Ухвала суду № 70555387, 27.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

27.11.2017

Справа № 910/20970/17

Суддя господарського суду міста Києва Удалова О.Г., розглянувши

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранссервіс»

2) Приватного підприємства «Тіса»

про визнання договорів недійсними

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Транс» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранссервіс» та приватного підприємства «Тіса» про визнання договорів недійсними.

Суд вважає за необхідне повернути позовну заяву з доданими до неї документами без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

При цьому ч. 1 ст. 58 ГПК України визначає тільки можливість, а не обов’язковість об’єднання кількох вимог в одній позовній заяві.

Під вимогою слід розуміти матеріально-правову вимогу позову, яка складає його предмет.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Також, можна об’єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Доказами відповідно до ст. 32 ГПК України визнаються будь-які фактичні дані, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, виходячи з положень ч. 1 ст. 58 ГПК України, підставами об'єднання позовних вимог для позивача, який звертається з позовом до суду є наявність між такими позовними вимогами одного із зв'язків: одна підстава виникнення або одні докази, якими підтверджуються заявлені вимоги.

Отже, об’єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.

Відтак, допускається можливість об’єднання в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

При цьому, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Відповідно до п. 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» наголошено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т.п.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлені вимоги про визнання недійсними шістнадцяти договорів купівлі-продажу транспортних засобів та актів приймання-передачі до них, а саме: № 141014 від 01.10.2014 р., № 161014 від 01.10.2014 р., № 151014 від 01.10.2014 р., № 171014 від 01.10.2014 р., № 181014 від 01.10.2014 р., № 201014 від 01.10.2014 р., № 131014 від 01.10.2014 р., № 191014 від 01.10.2014 р., № 121014 від 01.10.2014 р., № 101014 від 01.10.2014 р., № 081014 від 01.10.2014 р., № 071014 від 01.10.2014 р., № 041014 від 01.10.2014 р., № 031014 від 01.10.2014 р., № 011014 від 01.10.2014 р., № 011014 від 01.10.2014 р. Крім того, позивачем заявлені вимоги про визнання недійними шести договорів комісії, а саме: № 77/21 від 28.10.2014 р., № 79/21 від 29.10.2014 р., № 68/21 від 22.10.2014 р., № 72/21 від 28.10.2014 р., № 80/21 від 29.10.2014 р., № 75/21 від 28.10.2014 р., які укладались між сторонами по справі з метою забезпечення супроводження правочинів з купівлі-продажу. Тобто заявлені позивачем вимоги виникають з різних правових підстав (шістнадцяти окремих договорів купівлі-продажу та шести окремих договорів комісії) і тягнуть за собою різні правові наслідки.

Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо факту укладення вказаних договорів, необхідно з’ясувати, чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному з договорів, з’ясувати обставини щодо належного/неналежного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань за договорами, судом має бути надана оцінка правової природи договорів, а також підлягає встановленню дотримання/недотримання вимог чинного законодавства під час укладення кожного із спірних договорів окремо.

Оскільки підставами виникнення спірних правовідносин сторін є господарські договори, кожен з яких має різний предмет, породжує різні взаємні права та обов'язки, стосуються окремих юридичних дій, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам ст. 58 ГПК України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог докази є окремими по вказаним договорам.

Суд зазначає, що як роз’яснено в п. 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» є підставою для повернення позовної заяви позивачу, навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Фактично вимоги позивача, по-перше, виникають з різних підстав, а по-друге, обґрунтовані різними доказами, що перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Крім того, позивач у тексті позовної заяви зазначає, що ціна, за яку було продано транспортні засоби, була явно заниженою, що свідчить про необхідність встановлення вартості кожного з транспортних засобів на момент їх відчуження.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем порушено правила об’єднання позовних вимог, що суперечить правилам ст. 58 ГПК України, внаслідок чого, зазначений позов підлягає поверненню без розгляду.

Вказану правову позицію також висловлено в постановах Вищого господарського суду України № 905/2792/13 від 18.07.2013 р., № 917/207/13-г від 30.04.2013 р.

Разом з цим суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 року по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.

Разом з тим, суд роз’яснює, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.

Додаток: позовна заява з додатками, в тому числі оригінал платіжного доручення №3186 від 30.10.2017 р. про сплату судового збору.

Суддя О.Г. Удалова