Рішення № 70539610, 21.11.2017, Новогродівський міський суд Донецької області

239/639/16-ц

2/239/97/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 року Новогродівський міський суд Донецької області

в складі: головуючого судді Грідяєвої М.В.

при секретарі Коваленко О.І.

з участю: представника позивача ОСОБА_1

представника третьої особи ОСОБА_2- ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4- ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новогродівка цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 міської ради про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності на квартиру та автомобіль, визнання права власності на 1/2 частину квартири та на 1/2 частину автомобіля, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_6 згідно уточненої позовної заяви звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 міської ради про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності на квартиру та автомобіль, визнання права власності на 1/2 частину квартири та на 1/2 частину автомобіля, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_4, вказуючи на те, що 27.10.2016 року помер її співмешканець ОСОБА_4 Павілас Альбінович, з яким вона проживала сумісно однією сім’єю, як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу з жовтня 2004 року по день його смерті. Про наявність між ними проживання однією сім’єю свідчать: спільне проживання з ОСОБА_8 як чоловіка та жінки і ведення спільного господарства. Вони спільно проживали однією сім’єю, як чоловік та жінка, за адресою: м.Новогродівка вул.Побєди,15 у період з жовтня 2004 року по 01 листопада 2005 року, що підтверджується довідкою ОСОБА_7 міської ради. 01.11.2005 року вони разом з ОСОБА_8 за сумісні кошти придбали квартиру №43 в м.Новогродівка вул.Гагаріна,9, договір купівлі-продажу був оформлений на його ім’я. Після цього вони спільно проживали з ним однією сім’єю, як чоловік та жінка у придбаній квартирі АДРЕСА_1 з 01 листопада 2005 року по день його смерті, що підтверджується довідкою ОСББ «Веста» від 02.11.2014 року, сплачували разом за житлово-комунальні послуги та вели сумісне господарство. Вона була зареєстрована за вказаною адресою разом з ОСОБА_8 30 грудня 2013 року вони за спільні кошти придбали автомобіль ЗАЗ SENS, сірого кольору, державний номер НОМЕР_1, 2013 року випуску та разом сплачували за нього кредит. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля вказаний ОСОБА_8 Після його смерті, вона організувала поховання та сплатила всі ритуальні послуги. Їх проживання однією сім’єю можуть підтвердити свідки, які мешкали з ними по сусідству. Встановлення факту проживання однією сім’єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідно їй для визнання права власності на 1/2 частку квартири та на 1/2 частку автомобіля, які вони придбали за сумісні кошти під час сумісного проживання. Посилається на ст.ст. 60, 61, 70, 74 СК України. Вважає, що спільно нажите ними майно під час сумісного проживання, а саме: квартира в м.Новогродівка по вул.Гагаріна, 9/43 та автомобіль ЗАЗ SENS, сірого кольору, державний номер НОМЕР_1, 2013 року випуску належали їм на праві спільної сумісної власності. Просить встановити факт проживання однією сім’єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу її з ОСОБА_8, який помер 27.10.2016 року, у період з жовтня 2004 року по день його смерті, визнати спільною сумісною власністю її та ОСОБА_8 квартиру в м.Новогродівка по вул.Гагаріна,9/43 та автомобіль ЗАЗ SENS, сірого кольору, державний номер НОМЕР_1, 2013 року випуску, визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири в м.Новогродівка по вул.Гагаріна,9/43 та на 1/2 частину автомобіля ЗАЗ SENS, сірого кольору, державний номер НОМЕР_1, 2013 року випуску.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала просить його задовольнити, пояснила, що з жовтня 2004 року мешкали з ОСОБА_8 разом на поселки на 1 шахті по вул.Победа у її матері по листопад 2005 року. За цей час вони збирали гроші на квартиру, так як жили в літній кухні, обидва працювали, з 2013 року ОСОБА_8 почав отримувати пенсію. В листопаді 2005 року вони придбали квартиру у ОСОБА_9 в м.Новогродівка по вул.Гагаріна,9/43 за сумісні кошти та проживали в цій квартирі до часу смерті ОСОБА_8 Пошуком квартири займались разом, придбали квартиру за 1000 грн., 500 грн. сплатили за оформлення квартири, оформити квартиру вирішили на ім’я ОСОБА_8, до нотаріуса приходили разом. Коли він пішов із сім’ї, все майно залишив колишній дружині та дітям. Вона просить визнати за нею право власності лише на те майно після смерті ОСОБА_8, яке вони разом придбали під час сумісного мешкання, а саме квартиру та автомобіль лише на 1\2 частку. Автомобіль ЗАЗ ОСОБА_10 вони придбали в 2013 році на Новий рік в кредит, якій погашали в Дельта банку приблизно півтора роки, документами займався померлий. В квартирі вона мешкає по теперішній час, автомобіль стоїть на вулиці. Похованням ОСОБА_8 займалась вона разом із своїми дітьми. Через півроку з часу смерті ОСОБА_8 вона прийшла до нотаріальної контори, де дізналась, що вже заведена справа, де спадкоємцями виступили його діти, звернулась з заявою про зупинення спадкової справи до вирішення справи судом. Їй належить квартира на праві власності по вул.Мічуріна,27/12 в м.Новогродівка, в якій вона мешкала раніше, зараз в ній мешкає її донька. З реєстрації за адресою вказаної квартирі вона одразну не переєструвалась в придбану квартиру, лише в 2007 році, так як її не виписували, в зв’язку з боргами по сплаті комунальних платежів по квартирі. Шлюб з ОСОБА_11 вона розірвала у 1995 році за рішенням суду, ОСОБА_11 помер в 2006 році, свідоцтво про розірвання шлюбу вона не отримувала, в паспорті відмітка про розірвання шлюбу у неї відсутня. В період з 2005 року по 2009 рік ОСОБА_8 з їх спільних грошей кожного місяця віддавав на навчання сина 500 грн. через свою мати. Вона знала, що під час їх сумісного мешкання, ОСОБА_8 ще шлюб не розірвав, в грудня 2004 року він виписався з квартири дружини, зареєструвався в придбаній ними квартирі, в літку 2005 року ОСОБА_8 розірвав шлюб. В судове засідання 21.11.2017 року позивач не з’явилась, згідно письмової заяви просить слухати справу у її відсутність, на позові наполягає.

Представник позивача позов підтримав, просить його задовольнити, вказав, що факт мешкання однією сім’єю ОСОБА_8 та ОСОБА_6, без реєстрації шлюбу з жовтня 2004 року по день смерті ОСОБА_8, підтверджується актами та довідками з місця проживання, показаннями свідків. Під час сумісного мешкання за сумісні кошти вони купили квартиру та автомобіль, який придбали у кредит. ОСОБА_8 знявся з реєстрації проживання адреси колишньої дружини в жовтні 2004 року, в листку вибуття вказав вул.Победи,17, зареєструвався пізніше вже в спірній квартирі.

Представник відповідача ОСОБА_7 міської ради в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, згідно письмового клопотання просить розглянути справу без його участі, заперечень на позов не мають.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, згідно письмової заяви просить розглянути справу без її участі з участю її представника. Надала письмові пояснення, згідно яких з позовом не згодна, вказуючи на те, що її батько пішов із сім’ї в червні 2005 року, те, що він таємно від мати ходив к позивачу не значить що вони мешкали однією сім’єю до червня 2005 року. Це був тяжкий період в їх родині, декілька місяців він ходив до позивача, його остаточне рішення в червні 2005 року їм було важко прийняти, розрив з мамою не вплинув на їх теплі стосунки з батьком до самої смерті. Три дня до смерті батька вони спілкувались з ним по скапу, про те, що батько помер вони дізнались приблизно о 21 год. 27 жовтня, та зразу з братом та своїми сім’ями виїхали на похорон, коли приїхали до м.Новогродівка все вже було організовано, вони передали позивачу 6000 грн., як компенсацію витрат на поховання. Квартиру батько придбав за кошти отримані від продажу гаражу та двох мотоциклів, про що він казав їй. З приводу придбання автомобіля, вона знає, що бабушка дала батьку 15000 грн. на перший внесок, яка збирала гроші на смерть, подзвонила їй та попросила у випадку її смерті поховати її. Бабушка давала батьку кожного місяця, з часу придбання автомобіля, від 1000 грн. до 1500 грн. до дня своєї смерті 03.04.2016 року, на погашення кредиту. Бабушка жила скромно, багато не купувала, комунальні витрати в місяць складали 200-300 грн. в місяць, пенсію отримувала в розмірі 3300 грн., в неї була можливість відкладати гроші.

Представник третьої особи проти позову заперечує, зазначає, що батько його довірителя купив спірне майно на особисті кошти, він продав гараж, кошти від продажу якого витратив на придбання квартири, автомобіль також купив за власні гроші. Факт спільного проживання позивача з ОСОБА_8 під час придбання квартири не знайшов свого підтвердження, як і не підтверджений факт придбавання автомобіля за спільні кошти померлого та позивача, не доведено ведення сумісного господарства. Згідно реєстрації в паспорті позивача, в період придбання спірної квартири вона була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1, лише 25.05.2007 року вона була зареєстрована в спірній квартирі. Позивач не надала підтвердження про сплату кредиту за автомобіль. З врахуванням отриманних заробітних плат позивача та померлого, щомісячної допомоги померлим сину на навчання, інших грошей, аніж отриманих від продажу померлим гаражу та мотоциклів, на придбання квартири в них не було. Автомобіль був придбаний померлим за рахунок допомоги його матері, в розмірі 15000 грн. на початковий внесок та по 2000 грн. щомісячно. Акт ОСББ «Веста» є недопустимим доказом, так як ОСББ утворилось у 2008 році. Посилається на п.2 Постанови ПВС України «Про судову практику в справах спадкування» від 30.05.2008 року, відповідно якого до числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу. Все майно набуте спадкодавцем входить до складу спадщини, спадкоємці мають право в шестимісячний строк прийняти спадщину. Позивач не набула права спільної сумісної власності на майно. Позивач під час придбання спірного майна знаходилась у зареєстрованому шлюбі, так як за нормами Кодексу про шлюб та сім’ю України, шлюб вважався припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах РАЦС. Просить в позові відмовити.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, згідно письмової заяви просить розглянути справу без його участі з участю його представника.

Представник третьої особи позов не визнає, заперечує проти позову, вважає його передчасним, так як позивачем не доведено, що за нею не визнається право власності на майно на яке вона претендує, нотаріусом не було відмовлено в оформлені права власності. Акт про проживання позивача з ОСОБА_8 з жовтня 2004 року по 01.11.2005 року не відповідає дійсності, так як згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, ОСОБА_8 перебував в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний 11.07.2005 року. Законодавством не передбачено одночасно знаходження в зареєстрованому та незареєстрованому шлюбі чоловіка та жінки. Реєстрація позивача у спірній квартирі була здійснена лише в 2007 році, через два роки спільного мешкання. Доказів про придбання як квартири так і автомобіля за сумісні кошти позивачем разом з ОСОБА_8 не надано. ОСОБА_8 продав гараж. Не заперечує, що з дня реєстрації позивача в спірній квартирі вони стали мешкати однією сім’єю, а не раніше, враховуючи наявність шлюбу позивача та часу смерті її чоловіка, з часу його смерті. Позивач проживала з померлим більше 12 років, в матеріалах справи відсутні фотографії із спільного відпочинку, спільного життя. В судове засідання свідки, які були друзями померлого, які могли повідомити про сумісне життя померлого з позивачем, запрошені не були. До показів свідків, які вказували про сумісне мешкання позивача з померлим з жовтня 2004 року по листопад 2005 року, ставиться критично, так як складається враження, що їх проінспектували, так як більше нічого їм не було відомо. Покази свідка-продавця квартири також, так як вона не пам’ятає за яку ціну продала квартиру, протягом якого часу їй віддавали гроші. Позивач повинна була звернутися до нотаріуса з заявою, вважає, що позивач мала звернутися з позовом про встановлення факту сумісного проживання з 2008 року або з моменту реєстрації в квартирі. В частині вимог визнання права спільної сумісної власності та визнання за позивачем права на частку в праві власності просить відмовити, в частині позову встановлення факту мешкання однією сім’єю відносить на розсуд суду, зазначає, що він не може бути встановлений раніше 2007 або 2008 року.

Свідок ОСОБА_12 показав, що з позивачем мешкав по сусідству по вул.Победа в м.Новогродівка. ОСОБА_8 та позивач зійшлись та разом мешкали з осені 2004 року по осінь 2005 року по вул.Победа,15 в будинку матері позивача рік, потім переїхали до міста Новогродівка. Його будинок через два будинки від них, він бачив їх у дворі, бачив як разом займались господарством, як вони разом йшли на роботу та з роботи, чи знаходились вони у шлюбі він не знає. І ОСОБА_8 і ОСОБА_6 казали, що вони стали мешкати разом. В 2014 році у ОСОБА_8 з’явився автомобіль, бачив, як вони приїжджали по воду.

Свідок ОСОБА_10 показала, що позивача знає, як колишню сусідку. ОСОБА_8 був цивільним чоловіком позивача, вони разом мешкали поруч з ними в будинку матері позивача, мати позивача мешкала в будинку, вони в літній кухні, з жовтня 2004 року по осінь 2005 року, близько року. Разом святкували Новий рік, дні народження. Розповідали, що збирають гроші на окреме житло, будуть купувати квартиру. Восени 2005 року вони купили квартиру та переїхали до м.Новогродівка. Всі вважали, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 знаходяться у шлюбі, вони завжди були разом, хвилювались один за одного. В них був автомобіль.

Свідок ОСОБА_13 показала, що знає позивача та ОСОБА_8 по роботі. Їй відомо, що з 2004 року по 2005 року вони разом мешкали на 1 шахті у літній кухні матері позивача, як чоловік та дружина, потім накопили гроші та купили двохкімнатну квартиру в місті Новогродівка, на останньому поверсі, вона була в цій квартирі. Павло та Людмила завжди були разом, на роботі та на ринку. Також вони в кредит купили автомобіль сірого кольору. Знає, що у ОСОБА_8 була дружина, з якою він розлучився.

Свідок ОСОБА_14 показала, що знає позивача як сусідку з 2005 року, вона була головою ОСББ, яке утворилось в червні 2007 року. Люда та Павло купили квартиру та стали мешкати в ній, вони бачили, як нові люди стали мешкати в квартирі, жили дружно, в цивільному шлюбі, як чоловік та дружина, до них приходили діти, онуки. В них був мотоцикл, машина. Павло казав, що автомобіль придбав в кредит. Павло любив рибалку. Знала, що у ОСОБА_8 була родина.

Свідок ОСОБА_15 показала, що позивача знає, як сусідку. Людмила та Павло жили разом, знає що вони купили квартиру у доньки ОСОБА_9, переїхали, їм не вистачало грошей, в квартирі вони прожили 12 років з 2005 року. Квартиру їм продали в борг, так як були знайомі з донькою власника, ОСОБА_13 та ОСОБА_8 віддавали борг частками, жили в квартирі та робили ремонт. Мешкали, як чоловік та жінка, в них були теплі відносини, завжди були разом, вони вважали, що вони знаходяться у шлюбі. В них був мопед, пізніше придбали Запорожець, потім купили в кредит автомобіль. Знає, що у ОСОБА_8 була родина, дружина та є діти. Вона дружила з його матерю. Павло та Люда разом домовлялись про придбання квартири. Знає, що раніше ОСОБА_8 та ОСОБА_13 мешкали на першій шахті. Павло допомагав своєї матері.

Свідок ОСОБА_9 показала, що позивач разом з ОСОБА_8 купили у неї квартиру в м.Новогродівка по вул.Гагаріна, які обидва були у нотаріуса при оформлені договору, де сплатили за оформлення, а потім віддавала їй гроші в рахунок вартості квартири частками, за яку суму продала квартиру вона не пам’ятає. Людмила була знайома з її донькою.

Свідок ОСОБА_16, показала, що є колишньою дружиною ОСОБА_8, від шлюбу мають двох дітей, шлюб розірвали в липні 2005 року. В жовтні 2004 року ОСОБА_8 мешкав в сім’ї по вул.Піонерська,9/25, так як 07 листопада день народження її куми, 17 листопада день народження чоловіка куми, вони разом з ОСОБА_8 були на їх днях народженнях, всі його речі були вдома, ключі від кварти. Він вирішив піти з родини в травні-червні 2005 року, він прийшов, вони розмовляли, він казав, що вирішив піти з сім’ї, їй залишить квартиру, собі залишить гараж, щоб продати та придбати квартиру, в зв’язку з його рішенням вони пішли до РАГС подали на розірвання шлюбу, яке було 11.07.2005 року. До цього часу він був її чоловіком, мешкав разом з нею. Зі слів свекрові, знає, вона допомогла йому придбати автомобіль, вона збирала кошти, дала кошти на автомобіль близько 10000 грн., щомісячно давала гроші сину на погашення кредиту, розмір її пенсії був близько 3000 грн., казала, що буде йому щомісячно давати 1000 грн. Заробітна плата ОСОБА_8 в 2005 році була близько 900-1000 грн., вони платили за навчання сина щомісячно 300 грн.

Свідок ОСОБА_17 показала, що в 2005 році купила у ОСОБА_8 гараж у дворі за 4000 грн., без оформлення договору, так як документи на гараж відсутні. В гаражі стояв мотоцикл та велосипед.

Свідок ОСОБА_18 показала, що є сусідкою мати ОСОБА_8, знає, що його мати отримувала пенсію близько 3000 грн., собі залишала лише 300 грн., інші кошти віддавала сину, казала, що потрібно йому допомогти. У ОСОБА_8 була родина, діти, в який він прожив близько 20 років.

Свідок ОСОБА_19 показала, що є сусідкою мати ОСОБА_8, яка збирала гроші, віддала їх сину на придбання автомобіля, допомогла в розмірі 15000 грн. на перший внесок. У ОСОБА_8 був мотоцикл, який він продав, була стара машина. Він купив автомобіль в кредит, його мати відкладала по 1000 грн. щомісячно для ОСОБА_8 для погашення кредиту за автомобіль.

Свідок ОСОБА_20 показала, що є сусідкою ОСОБА_16, яка мешкала з ОСОБА_8, вона часто приходила до них користувалась телефоном, так як працює на залізничній дорозі. Ще в взимку ОСОБА_8 мешкав дома, весною приїжджали діти, а в літку дізналась, що ОСОБА_8 пішов з родини.

Вислухавши сторони, опитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 міської ради про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності на квартиру та автомобіль, визнання права власності на 1/2 частину квартири та на 1/2 частину автомобіля, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_4 обґрунтованим частково та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п.5 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно паспорту громадянина України, позивач 29.05.1982 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_11, з 24.05.2007 року її місце проживання зареєстровано в ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири від 01.11.2005 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Селидівським БТІ від 01.12.2005 року, ОСОБА_9 продала, ОСОБА_8 купив квартиру АДРЕСА_2 за 1000 грн.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль ЗАЗ SENS седан-В легковий, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2013 року випуску, сірого кольору, зареєстрований 31.12.2013 року за ОСОБА_8

Згідно звіту про оцінку майна суб’єкта оціночної діяльності від 08.11.2016 року та від 09.11.2016 року, ринкова вартість 1/2 частки квартири за адресою: м.Новогродівка вул.Гагаріна, 9/43 станом на 09.11.2016 року складає 18511 грн. 67 коп., ринкова вартість1/2 частки автомобіля НОМЕР_3 на дату оцінки складає 38487 грн. 15 коп.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_8 помер 27.10.2016 року, актовий запис №241.

Згідно акту голови квартального комітету від 01.11.2016 року, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 в період з жовтня 2004 року по 01.11.2005 року мешкали разом як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу за адресою: м.Новогродівка вул.Побєди, 15.

Згідно акту ОСББ «Веста» від 02.11.2016 року, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 в період з 01.11.2005 року та по 27.10.2016 року мешкали разом, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу за адресою: м.Новогродівка вул.Гагаріна, 9/43.

Згідно відповіді ОСОБА_7 державної нотаріальної контори від 04.05.2017 року, 26.09.2017 року та Інформаційної довідки із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), після смерті ОСОБА_8, померлого 27.10.2016 року було заведено спадкову справу №173/2016 від 31.10.2016 року де спадкоємцями є діти померлого ОСОБА_2, ОСОБА_4 та співмешканка ОСОБА_6 Свідоцтво про право на спадщину не видавалось в зв’язку з розглядом справи у суді.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, ОСОБА_8 та ОСОБА_16, розірвали шлюб, про що зроблений актовий запис 11.07.2005 року, №50.

Згідно рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 01.06.1995 року, шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 зареєстрований 29.05.1982 року, розірваний.

Згідно листа ПАТ «Дельта банк» на ім’я ОСОБА_8, з 20.08.2015 року було припинено та вилучено обтяження – автомобіля марки ЗАЗ ОСОБА_10, номер державної реєстрації АН90321ІМ з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Згідно відповіді сектору реєстрації місця проживання управління міського господарства ОСОБА_7 міської ради від 06.11.2017 року, ОСОБА_8 був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 03.08.1988 року, 10.12.2004 року був знятий з реєстрації проживання в зв’язку з реєстрацією по вул.Победи,15. З 22.12.2005 року до часу смерті, був зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_6.

Згідно адресного листка вибуття, ОСОБА_8, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_7 в межах міста на вул.Победи.

Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_11 помер 17.05.2006 року.

Згідно договору купівлі-продажу автомобіля із використанням банківського кредиту від 28.12.2013 року, укладеного між ПАТ «Донецьк-авто» та ОСОБА_8, ОСОБА_8 придбав у власність автомобіль вартістю 64900 грн., шляхом внесення авансу в розмірі 6490 грн. та 58410 грн. кредит.

Згідно кредитного договору від 03.01.2014 року, між ПАТ «Дельта банк» та ОСОБА_8, позичальник отримав кредит в розмірі 58410 грн., на придбання транспортного засобу марки ЗАЗ SENS седан легковий, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Згідно відповіді ОСОБА_7 міського відділу ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області від 27.09.2017 року та від 20.10.2017 року, актовий запис про розірвання шлюбу ОСОБА_11 та ОСОБА_6 відсутній.

Судом встановлено, позивач та ОСОБА_8 з жовтня 2004 року по час смерті ОСОБА_8 мешкали однією сім’єю без шлюбу, до 01.11.2005 року по вул.Победи,15 м.Новогродівка, потім по вул.Гагаріна,9/43, вели сумісне господарство з єдиним бюджетом, планували витрати та придбання, між ними склались усталені відносини, що притаманні подружжю. Вказаний факт підтверджується як свідченнями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ОСОБА_15, опитаних в судовому засіданні так і актами з місця проживання позивача з померлим, зняттям з реєстрації ОСОБА_8 з місця мешкання його родини в грудні 2004 року. Посилання представників третіх осіб на недійсність актів з місця мешкання, в зв’язку з часом утворення ОСББ, суд не приймає до уваги, оскільки ОСББ не позбавлено можливості перевірити данні та засвідчити їх у акті які відбувались до часу утворення ОСББ. Посилання представників третіх осіб, щодо реєстрації позивача в спірній квартирі не в час її придбання, а після спливу майже двох років, не спростовує встановлені судом обставини періоду сумісного проживання позивача та померлого, позивач мала право самостійно користуватись своїм правом реєстрації місце свого мешкання як і правом вільного місця проживання. Під час сумісного мешкання з позивачем, ОСОБА_8 знаходився в зареєстрованому шлюбу з ОСОБА_16 до 11.07.2005 року, позивач також знаходилась у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_11, який рішенням суду від 01.06.1995 року був розірваний, але не був зареєстрований в відділі РАЦС, що також не спростовує сумісне проживання позивача з ОСОБА_8 з жовтня 2004 року. Посилання представника третьої особи що законодавством не передбачено одночасно знаходження в зареєстрованому та в незареєстрованому шлюбі суд оцінює критично, так знаходження у шлюбі ОСОБА_8, як і позивача не спростовує встановлений в судовому засіданні та підтверджений факт їх сумісного проживання, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Свідчення свідка ОСОБА_16 про неможливість сумісного проживання позивача з ОСОБА_8 з жовтня 2004 року, та мешканням в цей з нею, як чоловіка та дружини, спростовується показами інших свідків та актами з місця мешкання та даними про зняття з реєстрації місця мешкання ОСОБА_8 в грудні 2004 року. В зв’язку з чим, суд вважає факт сумісного проживання, як чоловіка та жінки, позивача з ОСОБА_8, без реєстрації шлюбу з жовтня 2004 року по час його смерті, 27.10.2016 року встановлений в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Під час сумісного мешкання ОСОБА_8 з позивачем, ОСОБА_8 було придбано з оформленням на нього: квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль ЗАЗ SENS, 2013 року випуску, реєстраційний номер АН 9032ІМ, сірого кольору. Щодо правового режиму набутого майна суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Статті 57, 60 СК України встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя з приводу належного їм майна, згідно з якими:

1) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної власності;

2) майно, набуте кожним із подружжя до шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з них.

З метою збереження балансу інтересів подружжя, дотримуючись принципів добросовісності, розумності і справедливості СК України містить винятки із загального правила.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею/ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй/йому особисто.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які є підставами виникнення права спільної власності на майно подружжя) визначені у статті 60 СК України.

За змістом цієї норми належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його за час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна.

