Постанова № 70544912, 20.11.2017, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2017 року Справа № 813/2797/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Грень Н.М.,

суддя Кухар Н.А.,

суддя Хома О.П.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.,

представник позивача ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2,

представник третьої особи ОСОБА_3,

третя особа ОСОБА_4,

представник третьої особи ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівська міська рада, Департамент містобудування Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_6 (далі – позивач, ОСОБА_6М.) з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі – відповідач, Інспекція), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Львівська міська рада, Департамент містобудування Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_4, в якому, просить визнати протиправним та скасувати рішення №30 від 21.06.2017 року головного інспектора будівельного нагляду відділу за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурної інспекції у Львівській області про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Козацька,11 у м.Львові на реконструкцію з розширенням гр.ОСОБА_6 нежитлових приміщень сараю (під. літ.Б-1) за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху під житловий будинок, які затверджені наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 10.04.2014 року №118 за безпідставністю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду №698, оскільки в акті перевірки не зазначено жодних порушень у видачі містобудівних умов та обмежень, жодного протоколу та припису винесено не було. Виявлені порушення у видачі містобудівних умов та обмежень є надумані та безпідставні. Зазначено, що єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Звернув увагу суду, що будинок уже збудовано на підставі діючих містобудівних умов та обмежень, а тому на даний момент містобудівні умови та обмеження втратили чинність.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у письмовому запереченні /Т.І. а.с.82-86/. Вважає дії та рішення посадових осіб Інспекції законними та обґрунтованими, а покликання позивача безпідставними. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи, Департаменту містобудування Львівської міської ради, вважає дії посадових осіб департаменту з приводу видачі містобудівних умов та обмежень законними та обґрунтованими, а рішення Інспекції про скасування дії містобудівних умов та обмежень незаконними. Просив задовольнити позов повністю.

Третя особа, ОСОБА_4, та її представник в судовому засіданні проти позову заперечили повністю, дії та рішення посадових осіб Інспекції вважають законними та обґрунтованими, а позовні вимоги безпідставними. Просили відмовити у задоволенні позову.

Суд заслухав пояснення представників сторін та третіх осіб, з’ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об’єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

Головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, відповідно до наказу від 07.06.2017 року №870 на підставі довідки про результати документальної перевірки від 31.05.2015 року та направлення на проведення позапланової перевірки від 09.06.2017 року №30-мб/пз проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Департаментом містобудування Львівської міської ради, за результатами чого складено акт, за результатами якої складено акт №05-1338 від 20.11.2015 року /Т.І а.с.11/.

За результатами перевірки головними інспекторами прийнято рішення №30-мб від 21.06.2017 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Козацька,11 у м.Львові на реконструкцію з розширенням гр.ОСОБА_6 нежитлових приміщень сараю (під. літ.Б-1) за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху під житловий будинок, які затверджені наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 10.04.2014 року №118.

Встановлено, що відповідні містобудівні умови та обмеження прийнято з порушенням вимог абз. 2 п. 2.1 п. 2.2, п.п. ґ, д, е п. 3.4, п. 3.1, п. 3.7 «Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109 та з порушенням п. 5 ст. 29 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» /Т.І а.с.12/.

Вважаючи рішення безпідставним та таким, що порушує його права та інтереси, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів, згідно з ч. 2 цієї ж статті, можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначає Закон України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 р. №687-XIV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Частиною 1 ст. 10 цього Закону передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно частини 2 цієї статті, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені ст. 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі – Закон №3038-VI).

Частиною 1 ст. 6 Закону №3038-VI передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю, до яких, у відповідності до частини третьої цієї статті, належать структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

В розумінні ч. 2 ст.41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд – сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України прийнято постанову №553 від 23.05.2011 року, якою затверджено Порядок здійснення державного архітектурно будівельного контролю, п. 2 якого передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об’єкта будівництва.

Відповідно до п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 19.08.2015 року №698 (далі – Порядок 698) позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції.

Відповідно до п. 3 Порядку №698 основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

Якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення. Інформація про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції (п. 32 Порядку № 698).

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку звернення до адміністративного суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З пояснень сторони відповідача судом встановлено, що:

- порушення вимог п. 2.2 Порядку видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Мінрегіону від 07.07.2011 року №109 (далі – Порядок 109) полягало у відсутності викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

- порушено вимоги п.п. ґ, д, е п. 3.4 Порядку 109 в частині повноти даних щодо конкретних положень нормативних розрахунків із вмістом цифрових показників, для можливості визначення відповідності проектних рішень містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, передбачених ч. 2 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності;

- порушення вимог п. 3.1, п. 3.7 Порядку 109 полягало у відсутності графічної частини, тобто не дотримано вимоги щодо складу містобудівних умов та обмежень;

- порушення вимог п. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 2 п. 2.1 Розділу ІІ Порядку 109 полягало у недотриманні 7-денного строку видачі містобудівних умов та обмежень /Т.І а.с.163/.

Таким чином, відповідач обґрунтував свої повноваження з приводу проведення перевірки, складення акта та можливості скасування рішення об’єкта нагляду, яким порушено вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Суд зважає на покликання позивача в частині встановлення порушення щодо недотримання департаментом міської ради 7-денного строку видачі містобудівних умов та обмежень та погоджується, що порушення строку видачі не робить автоматично незаконними містобудівні умови та обмеження. Однак, в силу недоведеності стороною позивача відсутності інших порушень допущених департаментом при видачі містобудівних умов та обмежень, суд вважає рішення відповідача законним та обґрунтованим.

Необхідно, також, звернути увагу сторони позивача на те, що відповідачем скасовано дію містобудівних умов та обмежень виданих з порушеннями допущеними саме департаментом Львівської міської ради, а не позивачем. Тому суд не досліджує питання законності проведеного позивачем будівництва та відповідності його державним стандартам, нормам та правилам, оскільки такі виходять за межі предмету позову.

Покликання сторони позивача на те, що відмова у видачі містобудівних умов та обмежень можлива лише у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні суд до уваги не бере, оскільки предметом розгляду у даній справі є не факт невидачі містобудівних умов та обмежень, а власне видача їх з порушеннями.

Так само, будівництво не можна вважати завершеним без підтвердження цього факту відповідною стадією, а тому суд не бере до уваги покликання сторони позивача щодо нечинності містобудівних умов та обмежень.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість дій і рішень відповідача та безпідставність позовних вимог, а відтак, у задоволені адміністративного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати понесені позивачем у разі відмови у задоволені позову поверненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в :

1.У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя Грень Н.М.

Суддя Кухар Н.А.

Суддя Хома О.П.

Повний текст постанови складено та підписано 27.11.2017 року.