Рішення № 70554070, 27.11.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/14631/14-ц

Провадження № 2/638/1922/17

27.11.2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі Шульзі К. І.

з участю судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_2, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Департамент економіки комунального майна Харківської міської ради, про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, та за позовом Департаменту економіки комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_2 про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року позивач в особі Харківської міської ради звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 172804 грн. 34 коп. Свої вимоги, з посиланням на статтю 4, частину 7 статті 27, статтю 10 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 1, 2, 40, частину 1 статті 34, частину 1 статті 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункти 1.5, 1.6, 5.1. Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 року зі змінами, внесеними рішенням від 22.05.2013 року за №319, статею 623 Цивільного кодексу України, обґрунтовує тим, що відповідно вказаного рішення Харківської міськоїради затверджено порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску. Відповідно до декларації про готовність обєкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 30.09.2013 року за №ХК 182132700607, індивідуальний (садибний) житловий будинок літ. А-2 з підвалом літ. Аn, прибудовою літ. А, входом до підвалу літ. а1, ганком літ. а2, терасою літ. а3, балконом літ. а4, балконом літ. а5, балконом літ. а6, банею літ. Б, підвалом літ. В, навісом літ.Г загальною площею 485, 4 кв.м. по вул. Батумській, б/н у м. Харкові прийнято до експлуатації. Замовником будівництва за даною декларацією є ОСОБА_2, визначений закономта порядком обовязок ОСОБА_2 не виконано та не укладено з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради договір про пайову участь до прийняття обєкта будівництва до експлуатації. Листами управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 28.11.2013 року №642/0/114-13 та від 21.10.2013 року №539/0/114-13 ОСОБА_2 було повідомлено про необхідність виконання вимог закону та направлено на підписання проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. Відповіді на вказані листи від ОСОБА_2 не надійшли. Такими діями забудовника порушуються права та інтереси територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради на отримання коштів, пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, які мають використовуватися для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова. Відповідно до проведеного Департаментом економіки та комунального майна розрахунку кошторисна вартість будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку літ. А-2 з підвалом літ. Аn, прибудовою літ. А, входом до підвалу літ. а1, ганком літ. а2, терасою літ. а3, балконом літ. а4, балконом літ. а5, балконом літ. а6, банею літ. Б, підвалом літ. В, навісом літ. Г загальною площею 485, 4 кв.м. по вул. Батумській, б/н у м. Харкові, яке було прийнято в експлуатацію на підставі декларації про готовність обєкта до експлуатації 30.09.2013року за №ХК 182132700607 становить 3927371,40 грн. Розмір пайової участі, що підлягала б перерахуванню до місцевого бюджету, становить 4 % від вищевказаного розміру кошторисної вартості будівництва, тобто 172804, 34 грн. Як було наведено вище Харківською міською радою та її виконавчими органами було повною мірою використані всі доступні правові важелі для уникнення збитків (укладення договору пайової участі та одержання від замовника будівництва коштів пайового внеску). Просить суд позов задовольнити.

Департамент економіки комунального майна Харківської міської ради як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору звернулися до суду із самостійними позовними вимогами, в якому просять визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між ОСОБА_2 та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради, в редакції, яка зазначена у позові.Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що17.02.2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності». Згідно зі статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування. Відповідно до статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування до прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію. Таким чином, обов'язок звернутися до органу місцевого самоврядування з заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту Законом покладено саме на замовника такого будівництва та укладання договору пайової участі є обовязковим. Ухилення замовника від укладення договору пайової участі, є порушенням зобов'язань та вимог, які прямо передбачені Законом, такими діями забудовника порушуються права та інтереси територіальної громади міста Харкова на отримання пайових внесків, чим завдається майнова шкода місцевому бюджету. Відповідно до вказаного Порядку, пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету м. Харкова коштів на створення і розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова у розмірах: 10% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд та 4 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків. Залучення замовників здійснюється на підставі договорів про пайову участь, які укладається з Департаментом економіки та комунального майна. Для укладення такого договору замовник зобов'язаний звернутися з відповідною заявою до Департаменту. Відповідно до декларації про готовність обєкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією ДАБІ у Харківській області 30.09.2013 року за №ХК 182132700607, обєкт будівництва: індивідуальний (садибний) житловий будинку (літ. А-2), підвал (літ.Аn), прибудова (літ.а), вхід до підвалу (літ. а1), ганок (літ. а2), тераса (літ. а3), балкони (літ. а4, а5, а6), баня (літ. Б), підвал (літ. В), навіс (літ. Г) по вул. Батумська, б/н у м. Харкові прийнято до експлуатації. У пункт 7 декларації зазначена інформація про земельну ділянку по вул. Батумська, б/н у м. Харкові, кадастровий номер 6310136300:16:013:0308, цільове призначення для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови, підстава: державний акт на право власності на земельну ділянку від 09.06.2011 року, серія ЯЛ № 835168, виданий Харківською міською радою Харківської області. Замовником обєкта будівництва за даною декларацією є ОСОБА_2 Визначений Законом та Порядком пайової участі обовязок відповідачем не виконано та не укладено з Департаментом економіки та комунального майна міської ради відповідного договору про пайову участь. Визначений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком пайової участі, обов'язок відповідачем не виконано та не укладено з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради відповідного договору про пайову участь. Позивач звертався до відповідача з листами з пропозицією укласти вказаний договір, та в подальшому направлено листи з доданим до нього проектом (два примірника) договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. Проте відповідного звернення про укладення договору про пайову участь або його зміну від відповідача до позивача не надходило. Посилаючись на ці обставини, позивач вважає, що відповідач зобовязаний укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. Просить суд позов задовольнити, визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між ОСОБА_2 та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради у запропонованій позивачем редакції.

