Постанова № 70546019, 21.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2017 року № 826/11735/17

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Форт-Лайф Україна»

до

Київської міської митниці Державної фіскальної служби України

про

визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м.Києва з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Форт-Лайф Україна» (надалі – ТОВ «Форт-Лайф Україна», позивач) до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (надалі – КММ/митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення норм Митного кодексу України було необґрунтовано використано метод №6 (резервний) для визначення митної вартості товарів, які переміщувались позивачем через митний кордон України, що призвело до того, що митна вартість товару була збільшена. Позивач також зазначає, що у відповідача не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, визначеною за методом №1, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Представник відповідача проти позову заперечував та в обґрунтування заперечень посилався на неподання позивачем повного пакету додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, та на виявлені невідповідності у товаросупровідних документах, поданих до митного оформлення.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

09.11.2016 року між Glomerautus LTD, Великобританія (Продавець) та ТОВ «Форт-Лайф Україна» (Покупець) укладено зовнішньоекономічний договір – контракт продажу №G2F/1/2016 на поставку товару в кількості, асортименті, по цінам, зазначеним у додатках до контракту №1-6, які є невід’ємною частиною Контракту. Ціни на товари по цьому Контакту встановлені у доларах США та визначаються на умовах, зазначених у Додатках (п.4.1). Строк дії контракту до 31.12.2017 року.

Визначення ціни товару відбулось на підставі рахунків-фактури (інфойсів) №GF10-21 від 15.12.2016 року (Додатку №1 до Контакту), №GF10-24 від 16.12.2016 року (Додатку №2 до Контакту), №GF10-26 від 16.12.2016 року (Додатку №3 до Контракт), №GF10-25 від 16.12.2016 року (Додатку №4 до Контракту), №GF10-28 від 19.12.2016 року (Додатку №5 до Контракту), №GF10-29 від 19.12.2016 року (Додатку №6 до Контакту).

При цьому, митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору (основний метод).

На підтвердження заявленої митної вартості позивач надав копії наступних документів:

Згідно Додатку №1: пакувальний лист (Packing list) №GF10-21 від 15.12.2016 року, коносамент (Bill of lading) №MSCUYF974938 від 05.01.2017 року, Міжнародна товарно-транспортна накладна (Road consignment note) CMR №234097 від 15.02.2017 року;

Згідно Додатку №2: пакувальний лист (Packing list) №GF10-24від 16.12.2016 року, коносамент (Bill of lading) №M579929727 від 08.01.2017 року, Міжнародна товарно-транспортна накладна (Road consignment note) CMR №234099 від 15.02.2017 року;

Згідно Додатку №3: пакувальний лист (Packing list) №GF10-26 від 16.12.2016 року, коносамент (Bill of lading) №579929726 від 08.01.2017 року, Міжнародна товарно-транспортна накладна (Road consignment note) CMR №234098 від 15.02.2017 року;

Згідно Додатку №4: пакувальний лист (Packing list) №GF10-25 від 16.12.2016 року, коносамент (Bill of lading) №579929728 від 08.01.2017 року, Міжнародна товарно-транспортна накладна (Road consignment note) CMR №234100 від 16.02.2017 року;

Згідно Додатку №5: пакувальний лист (Packing list) №GF10-28 від 19.12.2016 року, коносамент (Bill of lading) №579825541 від 08.01.2017 року, Міжнародна товарно-транспортна накладна (Road consignment note) CMR №227543 від 16.02.2017 року;

Згідно Додатку №6: пакувальний лист (Packing list) №GF10-29 від 19.12.2016 року, коносамент (Bill of lading) №579825558 від 13.01.2017 року, Міжнародна товарно-транспортна накладна (Road consignment note) CMR №227542 від 15.02.2017 року.

ТОВ «Форт-Лайф Україна» до відділу митного оформлення м/п «Західний» КММ ДФС тимчасові митні декларації:

від 17.02.2017 року №100250001/2017/256364 та товаросупровідні документи на товар який поставляється згідно Додатку №1 до Контакту в режимі імпорт – 40;

від 17.02.2017 року №100250001/2017/256054 та товаросупровідні документи на товар який поставляється згідно Додатку №2 до Контакту в режимі імпорт – 40;

від 17.02.2017 року №100250001/2017/256053 та товаросупровідні документи на товар який поставляється згідно Додатку №3 до Контакту в режимі імпорт – 40;

від 17.02.2017 року №100250001/2017/256210 та товаросупровідні документи на товар який поставляється згідно Додатку №4 до Контакту в режимі імпорт – 40;

від 17.02.2017 року №100250001/2017/256364 та товаросупровідні документи на товар який поставляється згідно Додатку №5 до Контакту в режимі імпорт – 40;

від 17.02.2017 року №100250001/2017/256371 та товаросупровідні документи на товар який поставляється згідно Додатку №6 до Контакту в режимі імпорт – 40.

