Ухвала суду № 70548053, 23.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 року м. Київ К/800/47813/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Міністерства охорони здоров'я України про скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Міністерства охорони здоров'я України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року,

в с т а н о в и в:

У червні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом до Міністерства охорони здоров'я України, в якому просила:

- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) №2 - кд від 28 травня 2015 року «Про оголошення догани ОСОБА_5, ОСОБА_4» щодо оголошення догани завідувачу сектору державного контролю ліцензування медичної практики Відділу з питань якості надання медичної допомоги ОСОБА_4;

- зобов'язати МОЗ України відшкодувати їй матеріальну шкоду шляхом нарахування надбавок та премій, яких її позбавлено внаслідок неправомірного притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- зобов'язати відповідача відшкодувати на її користь моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Вважала необґрунтованим накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани за неналежне виконання службових обов'язків, оскільки всі документи підготовлені нею на виконання доручення керівництва.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ МОЗ України від 28 травня 2015 року №2-кд «Про оголошення догани ОСОБА_5, ОСОБА_4» в частині оголошення догани завідувачу сектору державного контролю ліцензування медичної практики Відділу з питань якості надання медичної допомоги ОСОБА_4 У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі МОЗ України, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Вказує на правомірність прийняття оскаржуваного наказу, у зв'язку з тим, що позивач, не дотримуючись законодавства, а також не перевіривши об'єктивність проведення перевірки закладу, завізувала проект наказу МОЗ України «Про проведення аналізу діяльності комунальної установи Дніпропетровської дитячої стоматологічної поліклініки №3 Дніпропетровської обласної ради, що спричинило надання недостовірної інформації керівництву МОЗ України, внаслідок чого заступником Міністра ОСОБА_6 проставлені відповідні резолюції, що могло призвести до перевищення службових повноважень відповідних осіб.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що наказом МОЗ України №127 - к від 27 квітня 2007 року ОСОБА_4 призначено на посаду головного спеціаліста відділу медичних кадрів, у порядку переводу з Головного управління охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації.

На підставі наказу МОЗ України №604 - к від 6 листопада 2014 року ОСОБА_4 призначено з 7 листопада 2014 року заступником начальника Управління - начальником відділу з питань якості та оцінки відповідності управління з питань якості надання медичної допомоги, на посаду завідувача сектору державного контролю ліцензування медичної практики Відділу з питань якості надання медичної допомоги.

28 травня 2015 року МОЗ України видано наказ № 2-кд «Про оголошення догани ОСОБА_5, ОСОБА_4», яким відповідно до вимог статті 14 Закону України «Про державну службу», статті 147 Кодексу законів про працю України, за неналежне виконання своїх посадових обов'язків ОСОБА_4 оголошено догану.

Позивач, не погоджуючись з вказаним наказом в частині оголошення їй догани, звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанцій, з яким погодився Київський апеляційний адміністративний суд, дійшов висновку про неправомірність прийняття наказу про оголошення догани та відсутність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, з посиланням на те, що вина позивача щодо порушення нею трудової дисципліни не встановлена. Зазначив, що матеріалами справи підтверджується виконання позивачем резолюцій керівництва, які хоча в подальшому і були відкликані, однак на момент підготовки проекту наказу про проведення аналізу діяльності комунальної установи Дніпропетровської дитячої стоматологічної поліклініки №3 Дніпропетровської обласної ради були обов'язковими до виконання, а відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу дана обставина не врахована, як і не встановлено невиконання чи неналежне виконання саме з вини працівника своїх обов'язків без поважних причин.

З таким висновком погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України на підставі наступного.

Статтею 14 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі - Закон №3723-XII) встановлено особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців. Дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Статтею 147 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно зі статтею 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Тому, підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є встановлення факту порушення ним трудової дисципліни. Водночас наслідки порушення враховуються при визначенні тяжкості дисциплінарного проступку та виборі дисциплінарного стягнення.

Враховуючи приписи частини третьої статті 149 КЗпП України, наказ про застосування до працівника дисциплінарного стягнення повинен бути обґрунтованим, а вид стягнення визначений з урахуванням усіх обставин, що спричинили виникнення підстав для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Тобто, перед тим, як ухвалювати рішення про застосування до працівника догани, роботодавець має провести розслідування та зібрати достатньо доказів, які свідчили б про факт вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Як вбачається з матеріалів справи, за службовою запискою начальника Відділу з питань якості надання медичної допомоги ОСОБА_5 першим заступником Міністра ОСОБА_6 20 травня 2015 року накладено резолюцію: «ОСОБА_5, з пропозицією щодо проведення аналізу згода. Прошу готувати наказ МОЗ».

Також за резолюцією службової записки начальника Відділу з питань якості надання медичної допомоги ОСОБА_5 щодо проведення аналізу діяльності головного лікаря комунальної установи Дніпропетровської дитячої стоматологічної поліклініки № 3 Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_7 комісією МОЗ України, заступником Міністра охорони здоров'я України ОСОБА_8 зазначено: «Не заперечую».

Відповідно до пункту 2.2 Положення про сектор державного контролю ліцензування медичної практики Відділу з питань якості надання медичної допомоги Міністерства охорони здоров'я України, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 5 грудня 2014 року №662-к, основними завданнями Сектору є здійснення у встановленому порядку контролю за додержанням вимог законодавства про охорону здоров'я.

Згідно з пунктом 3.12 зазначеного Положення Сектор у відповідності до покладених на нього завдань здійснює надання пропозицій про створення, в рамках своєї діяльності, комісій, науково-експертних та консультативних рад, робочих груп.

Пунктом 4.3 Положення визначено, що сектор має право вносити на розгляд керівництва МОЗ України, Колегії МОЗ України, керівників структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської, Севастопольської міських держадміністрацій пропозиції, спрямовані на покращення організації і контролю за якістю надання медичної допомоги населенню.

З метою виконання резолюції керівництва та у межах наданих Сектору повноважень відділом з питань якості надання медичної допомоги підготовлено проект наказу про проведення аналізу діяльності комунальної установи «Дніпропетровська дитяча стоматологічна поліклініка №3» Дніпропетровської обласної ради, який завізований начальником Відділу з питань якості надання медичної допомоги ОСОБА_5.

Отже, наведені у наказі №2 - кд від 28 травня 2015 року мотиви щодо неналежного виконання посадових обов'язків саме ОСОБА_4 мають загальний характер, не конкретизовано, в чому саме полягають допущені позивачем порушення трудової дисципліни під час перебування її на посаді завідувача сектору державного контролю ліцензування медичної практики Відділу з питань якості надання медичної допомоги.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи фактичні обставини справи, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивача безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оскільки відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили обставини справи, повно дослідили докази по справі та ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К.

Загородній А.Ф.

Штульман І.В.