Представник позивача Харківської міської ради Романенко Т М. в судове засідання не зявилася, надала до суду заяву, в якій зазначила, що підтримує заявлені позовні вимоги, просить слухати справу за відсутністю представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник позивача Департаменту економіки комунального майна Харківської міської ради ОСОБА_3 в судове засідання не зявилася, надала до суду заяву, в якій зазначила, що підтримує заявлені позовні вимоги, просить слухати справу за відсутністю представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином та своєчасно, а саме відповідно до вимог частини 5 статті 74 ЦПК України відповідачу була надіслана судова повістка про час та місце розгляду справи за місцем реєстрації рекомендованим поштовим відправленням. Заперечень проти позову, заяв про поважні причини неявки чи розгляд справи без участі відповідача чи відкладення розгляду справидо суду не надходило.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки визнані судом неповажними, і тому неявка відповідача не може бути перешкодою для заочного розгляду судом справи, що відповідає положенням частини 1 статті 224 ЦПК України.

Зі згоди представників позивачів суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням частини 1 статті 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши доводи представників позивачів, оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням статті 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Статтею 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до декларації про готовність обєкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією ДАБІ у Харківській області 30.09.2013 року за №ХК 182132700607, обєкт будівництва: індивідуальний (садибний) житловий будинку (літ. А-2), підвал (літ.Аn), прибудова (літ.а), вхід до підвалу (літ. а1), ганок (літ. а2), тераса (літ. а3), балкони (літ. а4, а5, а6), баня (літ. Б), підвал (літ. В), навіс (літ. Г) по вул. Батумська, б/н у м. Харкові прийнято до експлуатації (а. с. 181).

У пункт 7 декларації зазначена інформація про земельну ділянку по вул. Батумська, б/н у м. Харкові, кадастровий номер 6310136300:16:013:0308, цільове призначення для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови, підстава: державний акт на право власності на земельну ділянку від 09.06.2011 року, серія ЯЛ № 835168, виданий Харківською міською радою Харківської області.

При цьому, замовником обєкта будівництва за даною декларацією є відповідач ОСОБА_2.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування.

Законом встановлено строки, упродовж яких мають укладатися договори про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту - не пізніше ніж 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Згідно з частиною 1 статті 40 цього Закону, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 143 Конституції України, органи місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.

Згідно зі статтею 144 Конституції України та статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування при виконанні своїх функцій приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території.

На виконання пункту 1 статті 40 Закону, рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 №804, затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.

Вказаний Порядок був прийнятий та оприлюднений Харківською міською радою, тому відповідно до норм частини 1статті 144 Конституції України, є нормативно-правовим актом, і є обовязковим до виконання на території м. Харкова.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.05.2013 року №319 внесені зміни до рішення виконавчого комітету від 09.11.2011 року №804, в частині викладення у новій редакції Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова та затвердження типового попереднього договору та договору про пайову участь.

Відповідно до цього Порядку пайова участь у розвитку інфраструктури м. Харкова є обов'язковою для всіх замовників (фізичних осіб - підприємців, фізичних та юридичних осіб), які мають намір здійснити нове будівництво, реконструкцію, розширення, капітальний ремонт, технічне переоснащення та реставрацію (далі - будівництво) об'єкта містобудування на території м. Харкова, незалежно від форми власності замовника, розташування та функціонального призначення об'єкта будівництва.

Пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету м. Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова у розмірах: 10% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта для нежитлових будівель та споруд та 4 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта для житлових будинків.

Залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладання договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, які укладаються з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Вказані норми Закону та Порядку відповідачем ОСОБА_2 не виконано.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням звернутися із заявою до позивача для підготовки проекту договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та надати документи, передбачені пунктом 2.6 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Відповідно до пункту 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зі змісту даної статті випливає, що договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обовязки.

