Постанова № 70545, 08.08.2006, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2006 р.

Справа № 25/121-06-2953

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Гудимі І.Б.

за участю представників сторін

від позивача: Ельчибекян І.М. (довіреність № 21/17-1 від 03.01.2006 року)

від відповідача: Козирацька І.Л. (довіреність № 1/7-3 від 10.01.2006 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства „Одестеплокомуненерго”

на рішення господарського суду Одеської області від 23.06.2006 року

по справі № 25/121-06-2953

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Одесагаз”, м. Одеса

до Комунального підприємства „Одестеплокомуненерго”, м. Одеса

про стягнення 52 462,32 грн.

В С Т А Н О В И В:

28.03.2006 року Відкрите акціонерне товариство „Одесагаз” (далі по тексту –позивач) звернулося до господарського суду Одеської з позовною заявою до Комунального підприємства „Одестеплокомуненерго” (далі по тексту –відповідач), в якій просило зобов'язати відповідача не перешкоджати затвердженню підписаної мирової угоди між сторонами у господарському суду Одеської області та зобов'язати відповідача виконати умови мирової угоди по справі № 25-23/215-03-7156.

ВАТ „Одесагаз” свої позовні вимоги уточнював 12.05.2006 року, 22.05.2006 року, 29.05.2006 року та остаточно 14.06.2006 року, в яких просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 52 462,32 грн., що складається із 38 376,72 грн. індексу інфляції та 14 085,60 грн. 3 % річних за час прострочення сплати боргу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.06.2006 року (суддя Малярчук І.А.) позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Одесагаз” до Комунального підприємства „Одестеплокомуненерго” задоволені в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 52 462,32 грн., що складається із 38 376,72 грн. індексу інфляції та 14 085,60 грн. 3 % річних, 524,62 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, КП „Одестеплокомуненерго” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на незаконність і необґрунтованість винесеного рішення, порушення та невірне застосування норм матеріального і процесуального права, а саме Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний кодекс України, Закон України „Про виконавче провадження”.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник в судовому засіданні просив суд залишити рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Одеської області від 31.01.2004 року по справі № 25-23/215-03-7156 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Одесагаз” до Комунального підприємства „Одестеплокомуненерго” позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 740 456,80 грн., що складалося із 242 814,63 грн. заборгованості за поставку природного газу, 28 121,89 грн. заборгованості по оплаті послуг за транспортування газу, 467 702,28 грн. пені за прострочення виконання грошових зобов'язань, 1 700 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.2004 року рішення господарського суду Одеської області від 31.01.2004 року по справі № 25-23/215-03-7156 залишено без змін.

12.08.2004 року господарський суд Одеської області на виконання рішення господарського суду Одеської області від 31.01.2004 року по справі № 25-23/215-03-7156 видав відповідний наказ.

18.11.2004 року Першим відділом державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Одесі було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу № 25-23/215-03-7156, виданого 12.08.2004 року господарським судом Одеської області про стягнення з КП „Одестеплокомуненерго” на користь ВАТ „Одесагаз” 740 456,80 грн.

КП „Одестеплокомуненерго” сплатило ВАТ „Одесагаз” частину заборгованості в розмірі 272 754,52 грн. (основний борг), а на залишок боргу –467 702,28 грн. (пеня) між сторонами досягнута домовленість –підписана так звана мирова угода, згідно із якою відповідач зобов'язався помісячно погасити залишок заборгованості.

02.02.2006 року ВАТ „Одесагаз” направило на адресу КП „Одестеплокомуненерго” заяву про затвердження мирової угоди та лист, із якого вбачається, що відповідачу запропоновано підписати зазначену заяву та у строк до 20.02.2006 року направити її разом із мировою угодою до господарського суду Одеської області або до ВАТ „Одесагаз”.

КП „Одестеплокомуненерго” заяву про затвердження мирової угоди не підписало, в зв'язку із чим, на думку, ВАТ „Одесагаз” його права та законні інтереси порушені, а саме не підписання відповідачем звернення до господарського суду Одеської області щодо затвердження мирової угоди по справі № 25-23/215-03-7156 перешкоджає виконанню рішення суду.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до місцевого господарського суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Судова колегія не погоджується з доводами та вимогами позивача, висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно із статтею 78 Господарського процесуального кодексу України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Матеріалами справи встановлено, що ніяких письмових заяв про затвердження мирової угоди до господарського суду не надходило, а тому і затвердження мирової угоди господарським судом не відбулося, із чого випливає, що позивач не мав ніяких правових підстав для звернення до суду з вимогою про зобов'язання відповідача не перешкоджати затвердженню підписаної мирової угоди між сторонами у господарському суду Одеської області та зобов'язання відповідача виконати умови мирової угоди по справі № 25-23/215-03-7156.

Крім того, судова колегія вважає, необґрунтованими та безпідставними уточненні вимоги позивача та висновки місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 38 376,72 грн. індексу інфляції та 14 085,60 грн. 3 % річних за час прострочення сплати боргу, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення.

ВАТ „Одесагаз” у своїх уточненнях до позовних вимог просило стягнути з відповідача 38 376,72 грн. індексу інфляції та 14 085,60 грн. 3 % річних за час прострочення сплати боргу, але як встановлено матеріалами справи, основний борг в сумі 272 754,52 грн. був погашений відповідачем, а індекс інфляції та 3 % річних нараховано позивачем на суму пені, що протирічить вимогам статті 625 Цивільного кодексу України, а тому і вимоги позивача в цій частині є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, згідно із постановою начальника Першої державної виконавчої служби у Київському районі м. Одеси від 23.06.2006р., яка була надана суду апеляційної інстанції, виконавче провадження № В-12/230 по виконанню наказу господарського суду Одеської області № 25-23/215-03-7156 від 12.08.2004 року про стягнення з КП „Одестеплокомуненерго” на користь ВАТ „Одесагаз” 740 456,80 грн. закінчено, в зв'язку із погашенням боржником боргу в повному обсязі в строк, встановлений для добровільного виконання рішення.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 23.06.2006 року не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати відповідача по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Одестеплокомуненерго” задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 23.06.2006 року по справі № 25/121-06-2953 скасувати. В позові відмовити.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Одесагаз” (65003, м. Одеса, вул. Одарія,1, р/р 260091552 ОФ АК „Укргазбанк”, МФО 328759, код ЄДРПОУ 03351208) на користь Комунального підприємства „Одестеплокомуненерго” (65101, м. Одеса, вул. Варненська,27, р/р 26035216901 в АКБ „Морський транспортний банк” м. Іллічівськ, МФО 328168, код 31506394) 263 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказів за постановою доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров