Рішення № 70554547, 28.11.2017, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2017 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Колодяжної І.М.

при секретарі – Ягодіній М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (надалі –позивач) звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 57794,21 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 09.10.2012 року Відповідач отримав кредит у розмірі 7700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжку картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом .

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з запропонованими банком умовами та правилами , правилами користування платіжною карткою , тарифами складають між ним та банком кредитний договір , підтверджується підписом у заяві.

Взяті на себе зобов’язання за Кредитним договором банк виконав своєчасно і повністю, надавши Відповідачу кредит у розмірі , встановленому кредитним договором . Відповідач до теперішнього часу не виконує взяті на себе зобов,язання, в зв,язку з чим банк змушений звернутися до суду з позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з,явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, та письмові заперечення проти позову, в яких посилався на пропущення позивачем строків позовної давності, в зв,язку з чим просив застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності , та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Крім того зазначив, що йому не надавались документи щодо укладення договору, , заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг , підписана ,як припускає відповідач ним , не може вважатися договором в розумінні ст.. 626 ЦК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Судом встановлено, що 09.10.2012 року між ПАТ КБ ПриватБанк та відповідачем було укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви позичальника, в якій указано, що вона разом з пам,яткою клієнта , Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 договір про надання банківських послуг.

Відповідно до укладеного договору № б/н від 09.10.2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 7700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У анкеті - заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування.

Таким чином, твердження відповідача про те, що йому не надавались документи щодо укладення договору, та заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг , є необґрунтованими та не відповідають матеріалам справи. Адже, у анкеті-заяві було зазначено ,що Відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правила, ОСОБА_1 в письмовому вигляді ознайомився з ними , ознайомлення з чим засвідчується власним підписом відповідача в Заяві про приєднання.

Також , посилання відповідача на відсутність у матеріалах справи доказів про те, що позичальник ознайомлювався саме з цими Умовами та Правилами, є безпідставними, оскільки відповідач не надав різних за змістом Умов, які б діяли у ПАТ «ПриватБанк» на час підписання ним заяви позичальника від 09.10.2012 року.

Крім того, відповідач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови, що підтверджується випискою по розрахунку заборгованості за договором №б/н від 09.10.2012 року укладеного між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1

В постанові від 22.03.2017 за № 6-2320цс16 ВСУ дійшов висновку, а саме: згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України), шляхом підписання заяви позичальника, у якій указано, що вона разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам і тарифами складає між сторонами кредитно-заставний договір Правова позиція викладена у вищевказаній постанові ВСУ , в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов»язковою для всіх суб»єктів владних повноважень , які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Матеріалами справи встановлено, що взяті на себе зобов'язання за зазначеним Договором банк виконав вчасно й повністю, надавши кредитні кошти.

Згідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідачем зобов'язання за кредитним договором належним чином та своєчасно не виконувалися й не виконуються до теперішнього часу.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідком порушення Позичальником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором Відповідача станом на 31.08.2017року має заборгованість – 57794,21 грн. , яка складається з наступного:

- 6095,50 грн. - заборгованість за кредитом;

- 45470,41 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 3000,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією;

- 500,00 грн. – штрафи (фіксована частина)

- 2728,30 грн. – штрафи (процентна складова ).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За змістом ч. 4 та 5 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Посилання відповідача ОСОБА_1 на пропущення позивачем строків позовної давності є безпідставними , оскільки позовна давність щодо кредитних коштів і процентів , повернення яких визначено періодичними щомісячними платежами , повинні обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу , що викладено у постанові Верховного суду України від 19.03.2014 року у справі №6-20цс14, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов»язковою для всіх суб»єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №б/н , укладеного між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 станом на 31.08.2017 року, останній платіж відповідачем сплачений 19.01.2015 року , тобто позовна давність обчислюється з 19.01.2015 року .

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом 21 вересня 2017 року, строк звернення до суду не сплинув.

За таких обставин, враховуючи вишевизначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, з Відповідача на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” підлягає стягненню судовий збір .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 11, 57-60, 88, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 57 794 ( п,ятдеся сім тисяч сімсот дев,яносто чотири ) грн.. 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 ( одна тисяча шістсот ) грн..

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги , а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.