Постанова № 70552072, 23.11.2017, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1797/17

Провадження № 2-а/349/63/17

П О С Т А Н О В А

іменем України

23 листопада 2017 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого- судді Могили Р.Г.

секретаря судового засідання Матасової Н.М.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Мельничука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Галицького об'єднаного УПФ України Івано-Франківської області, в якому просив визнати протиправним рішення відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій, відповідно до п.7-1 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату такої допомоги.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у зв'язку із досягненнями 60 років йому призначена пенсія за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Його трудовий стаж складає понад 35 років, які були відпрацьовані на посаді тренера-викладача з кульової стрільби Рогатинської спортивної дитячої юнацької школи олімпійського резерву. Оскільки він працював на педагогічній посаді, яка дає право на призначення пенсії за вислугу та не отримував до цього будь-яку іншу пенсію, звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, призначених за віком, яка передбачена п.7-1 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, відповідач відмовив у виплаті грошової допомоги, оскільки посада тренера-викладача не надає право на пенсію за вислугу років.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали з підстав наведених у позовній заяві, просили задовольнити, оскільки вважають дії Галицького об'єднаного УПФ України незаконними. На їхню думку посилання відповідача на норми постанови Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» є необґрунтованими.

Представник відповідача подав до суду заперечення проти позову, яке обґрунтовує тим, що позивачу ОСОБА_1 відмовлено у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» від 04 листопада 1993 року №909 з огляду на те, що посада тренера-викладача не відноситься до посад у закладах і установах освіти, які дають право на пенсію за вислугу років. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Галицькому об'єднаному УПФ України Івано-Франківської області та отримує пенсію за віком з 06 лютого 2015 року.

Згідно трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_1, з 15 серпня 1977 року по час призначення пенсії він працював на посаді тренера-викладача з кульової стрільби Рогатинської спортивної дитячої юнацької школи.

29 серпня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача Галицького об'єднаного УПФ України Івано-Франківської області із заявою про нарахування та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій,відповідно до п.7-1 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Листом відповідача від 14 вересня 2017 року №94/Т-15Р позивачу відмовлено у зв'язку із тим, що посада тренера-викладача не передбачена переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909.

Згідно з частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Згідно пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року № 433 затверджено перелік типів позашкільних навчальних закладів. Згідно даного переліку дитячо-юнацькі спортивні школи: комплексні дитячо-юнацькі спортивні школи, дитячо-юнацькі спортивні школи з видів спорту, дитячо-юнацькі спортивні школи для інвалідів, спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву, спеціалізовані дитячо-юнацькі спортивні школи для інвалідів паралімпійського та дефлімпійського резерву, відносяться до позашкільних навчальних закладів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до даного Переліку у позашкільних навчальних закладах право на пенсію за вислугу років мають особи, які працювали на посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Таким чином посада тренера-викладача не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909.

Відтак відповідач правомірно відмовив позивачу у нарахуванні та виплатігрошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій, згідно п.7-1 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови .

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Р.Г. Могила