Рішення № 70553735, 28.11.2017, Близнюківський районний суд Харківської області

Справа №612/899/16-ц

2/612/59/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі - головуючого судді Мороза О.І., при секретарі Коняєвій Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК», ОСОБА_3 про розірвання договору іпотеки квартири, припинення обтяження нерухомого майна, вчинення дій, третя особа – Близнюківська державна нотаріальна контора Харківської області, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК”, (надалі – ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК”, ОСОБА_3 в якому (після остаточного уточнення позову) просить визнати недійсним договір іпотеки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК”, 12.02. 2008, застосувати наслідки визнання судом договору недійсним: припинити обтяження цього нерухомого майна, накладеного державним нотаріусом Близнюківської державної нотаріальної контори та вилучити відповідні записи з Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна, посилаючись на наступне.

ОСОБА_3 за кредитним договором HAUAGA00000041 від 12.02. 2008 отримала у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК” кредит у розмірі 10500 доларів США, а із урахуванням додаткових умов до цього договору - у сумі 16202,26 дол. США.

Він, ОСОБА_1 у цих кредитних відносинах виступав як поручитель. Як спосіб забезпечення виконання боржником зобов’язання між ним та банком 13.02. 2008 було укладено договір поруки.

Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 27.10. 2016 договір поруки визнаний припиненим. Рішення набрало законної сили.

Крім того 12.02. 2008 року він з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК” уклали договір іпотеки належної йому квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. За цим договором він виступав як майновий поручитель ОСОБА_3 Іпотекою забезпечувалося виконання ОСОБА_3 своїх зобов’язань перед банком за договором HAUAGA00000041 від 12.02. 2008.

У листопаді 2016 року із листа банку йому стало відомо про намір банку укласти договір купівлі-продажу зазначеної квартири третій особі, з чим він не погоджується.

Так після укладення договору HAUAGA00000041 від 12.02. 2008 у ньому, без його відома, були змінені істотні умови кредитування: сума заборгованості, штрафу, скорочено термін на який надавався кредит, збільшено розмір щомісячних платежів, змінено термін

погашення кредиту. Отже відбулася зміна істотних умов договору.

За таких обставин і просить позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_4 на задоволенні позову наполягали, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві в її остаточній редакції.

Відповідач ОСОБА_3 проти задоволення позову не заперечувала.

Представник відповідача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК” ОСОБА_5 просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на його безпідставність.

Від третьої особи – Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області надійшла письмова заява про розгляд справи за їх відсутності та винесення рішення за розсудом суду.

Вислухавши пояснення зазначених вище осіб, всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, суд приходить до висновку про необхідність позов задовольнити повністю, виходячи із наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Отже, указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 ЦК України.

Судом встановлено і не заперечується сторонами наступне.

12.02. 2008 між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК” було укладено кредитний договір HAUAGA00000041 за яким ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 10500 дол. США.

ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджено також договором купівлі-продажу, витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витягом з Державного реєстру правочинів(а.с.10-13).

12.02. 2008 року ОСОБА_1 з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК” уклали договір іпотеки вказаної вище квартири. За цим договором він виступав як майновий поручитель ОСОБА_3 Іпотекою забезпечувалося виконання ОСОБА_3 своїх зобов’язань перед банком за договором HAUAGA00000041 від 12.02. 2008(а.с.7-9).

На цю квартиру державним нотаріусом Близнюківської районної державної нотаріальної контори Харківської області 12.02. 2008 накладено заборону відчуження як майновому поручителю до припинення договору іпотеки(а.с.9).

27 жовтня 2016 року Близнюківський районний суд Харківської області по у цивільній

справі №612/409/15-ц, провадження №2/612/12/16, розглянув позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором HAUAGA00000041 від 12.02. 2008, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”, про визнання договору поруки припиненим, третя особа ОСОБА_3, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”, про розірвання кредитного договору, третя особа ОСОБА_1(а.с.15-25).

При розгляді цієї справи установлено, що 12.02. 2008 року між Банком та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір №HAUAGА00000041 на строк з 12.02. 2008 року по 12.02. 2018 року(а.с.12-14, 155).

В якості забезпечення зобов’язань позичальника ОСОБА_3 між банком та поручителем ОСОБА_1 12.02. 2008 року був укладений Договір поруки №HAUAGА00000041.

Факт укладення цього договору сторонами не заперечується.

За ОСОБА_6 поруки ОСОБА_1, зобов’язався відповідати перед Банком як солідарний боржник разом із ОСОБА_3 за Кредитним договором. Умови відповідальності, викладені в п. 16 ОСОБА_6 поруки, відповідають зобов’язанням ОСОБА_3 за кредитним договором.

Також судом було установлено і не заперечувалося сторонами що 12.03. 2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_6 уклали Додаткову угоду №1, згідно якої умови ОСОБА_6 кредиту були суттєво змінені і це відбулося без згоди поручителя. Крім того термін позовної давності з 5 років (п.5.5. ОСОБА_6 кредиту) збільшено до 50 років (п.7 Угоди).

