Ухвала суду № 70546208, 23.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 року

справа № 804/1772/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченка В.Є.

суддів: Іванова С.М. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІАС» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року у справі №804/1772/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІАС» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІАС» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, згідно з яким, просить скасувати прийняте ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська податкове повідомлення-рішення №0015831530 від 28.12.2016 року, яким визначена сума штрафних санкцій у розмірі 3036503,50 грн.

Позов обґрунтовано тим, що податкові накладні були подані позивачем в строки передбачені чинним законодавством. При цьому електронні документи не прийнято на стадії надходження лише з однієї причини, шляхом блокування можливості подання їх позивачем, тобто по суті технічним шляхом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що позиція позивача, яка була покладена в основу адміністративного позову не є належним доказом відсутності вини.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що податковий орган має право проводити камеральні перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків корегування до таких податкових накладних з 01 січня 2017 року, проте в порушення вимог законодавства така перевірка була проведена в вересні 2016 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача яка заперечувала щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем проведено камеральну перевірку термінів реєстрації позивачем податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку ПДВ, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 ПК України товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Авіас» за квітень 2016 року, за результатами якої складений акт від 14.09.2016 року №3319/12-01/37149148 (а.с.38-39).

У ході перевірки встановлено, що позивачем зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням термінів більше 15 днів.

На підставі зазначеного, контролюючим органом зроблено висновок про порушення вимог абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 року №2755-IV, а саме реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН по яким має бути здійсненна реєстрація протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. Відповідно до п. 1201.1, ст. 1201 ПК України № 2755-VІ від 02.12.2010 року порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог ст.ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

На підставі акта перевірки від 14.09.2016 року №3319/12-01/37149148 відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 28.12.2016 року №0015831530, яким застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість на загальну суму 3 036 503,50 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 26918263,65 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 2 691 826,37 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 1548763,53 грн. застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 309 752,70 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 111 944,31 грн. застосовано штраф в розмірі 30 % в сумі 333 583,30 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 3 352,93 грн. застосовано штраф в розмірі 40 % у сумі 1 341,17 грн. (а.с.29).

Законність та обґрунтованість вищезазначеного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не заперечується факт наявності порушень перелічених в акті перевірки.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до відносин, які стосуються порушень позивачем строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН, слід застосовувати положення Податкового кодексу України в редакції на момент вчинення цих порушень (квітень 2016 року), а до відносин, які стосуються порядку проведення відповідачем камеральної перевірки, слід застосовувати положення Податкового кодексу України в редакції на момент здійснення цієї перевірки (14.09.2016).

Згідно з абз.1, 4 п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції на момент вчинення виявлених відповідачем порушень), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

При цьому згідно з абз.11 п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції станом на квітень 2016 року з урахуванням внесених змін Законом від 24.12.2015 № 909-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016 року) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, п.201.10 ст.201 ПК України встановлює обов'язок платника податків, який виступає в господарській операції продавцем товарів/послуг скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у строк не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування (станом на квітень 2016 року).

Як встановлено вище і не заперечується позивачем, реєстрація перелічених в акті камеральної перевірки від 14.09.2016 податкових накладних в ЄРПН здійснена товариством з порушенням строку, встановленого в абз.11 п.201.10 ст.201 ПК України.

Згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України (в редакції станом на квітень 2016 року) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

В свою чергу, у п.35 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України передбачено, що норми пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року.

Таким чином, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН і на момент вчинення позивачем порушення, і на момент проведення камеральної перевірки передбачена відповідальність у вигляді штрафу.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем не заперечується факт наявності порушень перелічених в акті перевірки. Підставою для скасування податкового повідомлення-рішення прийнятого на підставі цього акта позивач зазначає неприйняття електронних документів у зв'язку з технічною помилкою, однак позивач не надає жодних доказів протиправності дій відповідача щодо неприйняття таких документів. Крім того, будь-яких доказів які б свідчили про наявність обставин блокування можливості їх подання позивачем до відповідача «технічним шляхом» позивачем суду не надано.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити про те, що позов не містить тверджень позивача щодо незаконності дій відповідача щодо проведення перевірки позивача, а також вимог щодо визнання дій відповідача про проведення перевірки позивача або наказу на її проведення протиправними.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданною відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Враховуючи те, що єдиною підставою зазначеною в позовній заяві для скасування податкового повідомлення-рішення №0015831530 від 28.12.2016 року є несвоєчасне подання електронних документів позивачем по суто технічним причинам, суд першої інстанції зробив вірний висновок про те, що зазначена обставина не спростовує факт зазначеного в акті перевірки порушення вимог податкового законодавства, а отже не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення №0015831530 від 28.12.2016 року.

Проте, щодо доводів апеляційної скарги, про протиправне проведення відповідачем комеральної перевірки позивача суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Абзацом 2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

В свою чергу, згідно з пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України (в редакції на момент здійснення перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

При цьому інших обмежень щодо предмету камеральної перевірки вказана норма не містить. З огляду на редакцію абз.1 пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України не можна стверджувати, що надані контролюючому органу повноваження проводити камеральні перевірки на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних не охоплюють питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі.

Отже, враховуючи положення пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною перевіркою (у контексті спірних відносин) вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яка складається, зокрема, і з даних Єдиного реєстру податкових накладних, що свідчить про наявність законних підстав для проведення відповідачем камеральної перевірки щодо термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої складений акт від 14.09.2016 р. №3319/12-01/37149148.

При цьому, суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що матеріали справи не містять доказів оскарження позивачем в судовому порядку дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки, висновки якої зазначені в акті від 14.09.2016 №3319/12-01/37149148.

Крім того, як вже зазначалось, під час розгляду справи судом першої інстанції позивач не вказув як на підставу для скасування податкового повідомлення-рішення №0015831530 від 28.12.2016 року на протиправність дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки, а отже суд першої інстанції не мав підстав для перевірки правомірності дій відповідача щодо її проведення.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІАС» - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року у справі №804/1772/17 – без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 27 листопада 2017 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко