Ухвала суду № 70553455, 22.11.2017, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Карташов О.Ю.

Справа № 415/4214/15-ц

Провадження № 22ц/782/815/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючий суддя Карташов О.Ю.

судді Дронська І.О., Яресько А.В.

за участю секретаря Єгорової О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сєвєродонецьку цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2 від імені якого діє представник ОСОБА_3

на ухвалу

Лисичанського міського суду Луганської області від 23 жовтня 2017 року

по цивільній справі за позовом

прокурора м. Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради до ОСОБА_2 про відшкодування збитків заподіяних безоплатним користуванням земельною ділянкою

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року прокурор м. Лисичанська Луганської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради до ОСОБА_2 про відшкодування збитків заподіяних безоплатним користуванням земельною ділянкою

Під час розгляду справи від ОСОБА_2 надійшла заява про залишення позовної заяви прокурора без розгляду на підставі п.п. 1, 2 ч. 1ст. 207 ЦПК України.

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 23 жовтня 2017 року постановлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про залишення позовної заяви прокурора м. Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради до ОСОБА_2 про відшкодування збитків заподіяних безоплатним користуванням земельною ділянкою без розгляду в порядку п.п.1, 2 ч. 1ст. 207 ЦПК Українивідмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, від імені якого діє представник ОСОБА_3, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою на підставі приписів ст. 19, 131-1 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» (1991 р.) ст. 2, 23 чинної редакції Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 45, 207, 208, 307, 310 ЦПК України, залишити без розгляду позов прокурора міста Лисичанська Луганської області по справі № 415/4214/15-ц з огляду на відсутність у прокурора цивільної процесуальної дієздатності та повноважень для представництва в суді інтересів особи з назвою «Лисичанська міська рада» (Код ЄДРПОУ 26522196), оскільки вважає, що вона ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності із положеннямист. 74 ЦПК України.

ОСОБА_3 представник ОСОБА_2 у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Прокурор Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги не визнав, просив ухвалу суду залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги не вбачає підстав для її задоволення та для скасування ухвали суду.

Відповідно до положень ст.ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками та доповненнями, встановленими законом.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Залишення заяви без розгляду можливе з підстав, наведених в ст. 207 ЦПК України і цей перелік є вичерпним.

Згідно п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суд залишає заяву без розгляду з підстав,передбачених ст. 207 ЦПК України, перелік яких є вичерпним і розширеномутлумаченню не підлягає.

Так, 09.07.2015 до Лисичанського міського суду в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради звернувся прокурор міста Лисичанська з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування збитків заподіяних безоплатним користуванням земельною ділянкою.

Позовну заяву подано прокурором у відповідності до вимог Закону України «Про прокуратуру» від 1991 року.

Відповідно до п.1-1 Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, згідно з яким до утворення місцевих прокуратур їх повноваження здійснюють міські, районні, міжрайонні, районні у містах прокуратури. На зазначений період за прокурорами та керівниками цих прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури.

Водночас, в Закон України «Про прокуратуру» прийнятий 14.10.2014 Верховною Радою України, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо відтермінування набрання чинності, внесені зміни у пункті 1 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» слова «через шість місяців з дня його опублікування» замінено словами і цифрами «з 15 липня 2015 року», тобто Закон України «Про прокуратуру» прийнятий 14.10.2014 фактично набув чинності 15 липня 2015 року.

Відповідно до п. 10.ПостановиПленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 рокузгідно зі статтею 121Конституції України(254к/96-ВР ), частиною другоюстатті 45 ЦПК(1618-15) і статтями35, 361-1,56 Закону України «Про прокуратуру»(1789-12) прокурором, який може шляхом пред'явлення позову в суді першої інстанції або на будь-якій стадії цивільного процесу здійснювати представництво громадян у випадках, передбачених законом, і представництво держави, підстави якого обґрунтовує сам, є: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори та прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.

Згідно зі ч. 3 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 1991 року підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

У відповідності до вимог ч.5 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 1991 року за наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом: звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями); вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду; ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; брати участь у розгляді справ.

Згідно зі ч. б ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 1991 року обираючи форму представництва, передбачену частиною пятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Відповідно до ст. 83Земельного кодексу- землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовано об'єкти комунальної власності.

Повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Земельна ділянка загальною площею 3448,7 м2, якою користується ОСОБА_2, розташована в межах м. Лисичанська Луганської області.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. «в», «с» ч. І ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Згідно зі ст. 189 ЗК України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Підпунктом 1 п. «б» ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Відтак, Лисичанська міська рада Луганської області є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Лисичанська міська рада зареєстрована як юридична особа з організаційно-правовою формою - орган місцевого самоврядування, що підтверджується інформацією у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та не перебуває в процесі припинення, кінцеве рішення про державну реєстрацію припинення юридичної особи в реєстрі відсутнє.

Із свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО № 191162 вбачається, що юридична особа Лисичанська міська рада Луганської області,розташованаза адресом Луганська області. м. Лисичанськ,вул.Комсомольська, буд. 7зареєстрована як орган місцевого самоврядування, дата первинної реєстрації 21.05.1997 року.

Як вбачається з ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.07.2012 року, яким залишено без змін постанову Лисичанського міського суду від 21.02.2012 року за позовом ОСОБА_2 до Лисичанської міської радипро визнання протиправним рішення виконавчого комітету Лисичанської міської ради про встановлення збитків у вигляді не отриманих доходів, завданих територіальній громаді м. Лисичанська в результаті безпідставного використання земельної ділянки та порядку їх відшкодування та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012 року, встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_2 та доводи касаційної скарги обґрунтовані посиланням виключно на те, що Лисичанська міська рада створена всупереч вимог законодавства, а тому і її виконавчий орган не мав повноважень затверджувати Акт №10/11 про встановлення розміру завданих позивачем збитків, внаслідок безпідставного використання земельної ділянки.

Доводи позивача про те, що такого органу місцевого самоврядування як Лисичанська міська рада не існує, оскільки його не було створено у передбачений законом спосіб, спростовуються матеріалами справи, а саме -свідоцтвом про державну реєстрацію Статуту територіальної громади м. Лисичанська Луганської області та відповідними довідками і свідоцтвом, з яких вбачається, що Лисичанську міську раду внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України як юридичну особу та орган місцевого самоврядування з травня 1997р.

Існування такого органу місцевого самоврядування як міська рада відповідає положеннямРозділу ХІ Конституції УкраїнитаЗакону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Позов було направлено до Лисичанського міського суду у звязку зі зверненням до прокурора міста Лисичанська начальника управління власності Лисичанської міської ради, лист від 16.03.2015 №202/01-02), в якому повідомлялось, що внаслідок проведення заходів самоврядного контролю за використанням та охороною земель, спеціалістами управління виявлено факти порушення чинного законодавства України ФОП ОСОБА_2, внаслідок умисного ухилення від оформлення права власності або права користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: м. Лисичанськ, вул. Малиновського-23.

Відповідно доРішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99(далі - Рішення Конституційного Суду України) державні інтереси закріплюються як нормамиКонституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В резолютивній частиніРішення Конституційного Суду Українизазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Позовна заява прокурора подана на підставі того, що названа земельна ділянка з 27.08.2007 року використовується ФОП ОСОБА_2 з метою розміщення магазину-салону меблів. Неодноразові звернення виконавчих органів Лисичанської міської ради з вимогою оформлення права власності або права користування зазначеною вище земельною ділянкою не дали будь яких результатів.

За весь час безпідставного використання названої земельної ділянки, власнику землі -територіальній громаді міста Лисичанська завдано збитки у вигляді неодержаної плати за землю у розмірі 303 171,14 грн. Розмір збитків визначено комісією виконавчого комітету Лисичанської міської ради з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам в межах міст Лисичанська, Новодружеська, Привілля.

Тому, встановлене порушення інтересів держави, яке у даному випадку полягає у невідшкодуванні державі шкоди, завданої тривалим безоплатним та безпідставним користуванням ОСОБА_2 земельною ділянкою, що спричиняє відповідні збитки, оскільки призводить до неповного надходження плати за землю, яка перебуває в комунальній власності, що в свою чергу має наслідком невиконання прибуткової частини місцевого бюджету.

Внаслідок цього унеможливлюється реалізація державної політики, спрямованої на регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Отже, безоплатне користування земельною ділянкою завдає шкоди інтересам держави, яке полягає у ненадходженні до відповідних бюджетів коштів за право користування земельною ділянкою, не виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель, порушення прав територіальної громади, органів державної влади та місцевого самоврядування уповноважених приймати рішення щодо земельних ділянок, безпідставного володіння та користування земельними ділянками, їх забруднення та виснаження.

З огляду на наведене, переглядаючи справу відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах апеляційного оскарження на підставі доказів наданих сторонами, які відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, зобовязані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали суду, у звязку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно доп. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на увалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Луганської області, ~

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 від імені якого діє представник ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 23 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді: