Постанова № 70544598, 27.11.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у порядку скороченого провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1, відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівлі та приміщень кафе, продовольчого торгівельного павільйону, адміністративних приміщень за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Доватора, 27а ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначених об'єктів.

В обґрунтування позову зазначено, що проведеною перевіркою встановлені порушення, які були виявлені ще у 2012 році та на момент проведення перевірки усунені не були, у зв'язку із чим вжиття заявлених заходів реагування є повністю обґрунтованим, а подальша робота підприємства із виявленими порушеннями пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Позивачем також заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що адміністративний позов подавався позивачем до суду з дотриманням строку встановленого абз.2 ч.2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, але через несплату судового збору був неодноразово повернутий.

Зважаючи на те, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є бюджетною організацією та на момент подачі і розгляду позовної заяви не мало змоги сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі в зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом на 2016 рік. Позивач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову.

Беручи до уваги практику Верховного суду України, а саме ухвалу від 25.02.2016 року по справі № 826/16796/14 у якій зазначено, що обмежене фінансування державної установи може бути визнано поважною причиною несплати судового збору та підставою для відстрочення його сплати і відкриття провадження у справі.

Суд дійшов висновків, що причини пропуску строку звернення позивачем до суду є поважними та обґрунтованими, отже відповідно до статей 102, 107 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений строк підлягає поновленню.

Згідно із п. 5 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

За таких обставин, дана справа підлягає розгляду в порядку скороченого провадження.

Ухвалою суду від 19.10.2017 року за даним позовом відкрито скорочене провадження, про що на адресу сторін направлені копії відповідної ухвали.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Відповідач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом повідомлявся належним чином шляхом направлення на адресу, зазначену в позові ухвали про відкриття скороченого провадження, однак 07.11.2017 року до суду повернувся конверт у зв'язку із неврученням та закінченням терміну зберігання, що у відповідності до положень ч. 8 ст. 35 КАС України вважається належним повідомленням.

Отже, відповідачем не надано до суду ні письмових заперечень проти позову, ні доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Таким чином, справу розглянуто за наявними у ній доказами.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити виходячи з наступного.

З матеріалів справи втдно, що у період з 21.07.2016 по 29.07.2016 року, відповідно до наказу від 17.06.2016 року №19, посвідчення на перевірку від 07.07.2016 року №255/02-7-16, посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено планову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Доватора, 27а, а саме: будівлі та приміщень кафе, продовольчого торгівельного павільйону, адміністративних приміщень, за результатами якої складений акт №28.

Ступінь ризику суб'єкта господарювання з урахуванням значення прийнятного ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки - високий.

В ході перевірки позивачем встановлено, що об’єкт відповідача – кафе та продовольчій торгівельний павільйон, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Доватора, 27а, експлуатується з порушенням норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей, а саме:

- відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки. Відповідно до п.2 ст. 57 Кодексу Цивільного захисту України початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб’єктом господарювання об’єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб’єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки. Перевіркою встановлено, що суб’єктом господарювання на об’єкт, що він розпочав використовувати, не складено декларацію відповідності матеріально-технічної бази;

- на об’єкті інструкцією не встановлено протипожежний режим, який включає:

порядок утримання шляхів евакуації;

визначення спеціальних місць для куріння;

порядок застосування відкритого вогню;

порядок використання побутових нагрівальних приладів;

правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території;

порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі;

порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту;

порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки електоспоживачів, застосування засобів пожежогасіння;

послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки;

- в усіх приміщеннях будівлі з’єднання жил проводів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. При порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, тобто не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров’ю людей;

- експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго 25.07.2006 N9 258 України від 25 липня 2006 року №258, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09 січня 1998 року №4, а саме: холодильне обладнання не заземлено;

- здійснення реконструкції приміщень без відповідної проектної документації, відсутність вільних та самостійних евакуаційних шляхів, що перешкоджає своєчасній евакуації людей, та в свою чергу, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров’ю людей;

- не виконано заміри опру ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, а саме: замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ. При не проведенні замірів опру ізоляції силової та освітлювальної електромережі унеможливлюється визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров’ю людей;

- не розроблено і не вивішено на видимих місцях на шляхах евакуації плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі. Відсутність планів (схем) евакуації людей на випадок пожежі призводить до затримки або невірного напрямку евакуації, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров’ю людей;

- не обладнано системою протипожежного захисту а саме: системи пожежної сигналізації, системи оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей. Відсутність автоматичної системи пожежогасіння та автоматичної пожежної сигналізації призведе до пізнього виявлення пожежі, в зв’язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв’язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей, що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;

- будівлі не забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованими у міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153. Відсутність первинних засобів пожежогасіння унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров’ю людей.

В акті перевірки №28 від 29.07.2016 року зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 від підписання акту відмовився. Акт надіслано відповідачу поштою.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частиною 5 статті 4 Закону визначено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Частинами 6, 7 ст.7 Закону передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до п.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб’єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб’єктів господарювання.

Відповідно до підпунктів 1, 2, 4, 8, 13, 19, 21, 22, 23 пункту 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, на суб’єкта господарювання покладається обов’язок:

- забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об’єктах суб’єкта господарювання;

- забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту;

- організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб’єкта господарювання;

- здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки;

- здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

- розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання;

- забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки;

- утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням;

- здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Суд звертає увагу, що на момент проведення даної перевірки відповідачем не були усунені порушення виявлені під час попередньої планової перевірки, за результатами якої позивачем був складений припис від 13.11.2012 року про усунення порушень вимог законодавства та встановлено терміни усунення порушень до 14.12.2012. Керівництвом Відповідача припис не було оскаржено, суб’єкт господарювання погодився з виявленими порушеннями та строками їх усунення. Не зважаючи на обов’язковість виконання припису, зазначені в ньому порушення так і не були усунуті з 2012 року, що підтверджується актом перевірки № 28 від 29.07.2016 року. Отже, не усунення виявлених порушень носить систематичний характер.

Підстави для застосування заходів реагування мають бути підтверджені та існувати на день винесення судового рішення.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач усунув порушення, викладені в акті перевірки № 28 від 29.07.2016 року з питань додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що об’єкти відповідача – будівля та приміщення кафе, продовольчий торгівельний павільйон, адміністративні приміщення, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Доватора, 27а експлуатуються з порушенням норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи, що з боку відповідача має місце недотримання вимог пожежної та техногенної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими, нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об’єктів - будівля та приміщення кафе, продовольчий торгівельний павільйон, адміністративні приміщення, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Доватора, 27а , шляхом заборони експлуатації та зобов’язання зупинити експлуатацію вищезазначених об’єктів, підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача, що останній не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 86, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об’єктів, а саме: будівля та приміщення кафе, продовольчого торгівельного павільйону, адміністративних приміщень, розташованих за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Доватора, 27а, до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов’язання зупинити експлуатацію вищезазначених об’єктів.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.