Рішення № 70549771, 21.11.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/11532/17

Номер провадження 2/201/2764/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2017 року місто Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Ходаківського М.П.,

за участі секретаря судового засідання - Пісчанської Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет», третя особа: Міністерства освіти і науки України про стягнення не нарахованої та недоплаченої суми стипендії та інфляційних втрат, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2017 року позивач звернувся із позовом до Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет», третя особа: Міністерство освіти і науки України про стягнення ненарахованої та недоплаченої суми стипендії та інфляційних втрат, посилаючись на ті обставини, що з 01 вересня 2014 року його було зараховано до складу студентів Національного гірничого університету, прийнятих на навчання за державним замовленням на денну форму навчання поза конкурсом за напрямом підготовки «гірництво». Його було зараховано на пільгових умовах, як дитину шахтаря, який має стаж підземної роботи більше 15 років. Всупереч положенням Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у період з вересня 2014 року по червень 2016 року відповідачем нараховувалась стипендія на загальних підставах та була нижчою за рівень прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб, чим порушив його право на належний соціальний захист. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача не нараховану та невиплачену стипендію, враховуючи інфляційні втрати за період з вересня 2014 року по червень 2016 року у розмірі 10968,00 грн.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, а також надано письмові заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону України «Про вищу освіту» від 01 липня 2014 року № 1556-VII особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання стипендій у встановленому законодавством порядку. Відповідно до ч. 3 ст. 62 Закону України «Про вищу освіту» від 01 липня 2014 року № 1556-VII особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, можуть отримувати інші стипендії, призначені фізичними (юридичними) особами.

Згідно з ч. 1 ст. 5 закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-V1, шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, діти, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 01 вересня 2014 року був зарахований до складу студентів денної форми навчання ДВНЗ «Національний гірничий університет», а його батько мав стаж роботи на підземних роботах більше 15 років, у зв'язку із чим позивач мав право на зарахування поза конкурсом.

З вересня 2014 року по червень 2016 року позивачу не донараховувалась та не виплачувалась стипендія. У розрахунку заборгованості з виплати стипендії, доданого позивачем до позовної заяви, її визначено вірно з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» у 2014 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб встановлено в розмірі 1218,00 грн.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2015 року складає 1218,00 грн., а з 01 грудня 2015 року - 1378 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» мінімальний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2016 року становить 1 378 грн., з 01 травня 2016 року - 1450,00 грн., з 01 грудня 2016 року - 1 600, 00 грн.

Відповідно до п. 5 статті 62 Закону України «Про вищу освіту» розмір академічної та соціальної стипендій, порядок їх призначення і виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України. Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Питання стипендіального забезпечення».

Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-V1 має вищу юридичну силу ніж Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Порядку призначення і виплати стипендії», а невнесення відповідних змін до Постанови КМУ після прийняття Закону України не є підставою для порушення прав позивача на отримання стипендії у розмірі, встановленому Законом і цим Законом гарантовано позивачу виплату стипендії, незважаючи на результати успішності.

Суд також звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання покладених на відповідача зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

Таким чином, розмір ненарахованої та невиплаченої стипендії позивачу за період з 01 вересня 2014 року по червень 2016 року складає 8468,20 грн.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи, а з огляду на те, що на день винесення рішення редакція ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не змінена та не виключена із Закону, то позивач має право на призначення йому стипендії у розмірі, визначеному Законом, тобто у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» стипендії відносяться до об'єктів, що підлягають індексації.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Таким чином, враховуючи розрахунок, наданий позивачем загалом інфляційні втрати за недонораховану та не виплачену відповідачем стипендію становить 2499,80 грн.

Що стосується поданої відповідачем заяви про залучення третіх осіб, то вона судом відхиляється з тих підстав, що Міністерство освіти і науки України бере участь у справі як третя особа, а залучення визначеної відповідачем третьої особи Міністерство соціальної політики України визнано судом недоцільним.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, то на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір 640,00 гривень.

На підставі викладеного, Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII, Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-V1 , керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 74, 76, 77, 79, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет», третя особа: Міністерства освіти і науки України про стягнення не нарахованої та недоплаченої суми стипендії та інфляційних втрат задовольнити.

Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Національній гірничий університет» (код ЄДРПОУ 02070743, що знаходиться за адресою: 49600, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 19) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) ненараховану та невиплачену стипендію з урахуванням інфляційних втрат за період з 01 вересня 2014 року по червень 2016 року в розмірі 10968 грн. (десять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Національній гірничий університет» (код ЄДРПОУ 02070743, що знаходиться за адресою: 49600, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 19) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.П. Ходаківський