Постанова № 70546212, 22.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2017 року № 826/10400/17

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙПАРК ГРУП»

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про зобов’язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «СКАЙПАРК ГРУП» (далі також – ТОВ «СКАЙПАРК ГРУП», позивач) з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також – відповідач), в якому позивач просив:

1) Визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача про повернення позивачу декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, по об'єкту: житловий будинок на вул. Юнацькій, 2, 4, 6, 8 (мікрорайон Жуляни) у Солом'янському районі міста Києва (код об'єкта 1122, 2, категорія складності III);

2) Зобов'язати відповідача зареєструвати декларацію позивача про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, по об'єкту: житловий будинок на вул. Юнацькій, 2, 4, 6, 8 (мікрорайон Жуляни) у Солом'янському районі міста Києва (код об'єкта 1122, 2, категорія складності III), шляхом внесення даних до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, та за фактом реєстрації декларації оформити і підписати декларацію про готовність до експлуатації об'єкта.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність рішення відповідача про повернення вказаної декларації про готовність до експлуатації об'єкта будівництва з огляду на відповідність останньої вимогам законодавства, чинного на момент її подання.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

В наданих суду запереченнях відповідач вказав на правомірність вчинених ним дій щодо повернення декларації про готовність до експлуатації об'єкта будівництва, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи в судовому засіданні, на підставі приписів статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), перейшов до її розгляду в подальшому у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є замовником об’єкту «Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, 2, 4, 6, 8 (мікрорайон Жуляни) у Солом'янському районі міста Києва» (код об'єкта 1122, 2, категорія складності III).

07 червня 2017 року позивачем було направлено відповідачу декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I - III категорії складності, складену щодо вказаного об’єкту будівництва.

Водночас, листом від 09 червня 2017 року № 073/09/01-11/0906 відповідач повернув вказану декларацію позивачу, з огляду на те, що оскільки відповідно до додатку 3 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, не передбачено додавати, змінювати найменування пунктів, назв відповідних граф таблиць тощо, подана позивачем декларація не відповідає формі відповідного зразка.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинні на момент подання позивачем зазначеної декларації та її повернення відповідачем), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

Так, відповідно до вимог п. 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі – Порядок № 461), замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації - щодо об'єктів, які належать до I - III категорії складності, за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

При цьому, згідно з п. 2 Порядку № 461, повнота даних - інформація, зазначена замовником у поданих за встановленою формою документах, що за змістом достатня для прийняття рішення про реєстрацію декларації.

Згідно з п.п. 18, 19 Порядку № 461, орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

В якості додатку 3 до Порядку № 461 затверджено форму декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I - III категорії складності.

Судом було досліджено наявний в матеріалах справи примірник декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I - III категорії складності, поданий ТОВ «СКАЙПАРК ГРУП» відповідачу 07 червня 2017 року, та встановлено, що наведена у ньому повнота даних повністю відповідає вимогам, визначеним для такої декларації законодавчо, в тому числі, на рівні Порядку № 461.

А оскільки відповідач, що вбачається з аналізу наведених правових положень, уповноважений перевіряти саме повноту поданих йому на реєстрацію декларацій, ним було протиправно прийнято рішення про повернення вказаної декларації позивачу, оформлене листом від 09 червня 2017 року № 073/09/01-11/0906, оскільки подання декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I - III категорії складності, з встановленою законом повнотою даних створює для відповідача виключно єдиний можливий сценарій поведінки, який вважатиметься правомірним – здійснення реєстрації такої декларації.

Крім того, суд звертає увагу на те, що і форма поданої позивачем декларації відповідає тій, що наведена в додатку 3 до Порядку № 461. Доводи відповідача про те, що позивачем у поданій декларації було змінено найменування пунктів, назв відповідних граф таблиць, тощо, матеріалами справи не підтверджується, а тому вони визнаються безпідставними та, відповідно, необґрунтованими.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року № 92 затверджений Порядок ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Цей Порядок визначає механізм ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр), як єдиної комп'ютерної бази даних.

Згідно з п.п. 2, 6 вказаного Порядку, реєстр ведеться з метою забезпечення, в тому числі, обліку декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, внесених змін до них, повернення їх на доопрацювання для усунення виявлених недоліків та скасування їх реєстрації.

Формування даних для внесення їх до реєстру здійснюється на підставі інформації, наданої замовниками або їх уповноваженими особами.

Суд враховує положення обов’язкової до застосування судової практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі Олссон проти Швеції (Olsson v. Sweden) від 24 березня 1988 року.

При вирішенні вказаної справи Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що яка-небудь норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію. Проте досвід показує, що абсолютна точність недосяжна і що необхідність уникати надмірної жорсткості формулювань і слідувати за обставин, що змінюються, веде до того, що багато законів неминуче викладені в термінах, які більшою чи меншою мірою є невизначеними.

Фраза «передбачено законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципом верховенства права. Таким чином, мається на увазі, що у внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічних властей у здійснення прав, охоронюваних inter alia п. 1 статті 8.

Закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання держави.

Крім того, згідно п. 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання «необхідним у демократичному суспільстві», Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб’єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов’язаний відновити порушене право шляхом зобов'язання суб’єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Відповідно, оскільки судом була встановлена протиправність рішення відповідача про повернення позивачу поданої ним декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I - III категорії складності, а інші підстави для відмови в реєстрації такої декларації, або її повернення, під час розгляду справи встановлені не були, суд, з урахуванням наведених вище висновків, вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача зареєструвати декларацію позивача про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, по об'єкту: житловий будинок на вул. Юнацькій, 2, 4, 6, 8 (мікрорайон Жуляни) у Солом'янському районі міста Києва (код об'єкта 1122, 2, категорія складності III), шляхом внесення даних до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, та за фактом реєстрації декларації оформити і підписати таку декларацію про готовність до експлуатації об'єкта.

Відповідно до статті 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-12, 71, 122, 128, 158-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙПАРК ГРУП» - задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про повернення ТОВ "СКАЙПАРК ГРУП" декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, по об'єкту: житловий будинок на вул. Юнацькій, 2, 4, 6, 8 (мікрорайон Жуляни) у Солом'янському районі міста Києва (код об'єкта 1122, 2, категорія складності III);

Зобов'язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати декларацію ТОВ "СКАЙПАРК ГРУП" про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, по об'єкту: житловий будинок на вул. Юнацькій, 2, 4, 6, 8 (мікрорайон Жуляни) у Солом'янському районі міста Києва (код об'єкта 1122, 2, категорія складності III), шляхом внесення даних до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, та за фактом реєстрації декларації оформити і підписати таку декларацію про готовність до експлуатації об'єкта.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.В. Смолій