Після провдення відповідних досліджень, ТОВ «Форт-Лайф Україна» було додано:

по додатку №1, додаткову декларацію UA100010/2017/276315, копію висновку №142005703-0232 Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи ДФС України від 16.03.2017 року; лист Glomerautus LTD від 20.03.2017 року з оновленими інфойсом №GF10-21 від 15.12.2016 року, відомості про вантаж до інвойсу №GF10-21 від 15.12.2016 року, покувальний лист GF10-21 від 15.12.2016 року, прайс на товари Glomerautus LTD;

по додатку №2, додаткову декларацію UA100010/2017/276314, копію висновку №142005703-0237 Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи ДФС України від 17.03.2017 року; лист Glomerautus LTD від 21.03.2017 року з оновленими інфойсом №GF10-24 від 16.12.2016 року, відомості про вантаж до інвойсу №GF10-24 від 16.12.2016 року, покувальний лист GF10-24 від 16.12.2016 року, прайс на товари Glomerautus LTD;

по додатку №3, додаткову декларацію UA100010/2017/276355, копію висновку №142005703-0254 Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи ДФС України від 22.03.2017 року; лист Glomerautus LTD від 20.03.2017 року з оновленими інфойсом №GF10-26 від 16.12.2016 року, відомості про вантаж до інвойсу №GF10-26 від 16.12.2016 року, покувальний лист GF10-26 від 16.12.2016 року, прайс на товари Glomerautus LTD;

по додатку №4, додаткову декларацію UA100010/2017/276315, копію висновку №142005703-0254 Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи ДФС України від 16.03.2017 року; лист Glomerautus LTD від 22.03.2017 року з оновленими інфойсом №GF10-25 від 16.12.2016 року, відомості про вантаж до інвойсу №GF10-25 від 16.12.2016 року, покувальний лист GF10-25 від 16.12.2016 року, прайс на товари Glomerautus LTD;

по додатку №5, додаткову декларацію UA100010/2017/276353, копію висновку №142008700-0158 Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи ДФС України від 22.03.2017 року; лист Glomerautus LTD від 24.03.2017 року з оновленими інфойсом №GF10-28 від 19.12.2016 року, відомості про вантаж до інвойсу №GF10-28 від 19.12.2016 року, покувальний лист GF10-28 від 19.12.2016 року, прайс на товари Glomerautus LTD;

по додатку №6, додаткову декларацію UA100010/2017/275592, копію висновку №142008700-0180 Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи ДФС України від 31.03.2017 року; лист Glomerautus LTD від 31.03.2017 року з оновленими інфойсом №GF10-29 від 19.12.2016 року, відомості про вантаж до інвойсу №GF10-29 від 19.12.2016 року, покувальний лист GF10-29 від 19.12.2016 року, прайс на товари Glomerautus LTD.

Декларантом позивача – ТОВ «Інтертехтранс» для розмитнення товарів на адресу м/п «Західний» КММ ДФС подано електронне повідомлення за наступними документами:

відповідно до додатку №1 – Експертний висновок №Ц-320 від 13.04.2017 року Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати, лист ТОВ «Інтертехтранс» №18/04-1 від 18.04.2017 року;

відповідно до додатку №2 – Експертний висновок №Ц-319 від 13.04.2017 року Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати, лист ТОВ «Інтертехтранс» №18/04-2 від 18.04.2017 року;

відповідно до додатку №3 – Експертний висновок №Ц-326 від 13.04.2017 року Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати, лист ТОВ «Інтертехтранс» №18/04-3 від 18.04.2017 року;

відповідно до додатку №4 – Експертний висновок №Ц-729 від 23.08.2017 року Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати, лист ТОВ «Інтертехтранс» №31/08-1 від 31.08.2017 року;

відповідно до додатку №5 – Експертний висновок №Ц-730 від 23.08.2017 року Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати, лист ТОВ «Інтертехтранс» №31/08-6 від 31.08.2017 року;

відповідно до додатку №6 – Експертний висновок №Ц-731 від 23.08.2017 року Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати, лист ТОВ «Інтертехтранс» №31/03-3 від 31.08.2017 року.

Київською міською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18.04.2017 року №UA10010/2017/000066/2, № UA10010/2017/000067/2, № UA10010/2017/000071/2, від 31.08.2017 року №UA10010/2017/000098/1, №UA10010/2017/000100/1, №UA10010/2017/000099/1 у зв’язку з тим, що декларантом не подані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару відповідно до пункту 4 статті 53 Митного кодексу України; у митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

У зв’язку з коригуванням митної вартості товарів відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та відповідно картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.04.2017 року UA100010/2017/00121, UA100010/2017/00122, UA100010/2017/00127, від 31.08.2017 року UA100010/2017/00249, UA100010/2017/00248, UA100010/2017/00250.

Позивач вважає протиправними дії митного органу щодо коригування митної вартості товару та не погоджується зі спірними рішенням та карткою відмови, оскільки позивачем подано відповідачу всі документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів; подані документи не містять розбіжностей, відсутні ознаки підробки, а також документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В письмовому запереченні проти позову відповідач вказав про відповідність оскаржуваних рішення та картки відмови вимогам законодавства.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, виходить з наступних міркувань.

Порядок визначення митної вартості імпортованих через митний кордон України товарів встановлений Митним кодексом України.

Стаття 49 Митного кодексу України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов’язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов’язані між собою особи або хоч і пов’язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Наведені правові норми вказують, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, з урахуванням відповідних обмежень, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); при цьому застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів може мати місце виключно при неможливості застосування основного; у свою чергу основний метод визначення митної вартості товарів не застосовується лише якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Досліджуючи правомірність застосування позивачем основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, суд встановив, що немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

У свою чергу відповідачем не доведено та не надано відповідних підтверджуючих доказів того, що використані позивачем, як декларантом, або уповноваженою ним особою відомості щодо митної вартості імпортованих товарів не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Згідно частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як підтверджують матеріали справи та про що зазначено вище, позивач в якості підтвердження митної вартості товарів надав необхідні та достатні документи при митному оформлені товару.

Крім того на підтвердження вартості товарів позивач надав докази фактично сплаченої ціни за ці товари.

Зі свого боку відповідач не довів суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та, відповідно, не обґрунтував правомірність витребування додаткових документів.

Наявні у справі докази підтверджують, що відповідно до інвойсів, чітко визначено найменування товарів, що підлягають поставці, його кількість та ціну, складові елементи обладнання із зазначенням щодо кожного елемента складової: кількості, ціни, знижки та ціни з урахуванням знижки.

Стаття 189 Господарського кодексу України визначає, що ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Суб’єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Відповідно до статті 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

Вільні ціни визначаються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб’єкта господарювання.

Таким чином, позивач отримав знижку на імпортовані товари за угодою сторін, що відображено у відповідних договірних документах, зокрема у контакті, додатках №1-6 до договору.

Однак, митний орган, вказуючи на те, що позивач не надав обґрунтування щодо товару, не наводить вмотивованих доводів неприйняття вказаних обставин.

Правомірність застосування знижки при визначенні митної вартості товарів підтверджена Вищим адміністративним судом України, зокрема в ухвалах від 04 серпня 2016 року №К/800/1934/16 та від 21 січня 2016 року №К/800/63679/14.

Згідно частини першої першій статті 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Водночас судом не встановлено, а відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об’єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростована.

Як вимагає частина друга статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Зі змісту оскаржуваного рішення відповідача про коригування митної вартості товарів судом встановлено, що воно не містить наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; та не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та достатніх фактів, які вплинули на таке коригування.

З огляду на викладене, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що рішення Київської міської митниці про коригування митної вартості товарів 18.04.2017 року №UA10010/2017/000066/2, №UA10010/2017/000067/2, №UA10010/2017/000071/2, від 31.08.2017 року №UA10010/2017/000098/1, №UA10010/2017/000100/1, №UA10010/2017/000099/1 є протиправними і підлягають скасуванню; враховуючи, що єдиною підставою для видачі позивачу спірної картки відмови є вказане вище рішення про визначення митної вартості товарів, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.04.2017 року UA100010/2017/00121, UA100010/2017/00122, UA100010/2017/00127, від 31.08.2017 року UA100010/2017/00249, UA100010/2017/00248, UA100010/2017/00250 є також протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Київською митницею не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 18.04.2017 року №UA10010/2017/000066/2, №UA10010/2017/000067/2, №UA10010/2017/000071/2, від 31.08.2017 року №UA10010/2017/000098/1, №UA10010/2017/000100/1, №UA10010/2017/000099/1.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.04.2017 року UA100010/2017/00121, UA100010/2017/00122, UA100010/2017/00127, від 31.08.2017 року UA100010/2017/00249, UA100010/2017/00248, UA100010/2017/00250.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Форт-Лайф Україна” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 11494,54грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.В. Смолій