Постанова № 70547572, 22.11.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 р. Справа № 820/4000/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2017р. по справі № 820/4000/17

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"

до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2017 № НОМЕР_1, винесене Харківським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 526672,07 грн та пені в сумі 28527,59 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2017року адміністративний позов Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про скасування податкового повідомлення-рішення - залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з даною постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно зясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що не погоджується із винесенням контролюючим органом оскаржуваного рішення, оскільки підприємством самостійно сплачено суму штрафних санкцій у розмірі 526672,07 грн. Крім того, вважає, що контролюючий орган не мав права нараховувати пеню у розмірі 28527,59 грн відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України проведено документальну планову перевірку Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", податковий номер 31557119, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016.

Результати перевірки викладені в акті №27/28-10-50-15-06/31557119 від 13.05.2017.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено, що податок на доходи фізичних осіб перераховувався до бюджету при виплаті заробітної плати в порушення п.п. 168.1.5 п. 168.14 ст. 168 Податкового кодексу України, а саме неперерахування до бюджету у встановлені законодавством граничні терміни податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 5266469,60 грн.

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 08.06.2017, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 555300,10 грн, з яких 100,44 грн за податковим зобов'язанням, 526672,07 грн. - за штрафними та фінансовими санкціями, 28527,59 грн - пеня відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із винесенням вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення від 08.06.2017 № НОМЕР_1, винесене Харківським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1 ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Згідно з п.п. 14.1.156 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 16.1.3 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.31.1 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

У відповідності до п.36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.109.2 ст. 109 Податкового кодексу України вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.110.1 ст. 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.112.1 ст. 112 Податкового кодексу України притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Відповідальність передбачена ст. 126 Податкового кодексу України: п. 126.1. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з акту перевірки №27/28-10-50-15-06/31557119 від 13.05.2017 за період липень-серпень 2016 року, та не заперечується сторонами по справі, позивачем прострочено строк сплати грошових зобов'язань до 30 календарних днів, у зв'язку із чим контролюючим органом застосовано штрафні санкції у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Перевірку проведено з 27.02.2017р. по 04.05.2017р.

26.04.2017р., тобто під час документальної планової перевірки, КП «Харківські теплові мережі» добровільно сплачено суму штрафу 526 646,96грн., про що свідчить платіжне доручення №5694.

08.06.2017р. контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 555300,10 грн, з яких 100,44 грн за податковим зобов'язанням, 526672,07 грн - за штрафними та фінансовими санкціями, 28527,59 грн - пеня.

Тобто, позивачем було сплачено штрафні санкції під час проведення перевірки і до моменту винесення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 116 Податкового кодексу України у разі застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

Отже, самостійна сплата штрафної санкції платником податків до винесення податкового повідомлення-рішення не позбавляє контролюючий орган обов'язку винесення податкового повідомлення-рішення, в разі встановлення порушення податкового законодавства.

Тому посилання позивача на самостійну сплату суми штрафних санкцій у розмірі 526672,07 грн до винесення податкового повідомлення-рішення як на підставу неправомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є безпідставними та ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування податкового повідомлення-рішення .

Крім того, згідно зі статтею 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Аналізуючи приписи податкового законодавства України, суд зазначає, що штрафні санкції Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" можуть бути самостійно сплачені після надіслання уточнюючого розрахунку, в якому визначено розмір штрафу або за податковим повідомленням-рішенням.

Проте, відповідно до п.50.2 ст.50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Враховуючи, що 27.02.2017р. розпочалася документальна планова перевірка КП"Харківські теплові мережі" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, то жодні виправлення, зроблені платником податків, в цей період не враховуються.

Таким чином, твердження платника податків про те, що контролюючий орган не мав права виносити 08.06.2017р. спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки 26.04.2017р. та 30.08.2017р. позивачем самостійно здійснено сплату штрафних санкцій є безпідставним, оскільки суперечить нормам Податкового кодексу України

Крім того, відповідно до даних облікової картки за підприємством сплачена сума штрафу обліковується як переплата у розмірі 555699,53 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає правомірним податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 08.06.2017 в частині визначення позивачу суми грошового зобов'язання у розмірі 526672,07 грн - за штрафними та фінансовими санкціями.

Щодо нарахованої відповідачем пені в сумі 28527,59 за період з 30.08.2016р. по 06.10.2016р. суд першої інстанції визнав правомірним податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 08.06.2017 в цій частині.

Проте судова колегія вважає такі висновки помилковими, оскільки судом першої інстанції не було враховано наступне.

Відповідно до п.111.1 ст. 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.

Відповідно до п.111.2 ст. 111 Податкового кодексу України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Редакція статті 111 Податкового кодексу України, прийнята в редакції Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, яка діяла з 01.01.2011, не змінювалась та діє дотепер.

Тобто в податковому законодавстві пеня є мірою відповідальності за порушення податкового законодавства.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (в редакції від 02.12.2010 № 2755-УІ, яка діяла з 01.01.2011, в тому числі в період нарахування пені) нарахування пені розпочинається: у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 21.12.2016№ 1797-УИІ, яка діє з 01.01.2017) нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Згідно з п. 2.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 №4, податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Матеріалами справи встановлено, що даний розрахунок був поданий до податкового органу 27.10.2016. Зауважень щодо складання розрахунку та відомостей, що містяться у ньому, в акті перевірки не відображено.

Таким чином, на час перевірки було відомо, що:

-суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за липень, серпень 2016 року визначалося КП «Харківські теплові мережі» як податковим агентом;

-розраховані суми податку на доходи фізичних осіб було задекларовано КП «Харківські теплові мережі і перевіркою розрахунки визнані достовірними, за виключенням

суми 100,40 грн., яку КП Харківські теплові мережі» не оспорює.

Отже, з аналізу викладеного слідує, що редакція пп. 129.1.3 п. 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, що діє з 01.01.2017,на день документальної планової перевірки КП Харківські теплові мережі пом'якшує відповідальність платника податку/податкового агента та на 90 днів відстрочує нарахування пені за порушення податкового законодавства.

Відтак, з урахування приписів статті 58 Конституції України при вирішенні питання про нарахування пені за несвоєчасну сплату податку на доходи з фізичних осіб слід керуватися редакцією пп. 129.1.3 п. 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, що діє з 01.01.2017р.

Таким чином, оскільки строк погашення заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб не перевищив 90 календарних днів, податковий орган дійшов до неправомірного висновку про можливість нарахування в даному випадку позивачу пені, а тому податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 08.06.2017 в частині нарахування пені в сумі 28527,59 за період з 30.08.2016р. по 06.10.2016р. є незаконним та підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень частково не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Переглянувши постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального та процесуального права, що привело до частково неправильного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2017р. по справі № 820/4000/17 скасувати в частині відмови в задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2017 № НОМЕР_1 в частині нарахування пені в сумі 28527,59 грн.

В цій частині прийняти нову постанову, якою скасувати податкове повідомлення-рішення Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 08.06.2017 № НОМЕР_1, в частині нарахування Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" пені в сумі 28527,59 грн.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2017р. по справі №820/4000/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови виготовлений 27.11.2017 р.