Постанова № 70544467, 13.10.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2017 р. Справа № 804/6164/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Букіної Л.Є., судді - Бондар М.В., Врона О.В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» (далі - позивач, ТОВ «АЛЛО») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - відповідач, Держпродспоживслужба), у якому просить скасувати рішення від 01.09.2017 року № 0007 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, передбаченого ч. 3 ст. 7 Закону України «Про рекламу».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно прийнято оскаржене рішення, оскільки позивачем не допущено порушення законодавства про рекламу.

У судове засідання представники сторін не прибули, надали клопотання про розгляд справи без їх участі.

З урахуванням неявки сторін та заявлених клопотань, відповідно до вимог статей 122 та 41 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представником відповідача направлено суду письмові заперечення проти позову, згідно яких позивачем порушено ч. 3ст. 7 , п. 2 , п. 4 ч. 1 чт. 8 Закону України «Про рекламу», ч. 2 Порядку накладення штрафів з порушенням законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693, оскільки в рекламі вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками статі та використовувати засоби і технології, які діють на підсвідомості споживачів реклами. Тому, на думку представника відповідача, позивача правомірно притягнуто до відповідальності за порушення вимог ч. 1 ст. 8 Закону України «Про рекламу», ч. 2 Порядку накладення штрафів з порушенням законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із такого.

Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає та регулює Закон України «Про рекламу».

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про рекламу» реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про рекламу» розповсюджувачі реклами не можуть поширювати рекламу, якщо відповідно до законодавства види діяльності або товари, що рекламуються, підлягають обов'язковій сертифікації або їх виробництво чи реалізація вимагає наявності відповідних дозволу, ліцензії, а рекламодавець не надав розповсюджувачу реклами копії таких сертифіката, дозволу, ліцензії, засвідчених у встановленому порядку.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року №667, основними завданнями Держпродспоживслужби є, зокрема: реалізація державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері; здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами.

Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження (п.4 Положення №667).

Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області є територіальним органом Держпродспоживслужби та діє в межах повноважень, визначених Положенням про Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, затвердженим наказом Держпродспоживслужби від 06.07.2017 року №534.

Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області на підставі звернень щодо розміщення на центральних вулицях міста біля шкіл, садочків зображень оголених тіл жінок 07.06.2017 року встановлено зі здійсненням фото-фіксації факт розміщення позивачем реклами, що на думку відповідача, порушує основні принципи реклами та загальні вимоги до реклами.

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693 (далі Порядок №693).

Згідно п.9-14 Порядку №693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою, зокрема Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення.

Протокол розглядається у місячний строк.

За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.

До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи.

Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.

Посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу:

перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження;

отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу;

готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.

Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Порядок накладення штрафу позивачем не оскаржується.

Відповідно до ч.2 статті 26 Закону України «Про рекламу» на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Судом встановлено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області направлено позивачу лист-вимогу від 25.05.2017 року № 01/1675 про надання до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області установчих, дозвільних та правовстановлюючих документів, вартості розповсюдженої реклами (а.с.9).

Листом від 26.06.2017 року вих. № 455 позивачем надано документи, а саме: копія свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Алло»; копія договору на розміщення зовнішньої реклами№ 252/09 від 01.07.2009 року з ТОВ «Мега-Поліс-Плюс», згідно якого здійснюється розміщення зовнішньої реклами; інформація про вартість розповсюдження реклами: довідка вих.№ 456 від 26.06.2017 року та пояснення, згідно позивач заперечував факт порушення законодавства про рекламу.

Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області проведено засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, за результатами якої складено протокол № 16 від 27.07.2017 року.

Згідно вказаного протоколу встановлено, що 07.06.2017 року позивачем здійснено порушення законодавства про рекламу, а саме: на білборді по вул. Хмельницьке шосе б. 72, м. Вінниці, розміщено рекламу, що порушує принципи реклами та загальні вимоги до реклами реклама не повинна мати зображень, які порушують етичні, моральні норми, нехтують правила непристойності, та вміщує твердження, які є дискримінаційними за ознаками статі, використані засоби і технології, які діють на підсвідомість споживачів.

Вказане є порушенням вимог ч.3 ст. 7, ч. 2 ст.8 Закону України «Про рекламу». Проте, у листі-вимозі Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 25.05.2017 року № 01/1675 зазначалось лише про порушення вимог ч.3 ст. 7 Закону України «Про рекламу» (а.с.9).

У протоколі засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, від 27.07.2017 року № 16 Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області посилається на лист Вінницької обласної державної адміністрації від 07.07.2017 року № 01/2143 щодо надання висновку Експертної ради з питань запобігання та протидії дискримінації за ознакою статі, згідно якого реклама ТМ «Алло» визнана дискримінаційною та такою, що порушує положення Закону України «Про рекламу», ст. 5 Стандарту «Недискримінаційна реклама за ознакою статі» СОУ 21708654-002-2011 (п. 5.1.1,п.5.5.2.2,5.2.4,5.2.7), який зареєстрований Державним підприємством «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (зареєстровано 30.07.2012 року №3259575212249), який декларує основні критерії визначення дискримінаційної або недискримінаційної реклами за ознакою статі, а саме: на вказаному рекламному блоці ТМ «Алло» присутнє зображення жінок, які позують, та на яких мало одягу, а також двозначні вирази і візуалізацію; містить гендерні стереотипи та чинить негативний вплив на процес соціалізації засвоєння культурних зразків поведінки, демонстровані у рекламі, як зразок для наслідування та соціальну норму, значущість якої підтверджується авторитетом засобів масової інформації. Зображення жінки презентує жінку як сексуальний обєкт, що є доступним у всіх значеннях цього слова; реклама вважається дискримінаційною та порушує добросовісну маркетингову практику, якщо зображає жінку як сексуальний обєкт, демонструє оголене тіло, що немає жодного відношення до споживання рекламованого продукту, що має місце в рекламі ТМ «Алло».

Зазначені у протоколі порушення є порушенням вимог ч.3 ст. 7, ч. 2 ст.8 Закону України «Про рекламу». Проте, у листі-вимозі Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 25.05.2017 року № 01/1675 зазначалось лише про порушення вимог ч.3 ст. 7 Закону України «Про рекламу» (а.с.9).

В наданих поясненнях від 02.08.2017 року до протоколу № 16 від 27.07.2017 року позивач не погоджується з висновками, викладеними у протоколі № 16, оскільки зроблені в ньому висновки на підставі стандартів, розробленими іншими субєктами господарювання, рішення яких не має обовязкової юридичної сили для третіх осіб. Крім того, організації, що розробляли даний стандарт не має владних повноважень та, відповідно, їх рішення несуть обовязок для тих, хто дає свою згоду на застосування стандартів.

Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів прийнято Рішення від 01.09.2017 року№ 0007 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами та накладено на рекламодавця - ТОВ «Алло» штраф у розмірі 17 000 грн.

Вказане рішення мотивовано тим, що зовнішня реклама мобільних телефонів містить зображення, яке порушує етичні, моральні норми, нехтує правилами пристойності, чим порушено вимоги ч.3 статті 7 Закону України «Про рекламу».

Щодо посилань відповідача на порушення ТОВ «Алло» Стандарту «Недискримінаційна реклама за ознакою статі» - СОУ 21708654-002-2011 суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» органи, установи та організації, наділені повноваженнями у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Органами, установами та організаціями, наділеними повноваженнями у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, є: Верховна Рада України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Кабінет Міністрів України; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, визначені в їх складі уповноважені особи (координатори) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; об'єднання громадян.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, організації та установи, об'єднання громадян сприяють збалансованому представництву статей в управлінні та прийнятті рішень. Для досягнення мети цього Закону у своїй діяльності вони можуть застосовувати позитивні дії.

Експертна рада з питань запобігання та протидії дискримінації за ознакою статі, на висновок якої посилається Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, створена наказом Департаменту соціальної та молодіжної політики облдержадміністрації, відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Засідання Експертної ради з питань запобігання та протидії дискримінації за ознаками статі, де реклама ТОВ «АЛЛО» визнана дискримінаційною та такою, що порушує Стандарт «Недискримінаційна реклама за ознакою статі» СОУ 21708654 -002-2011, проведено 20.07.2017 року.

Відповідно до Стандарту організацій України «Недискримінаційна реклама за ознакою статі» (СОУ 21708654 -002-2011), що зареєстрований Державним підприємством «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості (ДП УкрДНЦ)», який зареєстрований 30.07.2012 року № 3259575212249, передбачено, зокрема:

п. 5.2.2 забороняється пропагування у рекламі культу насильства і жорстокості, розповсюдження порнографії та інформації, що принижує людську гідність і завдає шкоди моральному добробуту дитини;

п. 5.2.4 варто уважно підходити до використання відомих та авторитетних особистостей з метою рекламування продукції, послуг тощо, оскільки це може сприяти створенню помилкового враження щодо соціальних та ґендерних стереотипів у соціалізації дитини. Використання відомих особистостей може посилювати стереотипи, засновані на висловлених особистих схваленнях, певних ідеях, реальному досвіді і переконаннях, які, однак, можуть не відповідати позитивним нормам та суспільним очікуванням;

п. 5.2.7 реклама не повинна включати заяви та візуальні презентації, які можуть негативно впливати або порушувати норми суспільної культури і моралі, що вважаються загальновизнаними більшістю споживачів (читачів, глядачів, покупців, відвідувачів тощо) рекламного продукту у даному суспільстві;

п. 5.2.8 реклама вважається дискримінаційною за ознакою статі та порушує добросовісну маркетингову практику, якщо:

а) реклама зображує чи описує жінку або чоловіка як прикрасу чи сексуальний об'єкт, включає натяки на статеві стосунки та сексуальність людей, які нічим не повязані з рекламованим продуктом, та не мають прямих асоціацій зі споживанням рекламованого продукту, товару, послуг тощо; порушення посилюється, якщо сексуальність людини зображується чи описується принизливо, зневажливо, наклепницьким чином (для людської гідності) через мову, позування, вербальні або невербальні натяки тощо);

б) реклама вважається дискримінаційною за ознакою статі та порушує добросовісну маркетингову практику, якщо вона стверджує або натякає, що роль однієї статі у соціальному, економічному і культурному житті нижча, ніж іншої.

В сфері застосування вищезазначених стандартів зазначено, що цей Стандарт поширюється на різні види, форми та засоби реклами, у тому числі засоби масової інформації, які впливають на формування суспільного ставлення та моделей соціо - економічних відносин та цей Стандарт призначено для органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, які розробляють, експортують, перевіряють чи застосовують стандарти.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про стандартизацію» стандарт - нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.

Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України «Про стандартизацію» національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обовязковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються технічні регламенти, стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови.

Застосування стандартів, кодексів усталеної практики чи їх окремих положень є обов'язковим для: суб'єктів господарювання, якщо обовязковість застосування стандартів чи кодексів усталеної практики установлено нормативно-правовими актами; учасників угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти чи кодекси усталеної практики; виробника чи постачальника продукції, якщо він склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів у її маркуванні.

Отже, враховуючи викладене, висновки засідання Експертної ради з питань запобігання та протидії дискримінації за ознакою статі та норми Стандарту організацій України «Недискримінаційна реклама за ознакою статі», на які посилається відповідач у своїх запереченнях, носять рекомендаційний характер та не є обовязковими для виконання позивачем.

Відповідно до п.15 Порядку №693 з метою з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, Головою Держспоживінспекції, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками може бути призначена експертиза. Проте, відповідач таким правом не скористався.

Суд звертає увагу, що оскаржуваним Рішенням позивача притягнуто до відповідальності саме за порушення ч.3 ст. 7 Закону України «Про рекламу», а тому посилання представника відповідача на порушення позивачем вимог ч.2 ст. 8 Закону України «Про рекламу» є безпідставним.

Під час розгляду справи відповідачем не доведено, що реклама ТОВ «АЛЛО» містить інформацію та зображення, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності, а тому суд дійшов висновку про протиправність оскарженого рішення та його скасування.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1600,00 грн. та заявлено клопотання про стягнення судового збору на користь позивача.

На підставі ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати здійснені та документально підтверджені зі сплати судового збору підлягають присудженню на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати Рішення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 01.09.2017 року № 0007 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 17000 грн.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів здійснені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Судді ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3