Ухвала суду № 70547462, 21.11.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 р.Справа № 818/1067/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача: Крищенко Л.В.,

представника відповідача: Мачула А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.08.2017р. по справі № 818/1067/17

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба - Нова"

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області , Головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Липоводилинському, Недригайлівському, Роменському р-х Управління з контролю за використанням і охороною земель ГУ Держгеокада

про визнання протиправними та скасування приписів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, головного спеціаліста - державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель у Липоводолинському, Недригайлівському, Роменському районах Погрібного О.А., в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати приписи державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель Сумської області Погрібного О.А. від 13.06.2017 № 309/0/92/-17-ДК/0095/ПР/03/01/-17, від 15.06.2017 № 311/0/92/-17-ДК/0097/ПР/03/01/-17 та від 15.06.2017 № 312/0/92/-17-ДК/0097/ПР/03/01/-17.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30.08.2017р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано приписи державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель Сумської області Погрібного О.А. від 13.06.2017 №309/0/92/-17-ДК/0095/ПР/03/01/-17, від 15.06.2017 №311/0/92/-17-ДК/0097/ПР/03/01/-17 та від 15.06.2017 № 312/0/92/-17-ДК/0097/ПР/03/01/-17.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Позивач в своїх запереченнях на апеляційну скаргу просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Від відповідача, головного спеціаліста - державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель у Липоводолинському, Недригайлівському, Роменському районах Погрібного О.А., на адресу суду апеляційної інстанції не надходило письмових пояснень стосовно поданої апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та просив залишити його без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 13.06.2017 та 15.06.2017 головним спеціалістом - державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель у Липоводолинському, Недригайлівському, Роменському районах Погрібним О.А., на підставі наказів від 01.06.2017 №309-ДК, від 06.06.2017 №311-ДК, від 06.06.2017 №312-ДК (а.с.127-129), проведена перевірка дотримання позивачем вимог земельного законодавства, за результатами якої складені акти від 13.06.2017 №309/0/92-17-ДК/334/АП/09/01/-17, від 13.06.2017 №311/0/92-17-ДК/335/АП/09/01/-17, від 15.06.2017 №312/0/92-17-ДК/338/АП/09/01/-17 (а.с.15-20).

За результатами перевірки позивачеві видані приписи від 13.06.2017 за № 309/0/92/-17-ДК/0095/ПР/03/01/-17, від 15.06.2017 № 311/0/92/-17-ДК/0097/ПР/03/01/-17 та від 15.06.2017 № 312/0/92/-17-ДК/0097/ПР/03/01/-17 про приведення у відповідний стан земельних ділянок, які знаходяться на території Недригайлівського району шляхом їх перезалуження. (а.с.27-32).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що перевіривши приписи головного спеціаліста - державного інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель у Липоводолинському, Недригайлівському, Роменському районах Погрібного О.А. на відповідність їх вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1,2 ст.22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель», прийнятим відповідно до Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій», визначений поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів. Відповідно до розділу ІІ Наказу, землями сільськогосподарського призначення є землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей; землі, надані для діяльності у сфері надання послуг у сільському господарстві, та інше.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі договорів оренди землі, укладених між позивачем та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (а.с.42-67), позивачу надано у користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення на територіях сільських рад, за межами населених пунктів. Цільовим призначенням земельних ділянок в документації зазначено 01.01. - землі «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».

Крім того, орендовані позивачем земельні ділянки використовуються лише для виробництва сільськогосподарської продукції, що також відображено в актах обстеження, в яких відповідач встановив, що земельні ділянки засіяні сільськогосподарськими культурами - кукурудзою та зерном (а.с.21-26).

Так, відповідно до ст. 35 Закону України від 19.06.2003 №962-IV «Про охорону земель» (надалі - Закон), власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Згідно з п. 4, 5 ст. 111 Земельного кодексу України, обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації. Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені. Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються в проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, кадастрових планах земельних ділянок, іншій документації із землеустрою. Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст.37 Закону, на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ; використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно-забруднених земельних ділянок; необґрунтованого інтенсивного використання земель.

З наявних в матеріалах справи договорів оренди земельних ділянок та додатків до них - державних актів на право приватної власності на землю, кадастрових планів земельних ділянок, планів-схем розміщення земельних ділянок, інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав встановлено, що землевпорядна документація не містить будь-яких обмежень стосовно земельних ділянок, що обстежувались (а.с.42-75, 137-153), крім того відповідачами також не надано суду першої та апеляційної інстанції доказів на підтвердження того, що стосовно земельних ділянок, які обстежувались, існують будь-які обмеження.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що твердження контролюючого органу про вчинення позивачем правопорушення, що полягає у використанні земель не за цільовим призначенням не відповідає фактичним обставинам справи.

Стосовно процедури проведення перевірки, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 № 963-ІV (надалі - Закон № 963-ІV).

Відповідно до ст. 6 Закону № 963-ІV визначено повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; стаття 10 вказаного Закону визначає повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель.

Згідно з ст.3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав суб'єкту господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю) тощо.

Відповідно до п.п.11, 12 ст.4 Закону № 963-ІV плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

Крім того, згідно з п. 3 ст. 6 Закону № 963-ІV суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляються посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Однак, перевірка 13.06.2017 та 15.06.2017 була проведена без повідомлення позивача про здійснення такого заходу, без залучення до участі в ній повноважних представників СТОВ «Дружба-Нова» та без надання можливості надати будь-які пояснення чи підтверджуючі докази. Позивач не мав відомостей щодо існування наказів на проведення перевірки та посвідчення (направлення), наявність яких законодавством визнано обов'язковою, оскільки таких документів, разом з матеріалами перевірки, відповідачами на адресу СТОВ «Дружба-Нова» надіслано не було.

Крім того, відповідно до акта обстеження земельної ділянки №311/0/92-17ДК/61/АО/10/01/-17 від 13.06.2017 проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться на території Козельнецької сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 5923584400:05:001:0112 (а.с.23). У той же час за результатами обстеження встановлено порушення на території Вільшанської сільської ради (а.с.24). При цьому протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки складено щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5923582900:05:001:0112.

Акт обстеження земельної ділянки №312/0/92-17ДК/62/АО/10/01/-17 від 15.06.2017, з виправленнями в номері, засвідчує проведення обстеження земельної ділянки, яка знаходиться на території Козельнецької сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 5923584400:05:001:0113, площа - 0,2813га (а.с.25). За результатами обстеження встановлено, що СТОВ «Дружба-Нова» на території Вільшанської сільської ради за межами населеного пункту розорали сіножаті площею 0,2820 га землі сільськогосподарського призначення (а.с.26). При цьому протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки складено щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5923582900:05:001:0113.

Крім того, приписи від 15.06.2017 №311/0/92/-17-ДК/0097/ПР/03/01/-17 та від 15.06.2017 № 312/0/92/-17-ДК/0097/ПР/03/01/-17 містять ідентичну інформацію щодо однієї перевірки, земельної ділянки, порушення та його підстав.

Отже, при проведенні перевірки відповідач діяв всупереч вимогам чинного законодавства та припустився ряду помилок.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не виконали обов'язку покладеного на них відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та не довели суду правомірності прийнятих рішень.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 30.08.2017 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.08.2017р. по справі № 818/1067/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Старостін В.В. Повний текст ухвали виготовлений 27.11.2017 р.