Суд керувався 1 ст. 559 ЦК України де передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Звертаючись до суду із зустрічним позовом, ОСОБА_1 посилався на невизнання банком його права, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК України на припинення поруки у зв'язку зі зміною зобов'язання без його згоди, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.

За таких обставин зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”, про визнання договору поруки припиненим, третя особа ОСОБА_3, був задоволений повністю. Договір поруки №HAUAGА00000041 від 12 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_2 “ПРИВАТБАНК”, визнано припиненим. Рішення набрало законної сили.

Крім того 13.03. 2013 Близнюківським районним судом Харківської області по цивільній справі №2003/1124/12, пров.№2/612/41/13, розглянуто позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зняття з реєстраційного обліку, третя особа – ОСОБА_3.

При цьому ОСОБА_2 посилався на те, що 12.02.2008 року між Банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №НАUAGА00000041 за яким вона отримала кредит у доларах США.В забезпечення виконання зобов’язань за ОСОБА_6 і ОСОБА_1 12.08.2008 року уклали договір іпотеки №НАUAGА00000041 за яким ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно – належну йому на праві власності квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_3.

Судом було встановлено, що позовні вимоги Банку, які грунтуються на положеннях ОСОБА_6 позики в його первісній редакції, не відповідають умовам ОСОБА_6 позики в його новій редакції, оскільки змінені істотні умови цього договору. Так іпотекодавець ОСОБА_1, відповідно до п. 33.2 ОСОБА_6 іпотеки, прийняв на себе певні зобов’язання за ОСОБА_6 іпотеки в його редакції від 12.02. 2008 року. Доказів про те, що Договір позики в редакції від 12.03. 2013 року з ним узгоджено позивачем не надано.

За таких обставин у задоволенні вимог банку щодо звернення стягнення на предмет іпотеки і інших - вимог, як похідних, було відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Харківської

області від 27.06. 2013 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській справі або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Отже вказаними судовими рішеннями було встановлено,що ОСОБА_1 як Поручитель і Іпотекодавець за кредитним договорром№НАUAGА00000041, укладеним між ОСОБА_3 і ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», не був обізнаний із укладенням до цього договору додаткової угоди у зв’язку із чим умови договору кредиту були суттєво змінені. За таких обставин договір поруки за кредитним договором №НАUAGА00000041було припинено, у задоволенні вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки- спірну квартиру - відмовлено.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про іпотеку» :

- іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

- іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель;

- майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Як вбачається із преамбули ОСОБА_6 іпотеки квартири ОСОБА_1 є майновим поручителем іпотекодавця ОСОБА_3М.(а.с.161-166).

В розділі 36 цього договору ОСОБА_1 зазначений саме як майновий поручитель.

Договір поруки №HAUAGА00000041 від 12 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК”, судом визнано припиненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, істотність порушення визначається виключно за об’єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Ці обставини, в тому числі і збільшення відповідальності іпотекодавця у зв’язку зі змінами до основного договору, встановлені рішеннями Близнюківського районного суду Харківської області від 27 жовтня 2016 та 13 березня 2013 року. Так була збільшена сума кредиту, умови його повернення. Строк позовної давності з 5 років збільшено до 50 років.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про іпотеку» зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку. Крім того, будь яке збільшення основного зобов’язання або процентів за основним зобов’язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачено іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою. Вбачається,що таких дій вчинено не було.

У порушення вимог чинного законодавства між сторонами не було укладено додаткову угоду до договору іпотеки, додаткові відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою шляхом її державної реєстрації у встановленому законом порядку внесено не було.

Крім того, правові наслідки зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, передбачені ч. 1 ст. 559 ЦК України, тобто порука припиняється. Вона і була припинена рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін

припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили (ч. 3 ст. 653 ЦК України).

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність задовольнити вимоги про розірвання договору іпотеки, як правовий наслідок цього, підлягають і задоволенню і вимоги щодо припинення обтяжень нерухомого майна - квартири, та вилучення відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

Отже належними та допустимими доказами позивач довів правомірність своїх вимог, які відповідачем не спростовані.

Клопотання про стягнення на свою користь понесених витрат по сплаті судового збору позивачем не заявлене. Інших судових витрат по справі немає.

Керуючись: ст.ст.3,11,61 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 559, 651, 653 ЦК України, ст.ст. 1,19 ЗУ «Про іпотеку», Суд, вирішив, -

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_7 Петровича до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК», ОСОБА_3 про розірвання договору іпотеки квартири, припинення обтяження нерухомого майна, вчинення дій, третя особа – Близнюківська державна нотаріальна контора Харківської області, задовольнити.

Розірвати договір іпотеки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, укладений 12 лютого 2008 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК” та ОСОБА_1 як майновим поручителем ОСОБА_3.

Припинити обтяження нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5, яка належить майновому поручителю ОСОБА_1, накладеного шляхом заборони відчуження, державним нотаріусом Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_8 12 лютого 2008 року та вилучити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.І. Мороз