Рішення № 70552765, 28.11.2017, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/2734/17

№ 2/401/1575/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 року м.Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючий суддя Макарова Ю.І.,

при секретарі Горбатюк К.А.,

з участю:

представник позивача ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області до ОСОБА_4 про стягнення надміру сплачених коштів,

встановив:

Представник ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення надміру сплачених коштів, в якому просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області суму надмірно сплачених коштів у розмірі 3191, 97 грн.

Позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 24.10.2002 року отримує пенсію за віком на загальних умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». 13.01.2006 року ОСОБА_4 звернулася до управління за перерахунком пенсії з урахуванням стажу роботи, набутого після попереднього перерахунку пенсії. Після проведення перерахунку з 15.01.2006 року розмір пенсії відповідача склав 562,18 грн. 16.05.2016 року під час проведення перевірки виявлено помилкове подвоєння нарахованої заробітної плати (доходу) в індивідуальних відомостях про застраховану особу за період з 01.01.2002 року по 01.10.2002 рік, які були враховані при перерахунку пенсії ОСОБА_4, що виникло внаслідок помилки в опрацюванні програмним забезпеченням індивідуальних даних з типами форм «призначення пенсії» та «початкова». Самостійно виправити зазначені помилкові дані позивач не може. Загальний розмір заробітку за 2002 рік склав 7501,3 грн., а після виключення дублювання інформації, заробітна плата відповідача склала 4248,38 грн. В результаті подвоєння сум заробітної плати за період з 01.01.2006 року по 31.05.2016 року виникла переплата пенсії у розмірі 3191,97 грн. Відповідач викликалася до управління з метою вирішення питання щодо повернення надміру сплачених коштів, але з невідомих причин не з’явилася.

Вважають, що надмірно виплачені кошти відповідачу підлягають поверненню з підстав визначених ст.ст. 326, 1213, 1215 ЦК України, оскільки переплата пенсії була наслідком рахункової помилки. Враховуючи, що відповідач в добровільному порядку не сплатив суму переплаченої пенсії, відповідно до п.4 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2014 №25-3, просять суд стягнути з відповідача 3191,97 грн. надміру сплачених коштів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, оскільки вважає, що відповідач є добросовісним набувачем коштів, виплачених йому ПФУ, в діях позивача відсутня рахункова помилка, тому виходячи з вимог ст. 1215 ЦК України, підстав для задоволення позовних вимог не вбачає.

Дослідивши матеріали справи, аналізуючи та оцінюючи всі надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач ОСОБА_4 з 24.10.2002 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». 13.01.2006 року відповідач звернулася до управління за перерахунком пенсії з урахуванням стажу роботи, набутого після попереднього перерахунку пенсії.

При перерахунку пенсії враховано дані заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за період з 01.01.2002 року по 31.12.2002 рік, в результаті чого розмір пенсії склав 562,18 грн.

16.05.2016 року за результатами проведеної перевірки, позивачем виявлено помилкове подвоєння нарахованої заробітної плати (доходу) в індивідуальних відомостях про застраховану особу за період з 01.01.2002 року по 01.10.2002 рік, які були враховані при перерахунку пенсії ОСОБА_4, що виникло внаслідок помилки в опрацюванні програмним забезпеченням індивідуальних даних з типами форм «призначення пенсії» та «початкова». Самостійно виправити зазначені помилкові дані позивач не може. Загальний розмір заробітку за 2002 рік склав 7501,3 грн., а після виключення дублювання інформації, заробітна плата відповідача склала 4248,38 грн. В результаті подвоєння сум заробітної плати за період з 01.01.2006 року по 31.05.2016 року виникла переплата пенсії у розмірі 3191,97 грн. (а.с. 3-4, 5, 6-13)

Відповідно до пункту 37 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25 листопада 2005 року N 22-1 (далі - Постанова N 22-1) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, відстрочку часу її призначення, перерахунок та відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також переведення з одного виду пенсії на інший при звернення особи з відповідною заявою.

Згідно статті 101 Закону України від 05.11.91 року за N 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій та окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Пунктом 43 Постанови N 22-1 встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до пункту 1 частин 1 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, зокрема, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірну інформацію.

Діючим законодавством встановлений вичерпний перелік підстав для стягнення надмірно сплачених коштів з одержувача.

Так, відповідно до ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Згідно п. 2 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 року N 6-4 визначено, що переплатою пенсії та грошової допомоги є сума пенсії та грошової допомоги, виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

Пунктом 3 даного Порядку передбачено, що повернення коштів надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо.

Аналіз статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" дає підстави для висновку про те, що обов'язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера.

Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Виходячи із аналізу п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, безпідставно набуте майно не підлягає поверненню за умови добросовісності виплати таких грошових сум юридичною особою; відсутності рахункової помилки при виплаті коштів, а також добросовісності з боку набувача.

Обов'язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у п. 1 ч. 1 вказаної статті Цивільного кодексу України, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Наведені у вищезазначених нормативно-правових актах умови, за яких можливо повернення безпідставно отриманої пенсії, яка була добровільно виплачена позивачем відповідачу, як засіб до існування, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. В зв’язку з чим, суд приходить до висновку, що представник позивача ОСОБА_3 об’єднаного управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його позов та не довів зловживання з боку відповідача.

Правильність зроблених розрахунків, за якими була здійснена виплата пенсії відповідачу, а також сумлінність поведінки одержувача презумуються, у зв'язку з чим, відповідач ОСОБА_5 є добросовісним набувачем переплачених коштів, а тому вони не підлягають поверненню.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в Постанові від 22 січня 2014 року у справі №6-151цс13), згідно з якою, відповідно до ст.1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Позивач наполягає, що зазначена переплата виникла у зв'язку з рахунковою помилкою, а саме через помилку в опрацюванні програмним забезпеченням індивідуальних відомостей за типами форм «призначення пенсії» та «початкова», поданих платником ОСОБА_3 вузлом зв’язку (код з ЄРДПОУ 23097781). (а.с.9)

Поняття «Рахункова помилка» в чинному законодавстві не визначено.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» надано роз'яснення поняття лічильної (рахункової) помилки - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок належить неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період.

Позивачем не доведений факт наявності рахункової помилки, неправильність розрахунку заробітної плати, з якої перераховано пенсію відповідачу пов’язана із помилкою в опрацюванні програмним забезпеченням індивідуальних відомостей, тому даний факт не можна вважати рахункової помилкою.

Отже, суд не встановив факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих коштів у розмірі 3191,97 грн., не встановив наявності рахункової помилки. У зв'язку з тим, що виплата коштів проведена позивачем добровільно, то відповідно до ст.1215 ЦК України поверненню зазначена сума не підлягає.

З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Відповідно до п.18 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від оплати судового збору. Частиною 4 ст. 88 ЦПК України визначено, що у разі залишення позову без задоволення позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.1215 ЦК України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст.ст.10, 11, 60, 64, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області до ОСОБА_4 про стягнення надміру сплачених коштів в сумі 3191 (три тисячі сто дев’яносто одна) гривень 97 коп. - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу упродовж десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_6

28.11.2017