Ухвала суду № 70548197, 23.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 року м. Київ К/800/50158/15

К/800/48439/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача),

Загороднього А.Ф.,

Штульман І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, треті особи: управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, Головне управління Держземагентства в Одеській області (правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру в Одеській області), Одеська регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру», Державне агентство земельних ресурсів України, про зобов'язання вчинити дії,

за касаційними скаргами Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року,

встановив:

У січні 2015 року ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про:

- зобов'язання надати письмову інформацію про усі земельні ділянки в межах Приморського, Малиновського та Київського районів міста Одеси, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; нанести відповідні дані на графічні матеріали;

- зобов'язання надати викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру в межах Приморського, Малиновського та Київського районів міста Одеси, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; нанести відповідні дані на графічні матеріали.

Вважала протиправною відмову відповідачів надати запитувану інформації щодо земельних ділянок в межах Приморського, Малиновського та Київського районів міста Одеси, не наданих у користування чи у власність, та які можуть бути використані для забудови, а також надати викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації, оскільки така інформація є публічною.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2015 року відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Зобов'язано виконавчий комітет Одеської міської ради та Департамент комунальної власності Одеської міської ради надати ОСОБА_4 інформацію про усі вільні земельні ділянки в межах Приморського, Малиновського та Київського районів міста Одеси, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. У задоволенні решти позову відмовлено.

У касаційній скарзі Департамент комунальної власності Одеської міської ради, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати його судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Зазначає, що відповідачі не мали будь-якого офіційного документа, який би містив запитувану інформацію, тому надання такої інформації є неможливим. Посилається на відсутність у Департаменту обов'язку щодо надання за запитами осіб письмової інформації про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову, оскільки Департамент здійснює функцію щодо збирання і зведення інформації про використання земель міста лише в межах самоврядного контролю.

Виконавчий комітет Одеської міської ради у своїй касаційній скарзі також посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване судове рішення скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції. Скаргу мотивує тим, що виконавчим комітетом не заперечувався факт віднесення запитуваної позивачем інформації до публічної, однак у наданні інформації було відмовлено не з причин обмеження доступу до неї, як помилково вважав апеляційний суд, а через об'єктивну відсутність такої інформації у розпорядженні відповідача, що унеможливлювало задоволення запиту на інформацію.

У письмових запереченнях та у доповненнях до них позивач просить залишити касаційні скарги без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін, як законне й обґрунтоване.

В частині відмови у задоволенні позову позивач рішення апеляційного суду не оскаржує.

За правилами частини другої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Судами встановлено, що 1 вересня 2014 року ОСОБА_4 звернулася із запитом, у тому числі до виконавчого комітету Одеської міської ради, про надання інформації щодо усіх земельних ділянок державної та комунальної форми власності у межах Приморського, Малиновського та Київського районів міста Одеси, не наданих у користування та у власність, що можуть бути використані під забудову для реалізації нею права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Також позивач просила нанести відповідні дані на графічні матеріали для подальшого долучення цих матеріалів до клопотання з ціллю реалізації нею норми частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, та надати викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру в межах Приморського, Малиновського та Київського районів міста Одеси, не наданих у користування та у власність, що можуть бути використані під забудову.

Листом від 8 вересня 2014 року №01-17/139 Департамент комунальної власності Одеської міської ради повідомив позивача про те, що за дорученням міського голови Департаментом в межах компетенції розглянуто її запит. Заявнику роз'яснено, що запитувана інформація про вільні земельні ділянки не є публічною, оскільки не відповідає вимогам статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», така інформація не відображена та не задокументована на будь-яких носіях і не утворена в процесі виконання Департаментом комунальної власності Одеської міської ради своїх повноважень.

27 листопада 2014 року ОСОБА_4 повторно звернулася до виконавчого комітету Одеської міської ради з аналогічним запитом про надання інформації.

Листом від 5 грудня 2014 року №01-171200 Департамент комунальної власності Одеської міської ради повідомив заявнику, що питання надання викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру у межах Приморського, Малиновського та Київського районів міста не є компетенцією Департаменту та запропоновано заявнику звернутися до Одеської регіональної філії ДП «ЦДЗК». Також заявнику повторно роз'яснено про те, що запитувана інформація про вільні земельні ділянки не є публічною, тому підстав для її надання немає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності у відповідачів можливості надати запитувану позивачем інформацію, оскільки інвентаризацію земельних ділянок, розташованих на території м. Одеси, не завершено, перелік ділянок, що можуть бути використані під індивідуальну забудову, не сформовано і не затверджено рішенням Одеської міської ради. Суд зазначив, що публічна інформація має бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків, однак запит позивача не стосується відомостей, зафіксованих в офіційному документі, створеному в процесі здійснення відповідачами своєї діяльності.

Приймаючи протилежне рішення про задоволення позову частково, апеляційний суд вважав, що інформація про наявність земельних ділянок, які можуть бути використані під індивідуальну забудову, є публічною, і відповідачі зобов'язані надати її позивачу, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вказана інформація створюється в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VІ (далі - Закон №2939-VІ).

Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (частина перша статті 2).

Відповідно до статті 1 Закону №2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №2939-VI).

Пунктом 1 частини першої статті 13 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

За приписами частини п'ятої статті 6 Закону №2939-VI не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Згідно з частиною п'ятою статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

Тобто, саме ці органи згідно з їх компетенцією зобов'язані володіти інформацією про земельні ділянки державної і комунальної форм власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Виходячи з викладеного апеляційний суд обгрунтовано вважав, що виконавчий комітет Одеської міської ради повинен забезпечувати відкритість, доступність та повноту публічної інформації про наявність на території міста Одеси земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, та надавати за запитами осіб інформацію про такі ділянки. У свою чергу Департамент комунальної власності Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради, і згідно з Положенням про його діяльність, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 19 лютого 2013 року №2752-VI, до основних завдань та функцій Департаменту є збирання, зведення та аналіз інформації про використання та охорону земель міста.

Судами встановлено, що позивач зверталась із запитами про надання спірної інформації до виконавчого комітету Одеської міської ради, тоді як запит розглядався та вирішувався Департаментом комунальної власності Одеської міської ради.

Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що відповідачі, як розпорядники запитуваної інформації, яка за своїм змістом є публічною, безпідставно не надали ОСОБА_4 інформацію про усі земельні ділянки державної та комунальної власності у межах Приморського, Малиновського та Київського районів міста Одеси, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову.

Необгрунтованими є доводи відповідачів про неможливість надання запитуваної інформації з підстав відсутності офіційного документу, який би містив запитувану інформацію, оскільки, як встановлено судами, така інформація в силу положень частини п'ятої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» знаходиться у володінні відповідачів як суб'єктів владних повноважень, що робить її публічною у розумінні статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відтак надання такої інформації є обов'язком відповідачів.

Решта доводів касаційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до статті 224 КАС України воно підлягає залишенню без змін.

За правилами частини третьої статті 220-1 КАС України, якою врегульовано порядок попереднього розгляду справи, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Касаційні скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради відхилити, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.