Постанова № 70545962, 22.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2017 року № 826/8298/17

Окружний адміністративний суд м.Києва в складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В ИВ:

До Окружного адміністративного суду м.Києва звернулась ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області (надалі - КДКА Сумської області, відповідач) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що дії відповідача щодо призначення та проведення усного іспиту (другого кваліфікаційного іспиту) є неправомірними.

Відповідачем на адресу суду подано письмові заперечення в яких просив суд відмовити в задоволенні позову з підстав його не обґрунтованості.

В судовому засіданні відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням КДКА Сумської області від 28.10.2016 року №11, ОСОБА_1 допущено до складання кваліфікаційного іспиту для отримання свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Повідомленням про допуск до здачі кваліфікаційних іспитів ОСОБА_1 сповіщено про те, що письмовий іспит призначено на 8 годину 20.01.2017 року в приміщенні КДКА Сумської області за адресою: м.Суми, вул.Петропалівська, 68.

Протоколом №1 від 20.01.2017 року засідання кваліфікаційної палати КДКА Сумської області, ОСОБА_1 визнано такою, що успішно склала письмовий іспит та допущена до усного іспиту.

Протоколом №9 від 26.05.2017 року засідання кваліфікаційної палати КДКА Сумської області, ОСОБА_1 визнано такою, що не склала кваліфікаційний іспит та відмовлено у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.

Позивач вважає призначення та проведення усного кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва протиправною, в зв'язку з чим оскаржено зазначені дії до суду.

Проаналізувавши наявні в адміністративній справі матеріали справи, надані пояснення сторін, судом встановлено наступне.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI (надалі - Закон №5076-VI), адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №5076-VI, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Порядок складання кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджується Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.

Рішенням Ради адвокатів України №270 від 17.12.2013року затверджено Порядок допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядок складання кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (надалі - Порядок).

Відповідно до пункту 9 розділу 4 Прядку, кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.

Згідно пункту 10 розділу 4 Порядку, кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури на основі Програм складення кваліфікаційного іспиту формують та затверджують рішенням КДКА екзаменаційні білете, кожний з яких підписується головою КДКА та затверджується печаткою КДКА.

Для складення письмового та усного іспитів формуються та використовуються окремі екзаменаційні білети (екзаменаційні білети для складення письмового іспиту та екзаменаційні білети для складення усного іспиту).

На виконання письмової роботи та для підготовки до усної відповіді особі надається час, який повинен становити не менше двох годин та не повинен перевищувати шести годин для кожної частини іспиту. У випадку, коли письмовий іспит триває понад чотири години, усний іспит може бути призначений комісією на іншу дату (п.12 розділу 4 Порядку).

Згідно п.13.1 розділу 4 Порядку письмовий іспит складається першим.

Оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів (п.13.9 розділ 4 Порядку).

Пунктом 13.12 розділу 4 Порядку визначено, що особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит.

До складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит (п.14.1 розділу 4 Порядку).

Згідно п.14.9 розділу 4 Порядку, особа вважається такою, яка успішно склала усний іспит, якщо за результатами оцінювання вона отримала не менше 45 балів.

Пунктом 14.11 розділу 4 Порядку, особа, яка за результатами оцінювання письмового та усного іспитів отримала у сумі 125 балів і більше, з урахуванням положень пунктів 13.9 і 14.9. цього Розділу, вважається такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит.

Пунктом 1 розділу 5 Поярку встановлено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про допуск/відмову до складення іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту/відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту приймається складом кваліфікаційної палати КДКА відкритим голосуванням простою більшістю голосів та підписується Головою КДКА, головою кваліфікаційної палати та секретарем КДКА.

Як вбачається з матеріалів справи, Протоколом №1 від 20.01.2017 року засідання кваліфікаційної палати КДКА Сумської області, ОСОБА_1 визнано такою, що успішно склала письмовий іспит та допущена до усного іспиту.

Протоколом №9 від 26.05.2017 року засідання кваліфікаційної палати КДКА Сумської області, ОСОБА_1 визнано такою, що не склала кваліфікаційний іспит та відмовлено у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.

Позивач вважає, що проведення усного тестування є протиправним, оскільки Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не перебачено проведення усного тестування, а передбачено лише один кваліфікаційний іспит.

Щодо даного твердження, суд зазначає наступне.

Так, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю необхідно здати кваліфікаційний іспит.

Порядок складання кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджується Радою адвокатів України. Зазначений порядок є чинним та не скасований.

Зі змісту норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме статей 6 та 9, на які посилається позивач, вбачається, що проведення кваліфікаційного іспиту передбачено Порядком, зокрема пунктом 9 розділу 4, яким визначено проведення кваліфікаційного іспиту в два етапи.

Відповідно до ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.В. Смолій