Ухвала суду № 70547240, 21.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/10784/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

19 липня 2017 року приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 20.09.2017 року, просив визнати протиправним та скасувати п.3 наказу Міністерства юстиції України №1981/5 від 20.06.2017.

Постановою від 10 жовтня 2017 року Тернопільський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що оскаржена постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а також в ній наявні висновки, які не відповідають обставинам справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що у 2012 році між орендодавцями та ТОВ ,,Розтоцьке (орендар) було укладено договори оренди землі, реєстрація яких була проведена управлінням Держкомзему у Зборівському районі, про що у Державному реєстрі зроблені відповідні записи. В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують укладення та реєстрацію договорів оренди землі між орендодавцями та ТОВ ,,Розтоцьке.

Суд не звернув належної уваги на ту обставину, що видані відділом Держгеокадастру у Зборівському районі дві довідки за одним і тим же номером містять взаємовиключну інформацію стосовно реєстрації договорів оренди землі щодо одних і тих же земельних ділянок.

Вказавши на порушення позивачем пункту 3 часини 3 статті 10 Закону, про що свідчить відсутність у Державному реєстрі прав інформації стосовно взаємодії з органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин та здійснює ведення Державного земельного кадастру, який є розпорядником інформації про зареєстровані до 01.01.2013 речові права на земельні ділянки, суд не взяв до уваги те, що у позивача відсутня технічна можливість здійснювати взаємодію з вказаним органом виконавчої влади, як і в інших нотаріусів на території України.

Висновок суду про те, що позивач не перевірив інформацію про наявність або відсутність уже зареєстрованих прав оренди на земельні ділянки також не відповідає дійсності та матеріалам справи, оскільки позивач в порядку вимог абз. 1 п.3 ч. 3 ст. 10 Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень отримав такі відомості від заявника у вигляді довідок відділу Держгеокадастру у Зборівському районі, копії яких долучені до матеріалів справи.

Також нотаріус вважає безпідставними твердження суду, що на даний час у нього (позивача) відсутнє порушене право, яке б підлягало захисту, оскільки станом на дату розгляду позову по суті термін тимчасового блокування доступу минув. У випадку визнання наказу протиправним позивач має право на відновлення порушеного права.

За таких обставин позивач просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що 28 квітня 2017 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга товариства з обмеженою відповідальністю ,,Розтоцьке за №2/25-0, а 06 червня 2017 року - доповнення до неї за №2/06/06, в яких оскаржувались незаконні дії приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3, здійсненні ним при виконанні функцій державного реєстратора.

Зокрема, в скарзі зазначена вимога скасувати прийняті приватним нотаріусом ОСОБА_3 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.08.2016 № 31129160, від 09.09.2016, від 09.09.2016 № 31308831, №31309023, № 31309023, від 16.09.2016 № 31429698, від 20.09.2016 № 31483582, від 27.10.2016 № 32078557, №32079468, №32077960, №32076374, №32077452, №32076240, від 28.10.2016 № 32097809, від 10.11.2016 №32303986, №32303165, №32303332, від 19.11.2016 № 32441066, від 09.12.2016 № 32824781, від 22.12.2016 № 33096493, від 08.02.2017 № 33767314, 33763987, від 14.02.2017 №33849644, №33849977, №33849795, на підставі яких він вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію права оренди приватного підприємства ,,Агропродсервіс Ярчівці на земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами, які розташовані на території Ярчовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області (а.с. 9-22).

Супровідним листом за №2/12559-0-33-17/19К від 16.06.2017 Міністерство юстиції України направило копію скарги ТОВ ,,Розтоцьке на адресу позивача як субєкту оскарження (а.с. 8).

20.06.2017 за результатами розгляду скарги ТОВ ,,Розтоцьке Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України склала висновок, відповідно до якого скарга ТОВ ,,Розтоцьке від 25.04.2017 з доповненнями до неї задоволена в повному обсязі. Комісія вирішила скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.08.2016 №31129160, від 09.09.2016, від 09.09.2016 № 31308831, №31309023, № 31309023, від 16.09.2016 № 31429698, від 20.09.2016 № 31483582, від 27.10.2016 № 32078557, №32079468, №32077960, №32076374, №32077452, №32076240, від 28.10.2016 № 32097809, від 10.11.2016 №32303986, №32303165, №32303332, від 19.11.2016 № 32441066, від 09.12.2016 № 32824781, від 22.12.2016 № 33096493, від 08.02.2017 № 33767314, 33763987, від 14.02.2017 №33849644, №33849977, №33849795, від 15.02.2017 № 33861025, прийняті приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3.

Крім того, Комісія вирішила тимчасово заблокувати доступ приватному нотаріусу Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці (а.с. 122-124).

20.06.2017 на підставі висновку Комісії Міністерство юстиції України видало наказ за №1891/5, пунктом 3 якого визначено тимчасово заблокувати доступ приватному нотаріусу Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці (а.с. 7).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що нотаріус ОСОБА_3 не перевірив інформацію про наявність або відсутність уже зареєстрованих прав оренди на земельні ділянки, що суперечить вимогам законодавства і призвело до державної реєстрації за ПП ,,Агропродсервіс Ярчівці права оренди земельних ділянок, які перебувають в оренді ТОВ ,,Розтоцьке згідно з чинними договорами оренди. У звязку із зазначеними порушеннями законодавства у відповідача були підстави для тимчасового блокування йому доступу до Державного реєстру прав строком на 3 (три) місяці.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є правильними.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, повязані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією на час виникнення спірних правовідносин регулювалися Земельним кодексом України, Законами України ,,Про оренду землі, ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, ,,Про Державний земельний кадастр, Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року за № 868.

Відповідно до приписів статтей 124 та 125 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 31 Закону України ,,Про оренду землі передбачає, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що договір оренди може бути припинений за наявності наведених вище підстав або розірваний за згодою сторін чи в судовому порядку.

Згідно з приписами ст. 3 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 3)

Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обовязкової реєстрації таких прав та їх обтяжень (ч 4).

За змістом пункту 8-1 частини 2 статті 9 Закону № 1952-IV державний реєстратор, під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобовязані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2012 року № 118 ,,Про інформаційну взаємодію органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав затверджено Порядок надання інформації про зареєстровані земельні ділянки органу державної реєстрації прав та про зареєстровані речові права на земельні ділянки органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру.

Листом за № 2951/05-15-13 від 06.08.2013 року Державна реєстраційна служба України розяснила, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану в результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрації до 01.01.2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що під час проведення державної реєстрації права оренди на земельні ділянки державний реєстратор зобовязаний запитувати інформацію у відповідних органів про наявність або відсутність зареєстрованих договорів оренди.

Не дотримавшись зазначених вимог, позивач, виконуючи делеговані повноваження державного реєстратора провів державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки, на які були вже зареєстровані права оренди за іншим орендарем.

Доказів припинення чи розірвання попередніх договорів оренди заявники позивачу не надали, а тому суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку щодо правомірності застосування до позивача тимчасових обмежень, які передбачені ч.6 ст. 37 Закону № 1952-IV.

Відповідно до ч.6 ст. 37 Закону № 1952-IV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Посилання позивача на довідки, видані відділом Держгеокадастру у Зборівському районі, які містять суперечливу інформацію, колегія суддів визнає безпідставною, оскільки у виданих в 2016 році довідках відсутня інформація щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок деяких орендодавців (ОСОБА_4, ОСОБА_5, тощо).

У даному випадку реєстратор зобовязаний був запитувати інформацію у відповідних органів, що здійснювали таку реєстрації до 01.01.2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю) про наявність або відсутність зареєстрованих договорів оренди.

В довідці, виданій відділом Держгеокадастру у Зборівському районі (т.1 а.с. 56,57), наявна інформація про реєстрацію в 2012 році договорів оренди земельних ділянок їх власниками ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Однак, позивач на вказану інформацію не звернув уваги та зареєстрував права оренди на земельні ділянки вказаних осіб до завершення дії попередніх договорів оренди.

Наведене свідчить про неналежне виконання позивачем своїх обовязків державного реєстратора, що призвело до вказаних вище негативних наслідків, а тому застосування відповідачем до позивача тимчасових обмежень є цілком правомірним.

Колегія суддів також визнає правомірним залишення судом першої інстанції поза увагою доводи позивача про технічну неможливість здійснити запити у органів місцевого самоврядування інформації про наявність або відсутність зареєстрованих договорів оренди, оскільки позивач не надав жодного доказу на підтвердження факти вживання заходів для отримання такої інформації.

Зазначені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі №819/1220/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

ОСОБА_8

Ухвала в повному обсязі складена 27 листопада 2017 року.