Постанова № 70545428, 16.11.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 листопада 2017 р. Справа № 814/1780/17

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

В С Т А Н О В И В:

Головне Управління Держпродспоживслужба в Миколаївській області звернулась до адміністративного суду з позовом до ДП Очаківське об'єднання санаторно-курортних закладів «ЗАТ Укрпрофоздоровниця ДП ООСКЗ» про застосування та стягнення з відповідача штрафу за п.2 ч.1 ст.64 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.97 №771/97-ВР у розмірі 96000,00 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 10.08.17 спеціалістами Служби було проведено позапланову перевірку ДП Очаківське об'єднання санаторно-курортних закладів «ЗАТ Укрпрофоздоровниця ДП ООСКЗ», під час якої було встановлено факт дії незареєстрованої стаціонарної потужності (їдальні), на якій здійснюється виробництво та обіг харчових продуктів. Відповідно до ст.25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» експлуатація незареєстрованих потужності заборонено. За зазначене правопорушення п.2 ч.1 ст.64 Закону передбачений штраф, який відповідно до вимог ст.65 накладається судом.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що відповідно до вимог ст.25 Закону та Порядку проведення державною реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб'єктам, державна реєстрація лише надає можливість будь-яким особам отримати інформацію стосовно відповідача. Взагалі ця заборона розповсюджується лише на ті підприємства, які розпочали використання потужностей після набрання чинності Законом, а саме з 20.09.15. До підприємств, які працювали на потужностях до прийняття цього Закону, зазначені обмеження не повинні застосовуватися.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

Дочірнє підприємство Очаківське об'єднання санаторно-курортних закладів «ЗАТ Укрпрофоздоровниця ДП ООСКЗ» зареєстровано в якості юридичної особи 14.02.03. Основним видом діяльності підприємства є діяльність лікарняних закладів (основний); діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання.

Свою господарську діяльність підприємство здійснює у м. Очаків, вул. Курортна, 29 санаторій «Очаків».

10.08.17 спеціалісти Головного Управління Держпродспоживслужба в Миколаївській області провели позаплановий захід державного контроля стосовно оператора ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами, а саме перевірку ДП Очаківське об'єднання санаторно-курортних закладів «ЗАТ Укрпрофоздоровниця ДП ООСКЗ» санаторій «Очаків».

Під час перевірки спеціалістами позивача встановлено ряд порушень, а саме виробництво, зберігання харчових продуктів на не зареєстрованих потужностях відповідно до ст.25 Закону України «Про основні принципи та вимоги безпечності та якості харчових продуктів».

10.08.17 начальником Миколаївського міжрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, головним державним інспектором складено протокол про правопорушення у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів стосовно ДП Очаківське об'єднання санаторно-курортних закладів «ЗАТ Укрпрофоздоровниця ДП ООСКЗ» за фактом скоєння правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст.64 Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

15.08.17 відповідачем виконані вимоги припису позивача та зареєстровані потужності за адресою: м. Очаків, вул. Курортна, 29, Миколаївська область за особистим реєстраційним номером r-UA-14-17-238.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.

Державна реєстрація потужностей здійснюється компетентним органом шляхом внесення відповідної інформації до реєстру на безоплатній основі. Потужностям у реєстрі присвоюється особистий реєстраційний номер.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.64 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» виробництво, зберігання харчових продуктів на потужностях, незареєстрованих відповідно до вимог цього Закону, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від двадцяти трьох до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст.65 Закону провадження у справах про порушення законодавства у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів стосовно юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців здійснюється відповідно до вимог цього Закону.

Протокол про правопорушення, передбачені статтею 64 цього Закону, за результатами здійснення заходу державного контролю мають право складати головні державні інспектори або їх заступники.

Протокол про правопорушення, передбачені статтею 64 цього Закону, складається у двох примірниках. Один примірник протоколу вручається оператору ринку або уповноваженій ним особі, другий - зберігається у компетентного органу.

Відповідно до ч.ч.8,9 ст.65 Закону розгляд справ про порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів здійснюється у судовому порядку відповідно до закону.

Заява про правопорушення, передбачені статтею 64 цього Закону, разом з іншими матеріалами надсилається до суду у 15-денний строк з моменту складення протоколу про правопорушення.

Таким чином, відповідно до вищевикладених вимог ч.8 та ч.9 ст.65 Закону, розгляд справ про порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів здійснюється у судовому порядку відповідно до закону.

При цьому, жодним іншим законом не встановлено порядку розгляду таких справ. Відсутній порядок та процесуальна форма розгляду таких справ і у Кодексі адміністративного судочинства України.

Законодавець передбачив у ст.65 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», що розгляд справ про порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів здійснюється судом. При цьому, зазначив, що порядок розгляду судом цих справ визначається законом, але в подальшому будь-якого закону з цього приводу не прийняв, та порядок розгляду цих справ не визначив.

У цьому випадку є класична прогалина у законодавстві, помилка законодавця.

На необхідність дотримання принципу «якості закону» неодноразово звертав увагу Європейський суд з прав людини.

Так, у рішення по справі Круслена від 24.04.90 зазначено, що закон, який надає дискреційне право, має визначати межі здійснення такого права, хоча докладні правила та умови мають міститися в нормах субстантивного права. Проте надання законом виконавчій владі, чи судді нічим не обмеженого дискреційного права, суперечило б принципові верховенства права. Отже, закон має досить чітко визначати межі будь-яких таких повноважень, наданих компетентним органам, а також спосіб їх застосування, щоб забезпечувати належний захист особистості від свавільного втручання.

Положення закону повинні бути передбачуваними та надавати достатньо гарантій проти свавільного застосування (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» від 14 червня 2007 року).

Якість закону пов'язана з достатньою чіткістю встановлення ним тих чи інших обставин, на підставі яких діють державні органи (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волохи проти України» від 2 листопада 2006 року).

У разі наявності прогалин у законодавстві, суд може шляхом розширеного тлумачення, або застосування аналогії права чи закону, вирішити спір у разі необхідності надання повного захисту правам, свободам та інтересам фізичних осіб, правам та інтересам юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Але, суд не може застосувати розширення тлумачення для застосування обмежувального заходу стосовно особи, для розширення повноваження суб'єкта владних повноважень та безпосередньо самого суду. Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Застосування у цьому випадку аналогії чи розширеного тлумачення, призвело б до того, що суд самостійно наділив себе повноваженнями розгляду таких справ, хоча законодавцем це питання не було вирішено.

Це було б порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в частині розгляду справи не «судом встановленим законом» (п.23, п.24 Рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.06).

Головне Управління Держпродспоживслужба в Миколаївській області помилково обрало способом реалізації свого повноваження, передбаченого ст.65 Закону, звернення до адміністративного суду з позовною заявою в порядку ст.104 КАС України.

Суд звертає увагу, що ухвалення адміністративним судом рішення про застосування штрафних санкцій, не лише відсутнє у ч.4 ст.104, ч.2 ст.162 КАС України, а й взагалі суперечить цілям та завданням адміністративного судочинства (ст.1, 2, 6 КАС України), які полягають у захисті прав, свобод і інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно зі змісту ст.65 Закону, можливо дійти висновку, що суд повинен розглянути саме справу про порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, де основним документом є протокол, складений уповноваженою особою, сторонами - особа, яка притягається до відповідальності (правопорушник), особа, яка склала протокол, свідки, понятті та ін.

Таку справу неможливо взагалі розглядати у форматі позовного провадження, де предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, а не склад правопорушення у протоколі.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у позивача відсутнє право вимоги про застосування судом штрафних санкцій до відповідача у адміністративному судочинстві, а за таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 21.11.17

Суддя В.В. Біоносенко