Ухвала суду № 70540046, 28.11.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/9234/17 Номер провадження 22-ц/775/2052/2017

Головуючий у 1 інстанції Сидоренко І.О. Єдиний унікальний номер 243/9234/17

Доповідач Жданова В.С. Номер провадження 22-ц/775/2052/2017

Категорія 53

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2017 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Жданової В.С.,

суддів: Будулуци М.С., Санікової О.С.,

за участю секретаря Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє представник ОСОБА_2, на ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07 листопада 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за затримку трудової книжки,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07 листопада 2017 року ОСОБА_1 повернута його позовна заява до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу зу зв»язку із затримкою видачі трудової книжки.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що заява подана з порушенням вимог ст.ст. 119,120 ЦПК України, а недоліки, на які позивачу було зазначено в ухвалі від 20 жовтня 2017 року, ним не усунуті.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що 26 листопада 2017 року він, як представник позивача, отримав копію ухвали від 20 листопада 2017 року про залишення позовної заяви без руху. 27 листопада 2017 року у виконання ухвали суду він направив відповідні письмові пояснення та надав уточнюючу позовну заява, які судом першої інстанції не були прийняті. Посилаючись на Закон України «Про оплату праці», Інструкцію зі статистики заробітної плати, затверджену Наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713, зазначає, що вимоги суду про обов'язкову сплату позивачем судового збору є такими, що не ґрунтуються на законі, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» стосовно вимог про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за затримку трудової книжки також передбачена пільга.

Позивач та його представник в судове засіданні апеляційного суду не з'явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі (ЕП-7611/17/28.11.17р.)

Представник ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» просить розглянути справу без його участі, апеляційну скаргу просить відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», в якому просив стягнути з відповідача: 1) заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по 29 березня 2017 року у розмірі 9187 грн. 70 коп.; 2) компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 47087 грн. 74 коп.; 3)середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки у розмірі 60634 грн.20 коп..; 4) скасувати наказ про його звільнення від 29.03.2017 року та зобов'язати відповідача видати новий наказ про звільнення, з урахуванням дати фактичної видачі позивачу трудової книжки; 5) зобов'язати відповідача при виплаті заборгованості по заробітній платі та інших компенсаційних виплат здійснити утримання податків та інших обов'язкових платежів.

20 жовтня 2017 року судом першої інстанції постановлена ухвала, якою позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху для усунення недоліків у зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам ст. ст. 119, 120 ЦПК України. На позивача було покладено зобов'язання сплатити судовий збір за подання позову що містить вимоги майнового та немайнового характеру, які висновком суду не відносяться до заробітної плати, а саме: за вимогу щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки; за вимогу щодо скасування наказу відповідача про звільнення від 29.03.2017 року та зобов'язання відповідача видати новий наказ про звільнення, з урахуванням дати фактичної видачі позивачу трудової книжки.

На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, 27 жовтня 2017 року представник позивача надіслав по електронній пошті до суду першої інстанції пояснення з приводу виявлених недоліків позовної заяви та уточнену позовну заяву, в якій зменшує позовні вимоги (а.с. 19-26).

07 листопада 2017 року позовну заяву повернуто позивачу, у зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви, на які судом зазначено в ухвалі від 20 жовтня 2017 року.

Проте такі висновки є помилковими, оскільки зроблені судом першої інстанції з порушенням встановленого порядку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-вр заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ст. 2 ЗУ «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно п.2.1.1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 вказано, що до складу фонду основної заробітної плати належать винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівці, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво.

Відповідно до ч.5 ст. 235 КЗпП України середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за затримку трудової книжки є заробітною платою (винагородою), яка виплачується працівнику за період, протягом якого працівник з вини роботодавця був позбавлений можливості працювати. Таким чином, ця виплата входить до основного фонду оплати праці відповідно п.2.1.1 Інструкції.

Крім того, повертаючи позовну заяву суд не врахував, що вона містить інші позовні вимоги ( стягнення заробітної плати, компенсації за дні відпустки, середній заробіток за дані затримки розрахунку), за якими судовий збір не справляється.

За таких обставини суд першої інстанції відповідно до вимог ч. 2 ст. 126 ЦПК України, мав би постановити ухвалу про роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження : прийняти до провадження позовні вимоги, які не викликають у суду зауважень та повернути позов в тій частині, за яку не сплачений судовий збір.

За таких обставин підстав для повернення позовної заяви не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції порушений порядок, встановлений для вирішення цього питання, ухвала про повернення позовної заяви підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 307, п.3 ч.1 ст.312, ст. 315 ЦПК України апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє представник ОСОБА_2, задовольнити частково.

Ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07 листопада 2017 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :