Ухвала суду № 70547317, 23.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" листопада 2017 р. м. Київ К/800/35584/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

секретаря судового засідання Ковтонюка С.Д.,

за участі позивача і представника відповідача - ОСОБА_14

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року,

встановив:

У серпні 2016 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - ГУ НП у Вінницькій області) про визнання протиправним і скасування наказу від 5 липня 2016 року №655 в частині звільнення позивача зі служби в поліції, поновлення на посаді поліцейського батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Вінниця» ГУ НП у Вінницькій області з 6 липня 2016 року, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, зобов'язання внести виправлення до трудової книжки щодо звільнення.

Вважав, що в його діях під час зборів особового складу батальйону 2 червня 2016 року не було складу дисциплінарного проступку, з огляду на відсутність негативних наслідків такої поведінки.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, ненадання належної оцінки обставинам справи, а також вибірковість правової оцінки окремих доказів по справі, просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову у повному обсязі. В обґрунтування скарги посилається на те, що судами при прийнятті рішень не застосовано норми статей 12, 14 Дисциплінарного статуту ОВС, та не мотивовано необхідність застосування до позивача крайнього заходу дисциплінарного впливу - звільнення з органів поліції. Зазначає, що висновок службового розслідування та оскаржуваний наказ не містять відомостей про тяжкість вчиненого позивачем проступку, його попередню поведінку та ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, наявність заохочень (зокрема за виконання службових (бойових) завдань у складі сил антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей), а також відсутність дисциплінарних стягнень.

Від ГУ НП у Вінницькій області надійшли письмові заперечення, в яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що накладений на ОСОБА_5 вид дисциплінарного стягнення є пропорційним ступеню скоєного ним проступку. До того ж, згідно з висновками службового розслідування вчинені позивачем дії розцінені керівництвом як вчинення проступку, що є несумісним з подальшим перебуванням особи в органах поліції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судами встановлено, що ОСОБА_5 перебував на службі в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, з листопада 2015 року проходив службу в поліції на посаді поліцейського батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Вінниця» ГУ НП у Вінницькій області (далі - БПСПОП «Вінниця»).

6 червня 2016 року до керівництва ГУ НП у Вінницькій області надійшов рапорт командира БПСПОП «Вінниця» майора поліції ОСОБА_6, в якому йшлося про порушення окремими працівниками БПСПОП «Вінниця» службової дисципліни, правил субординації та інших професійно-етичних норм.

На підставі зазначеного рапорту наказом ГУ НП у Вінницькій області від 6 червня 2016 року №683 призначено службове розслідуваним щодо порушення службової дисципліни окремими працівниками вказаного підрозділу, в тому числі ОСОБА_5 На час проведення службового розслідування позивача відсторонено від виконання службових обов'язків.

Висновком службового розслідування встановлено, що 2 червня 2016 року відбулася ротація особового складу підрозділу в місті Краматорськ. Після проведення організаційних заходів з прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей командиром була дана команда про шикування особового складу БПСПОП «Вінниця» на чолі з керівником загону - заступником командира батальйону полковником поліції ОСОБА_7

Після того, як особовий склад був вишикуваний, керівник загону ОСОБА_7 перед строєм, в різкій формі, не дотримуючись правил субординації та не вибираючи слів, почав висловлювати незадоволення з приводу прийняття рішень щодо організації роботи ОСОБА_6, керівництвом ГУ НП у Вінницькій області на чолі з тимчасово виконуючим обов'язки начальника ГУ НП полковником поліції ОСОБА_8 і його заступником ОСОБА_9 Різкі висловлювання ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які виступили на його підтримку, мало не призвели до сутички між особовим складом, який прибув на ротацію, що завдало втрати позитивного іміджу БПСПОП «Вінниця». Вказана ситуація вплинула на моральний стан поліцейських, що прибули для несення служби в зоні проведення АТО, та на їх бойову готовність.

Згідно з висновком службового розслідування учасник вказаної події ОСОБА_5 звертався до командира батальйону на підвищених тонах, зухвало, нетактовно, без дотримання вимог субординації та на зауваження командира не реагував, що загострювало ситуацію, принижувало авторитет командира перед особовим складом батальйону.

5 липня 2016 року наказом ГУ НП у Вінницькій області №655 за порушення вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, пункту 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», функціональних обов'язків, що виразилось у недотриманні вимог субординації, норм професійної та службової етики при зверненні до командира батальйону з проявами неповаги, зухвалості та нетактовності, що призвело до створення ним конфлікту з командиром батальйону в умовах проведення АТО поліцейського БПСПОП «Вінниця» ГУ НП у Вінницькій області, старшого сержанта поліції ОСОБА_5 звільнено зі служби в поліції.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з правомірності звільнення позивача, оскільки вчинений ним дисциплінарний проступок знайшов своє підтвердження за результатами розгляду справи. Також суди встановили дотримання відповідачем передбаченої законом процедури накладення дисциплінарного стягнення на позивача.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками, з огляду на наступне.

В силу частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (1); професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва (2).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23 грудня 2015 року №901-VIII до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Пунктом «б» частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (статті 2 та 5 Дисциплінарного статуту ОВС).

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту ОВС на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Згідно зі статтею 8 Дисциплінарного статуту ОВС начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу. Особливу увагу начальник повинен приділяти створенню здорового морально-психологічного клімату в колективі, його згуртуванню, своєчасному запобіганню порушенням службової дисципліни та виявленню причин їх учинення, формуванню нетерпимого ставлення до порушників, враховуючи при цьому думку колективу та громадськості.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту ОВС передбачено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є встановлення факту порушення ним службової дисципліни. Водночас наслідки порушення враховуються при визначенні тяжкості дисциплінарного проступку та виборі дисциплінарного стягнення.

Враховуючи приписи статті 14 Дисциплінарного статуту ОВС, наказ про застосування до працівника дисциплінарного стягнення повинен бути обґрунтованим, а вид стягнення визначений з урахуванням усіх обставин, що спричинили виникнення підстав для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Вирішуючи спір, суди не в повній мірі дослідили і дали правову оцінку обставинам та причинам, пов'язаним з подією 2 червня 2016 року під час ротації особового складу підрозділу у м. Краматорськ.

В контексті наведеного суди мали встановити, чи цей особовий склад загону БПСПОП «Вінниця» ГУ НП у Вінницькій області, в якому перебував позивач, прибув для несення служби у м. Краматорськ, чи відбував з нього після завершення службових обов'язків та виконання бойових завдань у зоні АТО. Обставини, які слугували підставою для звільнення позивача зі служби, викладені в судових рішеннях в загальних рисах, тоді як вагоме значення має не тільки тон висловлення позивачем свого невдоволення командиру батальйону, а й його сутність: з приводу яких саме обставин виникли питання до командира батальйону, мали вони особистісний характер чи стосувалися всього зазначеного підрозділу, чи мали висловлені проблемні питання системний характер, що не вирішувалися тривалий час, чи правомірно було їх поставлено в обстановці проведення ротації, в чому конкретно заключалась неетична поведінка ОСОБА_5 щодо свого командира, чи виходили його висловлювання за межі звичайної дозволеної критики в сторону публічної посадової особи, що виконує певні державні функції, чи вчинено звернення в настільки образливій формі, що нівелювало саму суть службової дисципліни та підірвало основи субординації між начальником і підлеглим.

Суди мали перевірити, чи дотримано відповідачем наведені вище положення статті 14 Дисциплінарного статуту ОВС під час обрання дисциплінарного стягнення, зокрема обставини скоєння проступку з урахуванням психологічного стану особи після виходу із зони АТО, чи дії та висловлювання позивача призвели до негативних незворотних наслідків, якщо так, то які заходи вчинялися на можливе їх усунення, чи відповідає накладене на позивача стягнення у вигляді звільнення з поліції ступеню вини та тяжкості проступку, зважаючи на його попередню службу, чи наведені мотиви застосування крайнього і найсуворішого заходу дисциплінарного впливу - звільнення зі служби в поліції.

Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції відповідно до частини першої статті 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, то в силу частини четвертої статті 227 цього Кодексу прийняті ними рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.