Ухвала суду № 70545010, 22.11.2017, Львівський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

22 листопада 2017 року № 813/4184/17

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Витвицька В.П.,

за участю:

представник позивача ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання представника позивача про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом виробничо-комерційної приватної фірми "Удача і КО" до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішення та картки, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

виробничо-комерційна приватна фірма "Удача і КО" звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці ДФС, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення про визначення коду товару від 06.11.2017 № КТ-UA209000-0316-2017 видане відділом класифіфікації товарів Львівської митниці ДФС;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови № UA209140/2017/10621 виданої за результатами розгляду митної декларації від 09.10.2017 № UA209140.2017.151483;

- зобо'язати Львівську митницю ДФС, митний пост "Північний" здійснити митне оформлення товарів за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_1 вказаному у графі 33 митної декларації від 09.10.2017 № UA209140.2017.151483 та з описом товару, наведеному у графі 31 зазначеної миної декларації.

Представником позивача 16.11.2017 подано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення від 06.11.2017 № КТ-UA209000-0316-2017 про визначення коду товару, яке прийняте відділом класифікації товарів Львівської митниці ДФС до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі.

Клопотання про забезпечення позову мотивоване тим, що митним органом при проведенні процедури митного оформлення відділом класифікації товарів Львівської митниці ДФС прийнято рішення від 06.11.2017 № КТ-UA209000-0316-2017 про визначення коду товару та видано картку відмови № UA209140/2017/10621 про відмову в митному оформлені (випуску) товарів з причини неможливості митного оформлення у зв'язку із необхідністю внесення змін у гр. 31, 33, 40, 44, 47. Відповідно до положення ч. 1 ст. 260 Митного кодексу України на товар оформлено тимчасову митну декларацію № UA 209140/2017/151934. Проте 23.11.2017 ВКПФ «Удача і КО» зобов'язане подати остаточну митну декларацію на вказаний товар. Оскільки на даний момент оскаржене рішення від 06.11.2017 № КТ-UA209000-0316-2017 про визначення коду товару є чинним, тому заявник зобов'язаний здійснити остаточне декларування товару поданого до митного оформлення за кодом товару визначеним оскарженим рішенням відділу класифікації товарів Львівської митниці ДФС. Вказане декларування приведе до збільшення розміру ставки ввізного мита передбаченого за новим кодом товару визначеним відповідно до оскарженого рішення, а також може привести до коригування митної вартості товару поданого до митного оформлення у зв'язку із тим, що митна вартість товарів товарної категорії 3903 визначається на основі аукціонних цін при продажі таких груп товарів. Тобто очевидним у даній ситуації є суттєве збільшення митних платежів, які необхідно здійснити декларанту при митному оформленні вказаного товару. Вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

У судовому засіданні представник позивача клопотання підтримав з мотивів, вказаних в клопотанні.

Представник відповідача щодо клопотання про вжиття заходів забезпечення позову заперечив з підстав викладених у запереченні та просив відмовити у його задоволенні. Зазначає, що позивач фактично просить задовольнити позов без розгляду його по суті, у той час, як така дія вже вчинена, мотувуючи тим, що зупинення дії рішення про визначення коду товару захистить його права від витрат у майбутньому. Звертає увагу, що заходи забезпечення позову вживаються з метою охорони порушених прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не може приймати рішення щодо, можливого порушення у майбутньому прав позивача, а забезпечуючи позов у такий спосіб, суд практично заборонить відповідачу здійснювати свої повноваження, визначенні законодавством.

При постановлені ухвали суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 118 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.

Забезпечення адміністративного позову — це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Частиною 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З припису ч. 1 ст.117 КАС України вбачається, що законодавець встановив три підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є :

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;

3) наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

У п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” від 06.03.2008 № 2, Пленум надав роз’яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Частиною четвертою статті 69 Митного кодексу України визначено право митного органу самостійно класифікувати такі товари у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів.

Відповідно до частини сьомої статті 69 Митного кодексу України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими.

Частиною сьомою статті 25 Митного кодексу України передбачено, що виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю чи в певній частині посадовою особою або органом, що розглядає скаргу.

Таким чином, законодавець передбачив можливість зупинення дії рішення митного органу на час його оскарження з метою недопущення настання негативних наслідків. Правомірність оскаржуваного рішення підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи.

Крім цього відповідач не позбавлений можливості провести відповідні нарахування у майбутньому за наслідками розгляду справи.

Нормами ст. 8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, та застосовує його з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «ОСОБА_3 проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Враховуючи, що для вжиття заходів забезпечення позову досить обгрунтоване припущення про реальну та дійсну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду та зважаючи на це, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі.

Керуючись ст. ст. 117, 160, 165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задовольнити повністю.

Зупинити дію рішення від 06.11.2017 № КТ-UA209000-0316-2017 про визначення коду товару, яке прийняте відділом класифікації товарів Львівської митниці ДФС до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня її отримання до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Костецький Н.В.