Ухвала суду № 70534219, 23.11.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 667/8820/15-ц Головуючий в І інстанції Дорошинська В.Е.

Провадження №22-ц/791/1872/17 Доповідач: Ігнатенко П.Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, діючого в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 05 жовтня 2017 року у справі за заявою представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 в особі представника за довіреністю ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: реєстраційна служба Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсоні, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Новікова Леніна Василівна, про визнання договорів недійсними та скасування обтяження нерухомого майна,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року ОСОБА_6 в особі представника за довіреністю ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк» або банк), треті особи: реєстраційна служба Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсоні, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Новікова Леніна Василівна, про визнання договорів недійсними та скасування обтяження нерухомого майна.

В ході розгляду справи ОСОБА_5 подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житлові будинки АДРЕСА_1 що належать на праві власності ОСОБА_6.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05 жовтня 2017 року в задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, діючий в інтересах ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить вказану вище ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити подану ним заяву про забезпечення позову. Зокрема зазначив, що договором іпотеки від 18.10.2006 року укладеного між сторонами передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки - вказані вище житлові будинки шляхом переходу права власності до іпотекодержателя та/або продаж предмета іпотеки на підставі договору купівлі-продажу в порядку ст.38 Закону України "Про іпотеку". 14 липня 2017 року позивач отримав повідомлення банку про намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу або будь-яким іншим чином, передбаченим договором або законом. Це в свою чергу зробить неможливим чи утруднить виконання можливого рішення суду про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, оскільки до цього часу ПАТ КБ «ПриватБанк» може переоформити на себе чи третіх осіб іпотечне майно.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило.

В судове засідання представник ПАТ КБ «ПриватБанк та приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Новікова Л.В. не з'явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином. За таких обставин, колегія суддів, вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали вимогам процесуального закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що викладені заявником обставини не свідчать про наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Погодитися з таким висновком суду не можна.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно положень ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, при розгляді заяв про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 18.10.2006 року між ОСОБА_6 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір іпотеки, предметом якого є належні ОСОБА_6 на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 В п.29 зазначеного договору передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом переходу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та/або продаж предмета іпотеки на підставі договору купівлі-продажу в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку».

При цьому сторони погодили початкову ціну предмета іпотеки 165135,00 грн.

Отже, з наведеного вбачається право банку в позасудовому порядку звернути стягнення на предмет іпотеки, що може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення вимог щодо визнання недійсними договорів кредиту та іпотеки.

Зазначене дає підстави вважати обґрунтованими доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на вказані будинки.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до невиконання чи утруднення виконання можливого судового рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала скасуванню з постановленням нової ухвали про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житлові будинки АДРЕСА_1 що належать на праві власності ОСОБА_6.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, діючого в інтересах ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 05 жовтня 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу.

Заяву ОСОБА_5, діючого в інтересах ОСОБА_6 про забезпечення позову задовольнити.

Забезпечити позов ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договорів недійсними та скасування обтяження нерухомого майна шляхом накладення арешту на житлові будинки АДРЕСА_1 що належать на праві власності ОСОБА_6.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий П.Я.Ігнатенко

Судді: І.В.Вейтас

О.М.Полікарпова