Ухвала суду № 70544415, 10.11.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКУРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі Виноградовій Т.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" про визнання дій протиправними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Поліс" про:

- визнання протиправними дії приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 щодо здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме магазин промислових товарів, розташований за адресою: м. Херсон, вул. І.Кулика, буд. 137-в, за ТОВ "Фінансова Компанія "Поліс";

- визнання протиправним рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" від 01.11.2016 року №32163427, яким проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме магазин промислових товарів, розташований за адресою: м. Херсон, вул. І.Кулика, буд. 137-в, за ТОВ "Фінансова Компанія "Поліс" та скасування його.

За клопотанням позивача, ухвалою суду до участі у справі залучено другого відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне:

- 23.08.2007 року між ВАТ «ВТБ ОСОБА_3» та ФОП ОСОБА_1, що діяла в якості майнового поручителя за виконання зобов’язань ОСОБА_5, укладено договір іпотеки №ДІ-1, за умовами якого забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором №25.30-12/07-СК від 21.07.2011 року позивач передає в іпотеку нерухоме майно, а саме магазин промислових товарів, розташований за адресою м. Херсон, вул. І.Кулика, буд.137-в.;

- в лютому 2017 року позивач дізналась про те, що 27.11.2015 року між ПАТ «ВТБ ОСОБА_3» та ТОВ «ФК «Поліс» укладено договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави;

- 01.11.2016 року відповідачем-1 за заявою ТОВ «ФК «Поліс» було прийнято рішення про державну реєстрацію прав власності на вищевказане іпотечне майно за ТОВ «ФК «Поліс» (як іпотекодержателя);

- позивач вважає, що державна реєстрація за ТОВ «ФК «Поліс» права власності на магазин промислових товарів здійснена з порушенням вимог чинного законодавства, а тому рішення від 01.11.2016 року про реєстрацію права власності є протиправним та підлягає скасуванню.

Позивач та представник позивача позов підтримали, просили суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач-1 та представник відповідача-2 в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник третьої особи підтримав надані ним заперечення та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши письмові докази та заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, судом встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.04.2005 №219, яке видана Херсонською міською радою, приватний підприємець ОСОБА_1 була власником магазину промислових товарів за адресою: 73000, Херсонська область, місто Херсон, вул. Кулика І, буд. 137в.

Між ВАТ «ВТБ ОСОБА_3» та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №ДІ-1 від 23.08.2007 року, за умовами якого іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку нежиле приміщення – магазин промислових товарів, що знаходиться за адресою: 73000, Херсонська область, місто Херсон, вул. Кулика І, буд. 137в.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна 01.11.2016 року о 20:31:18 внесено запис про право власності №17217471, підставою якого стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32163427 від 01.11.2016 року, яке прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4.

За вищевказаним рішенням право власності на нерухоме майно за адресою: 73000, Херсонська область, місто Херсон, вул. Кулика І, буд. 137в перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс».

16.02.2017 року Херсонським міським судом відкрито провадження у цивільній справі №766/2777/17 за позовною заявою ОСОБА_6, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про захист права власності та визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав і обтяжень від 01.11.2016 року, яким проведено державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення – магазин промислових товарів, що знаходиться за адресою: місто Херсон, вул. Кулика І, буд. 137в.

В судовому засіданні позивач та представник позивача пояснили, що дійсно в провадженні Херсонського міського суду перебуває вищезазначена цивільна справа №766/2777/17 та провадження у ній ще триває.

Таким чином, станом на час розгляду цієї адміністративної справи є невирішений цивільно-правовий спір за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, який випливає зі спору про право власності на підставі договірних відносин та має другу позовну вимогу, яка є однорідною до позовної вимоги у цій адміністративній справі.

Вирішуючи питання щодо закриття провадження у справі суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» визначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Таким чином, обставини, встановлені під час судового розгляду даної справи, у своїй сукупності свідчать про наявність невирішеного на даний час спору про право власності на зазначене нерухоме майно, який підлягає розгляду по суті в судовому порядку. Вимога про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень від 01.11.2016 року – є похідною від вимоги про визнання права власності.

Засади захисту права власності передбачені Цивільним кодексом України.

Зокрема, у разі, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно. Зазначені спори вирішуються в цивільно-процесуальному порядку судам цивільної юрисдикції.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 14.06.2016 року, від 11.04.2017 року у справі № 808/2298/15, від 27.04.2017 року у справі № 2а/2470/1276/12.

На підставі частини 2 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосування таких норм права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи характер спірних правовідносин, який випливає з цивільно-правових договірних правовідносин, суд приходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, тому провадження у справі підлягає закриттю.

З огляду на зазначене та беручи до уваги ту обставину, що в провадженні Херсонського міського суду вже перебуває цивільна справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист права власності та скасування рішення про державну реєстрацію, захист порушеного права позивача має відбуватися у цивільній справі №766/2777/17.

Керуючись п.1 ч.1 ст.157, ст. ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 804/4944/17 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" про визнання дій протиправними та скасування рішення - закрити.

Роз'яснити позивачу, що захист порушеного права позивача має відбуватись у справі Херсонського міського суду №766/2777/17 за позовом ОСОБА_6, фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" про захист права власності і скасування рішення про реєстрацію права власності в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 20 листопада 2017 року (у зв’язку з перебування судді Бондар М.В. на періодичному навчанні у період з 13.11.2017 року по 17.11.2017 року включно).