Постанова № 70529946, 27.11.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/16352/17

Провадження № 2-а/522/1852/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2017 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Тарасов А.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання надати відповідь на запит, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси звернулись позивачі із вищезазначеним позовом згідно якого зазначили, що 07.08.2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради із запитом на інформацію, згідно якого просили надати інформацію стосовно наявності в межах земельних ділянок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, земель, які не підлягають передачі у приватну власність відповідно до статті 83 Земельного кодексу України. На вищезазначений запит, листом від 08.08.2017 року № 01- 18/15 була надана відповідь, згідно якої було зазначено, що питання, щодо передачі земельних ділянок у приватну власність не входить до повноважень управління.

Так дії, позивачі вважають протиправними, оскільки фактично позивачу було відмовлено в задоволенні запиту, відповідач не надав публічну інформацію з підстави того, що питання, щодо передачі земельних ділянок у приватну власність не входить до повноважень управління.

Позивачі зазначають, що діючим законодавством, а саме, Законом України «Про охорону культурної спадщини», Положенням про управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 16.04.2013 року № 3287-УІ надання вказаної інформації входить до компетенції відповідача, що свідчить про те, що відповідачем були порушені права позивача на отримання публічної інформації.

Враховуючи викладене, позивачі просили визнати протиправними дії управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради щодо відмови в наданні ОСОБА_1 публічної інформації згідно запиту на інформацію від 07.08.2017 року № 01-18/15; визнати протиправними дії управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 публічної інформації згідно запиту на інформацію від 07.08.2017 року № 01-18/15; зобов'язати управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради у п'ятиденний строк надати ОСОБА_1 відповідь на запит на інформацію від 07.08.2017 року № 01-18/15 відповідно до поставлених питань і у той же строк подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Відповідач надав суду письмові заперечення, згідно яких зазначив, що до повноважень Управління відноситься здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням і охороною земель у межах історичних ареалів, зон охорони пам'яток, археологічного культурного шару спрямування відповідної інформацій для узагальнення до Одеського міського управління земельних ресурсів; надання висновків щодо відведення земельних ділянок, у тому числі тих, що призначаються для сільськогосподарських потреб погодження зміни землевласника, землекористувача в межах повноважень визначених законодавством; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в межах територій історичних ареалів, комплексної охоронної зони і зон охорони пам'яток та археологічного культурного шару міста Одеси в межах повноважень визначених законодавством.

Відповідач зазначив, що вищевказані повноваження можуть здійснюватися тільки якщо визначені діючим законодавством, проте, в відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено тільки повноваження у погодженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до вимог ЗК України.

Разом з тим, відповідно до ч. З ст. 186-1 ЗК, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої на території земель історико-культурного призначення, пам'яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон, в історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного призначення, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цієї частини, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини.

Посилаючись на вищезазначені положення законодавства, відповідач зазначає, що питання щодо передачі земельних ділянок у приватну власність не входить до повноважень Управління.

Більше того, з огляду на викладене, вказана інформація, яка була предметом запиту на інформацію не може вважатися такою, що відображена та задокументована безпосередньо відповідачем будь-якими способами та на будь-яких носіях та такою, що була отримана або створена в процесі виконання відповідачем своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, та якою він зобов'язаний володіти відповідно до своєї компетенції, що вказує на безпідставність позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Так, судом встановлено, що, 07.08.2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради з запитом на інформацію, в якому викладено наступне: «Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» просимо надати інформацію стосовно наявності в межах земельних ділянок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, земель, які не підлягають передачі у приватну власність відповідно до статті 83 Земельного кодексу України».

Листом управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини від 08.08.2017 року № 01-18/15 повідомлено, що відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Положення про управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради затвердженого рішенням Одеської міської ради від 16.04.2013 року № 3287-УІ питання, щодо передачі земельних ділянок у приватну власність не входить до повноважень управління.

Аналіз вказаного листа, свідчить про те, що відповідачу було відмовлено в отриманні доступу до публічної інформації.

