Постанова № 70549, 03.08.2006, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2006 р.

Справа № 9/219/06

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого Лашина В.В.

Суддів : Єрмілова Г.А. Воронюка О.Л.

при секретарі Ковальчук Р.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Пономарьов Ю.О., довіреність №315/102 від 29.12.05р.

від відповідача: Коритний В.В., довіреність від 29.05.06р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 15.06.2006 р.

зі справи № 9/219/06

за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енетеп”, м. Первомайськ Миколаївської області

про стягнення заборгованості в сумі 40 661,44 грн., пені –7594,62 грн., штрафу –2846,30 грн., 3% річних - 3076,90 грн., 12 167,49 грн. збитків від інфляції

Згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду В.С. Балуха від 26.07.2006р. №88 в зв’язку з виходом із відпустки суддів другої судової колегії Єрмілова Г.А., Воронюка О.Л., Лашина В.В., справа №9/219/06, прийнята до провадження колегією у складі суддів Сидоренко М.В., Таценко Н.Б., Мишкіної М.А., передана на розгляд суддів другої судової колегії Лашина В.В., Єрмілова Г.А., Воронюка О.Л..

В С Т А Н О В И Л А:

17 квітня 2006 р. Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі –ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енетеп” (далі - ТОВ “Енетеп”) про стягнення 40 661,44 грн. основного боргу за поставлений природний газ на підставі укладеного між сторонами договору на постачання природного газу № 06/03-3371ТЕ-22 від 31.12.2003 р., пені в сумі 7594,62 грн. за прострочення виконання зобов`язання, 7 % штрафу в сумі 2846,30 грн. на підставі п. 7.2 зазначеного договору та п. 2 ст. 231 ГК України, 12 167,49 грн. збитків від інфляції, 3 % річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 3076,90 грн., а також судових витрат.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.06.2006 р. (суддя Філінюк І.Г.) позовні вимоги ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” задоволені частково, з ТОВ “Енетеп” на користь позивача стягнуто 40 661,44 грн. боргу, 12 167,49 грн. збитків від інфляції, 528,29 грн. держмита та 93,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з цим рішенням, ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення господарським судом ст.ст. 525, 526, 625, 712 ЦК України та неправильним застосуванням ст.ст. 218, 223, 230, 231, 232 ГК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи. судова колегія вважає апеляційну скаргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

31.12.2003 р. між сторонами був укладений договір № 06/03-3371ТЕ-22 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, за умовами якого з урахуванням протоколу розбіжностей, узгодженого ТОВ “Енетеп”, та додаткової угоди № 1 від 30.09.2004 р., позивач зобов`язався у 2004 році передати у власність відповідачу природний газ, а останній зобов`язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Згідно з п. 6.1 договору оплата здійснюється відповідачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на рахунок позивача протягом місяця поставки 100 % вартості фактично спожитих та протранспортованих обсягів газу, при цьому, перша частина оплати в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів оплати поставки газу перераховується на рахунок позивача не пізніше 10 числа місяця, в якому здійснюється поставка та транспортування газу, друга і третя частина –у розмірі 33 % - відповідно, до 20 та 30 (31) числа місяця, в якому здійснюється поставка та транспортування газу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем умови договору були виконані у повному обсязі та передано відповідачу з січня по грудень 2004 р. природний газ в об`ємі 879,421 тис. куб.м на загальну суму 184 678,44 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу /а.с. 22-27/, однак відповідачем свої зобов`язання виконані частково та сплачено борг за поставлений газ лише в сумі 144 017 грн.

Відповідно до п. 7.2 договору в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 договору, відповідач зобов`язався сплатити, окрім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення, пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” в частині стягнення основного боргу в сумі 40 661,44 грн., 12 167,49 грн. збитків від інфляції господарським судом цілком вірно встановлені обставини справи, але, відмовляючи у задоволені позову в частині стягнення пені, штрафу та 3 % річних, господарський суд виходив з того, позивач звернувся з позовом щодо стягнення пені та штрафу з пропущенням строків позовної давності, а відносно звільнення відповідача від сплати 3 % річних виходив з того, що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі та надає послуги населенню по розподілу тепла споживачам, а тому задоволення позову в повному обсязі призведе до банкрутства підприємства.

Однак з цими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Разом з тим, частиною 1 ст. 259 зазначеного Кодексу передбачено право сторін договору збільшувати строки позовної давності, встановлені законом.

Пунктом 10.7 договору № 06/03-3371ТЕ-22 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій від 31.12.2003 р. встановлено, що строк позовної давності по даному договору встановлюється тривалістю у 5 років.

Розрахунок пені в сумі 7594,62 грн. виконаний позивачем на підставі п. 7.2, 7.5 договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Ці ж положення відображені й у п. 7.2 договору.

Згідно з розпорядженням Кабінету міністрів України від 12.03.2005 р. № 64-р визначений перелік підприємств державного сектору економіки, до якого ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 7594,62 грн. та штрафу в розмірі 7 % на суму 2846,30 грн. підлягають задоволенню.

З огляду на приписи ст.ст. 42, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 625 ЦК України, умови договору, укладеного між сторонами, судова колегія вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” відносно стягнення з відповідача 3% річних. До того ж, доказів, які б свідчили про знаходження відповідача у скрутному фінансовому становищі та того, що задоволення позову у повному обсязі призведе до банкрутства підприємства, надано не було.

Крім того, майновий стан сторін не є підставою для зменшення або відмови у нарахованих збитках та неустойки.

Твердження відповідача про те, що відповідно до договору №468/705 від 21.07.06р. сторони домовились про реструктуризацію основоного боргу, а тому індексація, пеня та 3% річних не підлягають стягненню, судова колегія вважає помилковими, оскільки ці події відбулись після винесення судового рішення і можуть бути враховані на стадії виконання судового рішення, та суперечать діючому законодавству.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області не відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підлягає частковому скасуванню, а позовні вимоги ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” в частині стягненні з ТОВ „Енетеп” пені, штрафу та 3% річних підлягають задоволенню, а стягнення держмита з витратами на ІТЗ судового процесу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” задовольнити, а рішення господарського суду Миколаївської області від 15.06.2006 р. по справі № 9/219/06 – скасувати в частині відмови у стягненні з ТОВ „Енетеп” пені, штрафу, 3% річних та держмита з витратами на ІТЗ судового процесу. Позов в цій частині задовольнити.

Достягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Енетеп” (55213, м. Первомайськ Миколаївської області, вул. Гагаріна, 17, р/р № 260087415 Перш. Відділення МОД АППБ “Аваль”, код ЄДРПОУ 31675873, МФО 326182) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р № 260083013814 в ГОУ “Промінвестбанку”, код ЄДРПОУ 31301827, МФО 300012) 7594,62 грн. пені, 2846,30 грн. штрафу, 3076,90 грн. 3 % річних, 663,47 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті рішення залишити без змін.

Наказ доручити видати господарському суду Миколаївської області.

Головуючий Лашин В.В.

Суддя Єрмілов Г.А.

Суддя Воронюк О.Л.