи господарським судом буде з'ясовано, що іншим або належним відповідачем у ній мала б бути особа, яка згідно з процесуальним законом не може бути учасником судового процесу в господарському суді, а позивач наполягає на розгляді відповідної справи саме господарським судом, останній не вправі ні залучати відповідну особу до участі у справі, ані припиняти провадження в ній, а повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред'явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (в тому числі про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним). Вказана позиція викладена у пункті 1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18.

Таким чином, оскільки відповідачем за позовом мала б бути інша особа, а саме громадянка ОСОБА_2, а спір про право на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186600:04:009:0001 повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства, то вказане є окремою самостійною підставою для відмови позивачу в позові.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 03.06.2016 № 10-11214/15-16-сг про надання земельної ділянки у власність є необґрунтованою, безпідставною та не підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи та вирішення даного спору виникло питання, роз’яснення якого потребувало спеціальних знань щодо з’ясування відповідності спірного Наказу пункту 8 Перехідних положень та ст.ст. 15-1, 25, 79-1, 116, 118, 122 Земельного кодексу України, вимогам положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області від 03.03.2015 № 24.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.02.2017 у даній справі було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення вказаної експертизи судом винесено наступні питання:

- чи відповідає розроблена документація із землеустрою, а саме Проект приватизації земель ПАТ «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Першотравенської та Нещерівської сільських рад Обухівського району Київської області, та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

- чи відповідають розроблена документація із землеустрою на земельну ділянку за кадастровим номером 3223186600:04:009:0001 та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

- чи містить Проект приватизації земель ПАТ «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Першотравенської та Нещерівської сільських рад Обухівського району Київської області та/або документація із землеустрою, що стала підставою для надання земельної ділянки за кадастровим номером 3223186600:04:009:0001 у приватну власність, дані про можливість припинення права постійного користування ПАТ «Обухівське» даною земельною ділянкою.

За результатами проведення зазначеної експертизи судовим експертом складено висновок від 10.10.2017 № 5697/17-41/18851/17-41 згідно якого проект приватизації земель ПАТ «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської ради, Першотравенської та Нещерівської сільських рад Обухівського районну Київської області, затверджений розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 08.12.2015 № 365, копія якого наявна в матеріалах справи, має незначні невідповідності за змістом вимогам нормативно-правових та інших актів з питань землеустрою та землекористування, чинних на дату затвердження цього проекту із землеустрою, які не впливають на результати заходів передбачених цим проектом. Надати висновок з другого питання експерту не вбачається за можливе. Щодо третього питання, експерт зазначає що проект приватизації земель ПАТ «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва виробництва в адміністративних межах Обухівської міської ради, Першотравенської та Нещерівської сільських рад Обухівського районну Київської області, містить відомості про можливість припинення права постійного користування ПАТ «Обухівське» земельною ділянкою, якій присвоєно кадастровий номер 3223186600:04:009:0001.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Вирішуючи спір у даній справі суд взяв до уваги висновок експертизи, якій не суперечить вищезазначеним висновкам суду.

Щодо позовних вимоги про скасування державної реєстрації права власності в Єдиному державному реєстрі речових прав та запису в Поземельній книзі про надання земельної ділянки за кадастровим номером 3223186600:04:009:0001 у приватну власність судом встановлено наступне.

Вказані вимоги є похідними від вимоги про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 03.06.2016 № 10-11214/15-16-сг про надання земельної ділянки у власність, яка не задоволена судом.

Головне управління Держгеокадастру у Київській області не має повноважень щодо здійснення державної реєстрації виникнення чи припинення права власності.

Відповідно до п. 51 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 внесення відомостей до Поземельної книги в електронній формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру.

Пунктом 61 Порядку визначено, що скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування із зазначенням дати та підстави для скасування, посади, прізвища, ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги.

Відповідно до п. 113 даного Порядку, після отримання від органу державної реєстрації прав інформації в порядку інформаційного обміну Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру відомостям про земельну ділянку, внесеним до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, шляхом безпосереднього доступу до цього Реєстру та у разі: невідповідності зазначених відомостей повідомляє про це суб'єкту, який здійснює повноваження у сфері державної реєстрації прав, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; відповідності відомостей вносить інформацію про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

Таким чином, відповідач не може самостійно внести до Поземельної книги запис про скасування права, тобто без отримання від органу державної реєстрації прав інформації в порядку інформаційного обміну, що є окремою підставою для відмови у задоволення даної вимоги.

Враховуючи викладене та те, що позовна вимога про скасування запису в Поземельній книзі про надання земельної ділянки за кадастровим номером 3223186600:04:009:0001 у приватну власність є похідною від вимоги про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 03.06.2016 № 10-11214/15-16-сг про надання земельної ділянки у власність, в задоволенні якої судом відмовлено, то вказана вимога також не підлягає задоволенню.

Оскільки позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності в Єдиному державному реєстрі речових прав є похідною від вимоги про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 03.06.2016 № 10-11214/15-16-сг про надання земельної ділянки у власність, яка не задоволена судом, то вказана позовна вимога також не підлягає задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору та зі сплати сум за проведення судової експертизи у даній справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст. 1291 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

В позові відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 27.11.2017.