Так, відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать й виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Повноваження виконавчого органу міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини викладені у частині 2 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», до яких, окрім інших, належить погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до вимог Земельного кодексу України, а також здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 16.04.2013 року № 3287-УІ, управління є виконавчим органом Одеської міської ради і створюється відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про охорону культурної спадщини», «Про рекламу», «Про охорону археологічної спадщини», Земельного Кодексу України, інших нормативно - правових актів у сфері охорони культурної спадщини, нормативно - правових актів місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1.5 цього Положення до компетенції управління входять повноваження виконавчих органів міської ради у сфері охорони культурної спадщини, а відповідно до пункту 2.2.17 одним із завданням управління є здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням і охороною земель у межах історичних ареалів, зон охорони пам'яток, археологічного культурного шару спрямування відповідної інформації для узагальнення до Одеського міського управління земельних ресурсів. Надання висновків щодо відведення земельних ділянок, у тому числі тих, що призначаються для сільськогосподарських потреб, погодження зміни землевласника, землекористувача в межах повноважень, визначених законодавством. Підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в межах територій історичних ареалів, комплексної охоронної зони і зон охорони пам'яток та археологічного культурного шару міста Одеси в межах повноважень, визначених законодавством.

З огляду на те, що частина 2 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» не містить вичерпний перелік повноважень, що належить відповідачу, суд відхиляє заперечення відповідача стосовно відсутності інших повноважень, в сфері здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства.

Так, суд наголошує на наявності у відповідача повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства у межах історичних ареалів. Вказані повноваження реалізовуються й зокрема при зборі вказаної інформації для узагальнення до Одеському міському управлінню земельних ресурсів, що прямо зазначено в Положенні.

Судом, зокрема з генерального плану (http://omr.gov.ua/ru/essential/69324/) встановлено, що земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_4, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 належить до історичного ареалу м. Одеси.

Крім того, суд зазначає, що будинки, які розташовані за вказаними адресами є пам'ятками культурної спадщини, відповідно до наказів Міністерства культури і туризму України від 26.06.2008 року, від 16.06.2007 року.

Таким чином, суд погоджується з посиланням позивача на те, що відповідач, в силу вищенаведених норм законодавства зобов'язаний володіти вказаною інформацією, а відтак у випадку відсутності вказаної інформації, зобов'язаний усунути порушення закону, вжити заходів щодо набуття запитної інформації, продовживши у разі необхідності строк розгляду запиту на інформацію.

До аналогічного висновку, дійшов й ВАС, у підпункті 12.3 пункту 12 Постанови ВАС України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.2016 року № 10.

Так, відповідно до ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19цього Закону.

Таким чином, враховуючи встановлення судом факту наявності обов'язку володіння вказаною інформацією, суд констатує про відсутність передбачених законом підстав, для надання відповіді-листа від 08.08.2017 року вищедослідженого змісту.

Крім того, суд зазначає, що частиною третьою вказаної статті, зазначено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

В будь-якому разі, відповідач таких дій не вчинив, хоча, за характером діяльності зобов'язаний володіти запитуваною інформацією, мав бути усвідомлений про те, який орган також може володіти вказаною інформацією, а відтак дійсно, суд вважає дії відповідача протиправними.

Так, частиною 1 ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що запитувана інформація не обмежена в доступі, а отже право позивача на її отримання є абсолютне та гарантується законом.

Таким чином, суд вважає за доцільне задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 183-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання надати відповідь на запит на інформацію - задовольнити.

Визнати протиправними дії управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради щодо відмови в наданні ОСОБА_1 публічної інформації згідно запиту на інформацію від 07.08.2017 року № 01-18/15.

Визнати протиправними дії управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 публічної інформації згідно запиту на інформацію від 07.08.2017 року № 01-18/15.

Зобов'язати управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради у п'ятиденний строк надати ОСОБА_1 відповідь на запит на інформацію від 07.08.2017 року № 01-18/15 відповідно до поставлених питань.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду, через Приморський районний суд міста Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Тарасов А.В.

27.11.2017