Виходячи з наведеного для правильного застосування статті 60 СК України та визнання майна спільною сумісною власністю суд повинен установити не тільки факт набуття цього майна за час шлюбу, а й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. Для визнання майна особистою приватною власністю одного із подружжя, необхідно встановлення, що майно за час шлюбу набуте саме за кошти які належали особисто одному із подружжя.

Враховуючі, що спірне майно було придбано позивачем та ОСОБА_8 під час сумісного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, правовідносини в частині придбаного майна у вигляді спірного автомобіля регулюється нормами ст.ст.57,60 СК України, а саме загальними правилами, що майно набуте під час шлюбу, належить подружжю на праві спільної сумісної власності.

Щодо правового режиму набутої під час сумісного проживання позивача з ОСОБА_8 квартири, в цій частині вимоги задоволенню не підлягають, так як в цей час позивач знаходилась у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_11, який рішенням суду від 01.06.1995 року був розірваний, реєстрація розлучення в органах РАГС здійснена не була, в зв’язку з чим позивач знаходилась у шлюбі до 17.05.2006 року до часу смерті ОСОБА_11, спірна квартира придбана 01.11.2005 року, а тому ст.74 СК України застосуванню не підлягає.

Відповідно до ст.ст.37, 38, 44 КпроШС України, який діяв на час розірвання шлюбу позивача, шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану. Шлюб припиняється внаслідок смерті або оголошення в судовому порядку померлим одного з подружжя. За життя подружжя шлюб може бути розірваний шляхом розлучення за заявою одного з подружжя або їх обох.

Вимоги позивача в частині визнання право спільної сумісної власності на спірний автомобіль ЗАЗ SENS та визнання за нею 1/2 части в праві власності на автомобіль, суд вважає такими, що підлягають задоволенню, в зв’язку з тим, що вказаний автомобіль був придбаний під час сумісного мешкання як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу позивача з ОСОБА_8, в час придбання автомобіля в інших шлюбах вони не перебували, автомобіль придбаний за спільні кошти позивача та ОСОБА_8, оскільки на час придбання автомобіля обидва працювали, кошти надані матерю відповідача та отримані ОСОБА_8 грошові кошти надані в кредит, за змістом ст.61 СК України, є об’єктом спільної сумісної власності, в зв’язку з чим суд вважає, що спірний автомобіль належить позивачу та ОСОБА_8 на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч.1,4 ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності. Спільна сумісна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлено спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ч.1 ст.357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Враховуючи, що домовленості між позивачем та ОСОБА_8 щодо визначення часток в праві спільної сумісної власності на автомобіль не існує, як не існує шлюбного контракту або договору, а тому, суд вважає, що частки позивача та померлого ОСОБА_8 в праві спільної сумісної власності на автомобіль ЗАЗ SENS є рівними і кожному належить 1/2 частка, в зв’язку з чим вимоги позивача про визнання за нею право власності на 1/2 частку спірного автомобіля підлягають задоволенню. Посилання представника третьої особи на передчасній позов та необхідність подання позивачем заяви до нотаріуса та отримання відмови не заслуговує на увагу, оскільки звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини є правом позивача, встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу як і визнання режиму спільної сумісної власності можливо лише за рішенням суду.

Керуючись ст.ст.57, 60, 63, 70, 74 СК України, ст.37, 38, 44 КпроШС України, ст.355, 357 ЦК України, ст.ст.29, 60, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 міської ради про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності на квартиру та автомобіль, визнання права власності на 1/2 частину квартири та на 1/2 частину автомобіля, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_4 – задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_6 з ОСОБА_4 Павіласом Альбіновичем без шлюбу з жовтня 2004 року до часу смерті ОСОБА_4 Павіласа Альбіновича, 27 жовтня 2016 року.

Визнати за ОСОБА_6 та ОСОБА_4 Павіласом Альбіновичем право спільної сумісної власності на автомобіль ЗАЗ SENS, 2013 року випуску, реєстраційний номер АН 9032ІМ, кузов № НОМЕР_4, сірого кольору.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частину автомобіля ЗАЗ SENS, 2013 року випуску, реєстраційний номер АН 9032ІМ, кузов № НОМЕР_4, сірого кольору.

В іншій частині позову ОСОБА_6 – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Новогродівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Повна частина рішення виготовлена 27.11.2017 року.

Рішення виготовлене в нарадчій кімнаті.

Суддя: