Ухвала суду № 70527874, 22.11.2017, Горохівський районний суд Волинської області

Провадження №1-кс/155/232/17

Справа №155/1187/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року місто Горохів

Слідчий суддя Горохівського районного суду Волинської області Чонка В.В., за участю секретаря судового засідання Федонюк О.М., прокурора Чмихала І.В., слідчого Пилипчука П.П., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Горохівського районного суду Волинської області клопотання заступника начальника СВ Горохівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2, погоджене начальником Горохівського відділу Володимир-Волинської прокуратури ОСОБА_3, який здійснює процесуальне керівництво по матеріалах досудового розслідування №12016030070000113, внесеного до реєстру досудових розслідувань 24 березня 2016 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, згідно ст.89 КК України несудимого,

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2017 року заступник начальника СВ Горохівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим начальником Горохівського відділу Володимир-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_3, який здійснює процесуальне керівництво, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 терміном на 60 (шістдесят) днів.

З клопотання вбачається, що 23 березня 2016 року о 20 годині 00 хвилин в селі Скобелка Горохівського району Волинської області, ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, перебуваючи на вулиці поблизу крамниці «Інна», в ході сварки, яка раптово виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, переслідуючи прямий умисел на заподіяння травм іншій особі, наніс один удар предметом схожим на ніж, в ділянку лівого передпліччя свого знайомого ОСОБА_5, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді різано-рваної рани лівого передпліччя, що виникли внаслідок дії ріжучого предмета та які згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №9 від 02 лютого 2017 року по ступені тяжкості відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що потягнули за собою стійку втрату працездатності менш, ніж на одну третину (10-33%).

По даному факту, відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016030070000113 від 24 березня 2016 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, непрацюючий, згідно ст.89 КК України несудимий.

19 червня 2017 року відповідно до п.3 ч.1 ст.276, ст.278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

На неодноразові виклики слідчого Бобицький В.С. не являється, а усно повідомив, що будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 не спричиняв та вини своєї не визнав.

На даний час підозрюваний ОСОБА_4 ухиляється від явки до органів досудового розслідування, змінив номер мобільного телефону, відсутній за місцем свого постійного проживання, а місце його перебування невідоме. Вказане підтверджується рапортами правоохоронних органів та показаннями ОСОБА_6 сільського голови та родичів підозрюваного.

Враховуючи викладене, слідчим винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення ОСОБА_4 у державний розшук, у звязку із чим СКП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області заведено оперативно-розшукову справу №09-17.

Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.1 ст.122 КК України за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, середнього віку не має суттєвих вад здоровя, раніше судимий за скоєння умисних корисливих злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів однорідного складу, в тому числі повязаних із насильницькими діями по відношенню до потерпілого, тим самим виражає свою неповагу до суспільства та зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, що характеризує його як особу, котра свідомо, всупереч встановлених правил та норм поведінки і співжиття громадян, цілеспрямовано продовжує займатися злочинною діяльністю, не має стійких соціальних звязків, немає постійного місця роботи та джерела прибутку, суттєвого особистого майна, негативно характеризується за місцем проживання, не займається соціально-корисною діяльністю, перебуває у державному розшуку та переховується від органів досудового розслідування з метою уникнення від відповідальності, необхідно обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

З огляду на вищевикладене, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного, запобігання вище зазначених ризиків, необхідно застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки будь який інший запобіжний захід не забезпечить належну поведінку підозрюваного та не створить гарантій та передумов для досягнення мети та завдань кримінального провадження.

Досягнення мети застосування запобіжного заходу, як інструменту для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, усунення зазначених ризиків, створення умов для швидкого, повного здійснення досудового розслідування є неможливим у разі застосування більш мякого запобіжного заходу щодо ОСОБА_4

В судовому засіданні прокурор Чмихало І.В. та слідчий Пилипчук П.П., кожен зокрема, клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні вищевказаного клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку прокурора щодо обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не заперечував щодо задоволення даного клопотання.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

24 березня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016030070000113 внесено записи про передбачене ч.1 ст.122КК України кримінальне правопорушення. Вищевказане кримінальне правопорушення є злочином середньої тяжкості, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.

19 червня 2017 року відповідно до п.3 ч.1 ст.276, ст.278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України (Постанова №4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства»), тримання під вартою направлено на полегшення здійснення правосуддя та забезпечення громадського порядку та обирається як запобіжний захід при наявності підстав вважати, що інші (більш м'які) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) обов'язків та його належної поведінки.

Крім того, в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №14 від 19 грудня 2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» зазначено, що при розгляді питання щодо запобіжного заходу, суд зобовязаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст.178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст.177 КПК України для продовження тримання під вартою.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, який скоїв в стані алкогольного спяніння, ніде не працює, не має стійких соціальних звязків, немає постійного місця роботи та джерела прибутку, суттєвого особистого майна, негативно характеризується за місцем проживання, не займається соціально-корисною діяльністю, раніше судився за вчинення корисливих злочинів.

На неодноразові виклики слідчого Бобицький В.С. не зявлявся, перебував у державному розшуку та переховувався від органів досудового розслідування з метою уникнення від відповідальності за вчинений злочин.

Таким чином, слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання в суді довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину середньої тяжкості, про те, що підозрюваний, будучи раніше судимою особою, знову може переховуватися від органів досудового розслідування з метою уникнення покарання за вчинений злочин,, а також про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що останній може продовжувати злочинну діяльність, може знищити чи сховати речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, негативно впливати на свідків.

Необхідність арешту підозрюваного ОСОБА_4, що обмежує його особисту недоторканість, не буде суперечити нормі п.«b» ч.1 ст.5 Європейської конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», за якою особи можуть бути арештовані для виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом. Такі обов'язки передбачено в чинному кримінально-процесуальному законодавстві України, зокрема, в ст.177 КПК України.

З урахуванням цілей п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, того, що безперервне тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення щодо обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого є обґрунтованим.

З огляду на вищенаведене, з врахуванням особи підозрюваного, з метою перешкодити підозрюваному ОСОБА_4 займатися злочинною діяльністю та запобігти вчиненню ним незаконного впливу на свідків у вищевказаному кримінальному провадженні, вважаю за необхідне обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як застосування більш мяких запобіжних заходів не дасть можливості запобігти вищезазначеним ризикам.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю, що слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, та покласти на нього обовязки, передбачені ст.194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 184, 194, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника начальника СВ Горохівського відділу поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_2, погоджене начальником Горохівського відділу Володимир-Волинської прокуратури ОСОБА_3, який здійснює процесуальне керівництво по матеріалах досудового розслідування №12016030070000113, внесеного до реєстру досудових розслідувань 24 березня 2016 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, задовольнити.

Обрати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю та жителю ІНФОРМАЦІЯ_2, українцю, громадянину України, непрацюючому, неодруженому, згідно ст.89 КК України несудимому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту його затримання, тобто з 15 години 20 хвилин 21 листопада 2017 року.

Строк дії ухвали до 19 січня 2018 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України у Волинській області №37310041002504, МФО 820172, банк ДКСУ м.Київ, код ЄДРПОУ 26276277.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки:

прибувати за викликом до слідчого, суду та прокурора;

не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_4 проживає, без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

здати на зберігання до Горохівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області паспорт громадянина України та паспорт для виїзду за кордон.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 19 січня 2018 року.

Розяснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України у Волинській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі СІЗО міста Луцька Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО міста Луцька негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово Горохівський районний суд Волинської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Волинської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя /підпис/

Згідно з оригіналом.

Слідчий суддя Горохівського районного суду

Волинської області ОСОБА_7