Ухвала суду № 70528500, 23.11.2017, Апеляційний суд Волинської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Карпук А.К., Осіпук В.В.

з участю секретаря судового засідання Концевич Я.О.,

заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області Гань А.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Сенс» на дії заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області - Гань Андрія Феодосійовича за апеляційною скаргою Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 05 жовтня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Сенс» ( далі- ТзОВ «ВКФ «Сенс») звернулось до суду із скаргою на дії заступника начальника Другого ВДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області Гань А.Ф. щодо необ'єктивності оцінки визначення вартості майна на яке звертається стягнення.

Вказували на те, що 18.07.2017 року представник боржника ОСОБА_2 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №33150977, з якого вони дізналися про висновок щодо вартості адміністративно-складських приміщень В-2 площею 755,1 кв. м., які знаходяться в м. Луцьку вул. Єршова, 7, яка складає 1515088 грн. Визначену вартість вважають занижено.

Окрім того зазначають, що строки ними пропущені з поважних причин, оскільки вони не отримували жодних повідомлень, щодо вартості арештованого майна, дізналися про дану оцінку лише 18.07.2017 року, а рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах виконавчого провадження, ні директор, ні інші представники ТзОВ «ВКФ Сенс» не підписували.

Просили поновити строк для оскарження дій державного виконавця, до завершення розгляду скарги зупинити реалізацію арештованого майна, а саме адміністративно-складських приміщень В-2 площею 755,1 кв. м., які знаходяться в м. Луцьку вул. Єршова, 7 та належать на праві власності ТзОВ «ВКФ «Сенс» в рамках виконавчого провадження №33150977, призначену на електронних торгах на 27.07.2017 року ДП «Сетам». Визнати дії заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцька ГТУЮ у Волинській області Ганя А.Ф. незаконними. Зобов'язати заступника Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцька ГТУЮ у Волинській області Ганя А.Ф. призначити повторну експертну оцінку описаного та арештованого майна

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 05 жовтня 2017 року поновлено ТзОВ «ВКФ «Сенс» строк на подання до суду скарги на дії державного виконавця в особі заступника начальника Другого ВДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області Гань А.Ф. щодо необ'єктивності оцінки визначення вартості майна на яке звертається стягнення.

Прийнято до провадження суду скаргу ТзОВ «ВКФ «Сенс» на дії державного виконавця в особі заступника начальника Другого ВДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області Гань А.Ф. щодо необ'єктивності оцінки визначення вартості майна на яке звертається стягнення.

Судове засідання призначено на 14 год. 00 хв. 26 жовтня 2017 року в приміщенні Ківерцівського районного суду за адресою: м. Ківерці по вул. Грушевського, 20.

На час розгляду скарги ТзОВ «ВКФ «Сенс» на дії державного виконавця зупинено реалізацію майна, а саме: на підставі виконавчого листа по справі №2-567 виданого Ківерцівським районним судом Волинської області, з метою забезпечення скарги, а саме: зупинено реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів з продажу адміністративно-складські приміщення В-2 площею 755,1 кв. м., які знаходяться в м. Луцьку вул. Єршова, 7 та належать на праві власності ТзОВ «ВКФ «Сенс» в рамках виконавчого провадження №33150977.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою Другий відділ ДВС міста Луцька ГТУЮ у Волинській області подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши пояснення апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити, а ухвалу суду скасувати у зв'язку з порушення судом порядку, встановленого для вирішення питання щодо розгляду скарги на дії державного виконавця.

Учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.( ст.383 ЦПК України).

Встановлений законом строк звернення до суду зі скаргою на дії або бездіяльність державних виконавців є процесуальним строком.

Відповідно до ч.2 ст. 384 ЦПК України, скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.

Згідно зі ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Процесуальні строки для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Статтею 72 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ. Про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою. Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання. З питань, зазначених у цій статті, судом постановляється ухвала ( ст. 73 ЦПК України)

В порушенні зазначених норм, суд першої інстанції вирішив питання та поновив строк заявнику, без повідомлення осіб, які беруть участь у справі, що в свою чергу позбавило таких можливості, висловити свою думку та подати заперечення, щодо питання, яке вирішувалось.

Крім того, при вирішенні питання про поновлення процесуального строку, в розпорядженні суду першої інстанції була лише скарга ТзОВ «ВКФ «Сенс» та додані до неї письмові матеріали, якими були договір про надання правової допомоги та клопотання про розгляд заяви у відсутності заявника.

Дані матеріали не давали суду можливості констатувати про наявність поважних причин пропуску процесуальних строків про поновлення яких клопотав заявник та потребували дослідження матеріалів виконавчого провадження. .

Крім того оскаржуваною ухвалою зупинено реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів з продажу адміністративно-складські приміщення В-2 площею 755,1 кв. м., які знаходяться в м. Луцьку вул. Єршова, 7 та належать на праві власності ТзОВ «ВКФ «Сенс» в рамках виконавчого провадження №33150977, оскільки на думку суду, розгляд скарги ТзОВ «Виробничо-комерційна фірма» «Сенс» на дії державного виконавця з приводу оскарження оцінки майна безпосередньо впливає на питання реалізації зазначеного майна.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції фактично забезпечив скаргу, однак таке забезпечення суперечать нормам, як матеріального так і процесуального права.

Відповідно до абзацу 2 ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. У

У ст. 151,152 ЦПК України містяться положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову.

Разом із тим ст. 14 ЦПК України установлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу порушено їх права чи свободи.

Згідно зі змістом чинного ЦПК України розгляд таких заяв відноситься до розділу VII. Судовий контроль за виконанням судових рішень.

При розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Статтею 34 Законом України «Про виконавче провадження» врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 34 виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Таким чином, розглядаючи скаргу на дії державного виконавця у порядку ст. 383, 386, 387 ЦПК України, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів так би мовити «забезпечення скарги» шляхом зупинення реалізації майна, адже за приписами названих норм матеріального і процесуального права вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Повноваження судів першої інстанцій при вирішенні цивільних справ визначені ЦПК України, у тому числі повноваження щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Ураховуючи, що в ЦПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому ст. ст. 151, 152 ЦПК України, вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації майна, слід дійти висновку, що суд порушив норми ЦПК України та вийшов за межі своїх процесуальних повноважень.

Оскільки суд першої інстанції при постановлені даної ухвали порушив порядок, щодо вирішення питання про поновлення строку для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, а також щодо прийняття скарги до провадження, оскаржувана ухвала не може вважатись такою, що постановлення з дотриманням норм процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу слід скасувати, а питання про розгляд скарги на дії державного виконавця слід направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області задовольнити частково.

Ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 05 жовтня 2017 року в даній справі скасувати.

Питання про розгляд скарги на дії заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області - Гань Андрія Феодосійовича направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: