Ухвала суду № 70547888, 23.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 року м. Київ К/800/44669/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача),

Загороднього А.Ф.,

Штульман І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Міністерства охорони здоров'я в особі Комісії з питань зміни (корекції) статевої належності про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року,

встановив:

У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Міністерства охорони здоров'я в особі Комісії з питань зміни (корекції) статевої належності про визнання протиправним і скасування рішення про відмову у зміні (корекції) статевої належності, прийняте 7 жовтня 2014 року; зобов'язання надати дозвіл на зміну (корекцію) статевої належності.

Вважав оскаржуване рішення (висновок) незаконним, оскільки в його основу не покладено жодну із передбачених законом підстав для відмови у наданні згоди на зміну (корекцію) статевої належності позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано висновок Міністерства охорони здоров'я в особі Комісії з питань зміни (корекції) статевої належності від 7 жовтня 2014 року про відмову у зміні (корекції) статевої належності. Зобов'язано Міністерство охорони здоров'я в особі Комісії з питань зміни (корекції) статевої належності повторно розглянути подані ОСОБА_4 з метою зміни (корекції) статевої належності заяву та медичну документацію. У задоволенні решти позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на зміну (корекцію) статевої належності та задовольнити позов у цій частині. Вважає, що суди безпідставно вийшли за межі позовних вимог, оскільки повторний розгляд відповідачем заяви позивача та його медичної документації, за результатами перевірки яких йому вже було відмовлено у наданні дозволу на зміну (корекцію) статевої належності, не є належним захистом його порушених прав.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судами, згідно з виписками із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_4 №07357-13, виданими Комунальним закладом «Львівська обласна клінічна лікарня» 10 та 27 грудня 2013 року, позивачу поставлено діагноз F 64.0 (транссексуалізм) і рекомендовано пройти замісну гормональну терапію, хірургічну зміну статевої належності.

Відповідно до консультації завідувача кафедри психіатрії, психології та сексології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького доктора медичних наук, міського сексопатолога ОСОБА_5 від 14 листопада 2013 року, позивачу підтверджено поставлений діагноз «транссексуалізм».

27 грудня 2013 року КЗ «Львівська обласна клінічна лікарня» направлено на адресу Комісії з питань зміни статевої належності заключення лікарської комісії про стан психічного здоров'я ОСОБА_4

За результатами вивчення поданих ОСОБА_4 на розгляд документів, висновком Комісії з питань зміни (корекції) статевої належності від 7 жовтня 2014 року (протокол №4) позивачу відмовлено у зміні (корекції) статевої належності.

Згідно з листом консультативно-поліклінічного відділення Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології при Міністерстві охорони здоров'я України від 25 грудня 2014 року позивачу відмовлено у зміні (корекції) статевої належності відповідно до пункту 3 Медико-біологічних і соціально-психологічних показань для зміни (корекції) статевої належності. У листі зазначено, що наявність протипоказань ОСОБА_4 було детально роз'яснено на засіданні Комісії.

Задовольняючи позов частково та скасовуючи оскаржуваний висновок, суди виходили з того, що відповідачем не зазначено конкретної підстави для відмови позивачу у наданні дозволу на зміну (корекцію) статевої належності. Однак суди вважали, що вимоги про зобов'язання відповідача видати дозвіл є втручанням у дискреційні повноваження органу державної влади, тому відмовили у їх задоволенні, одночасно вийшли за межі позовних вимог і зобов'язали відповідача повторно розглянути подані ОСОБА_4 документи.

Відповідно до статті 51 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 року №2801-XII на прохання пацієнта відповідно до медико-біологічних і соціально-психологічних показань, які встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, йому може бути проведено шляхом медичного втручання в закладах охорони здоров'я зміну (корекцію) його статевої належності. Особі, якій було здійснено зміну статевої належності, видається медичне свідоцтво, на підставі якого надалі вирішується питання про відповідні зміни в її правовому статусі.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 3 лютого 2011 року №60 (далі - Наказ №60) затверджено: Медико-біологічні і соціально-психологічні показання для зміни (корекції) статевої належності; Положення про Комісію з питань зміни (корекції) статевої належності та Порядок обстеження осіб, які потребують зміни (корекції) статевої належності.

Згідно з пунктами 1 та 2 Медико-біологічних і соціально-психологічних показань для зміни (корекції) статевої належності, такими є неможливість соціальної та психологічної адаптації пацієнта у суспільстві за умови збереження статі, зафіксованої при народженні, і сприятливий прогноз для адаптації при зміні (корекції) статевої належності.

Зазначені показання можуть бути встановлені за умови: наявності порушень формування статевої самосвідомості у віці до 3 - 4 років; наявності стійко сформованої трансформації статевої самосвідомості, підтвердженої при клінічному психіатричному обстеженні діагнозом "Транссексуалізм"; відсутності психічної патології, що може проявлятись бажанням змінити стать (за результатами обстеження як мінімум протягом місяця у стаціонарних умовах психіатричного закладу); відсутності гомосексуалізму, трансвестизму або сексуальних розладів як провідного мотиву для зміни (корекції) статевої належності; наявності перспективи достатнього рівня соціальної адаптації в нових умовах життя в майбутньому (за висновком психолога у довільній формі); наявності соціальної зрілості для прийняття рішення щодо зміни (корекції) статевої належності, а також здатності адекватного проходження подальшої соціальної адаптації; відсутності делінквентної поведінки; достатньої наявності і ступеня вираженості ендокринних, морфологічних, нейрофізіологічних, психологічних і фізичних ознак бажаної статі; динамічного спостереження у лікаря-сексопатолога за місцем проживання не менше одного року.

Відповідно до пункту 3 Медико-біологічних і соціально-психологічних показань для зміни (корекції) статевої належності, протипоказаннями для зміни (корекції) статевої належності є: невідповідність хоча б одній з умов, зазначених у пункті 1; вік до 18 років; наявність дітей віком до 18 років; перебування пацієнта у шлюбі на час розгляду Комісією його заяви; наявність ендогенного захворювання з фасадом транссексуалізму; гомосексуалізм, трансвестизм на фоні трансформації статевої ролі; сексуальні розлади як провідний мотив для зміни (корекції) статевої належності; наявність будь-яких сексуально-перверзних тенденцій; грубі порушення соціальної адаптації (відсутність роботи, постійного місця проживання, алкоголізм, наркоманія, антисоціальна поведінка тощо); психологічні особливості, які ускладнюють (або унеможливлюють) соціально-психологічну адаптацію у бажаній громадянській статі; ступені дезадаптації, які потребують для корекції поведінки застосування психотропних препаратів; морфологічні особливості, які ускладнюють (або унеможливлюють) адаптацію у бажаній статі (гермафродитизм, порушення розвитку статевих органів тощо); неможливість проведення ендокринної або хірургічної зміни (корекції) статевої належності у зв'язку з наявністю важких соматичних захворювань; виражене зниження інтелекту для адекватної оцінки можливих ускладнень; незгода особи, яка потребує зміни (корекції) статевої належності, із обсягом діагностично-лікувальних заходів щодо зміни (корекції) статевої належності, що рекомендовані Комісією.

Тобто, пунктом 3 Медико-біологічних і соціально-психологічних показань для зміни (корекції) статевої належності передбачено 15 протипоказань для зміни (корекції) статевої належності, за наявності хоча б одного з яких Комісія має право відмовити у задоволенні заяви особи про зміну (корекцію) статевої належності.

Враховуючи, що відмовляючи позивачу у зміні (корекції) статевої належності, відповідач у висновку від 7 жовтня 2014 року не зазначив конкретної підстави для такої відмови, суди обгрунтовано скасували оскаржуваний висновок.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на зміну (корекцію) статевої належності, суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про передчасність таких вимог та відсутність підстав для їх задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.1. та 1.3 Положення про Комісію з питань зміни (корекції) статевої належності Комісія з питань зміни (корекції) статевої належності створюється з метою удосконалення надання медичної допомоги особам, які потребують зміни (корекції) статевої належності. Комісія, базуючись на результатах обстежень, остаточно підтверджує наявність або відсутність у пацієнта транссексуалізму і вирішує питання про доцільність проведення коригувальних (хірургічних або гормональних) втручань для зміни (корекції) статевої належності та їх обсягу.

Підставою для здійснення закладами охорони здоров'я хірургічних та/або ендокринних заходів для зміни (корекції) статевої належності є дозвіл Комісії на зміну (корекцію) статевої належності, який зазначається у висновку комісії з питань зміни (корекції) статевої належності щодо зміни (корекції) статевої належності (пункт 1.7 Положення про Комісію з питань зміни (корекції) статевої належності).

Згідно з пунктом 1.8 вказаного Положення повторний розгляд на засіданні Комісії справ осіб, яким було відмовлено у зміні (корекції) статевої належності, можливий не раніше ніж через один рік за умови постійного динамічного нагляду у лікаря-сексопатолога за місцем проживання протягом цього часу (не менше одного разу на квартал).

Відповідно до пункту 2 Положення про Комісію з питань зміни (корекції) статевої належності Комісія: підтверджує наявність або відсутність у пацієнта транссексуалізму; приймає рішення про доцільність та обсяги коригувальних заходів для зміни (корекції) статевої належності. Комісія виносить такі рішення: - дозволити зміну (корекцію) статевої належності; - перенести розгляд питання щодо зміни (корекції) статевої належності за необхідності одержання додаткових даних про фізичний, психічний та соціальний стан пацієнта або проведення додаткових медичних обстежень; - відмовити у зміні (корекції) статевої належності.

Таким чином, за наслідками розгляду поданих пацієнтом документів для зміни (корекції) статевої належності, Комісія має на власний розсуд обрати один із кількох варіантів рішення. Тобто, у даному випадку відповідач наділений дискреційними повноваженнями.

Оскільки надання дозволу позивачу на зміну (корекцію) статевої належності є дискреційним повноваженням відповідача як суб'єкта владних повноважень, і враховуючи, що судами у даній справі не встановлено відсутність у позивача медико-біологічних і соціально-психологічних протипоказань для зміни (корекції) статевої належності, суди правильно відмовили у задоволенні решти позову.

За таких обставин, суди правильно обрали позивачу спосіб судового захисту шляхом зобов'язання Міністерства охорони здоров'я в особі Комісії з питань зміни (корекції) статевої належності повторно розглянути подані ОСОБА_4 заяву та медичну документацію.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Зважаючи на те, що ухвалені у справі судові рішення відповідають наведеним критеріям, вони підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.