Рішення № 70554171, 28.11.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18006/17

Провадження № 2-о/638/407/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого – судді Шишкіна О.В.,

при секретарі Голуб Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2 міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про встановлення факту смерті,

встановив:

Заявник звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_3, яка померла 09 серпня 2016 року у м.Керч Автономної Республіки Крим.

В обґрунтування заяви посилається на те, що вона є донькою ОСОБА_3, яка померла за віком 09.08.2016 року в м.Керч Автономної Республіки Крим. Оскільки свідоцтво про смерть видано на окупованій території АРК, відділом РАЦС здійснити реєстрацію смерті неможливо. 25.11.2017 року заявник отримала відмову заінтересованої особи в реєстрації смерті ОСОБА_3. В даний час виникла необхідність у зв’язку з оформленням спадщини встановити факт смерті ОСОБА_3, оскільки встановлення цього факту має юридичне значення для заявника.

В судове засідання заявник, не з’явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, заяву підтримала.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника відділу. Згідно письмових пояснень вказує, що заперечень щодо встановлення факту смерті ОСОБА_2 міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у ОСОБА_2 областіне має.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.234 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 8 ч.1 ст.256 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України визначені ст.257-1 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.257-1 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їх представниками до суду за межами такої території України.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року №1207-VII, тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Згідно ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5, підставою державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 року №545; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 року №545; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

У відповідності до Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженої наказом МОЗ України від 08.08.2006 року №545, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1152/13026, для забезпечення реєстрації смерті в органах реєстрації актів цивільного стану закладом охорони здоров'я видається лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о). Лікарське свідоцтво про смерть видається такими закладами охорони здоров'я: лікарнями, амбулаторно-поліклінічними закладами, диспансерами, пологовими будинками, санаторіями, патолого-анатомічними бюро, бюро судово-медичної експертизи.

З матеріалів заяви вбачається, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3. Цей факт підтверджується даними свідоцтва про народження серії V-УР №0273741 від 18.11.1964 року, свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІ-АП №389819, від 01.03.1986 року.

На підтвердження факту смерті ОСОБА_3 заявником надано свідоцтво про смерть серії І-АЯ №573031, видане 09.08.2016 року Керченським міським відділом записів актів громадянського стану Департаменту записів актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим.

З вказаного свідоцтва вбачається, що ОСОБА_3, яка народилася 17.12.1939 року у м.Одесса, померла 09.08.2016 року, про що 09.08.2016 складений запис акту про смерть №1511. Місце смерті – м.Керч, Республіка Крим.

Відповідно до частин 2, 3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Форма наданого заявником для підтвердження факту смерті свідоцтва про смерть не відповідає формі, визначеній Кабінетом Міністрів України.

Листом №16194/15.1-04-06 від 25.11.2017 року ОСОБА_2 міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області відмовило у державній реєстрації смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 09.08.2016 року, оскільки заявником для підтвердження факту смерті пред’явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Однак, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вказане свідоцтво підтверджує факт смерті 09.08.2016 року ОСОБА_3.

Виходячи з викладеного, враховуючи, що встановлення факту смерті має для заявника юридичне значення, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 209, 212-215, 234, ст.256, 257, 257-1, 259 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла 09 серпня 2016 року, місце смерті місто Керч, Автономна Республіка Крим.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м.Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Головуючий - суддя О.В.Шишкін