Приписами статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, за статтею 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

На виконання положень Порядку, листом управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 28.11.2013 року №642/0/114-13 та від 21.10.2013 року №539/0/114-13 поінформовано ОСОБА_2 про необхідність звернення до виконавчих органів Харківської міської ради для укладення договору про пайову участі у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Звернень від ОСОБА_2 ні до Департаменту економіки та комунального майна, ні до Харківської міської ради не надходило.

Так, у відповідності до статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції (стаття 642 Цивільного кодексу України).

Статтею 643 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Відповідно до декларації про готовність обєкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією ДАБІ у Харківській області 30.09.2013 року за №ХК 182132700607, обєкт будівництва: індивідуальний (садибний) житловий будинку (літ. А-2), підвал (літ.Аn), прибудова (літ.а), вхід до підвалу (літ. а1), ганок (літ. а2), тераса (літ. а3), балкони (літ. а4, а5, а6), баня (літ. Б), підвал (літ. В), навіс (літ. Г) по вул. Батумська, б/н у м. Харкові прийнято до експлуатації (а. с. 181).

Розділом 5 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова урегульоване питання залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова у разі ухилення від укладання договору.

Відповідно до пункту 5.3. Порядку у разі ухилення замовника від виконання вимог, вказаних у листі-повідомленні щодо укладання договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова у добровільному порядку, Департамент економіки та комунального майна вчиняє наступні дії: на підставі наявної інформації та у відповідності до цього Порядку проводить розрахунок величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури; готує два примірники договору пайової участі у розвитку інфраструктури з додатками; надсилає підписані два примірники договору з додатками замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням.

Розрахунок величини пайової участі здійснюється на підставі загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта згідно зведеного кошторисного розрахунку, а у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами та правилами, вона визначається виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України показників опосередкованої вартості (п.5.4. Порядку). Департаментом зазначалося, що станом на день прийняття обєкта в експлуатацію опосередкована вартість будівництва 1 кв.м загальної площі адміністративних будинків складала 9187,00 грн. Також вказувалося, що відповідно до пункту 5.5 Порядку зазначалося, що у разі не укладання замовником договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова до введення обєкта в експлуатацію розмір пайової участі, розрахований у відповідності до пункту 5.4 цього Порядку збільшується на 10%, а тому Департамент просив здійснити перерахунок коштів у розмірі 172804 грн. 34 коп.

Замовник будівництва, який одержав проект договору з додатками, у разі згоди з його умовами, оформляє договір відповідно до вимог чинного законодавства (підписує, якщо юридична особа - скріплює печаткою) та повертає один примірник договору з додатками Департаменту економіки та комунального майна, або повідомляє про прийняття умов договору (надсилає відповідний лист, факсограму тощо) у двадцятиденний строк після одержання договору (п. 5.6. Порядку).

Спори, пов'язані з укладенням договору пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Харкова, обов'язковість укладення яких встановлена законом, в тому числі при ухиленні від укладення договору однієї або обох сторін, вирішуються в судовому порядку (п. 5.10. Порядку).

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше (п. 5.11. Порядку).

Таким чином, дії відповідача порушують права та інтереси територіальної громади міста Харкова на отримання коштів, пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, які мають використовуватися для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.

Враховуючи те, що існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту шляхом укладення відповідного договору, в якому визначаються величина пайової участі, відповідач зобов'язаний укласти зазначений договір. Відмова відповідача від укладання договору грубо порушує права та обов'язки територіальної громади міста Харкова.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради шляхом визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між ОСОБА_2 та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради у запропонованій позивачем редакції.

Щодо позовних вимог Харківської міської ради до ОСОБА_2 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, суд зазначає наступне.

Статтею 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Згідно статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Рішенням виконкому Харківської міської ради 09.11.2011 року затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, відповідно до якого пайова участь замовника полягає в перерахуванні до бюджету міста коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.

Проте, вищезазначеним Законом не передбачено обов'язку замовника відшкодувати упущену вигоду (неодержаний прибуток), а договір, в якому була б визначена відповідальність замовника, не укладався.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

За змістом ст.ст. 22, 611, 612, 614, 623 Цивільного кодексу України для застосування такого засобу відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками, вина та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Така правова позиція викладена і у постановах Верховного суду України від 20.06.2011 року у справі № 3-56гс11 та у постанові Верховного суду України від 04.07.2011 року №3-64гс11.

Таким чином, позивач повинен довести, що протиправна дія чи бездіяльність відповідача є причиною, а шкода, яка завдана - наслідком такої протиправної поведінки. Сума збитків не має обґрунтовуватися умовними припущеннями про можливість отримання ним прибутку в результаті випадкового збігу обставин, оскільки наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення.

Необхідною умовою при визначенні неодержаного доходу (втраченої вигоди) міського бюджету м. Харкова є планування таких доходів і відповідне їх відображення в міському бюджеті м. Харкова. Матеріали справи не містять доказів в якості яких доходів згідно класифікації, встановленої статтею 9 Бюджетного кодексу України, позивач міг отримати ці доходи та чи взагалі було заплановано їх надходження.

Позивачем не доведено, що він міг і повинен був отримати визначені доходи від відповідача у розмірі 172804, 34 грн., і тільки дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати вказаний прибуток.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов Харківської міської ради до ОСОБА_2, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Департамент економіки комунального майна Харківської міської ради, про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди задоволенню не підлягає.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 88 ЦПК України.

Керуючись статтями 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224-228 ЦПК України, ст. ст. 7, 143, 144 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 4, ч.3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 11, 14, 15, 16, 22, 623, 626, 627, 638, 641, 643 Цивільного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Харківської міської ради до ОСОБА_2, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Департамент економіки комунального майна Харківської міської ради, про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди відмовити.

Витрати по сплаті судового збору, понесені Харківською міською радою, залишити за позивачем.

Позов Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до до ОСОБА_2 про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова задовольнити.

Визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між ОСОБА_2 (61018, АДРЕСА_1) та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 25610834) в наступній редакції:

ДОГОВІР №

про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова

м. Харків «___» ____201__ р.

Департамент економіки та комунального майна, іменований надалі «Департамент», в особі заступника міського голови директора Департаменту економіки та комунального майна ОСОБА_4, що діє на підставі Положення про Департамент економіки та комунального майна, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.11.2015 №7/15 «Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання» з однієї сторони, та з іншої сторони ОСОБА_2, іменована надалі «Замовник», на виконання Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 №804 (із змінами), уклали цей договір про наступне.

1. Предмет договору

1.1. Цей договір регулює взаємовідносини між сторонами щодо пайової участі «Замовника» у розвитку інфраструктури м. Харкова при будівництві індивідуального (садибного) житлового будинку (літ. А-2), підвалу (літ.Аn), прибудови (літ.а), входу до підвалу (літ. а1), ганку (літ. а2), тераси (літ. а3), балконів (літ. а4, а5, а6), бані (літ. Б), підвалу (літ. В), навісу (літ. Г) за адресою: м. Харків, вул. Батумська, б/н.

2.Обовязки сторін

2.1. «Замовник»:

2.1.1. Здійснює перерахування до бюджету м. Харкова (код платежу 24170000, рахунок 31518921700002, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, банк ГУДКСУ у Харківській області, одержувач УДКСУ у місті Харкові Харківської області) коштів у розмірі 172804 (сто сімдесят дві тисячі вісімсот чотири) грн. 34 коп.

2.1.2. Сплачує пайовий внесок в повній сумі єдиним платежем або частинами протягом десяти календарних днів з дня укладання даного договору.

2.2. «Департамент»:

2.2.1. На запит «Замовника» надає лист про підтвердження факту повної сплати пайового внеску після остаточного розрахунку по укладеним договорам про пайову участь на підставі даних Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради.

3. Відповідальність сторін

3.1. У разі невиконання або неналежного виконання «Замовником» обовязків, передбачених п. 2.1. цього договору, «Замовник» сплачує до бюджету м. Харкова штраф у розмірі 25 % від суми не перерахованих коштів у визначений термін.

4. Час та дія договору

4.1. Договір набуває чинності з часу підписання сторонами або набрання чинності судового рішення щодо укладання цього договору, та діє до повного виконання сторонами своїх обовязків за договором.

5. Зміна та розірвання договору

5.1. Зміна та розірвання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

5.2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

5.3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

5.4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

5.5. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

6. Особливі умови

6.1. З питань, не передбачених цим договором, сторони керуються чинним законодавством України.

6.2. Умови договору можуть бути змінені або доповнені тільки з письмової згоди сторін і оформляються додатковою угодою до договору.

6.3. У випадку реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) будь-якої із сторін цього договору, права та обовязки за цим договором переходять до правонаступників.

6.4. У разі зміни власника нерухомого майна, зазначеного в п. 1.1. договору, права та обовязки щодо виконання умов договору переходять до нового власника.

6.5. Спори, що виникають між сторонами при виконанні, розірванні, або припиненні договору, вирішуються у судовому порядку.

6.6. Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до моменту остаточного виконання сторонами своїх обовязків за договором.

6.7. Цей договір складений у 2-х примірниках, які мають силу оригіналу.

7. Адреса та реквізити сторін

Від «Департаменту» Заступник міського голови директор Департаменту економіки та комунального майна код ЄДРПОУ 25610834 ОСОБА_4 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7Від «Замовника» ОСОБА_2 61018, АДРЕСА_1 (підпис)

Стягнути з ОСОБА_2 (61018, АДРЕСА_1), на користь Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 25610834, рахунок №35419001033868, банк - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 25610834) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: